На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 84150


Наименование:


диплом ВПЛИВ СИСТЕМАТИЧНИХ ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ НА МОРФОФУНКЦОНАЛЬНИЙ СТАН, ФЗИЧНУ ПДГОТОВЛЕНСТЬ СТАН ЗДОРОВЯ ЮНИХ ВЕЛОСИПЕДИСТВ

Информация:

Тип работы: диплом. Добавлен: 27.01.2015. Сдан: 2009. Страниц: 70. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
Умовні скорочення ………………….…………...…….. 3
В С Т У П ........................................................................... 4
РОЗДІЛ I. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬ-НОГО РОЗВИТКУ І ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОС-ТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ ………………………… 7
1.1. Загальна характеристика процесів росту і розвитку дитячого організму …..…………………………………. 7
1.2. Вікові особливості та вплив систематичних занять спортом на систему дихання ……………………...…… 11
1.3 Вікові особливості та вплив систематичних занять спортом на систему кровообігу ……………………… 13
1.4. Чинники, що визначають спеціальну працездатність юних велосипедистів …………………..……………….. 16
1.5. Планування спортивного тренування на етапі початкової підготовки юних велосипедистів ……….… 17
1.6. Особливості початкової підготовки юних велосипедистів …………………………………………... 19
РОЗДІЛ IІ. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ …. 23
2.1. Методи дослідження …………………………………… 23
2.2. Організація дослідження ………………………………. 27
РОЗДІЛ III. ВПЛИВ ТРЕНУВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ НА МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЮНИХ ВЕЛОСИ-ПЕДИСТІВ ……………………………….……………. 28
3.1. Динаміка фізичного розвитку юних велосипедистів під впливом систематичних тренувальних занять ………... 28
3.2. Розвиток системи дихання у юних велосипедистів під впливом тренувальних занять ………………………… 29
3.3. Розвиток серцево-судинної системи у юних велосипедистів під впливом тренувальних занять …… 33
3.4. Динаміка фізичної підготовленості юних велосипедистів на різних етапах підготовчого періоду 35
ВИСНОВКИ …………………………………………….. 40
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ……………………….. 42
ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………. 43
ДОДАТКИ ……………………………………………… 47
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

АТ діаст. - артеріальний тиск діастолічний;
АТ сист. - артеріальний тиск систолічний;
АТ пульс. - артеріальний тиск пульсовий;
ЖЄЛ - життєва ємність легень;
ЧСС - частота серцевих скорочень;
ЖІ - життєвий індекс;
МЗД - максимальна затримка дихання;
ОГК - обвід грудної клітки;
ДЮСШ - дитячо-юнацька спортивна школа.

ВСТУП
Постановка проблеми. Спортивна підготовка велосипедистів охоплює декілька періодів вікового розвитку, кожен з яких має свої особливості, що являються основою змісту тренувального процесу, побудова якого здійснюється завдяки закономірностям онтогенезу. Необхідність визначення рівня морфо-функціонального стану і фізичної підготовленості спортсменів велосипедистів на етапі початкової підготовки обумовлена тим, що без оптимізації підготовки на ранніх етапах, вся робота по підготовці велосипедистів вищої спортивної кваліфікації на заключних етапах не дає очікуваних результатів [1,6].
Актуальність обраної тематики підтверджується тією обставиною, що дитячо-юнацький вік є найважливішим етапом розвитку, у якому закладаються основи для подальшого вдосконалення людини (В.К.Бальсевич, К.Ж.Булгакова, В.М.Волков, А.А.Гужаловський. Ю.Г.Травін, В.П.Філін, Н.А.Фомін). В цьому віці реалізуються основні передумови для створення міцного фундаменту фізичної працездатності і підготовленості майбутніх чемпіонів.
При визначенні показників фізичного розвитку і фізичної підготовленості застосовуються педагогічні і медико-біологічні тести, що дозволяють оцінити функціональний стан і рухові можливості дітей. При цьому перевага надається тим тестам, які характеризують предмет дослідження: фізичний розвиток, рухові здібності і функціональні показники, що відповідають метрологічним вимогам.
У літературі з питань теорії і методики спортивного тренування переважно розглядаються питання впливу тренувальних та змагальних навантажень на Морфо-функціональні показники і підготовленість дорослих спортсменів [17, 18, 48]. В даній роботі зроблена спроба проаналізувати морфо-функціональний стан та рівень фізичної підготовленості велосипедистів на етапі початкової підготовки.
Гіпотеза. Припускається, що виявлені дані, щодо змін фізичного розвитку і фізичної підготовленості можуть бути використані тренерами для подальшого відбору спортсменів у навчально-тренувальні групи і групи спортивного вдосконалення, а також для комплектування збірних команд для участі у різних спортивних змаганнях.
Мета дослідження - вивчити вплив систематичних занять велосипедним спортом на морфо-функціональний стан, фізичну підготовленість і стан здоров’я юних спортсменів.
Вирішення поставленої мети здійснювалось за допомогою наступних завдань:
1. Теоретично дослідити передумови педагогічного впливу занять велоспортом на морфо-функціональний стан і фізичну підготовленість спортсменів-початківців.
2. Вивчити особливості морфо-функціонального стану хлопчиків 11 років, що систематично займаються велоспортом у порівнянні з однолітками які не займаються спортом.
3. Виявити вплив занять велоспортом на рівень розвитку фізичної підготовленості юних спортсменів у порівнянні з однолітками, які не займаються спортом.
4. Визначити частоту захворюваності школярів і юних спортсменів-велосипедистів.
Об’єкт дослідження. Велосипедисти груп початкової підготовки і учні ЗОШ № 20 віком 11 років.
Предмет дослідження. Показники фізичного розвитку і фізичної підготовленості юних велосипедистів і хлопчиків 11 років.
При підготовці до проведення експериментальних досліджень був виконаний аналіз науково-методичної літератури і практичної роботи тренерів з велоспорту. У процесі дослідження застосовувалися педагогічні методи: спостереження, опитування, вивчення робочої документації тренерів ДЮСШ «Динамо» м. Луцьк, контрольні випробування. Крім того, використовувалися медико-біологічні методи і методи математичної статистики.
Теоретична значимість. Використання методик комплексного тестування розширило уяву про особливості морфо-функціонального розвитку і фізичну підготовленість юних спортсменів під впливом систематичних тренувальних занять велоспортом. Результати отримані в процесі дослідження доповнюють наявні в літературі теоретичні дані і можуть бути використані в подальших наукових розробках.
Практична значимість роботи полягає у впровадженні результатів дослідження у роботу ДЮСШ «Динамо» м. Луцьк.
Наукова новизна. Доповнено дані про вплив систематичних занять велосипедним спортом на морфо-функціональний стан, фізичну підготовленість і рівень захворювання юних велосипедистів.
Структура дипломної роботи. Робота виконана на 49 сторінках комп’ютерного набору і включає: перелік умовних скорочень, вступ, три розділи, висновки, практичні рекомендації, додатки, перелік використаної літератури (55 найменувань). Текст роботи оздоблено 2 таблицями та 6 рисунками, які містять цифровий матеріал результатів власних досліджень.


РОЗДІЛ І
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ І ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ

1.1. Загальна характеристика процесів росту і розвитку дитячого організму

Сучасний спорт вищих досягнень висуває високі вимоги до фізичної підготовленості спортсменів, основою якої є морфофункціональні показники [4, 11].
Організація занять з юними спортсменами, підбір засобів і методів навчання, а також визначення обсягів навантаження повинні обов’язково будуватися із врахуванням вікових особливостей дитячого організму [4, 5].
Ефективність навчально-тренувального процесу і спортивної підготовки багато в чому визначаються відповідністю тренувальних впливів індивідуальним можливостям дітей та підлітків на кожному з етапів біологічного розвитку. Вирішенню цієї проблеми присвячена значна кількість досліджень [5, 17, 22, 53].
Згідно вчення П.К. Анохина [2] однією з основних закономірностей життя організму людини є безперервний розвиток і поетапне включення функціональних систем, які забезпечують йому адекватне пристосування на різних етапах постнатального періоду.
Організм дітей значно відрізняється від організму дорослих. Це має прояв в особливостях будови і функціях окремих органів і фізіологічних систем. Діти знаходяться в стані безперервного росту і розвитку. Під ростом прийнято розуміти кількісні зміни в організмі, а під розвитком - якісні зміни, що пов’язані із формуванням різних систем, органів і тканин [2].
Як правило, в різному віці процеси росту і розвитку здійснюються нерівномірно, при цьому окремі органи і системи мають свої особливості і закономірності динаміки росту і розвитку, які зумовлюють одна одну. Так, формування функцій нервової системи має позитивний вплив на розвиток рухової діяльності, а розвиток м’язової сприяє вдосконаленню нервової діяльності.
Однією з важливих особливостей дитячого організму є висока інтенсивність процесів обміну. При цьому, процеси асиміляції переважають над процесами дисиміляції [5, 9].
Що до зміни антропометричних показників, то найбільший приріст росту і ваги тіла у хлопчиків припадає на перший рік життя і період статевого дозрівання - 13-14 років. У кожному віці спостерігаються конкретні зміни показників росту, ваги тіла і об’єму грудної клітки. Тому тренер разом із лікарем повинні регулярно проводити антропометричні вимірювання, які дають можливість судити про динаміку фізичного розвитку юних спортсменів [7].
Важливе значення мають особливості розвитку м’язової системи. З віком об’єм, структура, хімічний склад і функції м’язів змінюються. У дітей 8-10 років м’язова система ще розвинена слабо. Процентне відношення ваги м’язової маси до ваги власного тіла у них складає 27,2 %. До 6-7 років у м’язах проходять суттєві зміни, які виражаються, перш за все, у збільшенні товщини волокон за рахунок їх інтенсивної фібрілізації [9, 16].
У дітей 5-6 років іннерваційний апарат м’язу в основному вже сформований, а до 9-12 років його будова вже відповідає структурі дорослого організму [8,22,34].
У дітей молодшого шкільного віку спостерігається нерівномірний розвиток м’язів. Спочатку розвиваються великі м’язи тулуба, нижніх кінцівок та плечового поясу. Дещо пізніше розвиваються дрібні м’язи. При цьому силові показники розгиначів переважають над показниками згиначів [16, 20].
Після 8-10 річного віку спостерігається інтенсивний розвиток всієї мускулатури. Швидше проходить приріст об’єму м’язів і зміцнення зв’язок, але ж працездатність м’язів залишається низькою, діти швидко втомлюються, особливо в умовах збереження одноманітних положень тіла, які вимагають статичних напружень, або при повторних одноманітних рухах.
В період від 7-9 до 10-12 років приріст сили м’язів верхніх кінцівок проходить інтенсивніше порівняно із нижніми. Середній приріст згиначів гомілки дорівнює 3,5 кг, а згиначів кисті - 8,0 кг. При цьому значно переважає сила м’язів розгиначів гомілки, у порівнянні з її згиначами. Середня сила м’язів згиначів гомілки дорівнює 1,5 кг, а розгиначів - 20,5 кг [5, 9, 16].
Період від 6-7 до 13-14 років являється періодом активного вдосконалення м’язової системи і рухових функцій. Одночасно із ростом м’язової маси має місце значне покращення координації рухів. Результати різних досліджень [10,11,45] свідчать про те, що в цей період проходить інтенсивне формування психофізіологічних функцій, які зумовлюють швидкість і точність рухів. Працездатність дітей, а також адаптація їх організму до фізичних навантажень значною мірою визначається станом серцево-судинної системи та системою дихання.
Процеси окостеніння скелета в онтогенезі також проходять нерівномірно. Раніше закінчується окостеніння фаланг пальців рук - до 9-11 років, потім, до 10-13 років - кісток зап’ястя і п’ястя. До 15-20 років у хлопців відбувається окостеніння фаланг пальців ніг. Окостеніння тазу повністю закінчується в 18-20, а ключиць, лопаток, плечей, передпліч, гомілок, стегон завершується тільки до 20-22 років. Остаточний розвиток скелета завершується до 20-24 років [14, 24].
Віковій динаміці розвитку фізичних якостей дітей, які не займаються спортом, присвячено багато досліджень, досить багато уваги цьому питанню приділяли А.А. Гужаловский [16] та З.И. Кузнецова [28]. Результати проведених досліджень дозволили виділити періоди, які відрізняються явно не однаковими темпами зміни показників фізичної підготовленості.
А.А. Гужаловский [16], встановив - якщо вибіркове спрямування на ті, чи інші якості, в процесі їх виховання, співпадають з періодами, які характеризуються природно підвищеними темпами їх розвитку, то діти не тільки досягають найбільш високих показників у фізичній підготовленості, але й довго зберігають досягнутий рівень. Коли ж аналогічні впливи на фізичні якості здійснюються у періоди їх сповільненого розвитку, то це в майбутньому не відображається на їх динаміці, не на збереженні досягнутого рівня фізичної підготовленості.
Під впливом систематичних фізичних вправ у процесі індивідуального розвитку у дітей виявляється покращення морфологічного статусу, відмічається істотна перевага за функціональними показниками, що дозволяє цілеспрямовано використовувати засоби фізичної культури і спорту для досягнення гармонійного фізичного розвитку дітей 10-14 років [53, 13].
Особливо помітний вплив фізичних вправ на розвиток кісткової системи, яка в дитячому віці ще зазнає глибокі зміни. Так, багато досліджень свідчать про можливі викривлення дитячого хребта при неправильних положеннях, супроводжуваних тривалими напруженнями. Найбільша кількість порушень постави, що супроводжуються викривленням хребта, відбувається у віці 11-15 років. В цей період дуже важливо давати вправи, які сприяють зміцненню хребетних мязів, для того, щоб розвиток хребетного стовпа відбувався без відхилень. Інтенсивний розвиток скелета дітей тісно повязаний з формуванням мязів, сухожиль і звязково-суглобового апарату [13].
В процесі тренувальних занять існує реальна небезпека перетренованості для функціонально ослаблених дітей. Слабкість функціональних систем спостерігається у дітей-акселератів, у яких розвиток систем організму може не встигати за інтенсивними процесами становлення тотальних розмірів тіла. [20, 43].
Б.А. Никитюк [43] відмічає, що при акселерації на фоні прискореного росту тіла в довжину може затримуватись розвиток серцевого м’язу, фізична витривалість при цьому знижується. Не досягає належного рівня і розвиток ряду рухових якостей. Тому, діти з дисгармонійною акселерацією розвитку потребують до себе особливої уваги із сторони лікарів і педагогів.
В результаті створюється протиріччя: з однієї сторони, акселерованим дітям вкрай необхідні фізичні навантаження, якими їх можуть забезпечити додаткові заняття фізичними вправами і спортом, а з другої сторони, існує небезпека перетренування, пов’язана з високим навантаженням.
Таким чином, підводячи підсумки можна констатувати, що організація навчально-тренувальних занять має бути спрямована на вдосконалення процесів росту та розвитку організму дитини, шляхом створення для нього найбільш сприятливих умов. Досягнути цього можна тільки на основі врахування біологічних законів росту, аналізу спадкових факторів та впливу зовнішнього середовища на організм. Врахування закономірностей процесу росту та розвитку - одна із обов’язкових умов раціональної побудови навчально-тренувального процесу і правильної організації тренувальних занять в ДЮСШ. Але, окрім розглянутих морфологічних факторів важливим в процесі спортивного тренування є знання та врахування функціональних можл........


ЛІТЕРАТУРА

1. Абросимова Л.И., Карасик В.Е., Киселев В.Ф. Возрастные изменения гемодинамики при физической нагрузке субмаксимальной мощности у школьников // Возрастные особенности физиологических систем детей и подростков. - М., 1981. - С. 73-74.
2. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональной системы. М.: Медицина, 1980. - 196 с.
3. Антипов А.В. Специфические физические качества, необходимые юным велосипедистам // ХII Междунар. науч. практ. конф. по проблемам физич. восп. учащихся „Человек, здоровье, физич. культ. И спорт в изменяющемся мире”. Материалы конференции. - Коломна, 2002. - С. 139-140.
4. Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. - К.: Здоров’я, 1985. - 79 с.
5. Артюшенко А.Ф., Солоха Л.К. Некоторые предпосылки к обоснованию типологии процесса физического воспитания и спортивной подготовки // Теория и практика физической культуры. - 1990. - № 9. - С. 20 - 23.
6. Балашева И.И., Сухова Н.Д. Величина артериального давления и особенности сосудистых дистоний у детей // Вопросы охраны материнства и детства. - 1983. - Т. 28.
7. Бальсевич В.К. К вопросу о многолетнем планировании физкультурно-спортивной подготовки детей и подростков //Матер. у наук. конф. по физ. воспитанию детей и подростков. - М., 1972. - 7 с.
8. Борисенков М.П., Антипов А.В. Динамика отдельных морфологических показателей детей, занимающихся футболом // Межвузовский сборник науч. трудов «Актуальные вопросы оптимизации тренировочного процесса в видах спорта». - Смоленск, 2001. - С. 233-237.
9. Вильчковский Э.С. Развитие двигательной функции у детей. - Киев: Здоров’я 1983. - 208 с.
10. Вілмор Джек Х., Костіл Девід Л. Фізіологія спорту: Навчальний посібник. - К.: Олімпійська література, 2003. - С. 263.
11. Властовский В.Г. Физическое развитие человека // Морфология человека. - М.: Изд - во МГУ, 1983. - С. 66 - 67.
12. Волков Л.В. Возрастные основы методики физической подготовки детей и подростков. Учебно-методическое пособие. - Переяслав-Хмельницкий, 1991. - 26 с.
13. Волков Л.В. Обучение и воспитание юного спортсмена. - К.: Здоровье, 1984. - 144 с.
14. Гладышева А., Гуминский А., Шидловская Э. Спорт как фактор гармонического развития подростающего поколения в условиях акселерации // В кн.: Всемирный научный конгресс «Спорт в современном обществе». - Г., 1974 - С. 46.
15. Гланц С. Медико биологическая статистика. Пер. с англ. М., Практика, 1998. - 459с.
16. Гужаловский А.А. Основы теории и методики физической культуры. - Учебник. - М.: ФиС, 1986. - 365 с.
17. Гужаловский А.А. Развитие двигательных качеств у школьников. - Минск: Народ. асвета, 1978. - 88 с.
18. Дубилей В. В., Дубилей П. В., Кучкин С. Н. Физиология и патология системы дыхания у спортсменов. - Казань.: Изд-во Казанского университета., 1991. - 144 с.
19. Завацький В. I. Фiзiологiчна характеристика розвитку органiзму школярiв. - Луцьк: Надстиря, 1994. - 149 с.
20. Запорожанов В.А., Кузьмин А.И., Созаньски Х. Комплексная система оценки перспективных возможностей юных спортсменов // Наука в олимпийском спорте. - 1994. - № 41. С. 30 - 35.
21. Калюжная Р.А., Панавене В.В., Пресняков Н.М. Возрастные особенности реакции сердечно-сосудистой системы на дозированную физическую нагрузку // Новые исследования по возрастной физиологии. - М., 1980. - №1(14). - С. 33-38.
22. Клоссовски М., Ткачук В., Мроз А. Возрастные изменения координационных способностей у мальчиков 10-14 лет // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - 2002. - N 10. - С. 92-99.
23. Колчинская А.3. Кислородные режимы организма ребенка и подростка. - Киев: Здоровя, 1973. - 319 с.
24. Корниенко И.А. Возрастные изменения энергетического обмена и терморегуляции. - М.: Наука, 1979. - 160 с.
25. Круцевич Т.Ю. Комплексная система оценки физического состояния подростков в процессе физического воспитания / Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. Зб. наукових праць. - Луцьк, 1999. - С. 421 - 427.
26. Крылатых Ю.Г., Минаков. С.М. Подготовка юных велосипедистов.- К.: Здоровье, 1994. - 144 с.
27. Ксенц С.М. Динамика функций при мышечной деятельности.-Томск: Изд-во Том. ун-та, 1986. - 168 с.
28. Кузнецова Т.Д. Возрастные изменения функции дыхания у детей от рождения до 14 лет // Современные проблемы физиологии дыхания. - Куйбышев, 1980 (а). - С. 91-98.
29. Лапутин А., Кашуба В., Алешина А., Хабинец Т. Формирование масы тела человека в онтогенезе // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. Зб. наукових праць. - Луцьк, 1999. - С. 436 - 439.
30. Лауэр И.В., Колчинская А.З. Дыхание и возраст // Возрастная физиология: Руководство по физиологии. - Л., 1975. - С.157.
31. Лукиных М.Т. Скоростно-силовая подготовленность велосипедистов: Автореф. дис… канд. пед. наук. - М.,1984.-23с.
32. Любомирский Л.Е. Физиологические критерии адаптации растущего организма к физическим нагрузкам // Физическое воспитание и школьная гигиена: Тезисы IV Всесоюзной конф. (2 ч. ). - Архангельск; М., 1991. - С. 313-314.
33. Маркосян А.А. Вопросы возрастной физиологии. - М.: Просвещение, 1974. - С. 201 - 221.
34. Матвеев Л.П. Основы спортивной тренировки. - М.: ФиС, 1977. - 280 с.
35. Мищенко В. С. Роль сердечного выброса в кислородно-транспортной функции крови у детей и подростков при физической нагрузке // Новые исследования по возрастной физиологии. - М., 1974. - № 2 (12). - С. 11-14.
36. Мотылянская Р. Е. Выносливость у юных спортсменов. - М., 1969. - 250 с.
37. Мутафов О.А. Исследование возрастных особенностей гемодинамики детей методом измерения ударного объема крови // Педиатрия. - 1976. - № 2. - С. 42-47.
38. Никитюк Б.А. Соматотипология и спорт // Теория и практика физической культуры, 1982, № 5 - С. 26 - 29.
39. Операйло С. Державна політика - зміцнення здоров’я нації // Фізичне виховання в школі. - 1999. - № 3. - С. 6-8.
40. Основы математической статистики: Учебное пособие для ин-тов физ. культ./ Под ред. В.С. Иванова.- М.: Физкультура и спорт, 1990.- 176 с.
41. Основы управления подготовкой юных спортсменов /Под ред. М.Я.Набатниковой, - М.: ФиС, 1982. - 280 с.
42. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. К.: Олимпийская литература, 1997.-583с.
43. Полищук Д.А. Велосипедный спорт: Учебное пособие.- К.: Вища школа, 1986.- 295с.
44. Полищук Д.А. Подготовка велосипедистов.- К.: Здоров’я, 1986.-197с.
45. Прусов П.К. Физическая работоспособность и некоторые особенности энергообеспечения юных спортсменов в зависимости от уровня массо-ростового соотношения // Педиатрия. - 2000. - № 6. - С.61-64.
46. Прусов П.К. Физическая работоспособность и некоторые особенности энергообеспечения юных спортсменов в зависимости от уровня массо-ростового соотношения// Педиатрия. - 2000. - № 6. - С.61-64.
47. Пузик В. И., Харьков А. А. Возрастная морфология сердечно-сосудистой системы человека. - М. - Л., 1948. - 224 с.
48. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст: Проблемы становления личности: Пер. с нем. - М.: Мир, 1994. - 320 с.
49. Росс У. Д., Марфел-Джонс М. Дж. Кинантропометрия // Физиологическое тестирование спортсменов высокого класа. - К.: Олимпийская литература, 1998. - С. 235-320.
50. Сальникова Г.П. Физическое развитие современных школьников. - М.: Педагогика, 1977. - 120 с.
51. Сахновский К.П. Подготовка спортивного резерва. - К.: Здоров’я, 1990. - 152 с.
52. Сердюковская Г.Н. Влияние факторов внешней среды на уровень артериального давления у детей и подростков // Вестник АМН СССР. - 1978. - №8.- С. 63-67.
53. Тихвинский С.Б., Хрущева С.В. Влияние систематических занятий спортом на систему дыхания юных спортсменов // Детская спортивная Медицина: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1991. - С. 119-128.
54. Юранов С.Я., Соловцов В.В., Дворяков М.И. и др. Динамика функциональной подготовленности велосипедистов // Вопросы теории и практики физ. культуры и спорта. - Минск: Полымя, 1991.-В.21.-С.118-122.
55. Язловецкий В.С. Физическое воспитание детей и подростков с ослабленным здоровьем. - Киев: Здоров’я, 1991. - 231 с.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.