На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 84484


Наименование:


Курсовик ГЕОГРАФЧНИЙ АНАЛЗ ЗНИКАЮЧИХ СЛ ПОЛТАВСЬКО ОБЛАСТ

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 06.02.2015. Сдан: 2014. Страниц: 50. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Теоретичні засади сільського розселення ……………..……………………6
1.2 Система розселення Полтавської області. Етапи та чинники формування системи поселень……………………………………………………………….10
1.3 Сучасна географія населення Полтавської області. Демографічні особливості розвитку…………………………………………………………………………13
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ ДЕПРЕСИВНИХ ТЕРИТОРІЙ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Поняття про «депресивні» території та їх ознаки ……………………..…….16
2.2 Основні чинники та закономірності формування сільських депресивних територій Полтавської області…………………………………………………….19
2.3 Оцінка рівня депресивності сільських територій Полтавської області…….23
РОЗДІЛ 3. ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОЯВУ ДЕМОГРАФІЧНОЇ ДЕПРЕСИВНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ЗНИКАЮЧИХ СІЛ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
3.1 Розселення населення Полтавщини в середині ХХ століття………………..28
3.2 Географія зникаючих сіл Полтавської області…………………………………………….………………………………....30
3.3 Сучасний стан та тенденції розвитку депресивних територій……………....33
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..39
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….49


ВСТУП
Історія формування, чисельність та розселення населення Полтавської області є досить цікавою, так дані про структуру населення завжди змінювалась в ході певного історичного шаблону розвитку. Населення Полтавської області має низку причин щодо свого розміщення та структуру, тому потрібно розкрити деякі особливості розвитку, розселення та формування.
Актуальність даної роботи полягає в наукових основах вивчення сільського розселення Полтавської області, яке розвивається за власними законами, які не можуть бути вічними, а притаманні певним етапам та періодам розвитку сільського розелення і в цілому сільських територій. Тому на сьогодні дуже важливим є розселення, а особливо зникаючі села, тому зумовлена кризовим станом сільського господарства, занепад економіки в сільських поселеннях, висока соціальна напруга в сучасному українському селі, демографічні, економічні проблеми характерні для сільської місцевості.По зібраних матеріалах можна сказати, що територія нашої області помітно скорочується і завдає шкоди її жителям. Рівень репресивності Полтавської області за показниками, що його визначають на сьогодні є високим. За останні 20 років, на Полтавщині зникли понад 80 сіл. Курсова робота «Географічний аналіз зникаючих сіл Полтавської області» написана на основі великої кількості наукової літератури, і власне - на основі обґрунтувань і міркувань самого автора.
Обєктом дослідження є сучасний стан сільського розселення Полтавської області.
Предметом роботи є географічний аналіз зникаючих сіл Полтавської області.
Мета дослідження полягає у суспільно-географічних дослідженнях сільських депресивних територій Полтавщини крізь призму зникаючих населених пунктів.
Хронологічні межі дослідження охоплюють середину ХХ - ХХІ ст. Виділення нижньої хронологічної межі повязана з початком масових міграцій на території Полтавської області. Виділення верхньої хронологічної межі зумовлене формуванням сільських депресивних територій Полтавщини.
В географічному аспекті можна виділити дві групи вчених, що з різних боків розглядають дану проблематику. Перша група - А. Доценко, О. Шаблій, Б. Застовецький, Ф.Заставний, О. Застовецька, В. Загородній та інші, що розглядають сутність сільського розселення та його наукові основи. Друга група - О. Топчієв, А. Степаненко, Я. Олійник, М. Барановський, В.Веденський та інші, їх думки були спрямовані на закономірностях формування депресивних територій, а згодом і зникнення сільських поселень Полтавської області.
Методологічну основу роботи складають система методів дослідження сільських територій: загальнонаукові, конкретнонаукові, так і методологічні підходи: системний, територіальний, перспективний.
Кожна з цих систем оперує своїми можливостями і методами дослідження. Реалізація завдань стала можливим також завдяки використанню ряду методів: історичний, соціологічний, метод порівняльно-географічного аналізу, географічний метод, метод районування.
В основу соціальної складової роботи покладені дані про сучасні умови життя, зміни та динаміку населення сільських територій. У відповідності до цього ми дотримувались у роботі принципів обєктивізму (це дозволило нам неупереджено розглянути дію різних факторів у контексті предмету дослідження), системності (розглянути предмет дослідження як цілісну структуру звязаних між собою елементів), всебічності (це дозволило аналізувати різносторонні фактори, що впливали на предмет.
Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали і результати дослідження можуть бути використані для самопідготовки студентів вищих навчальних закладів, вчителів середніх шкіл географічного фаху. Дані можуть бути використані під час підготовки курсів з «Географії населення», «Основ теорії суспільної географії» у межах відповідних тем.
Структура роботи обумовлена її метою, завданням і включає в себе вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та літератури (21 бібліографічні позиції) і додатки. Загальний обсяг складає 49 сторінок.


РОЗДІЛ І
НАУКОВІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1.1 Теоретичні засади сільського розселення
Сільське розселення є невідємною складовою єдиного процесу розселення, в якому міське та сільське розселення тісно взаємоповязані та взаємозалежні, але розвиток яких відбувається під впливом різних чинників і у різних напрямах. Тому цілком можливе дослідження окремо сільського, або міського розселення. В результаті заселення та господарського освоєння нових територій сформувалася первинна мережа поселень, що виконувала сільськогосподарські функції. Процеси, що відбувалися в розселенні, характеризували стан економічного розвитку сільських територій у різних регіонах країни. В Україні процеси взаємовпливу та взаємозалежності між сільським розселенням та сільським господарством мало досліджувалися (Д.І.Солярчук, М.С.Шкурка) [19].
З переходом до ринкової економіки України та інших держав, що утворилися із колишніх союзних республік, суттєво змінилися економічні основи господарювання у сільському господарстві, що стало результатом його реформування, впровадження багатоукладної економіки, реалізації нової аграрної політики держави, нових форм організації та управління сільським господарством, перехід на нову модель розвитку аграрної сфери економіки. Все це не могло не сказатися на сільському розселенні, але воно не змінило його економічної сутності. Звичайно взаємозвязки між розселенням та сільським господарством в умовах переходу до ринкової економіки істотно змінилися. Сільське розселення розвивається як самостійний і самодостатній суспільний процес, який немає такої «жорсткої» залежності від економіки як це було за радянської доби. Тому поряд із економічною потрібно говорити про соціальну сутність сільського розселення. Соціальна сутність сільського розселення полягає у формуванні мережі поселень як середовища для проживання, праці та відпочинку сільських мешканців. Якщо сільське господарство розвивається переважно за межами поселень і повязане з використанням сільськогосподарських земель, то соціальна сфера є невідємною складовою поселень і рівень її розвитку визначає стабільність та розвиненість поселень [7].
Сільське розселення, як правило, має складну територіальну структуру, зумовлену значними відмінностями розміщення поселень, їх людності та рівня розвитку соціальної сфери. Якщо у великих селах та селищах створюються соціальні комплекси, які спроможні забезпечити потреби мешканців у всіх видах повсякденних та більшості епізодичних послуг, у середніх селах - повсякденні послуги, то у малих селах - лише деякі види послуг. Незважаючи на такі відмінності в цілому соціальна сфера відіграє величезну роль у життєдіяльності сільського населення і є невідємною частиною життєвого середовища, створеного у сільських поселеннях. З розвитком продуктивних сил та науково-технічним прогресом підвищується роль соціальної складової сільського розселення. Соціальна сфера розвивається як кількісно, так і якісно, поступово змінюються потреби в окремих видах послуг, одні зникають через відсутність попиту в них, а інші нові виникають і швидко розвиваються. Відбувається періодична зміна структури сфери послуг, її модернізація. Причому у сільській місцевості траєкторія стратегічного розвитку соціальної сфери була й буде іншою, ніж у міській, що зумовлено принциповими відмінностями сільського та міського способів життя, розселення, цивілізаційного розвитку тощо. Отже, соціальна сфера сільських поселень має значні особливості і розглядається як невідємна складова цих поселень. Це дає підстави стверджувати про соціальну сутність сільського розселення [2].
Сільське розселення досліджувалося в колишньому Радянському Союзі представниками різних наук - географами, економістами, соціологами, архітекторами, істориками тощо і кожний зосереджував увагу на певних аспектах розселення відповідно до його наукових інтересів, або запитів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Кожна розвинена наука має теорію, методологію та методику досліджень. Теорія є головною і найскладнішою формою знань. Теорія - це форма наукового знання, яка є сукупністю понять, суджень, уявлень, законів та закономірностей про найбільш загальні, необхідні та сутнісні звязки у певній предметній області знань. Розвинена теорія є основною для подальшого одержання нових знань. В становленні теорії сільського розселення важливу роль відіграють регіональні праці з сільського розселення, на базі яких потрібно створити праці узагальнюючого характеру, які б спиралися на емпіричну основу [4].
Розрізняють загальнонаукову та спеціальну або конкретно наукову термінологію. Осібне місце займає географічна термінологія. Географічні терміни означають явища та процеси, що розвиваються у просторі та часі в певному географічному середовищі. Головним поняттям в географії розселення є «розселення» та «поселення», сутність яких вчені визначають по - різному. В.В.Покшишевський дав таке визначення: «Розселення: 1) розподіл населення на місцевості та форми його територіальної організації у вигляді системи населених місць...2) хід послідовного зайняття населенням території (характеристика розселення, повязана з міграцією)»
Згідно енциклопедичного словника «Народонаселение» у вузькому розумінні «Розселення - це процес розподілу та перерозподілу населення по території та його результат - мережа поселень». Отже, розселення має подвійну природу: з одного боку, це процес, а з іншого, його стан у вигляді поселенської мережі [11].
Отже, загальними ознаками сільських поселень є невелика людність та переважання сільськогосподарських функцій, хоча має місце багато відступів від цього правила. Згідно діючих в Україні з 1981р. Правил вирішення питань адміністративно-територіального устрою до селищ міського типу відносять села людністю понад 2 тис.осіб, в яких більше двох третин працездатного населення зайняте у несільськогосподарській сфері. Проте станом на 1 січня 2008 р. 213 селищ міського типу мало людність менше 2 тис.осіб, тобто менше визначеного критерію людності. В той же час 1263 села України мають людність більше 2 тис., але залишаються сільськими поселеннями, тому що виконують сільськогосподарські функції. Критерій рівня зайнятості у несільськогосподарському виробництві є необгрунтованим. «Села - це сільські населені пункти зі сталим складом населення, переважна частина якого зайнята в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, рибальстві або інших промислах». Тут немає критерію людності, але є як одна з умов необхідність сталого складу населення.
Одним із важливих напрямів теорії сільського розселення є виявлення законів (закономірностей) та принципів його розвитку. Кожна наука має свої закони або закономірності. О.І.Шаблій дає таке визначення: «Закон - це відображення з допомогою понять і категорій суттєвих і необхідних звязків, що існують у навколишній дійсності і у мисленні». О.І.Шаблій виділив 4 типи законів: генетичні, структурні, функціональні та відповідності. До останнього типу він відніс два закони: відповідності систем розселення господарським територіальним системам та відповідності соціальних територіальних систем системам розселення. Закони відповідності характеризують взаємозвязки між територіальними процесами, що належать до різних сфер життєдіяльності суспільства. Проте цими законами не вичерпуються всі закони розселення.
Щодо сільського розселення у Полтавській області, то воно як і в інших регіонах, має свої особливості. До складу області входить 25 районів (сільських районів), 15 міст, з яких 5 обласного значення (Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород, Полтава) та 10 районного значення, 21 селищ міського типу, 1826 сіл. До складу районів входить в середньому 59-60 сіл, що обєднуються в 18-19 сільрад. За кількістю населення Полтавщина займає 12 місце серед областей України і на її території проживає на 1 січня 2011 р. 1487,8 тис.осіб. Упродовж 2010 р. чисельність населення зменшилась на 11,8 тис.осіб. Чисельність населення зменшилась виключно за рахунок природного скорочення (11,9 тис.осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (47 осіб.). Народжуваність у 2010 р. зменшилась порівняно з 2009 р. з 9,8 до 9,5, а смертність - з 17,8 до 17,5%.
Виходячи із соціально - економічної сутності сільського розселення та принципової відмінності його від міського розселення, можна зробити висновок, що воно розвивається за власними законами у сільському економічному просторі. Спробу сформулювати закони сільського розселення у 1999 р. зробив В.В.Загородній. Окресливши сучасні економічні закони, він зупинився лише на характеристиці названих вище загальних законів розселення. На думку автора, не існує «специфічних суспільно-географічних законів сільського розселення», з чим не погоджуються інші вчені, вони не заперечують специфічність розвитку сільського розселення, яке принципово відрізняється від міського. Отже, сільське розселення розвивається за власними законами, які не можуть бути вічними, а притаманні певним етапам та періодам розвитку сільського розселення і в цілому сільських територій.


1.2 Система розселення Полтавської області. Етапи та чинники формування системи поселень
Система розселення Полтавської області представлена поселеннями різної людності. Людність поселень, як відомо, залежить від багатьох факторів. У системі розселення Полтавської області провідна роль належить транспортно-географічному положенню та функціональній структурі поселень.
У системі р........

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барановський М.О. Наукові засади суспільно-географічного вивчення сільських депресивних територій України: Монографія /М.О.Барановський. - Ніжин :ПП Лисенко М.М., 2009.? 396 с.
2. Березівський П. Основні засади сталого розвитку сільських територій / П. Березівський, А. Желєзняк [Електронний ресурс] - Режим доступу:http: www.nbuv.gov.ua /PORTAL/ Soc_Gum/Ae/2009_3-4/pdf/09bpsora.pdf.
3. Брус В.Х. Про науково-методологічні та організаційні аспекти розвитку різноукладності на селі / Брус В.Х. // Економіка АПК. - 2002., 290с.
4. Доценко А.І. Сільське розселення в Україні: динаміка та структура. К.: РВПС України, Вид.Фенікс, 2010.?288с.
5. Жерновой И. А. Принципы развития регионального агробизнеса в условиях реформирования аграрных отношений в Украине / И. А. Жерновой // Менеджер. - 2003. -260 с.
6. Єрмаков В.В., Джаман М.О. Смирнова В.Г. Суспільно-географічні процеси на території Полтавського історико-географічного краю у період формування індустріального суспільства.- Полтава 2012. 250с.
7. Ковалёв С.А. Сельское расселение. М.: МГУ, 1963, - 371с.
8. Курбацька Л. М. Продуктивність праці у підвищенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва / Л. М. Курбацька // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 201: В 5 т. Том І. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - С. 171-177.
9. Кушнір Л.М. Суспільно-географічні особливості сучасного народонаселення Полтавської області / Л.М. Кушнір, С.М. Шевчук //Економічна та соціальна географія: наук. зб. / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка.? К., 2010.? Вип. 60. -С. 95-107.
10. Малік М. Й. Концептуальні засади розвитку сільських територій / Економіка АПК. - 2010. - № 10. - С. 125-131
11. Народонаселение: Энциклопедический словарь: М.: БСЭ, - 1994,- 640 с.
12. Новикова А.М. Депресивні території: європейський досвід та проблеми України// Стратегічна панорама. - 2000. 300с.
13. Прокопа І.В., Мотруніч Д.О. Виробнича сфера села і сільське життєве середовище. К.: ІЕП НАНУ, 2001, - 119 с.
14. Розвиток сільських територій України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. - 751 с
15. Славов В.П. Економіко-енергетична система сталого розвитку сільських територій / В.П. Славов, О.В. Коваленко // Вісник аграрної науки. - 2007. - № 9. - С. 68-71.
16. Стефанюк О. Д. Методические подходы к комплексной оценке административно-территориального устройства региона. 2008. 149с.
17. Тарасевич В.М. До методології дослідження депресивних регіонів.- Львів: ІРГ НАН України, 2005. - Вип.2. - С. 470-478.
18. Царенко О.М. Сучасний стан та перспективи розвитку інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств регіону / Царенко О.М., Мішньов І.А. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер. „Економіка та менеджмент”. - 2003. ? № 3-4. - С.148-154.
19. Шаблій О. Основи загальної суспільної географії. Підручник. Львів: Вид.центр. ЛНУ, - 2003, - 144 с.
20. Шевчук Я.В. Механізм санації депресивних територіальних суспільних систем в контексті формування регіональної політики. Львів: Інститут регіональних досліджень, 2004.? 63с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.