На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 84152


Наименование:


диплом ПРОФЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ ПОСТАВИ У ДТЕЙ 5-6 РОКВЗАСОБАМИ КОРИГУЮЧО ГМНАСТИКИ

Информация:

Тип работы: диплом. Добавлен: 27.01.2015. Сдан: 2013. Страниц: 108. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



ЗМІСТ
Умовні скорочення .............................................................. 3
ВСТУП …………………………………………………………...…… 4
РОЗДІЛ 1. ВЛАСТИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВИХОВАННЯ ПОСТАВИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 7
1.1. Загальна характеристика фізичного розвитку дітей 5-6 років ........................................................................................... 7
1.2. Постава та особливості її визначення .................................... 14
1.3. Методи визначення порушення постави та причини її виникнення ................................................................................ 18
1.4. Застосування коригуючих вправ для корекції постави у дітей ......................................................................................... 32
Висновки до розділу 1 ................................................................. 37
РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 39
2.1. Завдання дослідження ............................................................. .......................................................... 39
2.2. Методи дослідження ................................................................ 39
2.3. Організація дослідження ........................................................ 43
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ЗАНЯТЬ КОРЕГУЮЧОЇ ГІМНАСТИКИ НА СТАН ПОСТАВИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ..................................... 45
3.1. Рівень фізичного розвитку дітей 5-6 ти років ....................... 45
3.2. Порівняльний аналіз сили розвитку м’язів тулуба здорових дітей і дітей з порушенням постави ....................................... 51
3.3. Методичні рекомендації і методика проведення занять коригуючої гімнастики в ДОЗ .............................................. 57
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ НА ПОКРАЩЕННЯ ПОСТАВИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 62
4.1. Характеристика програми педагогічного експерименту .... 61
4.2. Рівень сили м’язів тулуба у дітей контрольної і експериментальної групи ........................................................ 67
4.3. Вплив занять корегуючої гімнастики на стан постави у дітей 5-6 років .......................................................................... 69
Висновки…………………………………………………… 75
Практичні рекомендації…………………...........………….. 77
Література…………………………………....………………. 79
Додатки .................................................................................. 85
В С Т У П
Здоров’я та фізична підготовленість дітей є важливим чинником фізичного потенціалу української нації. Тому є необхідним виховання здорового, гармонійно-розвиненого у фізичному та інтелектуальному плані підростаючого покоління, що диктується потребами нашої незалежної держави. На це спрямована цільова комплексна програма „Фізична культура - здоров’я нації.”
Здоров’я для людини є найважливішим у житті, тому потрібно піклуватися про нього ще з дитинства.
М.Demel у “Pedagogice zdrowia” говорить: “Над здоров’ям потрібно працювати і праця ця має педагогічний характер. Тут йдеться про виховання гігієнічно-культурних навичок, відповідного відношення до здоров’я фізичного і психічного, нарешті про певні знання і вміння” [73].
Здоров’я можна характеризувати з різних ознак. Ось декілька з них:
“Здоров’я - це стан повної фізичної, духовної, і суспільної свідомості, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів” [56].
Згідно визначення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) здоров’я - це повне фізичне, психічне і соціальне благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних дефектів.
Фізичне здоров’я - це стан, при якому у людини має місце досконала саморегуляція функцій організму, гармонія фізіологічних процесів і максимальна адаптація до впливу різних факторів зовнішнього середовища.
Психічне здоров’я передбачає заперечення хвороби, її подолання, що повинно стати „стратегією життя людини”.
Під соціальним здоров’ям розуміють ступінь соціальної активності людини, її творчу діяльність.
Згідно з сучасними поглядами, нормальний стан здоров’я - це не лише його стан сьогодні, але й його приховані резерви, що можуть згодитись завтра [14, 29, 38, 52].
Отриманням знань про здоров’я, про способи його збереження займаються дисципліни, введені у навчальні плани спеціалізованих учбових закладів - „Валеологія”, “Організація та методика оздоровчої фізичної культури” - нові педагогічні дисципліни.
Дитячий вік - важливий період фізичного виховання дітей, коли формується їхня постава, починають розвиватися основні фізичні якості (сила, витривалість, спритність, гнучкість), формуються рухові вміння і навички, активізується рухова діяльність.
Проблема формування правильної постави у дітей дошкільного віку внаслідок багатьох об’єктивних і суб’єктивних причин залишається однією з найактуальніших в системі початкової освіти. Обмежена кількість та одноманітність вправ, яка використовується вихователями на заняттях з фізичного виховання в ДОЗ одна з основних причин нерівномірного розвитку м’язів у дітей, що призводить до порушень постави.
Наукові дослідження [1, 6, 20, 34, 50, та ін.], педагогічний досвід та досвід батьків свідчать про те, що рух в цьому віці є природною потребою дітей. Обмеження рухової діяльності викликає затримку, а також і відхилення у фізичному і розумовому розвитку дитини, приводить до труднощів у подальшому оволодінні тією чи іншою життєво-необхідною навичкою. Діти, які мало рухаються і мало бувають на свіжому повітрі, ростуть кволими, вередливими, швидко втомлюються. Вони не впевнені в своїх силах, нерідко їм важко вчитися в школі. Такі діти не відчувають бадьорості, яку академік І.Павлов назвав “м’язовою радістю”.
Воно справді особливо боляче коли хворіють діти. За останніми статистичними даними біля 80% дітей дошкільного віку мають значні відхилення у здоров’ї. Значна кількість з них (40%) мають комбіновану ортопедичну патологію: сколіоз, крилоподібні лопатки, плоскостопість, деформація грудної клітки та кінцівок, вивих стегна, кривошия, рахіт. Чимало дітей здобули цю патологію ще від народження. Відомо, що ці недуги можуть перейти у хронічні вади, яких з віком дуже важко позбутися.
Отож, чим раніше зайнятися профілактикою, тим ефективнішою вона буде.
В зв’язку з вище викладеним наукове обґрунтування і використання засобів коригуючої гімнастики для профілактики порушень постави у дітей 5-6 років залишається актуальним.
Метою даного дослідження було розробити систему профілактичних заходів по корекції відхилень постави у дітей 5-6 років.
Об’єкт дослідження - процес фізичного виховання дітей 5-6 років в умовах ДОЗ.
Предмет дослідження - система профілактичної роботи з дітьми, які мають порушення постави.
Гіпотеза. Дослідження закономірностей взаємозв’язку критеріїв оздоровчого впливу засобів коригуючої гімнастики в процесі фізкультурно-оздоровчих занять можуть мати важливе значення для подальшої розробки методик по формування правильної постави і корекції порушень у дітей в умовах ДОЗ.
Практична значимість роботи полягає в тому, що отримані в результаті дослідження дані доповнюють можливість застосування різних профілактичних засобів для покращення постави у дітей дошкільного віку. Практичне використання рекомендацій, що пропонуються у даній магістерській роботі дозволить ефективно і цілеспрямовано використовувати профілактичні засоби коригуючої гімнастики працівниками дошкільних закладів і батьками в домашніх умовах. Реалізація рекомендацій здійснена в практиці роботи ДОЗ № 58 м. ККККККК .
Наукова новизна полягає в обґрунтуванні ефективних підходів до корекції відхилень постави у дітей 5-6 років за допомогою коригуючих вправ.
Особистий внесок автора. Зібрані відомості про відхилення постави у дітей 5-6 років та з’ясовані причини їх виникнення, обґрунтовані методичні підходи до профілактики і корекції порушень постави у дітей дошкільного віку.


РОЗДІЛ 1

ВЛАСТИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВИХОВАННЯ ПОСТАВИ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Загальна характеристика фізичного розвитку дітей 5-6 років

Дошкільний вік - це період, коли закладається фундамент здоров’я і фізичного розвитку дітей. Формується звички та характер.
На шостому році життя розвивається і укріплюється весь організм дітей, відбувається подальший розвиток і вдосконалення рухів. Окружність голови у шестирічної дитини досягає 51 см, а окружність грудної клітки (ОГК) - 57-58 см. Змінюються пропорції тіла: голова становить 1/6 частину зросту дитини. Удосконалюється координація рухів, поступово розвиваються тонкі рухи кисті і пальців.
Першою потребою, яка спонукає дитину до руху є біологічна потреба, яка пов’язана з розвитком рухового апарату в певному віці. Вона з’являється в ранньому дитинстві і поступово згасає, починаючи з підліткового періоду розвитку. Однак, біологічна потреба рухатись живе в людині протягом всього життя і повинна постійно задовольнятись. Надзвичайну шкоду дорослі приносять розвитку дитини (свідомо та несвідомо), якщо обмежують її рухову активність.
Педіатри давно звернули увагу на те, що повноцінний розвиток психіки дитини потребує рухів. Вони формують не тільки рухові навички, а й психіку, свідому і цілеспрямовану діяльність особистості. В наші дні вже з’ясовано, що від рівня розвитку рухової функції значною мірою залежать найважливіші етапи вікового дозрівання організму [7, 24, 39].
Зміцнення здоров’я, підвищення стійкості організму для дітей дошкільного віку має велике значення. Недостатня опірність дитячого організму несприятливим умовам навколишнього середовища вимагає особливої уваги до здоров’я та фізичного розвитку дитини. Тому дуже важливо знайти найефективніші засоби для повноцінного фізичного розвитку дітей.
До таких засобів можна віднести цілий комплекс гігієнічних заходів, направлених на створення умов, що необхідні для нормального розвитку дитини. До них відноситься оточення яке задовольняє всі вимоги гігієни, раціональне харчування, особиста гігієна дитини, правильний режим праці і побуту, використання природних факторів в цілях загартування [23, 35, 42].
До другої групи засобів відносяться спеціально організовані рухи, з метою покращення фізичного розвитку дітей.
Ці дві групи засобів взаємно пов’язані між собою. Розвиток рухів у дітей добре впливає на зміцнення їх здоров’я і рівномірний розвиток всіх функціональних систем організму дітей. Тому є важливим і необхідним направити всі засоби фізичного виховання на те, щоб дитина росла здоровою, міцною, веселою, життєрадісною, щоб володіла необхідним запасом рухових навиків, була достатньо для свого віку спритна, смілива, активна.
Розвиток рухових якостей у дітей у дошкільному закладі проводиться у відповідності з загальними завданнями фізичного виховання.
Важливими завданням є рівномірний розвиток опорно-рухового апарату дитини, яка в цей період життя м’язи дитини, ще недостатньо розвинуті. Вага мускулатури дитини дорівнює 24-27% ваги тіла, а у дорослого вага всієї м’язової тканини біля 42% ваги тіла. Добре відомо, що зміцнення мускулатури добре впливає на дію всіх функцій організму.
Працездатність м’язів у дітей дошкільного віку невелика, вони досить швидко втомлюються від м’язової діяльності. Особливо їх втомлює так звана статична напруга тобто тоді, коли дитині треба утримувати тіло або його окремі частини у відповідному зафіксованому положенні [33, 48].
Слід зазначити, що є ряд статичних положень для дітей дошкільного віку, які запобігають порушенню постави.
Суттєвими завданнями фізичного виховання дошкільників є формування у них правильних навиків рухів, головним чином тих, якими вони постійно користуються у своєму житті (біг, ходьба, стрибки, метання, лазіння) [44, 67].
Навичкою називають добре засвоєний, легко і вільно виконаний рух. Добре засвоєні рухи зберігаються довгий час навіть коли людина не тренується [64].
Відпрацьовані рухи полегшують життя людини у побуті та праці. Для виконання вже засвоєного руху не потрібно великої уваги, рух виконується майже автоматично.
В теорії і методиці фізичного виховання зазначені основні етапи формування рухових навиків по професору А.Н. Крестовнікову:
1) надання елементарної уяви про рух;
2) безпосереднє оволодіння рухом;
3) закріплення рухової навички.
Академік Биков говорив: “Дійсно, без м’язового руху неможливо ні пізнання природи, ні тим більш, переробка їх в процесі праці, ні удосконалення самої людини в процесі виховання” [54].
Для того, щоб рухи у дітей правильно розвивались і удосконалювались, вимагається велика робота вихователя.
Відомо, що в процесі формування навичок має місце механізм вироблення умовних рефлексів. І.П.Павлов звертає увагу на те, що рухи, які склались, виробились протягом життя людини, можна назвати умовними рефлексами [54].
Рухові умовні зв’язки набуваються дитиною завдяки діяльності кори головного мозку.
В період раннього і дошкільного віку інтенсивно розвивається руховий аналізатор.
Більшість рухів людини не є вродженими. Вони розвиваються в процесі життя. Розвиток рухів у дітей в значній мірі залежить від навколишнього середовища і перш за все від відповідного виховання та навчання [58].
Вчити дітей рухів дуже важливо починати з раннього віку, тому, що цей період характеризується великою пластичністю кори головного мозку.
Завдяки пластичності у цьому віці порівняно легко утворюються нервові зв’язки, але вони дуже нестійкі і вимагають закріплення. Дитина може швидко засвоїти і правильно відтворити показаний їй нескладний рух, але без повторення швидко губить набуте рухове вміння.
Рухове вміння - здатність керувати рухами під контролем свідомості. Успішно виконувати окремі рухи внаслідок повторювання переходить у навичку.
Поняття “навичка” необов’язково означає досконале володіння технікою руху. Може бути сформовано навичку неправильного виконання вправи. Це відбувається тоді, коли припиняється робота з уточнюванням техніки, і недосконалий рух повторюється багато разів без змін. Для переробки навички потрібно буде зруйнувати систему діяльності кори головного мозку, що вже склалася, досягнути того, щоб деякі групи рефлексів згасли, і створити на їхньому місці нові, змінені.
Доведено, що формуючий вплив фізичних вправ на системи і функції організму що росте, проявляється в найбільш повній мірі. Дякуючи достатньому об’єму рухової активності діти швидше ростуть, краще розвиваються, стають здоровими, більш витривалими [59, 66].
Як показано багатьма дослідженнями, у дітей, які систематично займаються фізичними вправами, суттєво покращуються показники фізичного розвитку (вага, ріст, периметр грудей, життєва ємність легень, серцево-судинна система і т.д.), що служить основою повноцінного здоров’я. Достатній об’єм рухової активності в цьому відношенні - одна з вирішальних гарантій здорових поколінь. Підвищену потребу дітей в рухах дозволяє задовольнити раціональна організація занять фізичними вправами не тільки у садку але й в сім’ї [27, 22, 41, 57].
Рухова активність надає найбільш сприятливу дію на розвиваючий організм тільки в рамках оптимальних величин. Як нестача, так і надлишок рухів приводить до патологічних зсувів в організмі.
На думку Л.П. Матвєєва [36] принцип оздоровчої спрямованості фізкультурної практики передбачає забезпечення наступних методичних положень:
1) ретельного науково-методичного відбору засобів впливу на фізичний стан організму, перш за все, по критерію оздоровчої цінності їх, (з цієї позиції ніякі засоби, котрі викликають навіть найменший сумнів, принципово не можуть бути рекомендовані для використання в практиці);
2) нормування і регулювання функціональних навантажень і відповідності з закономірностями досягнення оздоровчого ефекту на основі чіткого визначення оптимальної міри навантажень, граничних і проміжних параметрів їх, при дотриманні котрих вони не тільки не вступають у протиріччя зі здоров’ям, а ведуть до його укріплення; на основі детальної розробки системи правил, які вказують на цілісний порядок у використанні, регулюванні і чергувань навантажень з відпочинком в процесі фізкультурних занять людей різного віку, статі і стану здоров’я. Все це, як відомо, знаходиться в центрі уваги теорії і методики фізичної культури, в тому числі теорії і методики фізичного виховання, спортивного тренування, оздоровчо-реабілітаційної фізичної культури;
3) системного лікарського контролю, спеціально створеного для обслуговування фізкультурного руху;
4) направленим використанням профілактичних і оздоровчо-реабілітаційних функцій фізичної культури.
Дошкільний період характеризується незавершеністю процесів звичайного формування росту організму дітей дошкільного віку [3, 16].
Кісткова система продовжує розвиватись, відбувається зрощення окремих кісток скелета. У сім-вісім років зникає шов між половинками лобної кістки.
Хребет дитини в цьому віці ще відкритий ззаду по лінії всіх дуг хребців, і тільки в сім років закривається за винятком дуги першого крижового хребця, що іноді закривається пізніше.
Передня дуга атланта (першого шийного хребця) може залишатись відритою до дев’яти років. Згини хребта в шийному і грудному відділах фіксуються в шість-сім років, а в поперековому - пізніше (у 12 років).
У період від 2 до 11 років з’являються ядра окостеніння в більшості кісток зап’ястя. Продовжує формуватись грудна клітка, вона набирає форми майже такої самої, як і в дорослих, лише в 12-13 років. Отже, у дошкільному і навіть шкільному віці скелет дитини ще росте і розвивається. Тому в цей період для скелету дитини є небезпечні великі і однобічні навантаження, які можуть принести до викривлення кісток. Цей вік потребує особливого ретельного дотримання в процесі фізичного виховання принципу оздоровчої спрямованості. Принцип оздоровчої спрямованості зобов’язує вихователя так організовувати заняття з фізичного виховання, щоб воно виконувало одночасно профілактичну і розвиваючу функції. Це означає, за допомогою фізичного виховання необхідно, по перше, компенсувати недостатню рухову активність у дітей, яка виникає в умовах сучасного життя; і по друге, вдосконалити функціональні можливості дитячого організму, підвищуючи його працездатність і протидію несприятливим умовам навколишнього середовища.
Для цього необхідно:
1) забезпечити строгу відповідальність змісту, об’єму і інтенсивності рухової діяльності дошкільників, їх віковим особливостям на різних етапах розвитку (2-3, 4-5, 6-7 років). Потрібно направлено впливати на процеси функціонального розвитку організму, щоб забезпечити їх оптимальні темпи при обов’язкових умовах укріплення здоров’я і протидії небажаним відхиленням (наприклад: попереджувати або своєчасно виправляти порушення постави, укріплювати відносно слабі м’язові групи);
2) підвищити оздоровчий ефект фізичних вправ шляхом систематичного привчання школярів до раціонального режиму занять і відпочинку, використання гігієнічних умов і звичайних факторів загартування. Ці фактори і умови багато в чому надають загальний оздоровчий ефект фізичного виховання;
3) забезпечувати систематичний лікарсько-педагогічний контроль за станом здоров’я, динамікою показників фізичного розвитку і ступенем фізичної підготовленості дітей.
Для порівняння наводяться таблиці середніх показників фізичного розвитку дошкільників по Е.С.Вільчковському та по А.Ф.Синякову.

Таблиця 1.1.
Середні показники фізичного розвитку дошкільників
(по Є.С. Вільчковський)
Вік Стать Антропометричні показники
Ріст стоячи (см) Маса (кг) ОГК (см)
3 Х 98,1+4,66 15,5+1,42 53,2 +2,43
Д 96,7+ 4,59 15,3 + 1,34 52,1+ 2,57
4 Х 101,7+ 2,32 16,5 +1,31 52,9+ 1,18
Д 100,7+ 2,74 16,2+1,22 52,7 +1,12
5 Х 109,2+2,86 18,8 +1,25 55,7 +1,43
Д 110,3 +2,71 18,5 +1,72 53,6 +1,61
6 Х 116,7+ 2,78 21,4 +1,41 58,7 +1,85
Д 115,3+ 3,3 21,2 +1,67 58,3+1,93
7 Х 123,1+ 3,48 24,2+ 2,09 61,0+ 2,08
Д 122,2+ 4,05 23,7+ 2,09 59,8 +2,64


Таблиця 1.2.
Середні дані фізичного розвитку дітей дошкільного віку
(по А.Ф.Синякову)
Вік Стать Антропометричні показники
Ріст стоячи (см) Маса (кг) ОГК(см)
3 Х 95,7 14,82 53,5
Д 94,0 14,53 53,0
4 Х 101,5 16,5 54,2
Д 100,2 15,8 54,4
5 Х 108,5 18,7 56,4
Д 107,6 18,0 55,9
6 Х 114,0 21,3 58,0
Д 113,6 20,8 57,2
7 Х 121,5 24,5 59,3
Д 121,5 24,0 58,0


1.2. Постава та особливості її визначення

Під поставою розуміють спосіб невимушено тримати своє тіло. Поставу визначають форма грудей, живота, спини. Постава залежить від будови скелету (вираженості вигинів хребта, форми грудної клітки, положення голови, плечового поясу, кута нахилу тазу), від розвитку окремих груп м’язів, стану нервової системи і інших факторів.
Нормальна або правильна постава характеризується:
1. Прямою посадкою голови, припіднятою і випуклою грудною кліткою, злегка втягнутим животом;
2. Симетричним розміщенням плечей (симетрично розміщені акроміальні крапки, симетричні шийно-плечові лінії, кути лопаток);
3. Симетричним розміщенням клубових гребенів і трикутників талії;
4. Однаковою довжиною нижніх кінцівок;
5. Помірними вигинами хребта (лордозами і кіфозами) та відсутністю сколіозів;
6. Правильним положенням ступень.
Правильна постава має не тільки естетичне значення, але і створює умови для оптимального функціонування внутрішніх органів: легень, серця, органів черевної порожнини і ін.
Підтримання і збереження нормальної постави залежить від гармонійного розвитку мускулатури та її здатності утримувати в правильному положенні хребет, голову, плечовий пояс, тулуб, кут нахилу таза, кінцівки, стану опорно-зв’язкового апарату; соматичного і психічного здоров’я.
Необхідно відмітити, що анатомо-фізіологічні варіації постави і патологічні відхилення її від норми визначаються не тільки морфологічними ознаками, але й функціональними факторами, обумовленими складною взаємодією нашого організму із навколишнім середовищем [2, 19, 25].
Таким чином, постава - це насамперед функціональне поняття, і її не можна розглядати як щось постійне, таке, що не піддається змінам. У різні періоди життя під впливом умов побуту і навчання постава може змінюватися як у кращий, так і в гірший бік, тому різні порушення її, особливо на ранніх стадіях, можна виправити.
Постава формується у дітей дошкільного віку у процесі розвитку їх організму в тісному зв’язку із формуванням рухових функцій [29, 32].
Зміни постави з віком обумовлені удосконаленням можливостей опорно-рухової системи дитини утримувати тіло в положенні правильної постави.
Ряд авторів цілком слушно підкреслюють зв’язок між поставою і загальним фізичним розвитком, між формуванням і розумовим естетичним та моральним вихованням дитини [43, 45, 62,70].
Основну роль у формуванні правильної постави відіграє не абсолютна сила м’язів, а рівномірний розвиток їх і правильний розподіл м’язової тяги. Цікаво відмітити, що нерідко трапляються люди з дуже могутньою мускулатурою (борці, штангісти), але з поганою поставою через надмірний розвиток у них м’язів-згиначів. Водночас у людей із порівняно слабкою мускулатурою, наприклад еквілібристів, часто спостерігається гарна постава, яка пояснюється рівномірним розвитком у них всіх м’язових груп.
Постава значною мірою залежить від положення хребта, яке визначається переважно натягом м’язів і зв’язок, що його оточують. Якщо м’язи тулуба розвинені рівномірно і тяга згиначів урівноважується тягою розгиначів, то корпус і голова займають пряме положення.
При правильній поставі фізіологічні величини хребта добре видно і вони мають хвилеподібний вигляд, тулуб і голова тримаються вертикально, контури грудної клітки (профіль) виступають уперед при вертикально розташованій лінії живота, ноги випрямлені.
Характер постави залежить від вигинів хребта, який є сполучною ланкою між усіма частинами скелета.
У нормі хребет має чотири помірні величини: шийний і поперековий вигини виступають уперед, а грудний і крижовий спрямовані назад. Природні величини хребта дозволяють підтримувати нормальну позу. Фізіологічно правильна постава забезпечує оптимальне функціонування систем дихання, кровообігу, травленню.
Правильна постава характеризується такими ознаками. Лоб і підборіддя перебувають в одній площині перпендикулярній підлозі, мочки вуха на одному рівні, плечі опущені, трохи відхилені назад і на одній лінії, паралельній підлозі, що забезпечує її правильне положення лопаток; живіт злегка підтягнутий, груди трохи виступають уперед; тулуб має бути прямий. Фізіологічні вигини (лордози - вигини вперед у шийному і поперековому відділах і кіфоз - вигини у грудному відділі хребта) помірно окреслені; кут нахилу таза в середньому 30-40?; ноги в положенні стоячи помірно розігнуті в кульшових і колінних суглобах, перпендикулярні підлозі носки трохи розведені або ступні паралельні, склепіння ступень добре виражені.
У фронтальній площині (з боку обличчя і спини) при правильній поставі встановлюються так, щоб симетричні точки правого і лівого боків розміщуються на горизонтальних лініях. Вертикальна вісь проходить через середину голови, зовнішній слуховий прохід, УІ-УІІ шийні і ХІ-ХІІ грудні хребці, головку стегнової кістки, передню поверхню колінного суглоба і човноподібної кістки ступні.
Для різних вад постави характерні такі ознаки: висунута за поздовжню вісь тіла голова (опущена або задерта); зведені вперед, напружено підняті плечі або асиметричне положення плечей, різні лінії талії, бічний вигин хребта; вигнутий живіт, надто звільнений поперековий вигин; відставлений назад таз; кругла спина і запала грудна клітка; вигинання або сплощення одного з боків грудної клітки.
Тести для виявлення порушень осанки
Лікар-педіатр або підготовлений медичний працівник оглядає дитину (роздягнену до трусів) і відповідає на 10 питань скринінг-тестів, підкреслюючи "так" і "ні в тес­товій карті.




Рис. 1. Вихідні положення тулуба при огляді і діагностиці сколіозу

Дослідження проводиться в стоячо­му положенні, в звичній для дитини позі.
1. Огляд у фас, руки вздовж тулуба визначаються форма ніг (нор­мальна, 0-подібна, Х-подібна), поло­ження голови, шиї, симетрія плечей, рівність трикутників талії, наявність деформації грудної клітки.
2. Огляд збоку - визначаються фор­ма грудної клітки, живота, випинання лопаток, форма спини.
3. Огляд зі спини - визначаються симетрія плечей, кутів лопаток, форма хребта, форма ніг (нормальна, 0-подібна, Х-подібна), рівність трикутників талії.
Для виявлення істинного структурного сколіозу проводиться огляд дитини зі згинанням хребта і нахилом тулуба впе­ред. Нахил тулуба робиться повільно, при цьому руки вільно звисають донизу, ноги випрямлені (див. рис. 1.) [32, 37].
За наявності сколіозу визнача­ються асиметричне реберне вибухання в грудному відділі та мязовий валик в поперековому відділі.
Для точного виявлення викрив­лення хребта огляд слід проводити в двох положеннях: ззаду та спереду. Всі діти з підозрою на сколіоз повинні бути направлені до лікаря.

1.3. Методи визначення порушення постави та причини її виникнення

У дітей дошкільного віку потрібно виробляти вміння зберігати правильне положення тіла під час сидіння, стояння, ходьби. Правильна постава має велике значення для нормальної діяльності всіх внутрішніх органів і систем організму дитини. Вона багато в чому залежить від розвитку кістково-м’язового апарату. Але правильна постава - це вміння, яке необхідно своєчасно формувати.
Визначити поставу тіла можна ще візуальним методом. Виділяють 5 видів постави:
нормальна (всі вигини хребта рівномірні);
випрямлена (недостатній розвиток вигинів хребта);
сутулість (збільшений грудний кіфоз);
лордотична (сильно виражений поперековий лордоз);
кіфотичний (сильно виражений грудний кіфоз).
При візуальному методі обстежуваного оглядають спереду, збоку і зі спини. При огляді збоку треба звернути увагу на вигини хребта, на лінію передньої стінки живота, положення голови.
При огляді спереду потрібно визначити положення голови.
При сутулості голова похилена до переду або вбік найбільш розвинутих м’язів спини.
Оглядаючи обстежуваного зі спини потрібно визначити:
а) обриси шийно-плечових ліній, які при відсутності сколіозу симетричні, кути між шийною і плечовою лініями однакові (збоку сколіозу кут зменшується);
б) обриси трикутників талії (збоку сколіозу трикутник талії більший).
Поставу можна ще визначити за допомогою штангового антропометра. Потрібно визначити і порівняти висоту розміщення над підлогою правої та лівої акроміальної та клубогребневих крапок. При різниці 0,5 см і більше має місце сколіоз.
При визначенні наявності сколіозу пальпаторним методом дослідник м’якоттю дистальної фаланги середнього пальця проводить по остистих відростках хребців, орієнтуючись по середній лінії. При сколіозах палець відхиляється вбік.
Схильність постави до сутулості визначається за допомогою плечового індекса. Для цього нащупують кісткові точки, які виступають над плечовими суглобами. Сантиметровою стрічкою, лівою рукою на нульову відмітку, притискають до лівої точки. Правою рукою протягують стрічку по лінії ключиць до правої точки. Отримане число показує ширину плечей. Далі переводять стрічку за голову і протягують її по лінії верхнього краю лопаток від лівої точки до правої. Отримане число показує величину дуги спини. Визначається стан постави за формулою:
ІС=ШП /ПД х 100%
Де ІС - коефіцієнт сутулості, ШП - ширина плечей, ПД - плечова дуга.
Оцінка плечового індексу: до 89,9% і нижче - сутулість; від 90% ........


еории и методики физического воспитания : теоретико- методические аспекты спорта и професионально-прикладных форм физической культуры ): Учебник для ин-тов физкультуры. - М.: Физкультура и спорт. 1991. - 543 с.
36. Методичні вказівки до лабораторних занять з курсу “Спортивна морфологія” для студентів педагогічного, спортивного та заочного факультетів / Під ред. Я.М.Гриньків, А.В.Малицький, Ф.В.Музика. - Львів, 1991. - 32 с.
37. Муравов И. В. Оздоровительные эфекты физической культуры и спорта. - К.: Здоровя. 1989. - 272 с.
38. Мурза В. П. Фізичні вправи і здоровя. - К.: Здоровя, 1991. - 256 с.
39. Мухін В.М. Фізична реабілітація. Підручник для студентіввищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту. - К.: Олімпійська література, 2000. - 329 с.
40. Новий комплекс корригирующей гимнастики для детей с нарушением осанки / Дворянковский Й., Поляков С., Доценко В., Дворяковский Й. // Человек в мире спорта : Тез. докл.- М., 1998-Т2 - С. 544-546.
41. Новосельский В. Ф. Азбука физической закалки детей.- К.: Здоровье, 1991. - 72 с.
42. Новосельский В.Ф. Фізична культура і здоровя школярів. К.: Здоровя, 1994.- 48с.
43. Основы теории и методики физической культуры : Учебник для тех. физической культуры. / Под ред. А.А. Гужаловского. - М.: Физкультура и спорт. 1986. - 352 с.
44. Пешкова А. П. Лечебная физическая культура при начальных степенях сколеотической болезни. Омск. 1977. - 74 с.
45. Підготовка та здача державних тестів і нормативів. Методичні рекомендації. - Львів, 1999. - 3 с.
46. Полесс Г. В., Петренко Г. Г. Лечебное плавание при нарушении осанки и сколеозе у детей. - К.: Здоровя. 1980. - 144 с.
47. Профілактика і корекція постави і ступень у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку: Методичні рекомендації для вихователів учителів і батьків / Укл. Ю.О.Короп, Т.В.Галимзянова, М.С.Норик. - К.: ІЗМН, 1997. - 40 с.
48. Риттер-Клейнганс М. Гимнастика позвоночника. Справочник здоровья /Пер. с нем. Б.Григорьева. - М.:Сигма-Пресс, Феникс, 1997. - 96 с.
49. Рябуха О.І. Вчення про здоров’я. Навчальний посібник для студентів фізичної культури. - Львів: Ліга-Прес, 2001. - 55 с.
50. Сафронова Г. Б. Рух- запорука здоровя. К.; Здоровя, 1976. - 59 с.
51. Смирнова Е.Т. Гигиенические основы воспитания в дошкольных учреждениях. - Изд. 2-е, испр. и доп. - М.: Просвещение, 1973. - 123 с.
52. Синило М.И. Позвоночник-зеркало нашего здоровья. - Киев: Здоровя, 1998. - 101 с.
53. Струбицький В.В., Педип А.Н. Система оздоровлення школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського. Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні. - Київ-Луцьк: Вежа, 1996. - С. 166-173.
54. Спортивная медицина: Учебник для ин-тов физкульт. / Под ред. В. Л Карпмана. - М.: Физкультура и спорт. 1987. - 304 с.
55. Стребков С.П., Нисинтан З.П. Лечебная физкультура в детских учреждениях при ревматизмах й сколиотической болезни. - К.:Здоровя, 1981. - 54 с.
56. Толкачев Б. С. Физкультура против недуга. - М.: Физкультура и спорт, 1983- 104с.
57. Українське дошкілля. Програма виховання та навчання дітей в дошкільних закладах /Під ред. Дідух О.В., Білан О.І. - К.: Освіта, 1999. - 63 с.
58. Управление физическим состоянием организма. Тренирующая терапия /Т. Хутиев, Ю. Антомонов, А. Котова, О. Пустовойт.- М.: Медицина, 1991. - 256 с.
59. Физическая культура и советский образ жизни. / К. В. Адамсон., М. Х. Титма, М. А. Арвисто, А. С. Чесноков; Под ред. М. Х. Титма. - М.: Физкультура и спорт, 1982. - 238 с.
60. Физическое воспитание учащихся подготовительной медицинской групы. Под ред. Кунецовой З. И. - М., Просвещение, 1970.- 104 с.
61. Хрущев С. В. Врачебный контроль за физическим воспитанием школьников. М.: Медицина 1977. - 216 с.
62. Хухлаєва Д. В. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. - К.: Вища школа, 1979. - 24 с.
63. Шиян Б. М. Методика фізичного виховання школярів. - Львів: Світ; 1993. - 184 с.
64. Шиян Б.М., Папуша В.Г., Приступа Є.Н. Теорія фізичного виховання. - Львів: ЛОНМІО, 1996.- 220 с.
65. Язловецкий В. С. Физическое воспитание детей и подростков с ослабленным здоровьем. - К.: Здоровье, 1991.- 232с.
66. Wybrane wskaznіki rozwoju biologicznego dziewszat i chlopcow z podlasia. / Pod redakcia Macieja Sktada. Instytut wychowania fisycznego i sportu w Biatej Podlaskiej. - Biata Podlaska, 2000. - 303 s.
67. Wolanski N.: “ Biomedyczne podstawy rozwoju i wyhowania”. Warszawa 1979. PWN, str.499.
68. Wolanskі N. : “ Biomedyczne podstawy rozwoju i wyhowania”. Warszawa 1979. PWN, str.501.
69. Kasperczyk T. “ Wady postawy ciala”. Krakow 1997. Firma Handlowo-Uslugowa ” KASPER” s.c. str.103, 104.
70. Kutzner-Kozinska M. Кorekcja wad postawy: Warszawa, 1981. WSiP, str.45.
71. “The first ten years of the wold”. Genewa 1958, str. 459.
72. Demel М. : “ Pedagogika zdrowia”. Warszawa 1980. WsiP, str. 6.





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.