На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 86254


Наименование:


Курсовик ПАСИВн ОПЕРАЦї КОМЕРЦЙНИХ БАНКВ НА ПРИКЛАД ПАТ «ЕКСПРЕС-БАНК»

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 31.03.2015. Сдан: 2013. Страниц: 62. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..3
1. Теоретичні основи організації пасивних операцій банківських установ…………...6
1.1. Сутність та види пасивних операцій банків………………………………………6
1.2. Порядок формування ресурсів комерційних банків………………………………..9
1.3. Порядок здійснення депозитних операцій комерційних банків…………………13
Висновок до розділу 1…………………………………………………………………...20
2. Оцінка ефективності пасивних операцій ПАТ «Експрес-Банк»…………………22
2.1. Організаційно-економічна характеристика банківських установ………………..22
2.2. Фінансово-економічні аспекти пасивних операцій ПАТ «Експрес-Банк»……...35
2.3. Облік депозитних операцій ПАТ «Експрес-Банк»………………………………..43
Висновок до розділу 2…………………………………………………………………...45
3. Оптимізація пасивних операцій ПАТ «Експрес-Банк»……………………………..47
3.1. Розробка депозитної політики комерційного банку………………………………47
3.2. Напрямки вдосконалення управління пасивами………………………………….51
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………………………57
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………...59
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………63


ВСТУП

Банк є особливим фінансовим інститутом і організаційним центром ринку позичкових капіталів, тобто сукупності взаємовідносин, де об’єктом угоди виступає грошовий капітал та формується попит і пропозиція на нього.
Передумовою ефективної діяльності комерційного банку як специфічного господарського товариства виступає створення відповідної ресурсної бази, тобто сукупності грошових коштів, що надходять у розпорядження банку з різних джерел та використовуються для здійснення операцій комерційним банком.
Процес переходу України до якісно нової форми економічних відносин, що базується на ринкових принципах ведення господарства, зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної сфери економіки, яка відіграє ключову роль у забезпеченні руху грошових потоків, тим самим створюючи базові передумови суспільного відтворення. Основною ланкою цієї сфери є банківська система, якій належить провідне місце у загальному механізмі організації й регулювання господарського життя суспільства і від ефективності функціонування якої вирішальною мірою залежить успіх соціально-економічних перетворень у країні загалом.
В умовах адміністративно-розподільчої системи господарства пассивам комерційного банку приділялося мало уваги. Утворена внаслідок перебудови двухрівнева банківська система певним чином змінює справу. На зміну загальнодержавному позичковому фонду приходить ринок позичкових ресурсів. Банки отримують ресурси на цьому ринку в умовах жорстокої конкурентної боротьби. Засобом залучення ресурсів служать пасивні операції банків. Основну емісію безготівкових грошових знаків випускають комерційні банки, здійснюючи свої кредитні операції. Однак, якщо дозволити банкам безмежно надавати позики та створювати тим самим кошти на депозитних рахунках, то може виникнути інфляція, яка приведе до занепаду грошової системи. Звідси випливає необхідність здійснення пасивних операцій як на макро так і на мікро рівнях.
Здійснення пасивних операцій являє собою діяльність, яка спрямована на підтримку окремих банків та усієї банківської системи взагалі шляхом мобілізації кредитних ресурсів на ринку та управлінням емісійною діяльністю банків. Тому у побудові банківської системи необхідно використовувати світовий досвід банківської справи, а також принципи та підходи в формуванні та управлінні пасивами комерційного банку.
Діяльність комерційних банків полягає в залученні грошових коштів і наданні їх в позику або інвестування. Вони виступають посередниками між тими, хто має в своєму розпорядженні тимчасово вільні грошові кошти, і тими, хто їх потребує. Метою і рушійним мотивом здійснення такого посередництва є отримання банківського прибутку.
Отож, розгляд та аналіз процесу управління власними, залученими та запозиченими ресурсами комерційного банку є початковим етапом у розвитку та вдосконалення як банківської системи взагалі, так пасивних операцій, які здійснюються банками. До того ж кошти від проведення операцій з складають суттєву частку у складі пасивів банку. Пасивні операції у більшості невеликих банків є чи не основним джерелом доходів. Саме тому вивчення та розгляд проблем, щодо здійснення пасивних операцій комерційним банком є важливим та актуальним в умовах розвитку банківської системи України. Виходячи з усього вищенаведеного, дана тема є досить актуальною.
Мета даної роботи полягає в розробці пропозицій щодо вдосконалення системи ефективного здійснення пасивних операцій комерційним банком.
Досягнення мети здійснюється через виконання наступних завдань:
1. Визначення теоретичних аспектів здійснення пасивних операцій в комерційних банках;
2. Визначити сутність та призначення комерційного банку;
3. Визначити сучасні тенденції в діяльності комерційного банку;
4. Оцінити ефективність здійснення пасивних операцій комерційного банку на прикладі ПАТ «Експрес-Банк»;
5. Оцінити основні складові пасивів ПАТ «Експрес-Банк»;
6. На основі проведеної оцінки показати проблеми і подати шляхи підвищення ефективності в здійсненні пасивних операцій комерційного банку.
Обєктом дослідження є ПАТ «Експрес-Банк».
Предметом дослідження - здійснення пасивних операцій комерційного банку в контексті їх виконання .
Під час виконання курсової роботи були використані навчальні посібники, наукові статті, звітність ПАТ «Експрес банк» за 2011-2013 роки.
В даній роботі використовуються такі методи, як монографічний, статистичний, аналітичний, табличний.


1. Теоретичні основи організації пасивних операцій банківських установ
1.1. Сутність та види пасивних операцій банків

Комерційні банки стають специфічними підприємствами, що спеціалізуються на посередницькій діяльності, яка повязана, з одного боку, з купівлею ресурсів, а з другого - їх продажем нужденним підприємствам, організаціям і населенню. У цих умовах для банків виявляються однаково важливими як активні, так і пасивні операції. Від пасивних операцій залежить розмір банківських ресурсів і, отже, масштаби діяльності комерційних банків[4].
Послуги по пасивним операціям здійснюються з метою акумуляції засобів, насамперед заощаджень і тимчасово вільних коштів населення і підприємств.
Під пасивними розуміються такі операції банків, в результаті яких відбувається формування ресурсів банків, тобто збільшення грошових коштів, що знаходяться на пасивних рахунках або активно-пасивних рахунках в частині перевищення пасивів над активами. [11, с.265]
Пасивні операції відіграють важливу роль у діяльності комерційних банків. Саме з їх допомогою банки набувають кредитні ресурси на ринку.
Існує чотири форми пасивних операцій комерційних банків:
1. первинна емісія цінних паперів комерційного банку (внески в статутний капітал).
2. відрахування від прибутку банку на формування або збільшення фондів.
3. отримання кредитів від інших юридичних осіб.
4. депозитні операції (кошти, отримані від клієнтів);
Пасивні операції дозволяють залучати в банки грошові кошти, що вже знаходяться в обігу. Нові ж ресурси створюються банківською системою в результаті активних кредитних операцій. З допомогою перших двох форм пасивних операцій створюється перша велика група кредитних ресурсів - власні ресурси. Наступні дві форми пасивних операцій створюють другу велику групу ресурсів - позикові, або залучені, кредитні ресурси[33,c.192].
До пасивним операціям, насамперед, відносяться депозитні операції. Депозитними називаються операції банків по залученню грошових коштів юридичних і фізичних осіб у вклади або на певні строки, або до запитання. На долю депозитних операцій приходиться основна частина їх пасивів.
За строками депозити прийнято підрозділяти на дві групи:
- депозити до запитання;
- строкові депозити (з їх різновидами - депозитними і ощадними сертифікатами).
Депозити до запитання - це кошти на поточних, розрахункових, бюджетних та інших рахунках, повязаних із здійсненням розрахунків або цільовим використанням, а також вклади до запитання.
Термінові банківські депозити - це грошові кошти, внесені в банк на фіксований у договорі строк. За ним власникам виплачується більш високий відсоток, ніж за депозитами до запитання та, як правило, є обмеження по достроковому вилученню, а в ряді випадків і з поповнення вкладу[29,c.32].
Види депозитів, які використовуються у практиці сучасних банків, дуже різноманітні, і в результаті фінансових нововведень їх кількість в останні роки різко зросла. Ці процеси зумовлені прагненням банків в умовах сегментованого і висококонкурентного ринку задовольнити попит на банківські послуги різних груп клієнтів і залучити їх заощадження і капітали на банківські рахунки.
При порівнянні структури притягнутих коштів банку, діяльність якого аналізується, зі структурою залучених коштів інших банків слід враховувати, що угруповання статей, що характеризують залучені кошти, в публікованих балансах різних банків здійснюється по-різному. Крім того, основними джерелами залучених коштів банку Казахстану є кошти підприємств, організацій і кооперативів на розрахункових і поточних рахунках (64,9%) і строкових вкладах і депозитах (11,5%). Крім того, помітну роль відіграють кошти, що проходять по статті «Інші пасиви» (14,6%). У той же час частка вкладів громадян у загальній сумі залучених коштів є досить незначною (0,6%). [18,с.172]
До недепозитным джерел залучення ресурсів відносяться:
- отримання позик на міжбанківському ринку;
- угода про продаж цінних паперів з зворотним викупом, облік векселів і отримання позичок у центрального банку;
- продаж банківських акцептів;
- випуск комерційних паперів;
- отримання позик на ринку євродоларів;
- випуск капітальних нот і облігацій.
На ринку міжбанківських кредитів продаються і купуються кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках в центральному банку.
Ринок міжбанківських кредитів ділиться на три сегменти:
- тримісячні кредити;
- одно-двомісячні кредити;
- «короткі гроші» (найбільш короткострокові позики аж до 1-2 днів).
Централізовані та міжбанківські кредити зручні тим, що вони надходять у розпорядження банку - позичальника практично негайно і не вимагають резервного забезпечення, оскільки не є вкладами[35,c.352].
Значення ринку міжбанківських кредитів полягає в тому, що, перерозподіляючи надлишкові для деяких банків ресурси, цей ринок підвищує ефективність використання кредитних ресурсів банківської системи в цілому. Крім того, наявність розвитого ринку міжбанківських кредитів дозволяє менші кошти тримати в оперативних резервах банків для підтримки їх ліквідності.
Великими перспективами для банків має таку недепозитный джерело ресурсів, як випуск облігацій. Банки мають право випускати облігації в розмірі не більше 25% статутного капіталу і тільки після повної оплати всіх раніше випущених акцій. Облігації можуть бути як іменні, так і на предявника. Погашається позика за рахунок чистого прибутку банку або, при її недоліку, за рахунок резервного фонду для впливу на курс облігацій банк може купувати або продавати їх на біржі.
Таким чином, комерційний банк має можливість залучати кошти підприємств, організацій, установ, населення та інших банків. За фіксованості терміну залучені ресурси поділяються на керовані і поточні пасиви. Керовані ресурси включають термінові депозити, залучені банком, і міжбанківські кредити. Поточні пасиви формуються залишками коштів на розрахункових, поточних і кореспондентських рахунках[16,c.50].
Так у чому полягають пасивні операції комерційних банків? Насамперед, звичайно, у складанні власного капіталу, який дає перші оборотні кошти. Але не у власному капіталі лежить сила банку. Як би ні був значний власний капітал, банк не може задовольнитися, діяльність його в такому випадку була б вузько обмежена і таке підприємство не було б банком. Власне функції банку починаються з того моменту, коли він утилізує чужі гроші; поки він оперує власними коштами, він тільки капіталіст.
Саму значну частину своїх оборотних коштів банк отримує ззовні, залучаючи чужі капітали. Першою і головною операцією в цьому напрямку є прийом вкладів - збір розрізнених крупиць народного надбання, розсіяних по всій країні, вільних і перебувають у бездіяльності капіталів і заощаджень. Банк розшукує капіталістів, які володіють вільними коштами, і отримує від них ці капітали на відомих умовах, сплачуючи їм за час користування їх коштами певну винагороду[24,c.464].


1.2. Порядок формування ресурсів комерційних банків

Комерційні банки виступають, передусім, як специфічні установи, які, з одного боку, залучають тимчасово вільні кошти господарства, а з іншого - задовольняють за рахунок цих залучених коштів різноманітні потреби підприємств, організацій і населення.
У фінансово-кредитному словнику дається таке визначення банківських ресурсів: «банківські ресурси - це сукупність коштів, що перебувають у розпорядженні банків і використовується ними для кредитних та інших операцій [17,с.266]. При всіх перевагах даного визначення його недоліком є, однак, те, що в ньому зовсім не звертається увага на джерела банківських ресурсів.
Ресурси банків діляться, як відомо, на власні і залучені. Власні ресурси банку являють собою банківський капітал та прирівняні до нього статті. Роль і величина власного капіталу комерційних банків мають особливу специфіку, що відрізняється від підприємств і організацій, що займаються іншими видами діяльності тим, що за рахунок власного капіталу банки покривають менш 10% загальної потреби в коштах. [13, с.216]Зазвичай держава встановлює для банків мінімальну межу співвідношення між власними і залученими ресурсами[6].
Значення власних ресурсів банка складається насамперед у тім, щоб підтримувати його стійкість. На початковому етапі створення банку саме власні засоби покривають першочергові витрати, без яких банк не може почати свою діяльність. За рахунок власних ресурсів банки створюють необхідні їм резерви. Нарешті, власні ресурси є головним джерелом вкладень у довгострокові активи.
Чим значніше власний капітал банку, тим більшою довірою він користується в публіці і тим більше і постояннее буде приплив вкладів у його касу. Звичайно, буває і так, що банки зі скромними власними капіталами користуються більшою довірою, ніж банки зі значними капіталами. Але це пояснюється особливою довірою, яке зуміли вселити до банку особи, які стоять на чолі установи. При однакових умовах перевага буде на боці банку з великим власним капіталом[40,c.94].
До власних засобів ставляться акціонерний, резервний капітал і нерозподілений прибуток.
Акціонерний капітал (або статутний фонд банку) створюється шляхом випуску і розміщення акцій. Як правило, банки в міру розвитку своєї діяльності та розширення операцій послідовно здійснюють нові випуски акцій. Як тільки один з випусків акцій завершений і оплачений новими власниками банку, великі банки починають готувати нові комплекти документів з тим, щоб, коли діяльність банку розгорнеться в достатній мірі, не втрачати часу на опрацювання документації та її затвердження.
Резервний капітал або резервний фонд банків утворюється за рахунок відрахувань від прибутку і призначений для покриття непередбачених збитків та втрат від падіння курсів цінних паперів[14,c.433].
Нерозподілений прибуток - частина прибутку, яка залишається після виплати дивідендів і відрахувань у резервний фонд.
Залучені кошти банків покривають понад 90% всієї потреби в грошових ресурсах для здійснення активних операцій, насамперед кредитних. [13,с.216] Роль їх виключно висока. Мобілізуючи тимчасово вільні засоби юридичних і фізичних осіб на ринку кредитних ресурсів, комерційні банки з їхньою допомогою задовольняють потреба народного господарства в додаткових оборотних коштах, сприяють перетворенню грошей у капітал, забезпечують потреби населення в споживчому кредиті. Це депозити (вклади), а також контокоррентные та кореспондентські рахунки.
Основну частину залучених коштів складають депозити, які поділяються на вклади до запитання, строкові та ощадні вклади.
Вклади до запитання, а також на поточні рахунки можуть бути вилучені вкладниками на першу вимогу. Власник поточного рахунку отримує від банку чекову книжку, по якій він може не тільки сам отримувати гроші, але і розплачуватися з агентами економічних відносин.
Строкові вклади - це внески, що вносяться клієнтами банку на певний строк, за ним сплачуються підвищені відсотки. При цьому процентні ставки залежать від розміру та строку вкладу[25,c.464].
Одним із видів строкових вкладів є депозитні сертифікати, розраховані на точно зафіксований час залучення коштів. Власникам рахунків видаються спеціальні іменні свідоцтва (сертифікати), в яких вказуються термін їх погашення та рівень процента. Депозитні сертифікати - це свідоцтво про депонування в банку певної досить великої суми грошей (у практиці роботи західних банків не менше 50 тис. дол. США), у якому вказуються термін його обовязкового зворотного викупу банком і розмір виплачуваної при цьому певної надбавки[7].
Важливу роль у ресурсах банків відіграють ощадні вклади населення, зокрема вклади цільового призначення. Вони вносяться і вилучаються в повній сумі або частково та засвідчуються видачею ощадної книжки. Банки приймають цільові вклади, виплата яких приурочена до періоду відпусток, дням народжень, практикуються також «новорічні вклади» - протягом року банк приймає невеликі внески на святкування Нового року, а наприкінці року банк видає гроші вкладникам, бажаючі ж можуть продовжувати накопичення грошей до наступного нового року. Ці вклади користуються великою популярністю у пересічних громадян в економічно розвинених країнах[37,c.125].
Для банків найбільш привабливими є строкові вклади, які посилюють ліквідні позиції банків.
Важливим джерелом банківських ресурсів виступають міжбанківські кредити, тобто позички, отримані у інших банків.
Комерційні банки отримують кредити у Центрального Банку у формі переобліку і перезастави векселів, у порядку рефінансування і у формі ломбардних кредитів.
Контокоррент - єдиний рахунок, за допомогою якого проводяться всі розрахункові і кредитні операції між клієнтом і банком. В окремі періоди цей рахунок є пасивним, в інші - активним: при наявності у клієнта коштів цей рахунок є пасивним, при їх відсутності, коли клієнт все ж виставляє на банк платіжне доручення або виписує чеки, цей рахунок є активним. Як по дебету, так і по кредиту контокоррентного рахунку нараховуються відсотки, причому по дебету, тобто по дебетовому сальдо рахунку корпорації, більше, ніж по кредитовому. Кредит по контокоррентному рахунку надається під забезпечення комерційними векселями або у формі незабезпечених позик, тобто позик без всякого забезпечення[21,c.384].
Нарахування відсотків за дебетом контокоррентного рахунку може здійснюватися тільки в межах кредитного ліміту кредитної лінії, яка визначається в договорі між клієнтом і банком (договір про кредитну лінію і розрахунково-касовому обслуговуванні).
Емітовані кошти банків. Банки виявляють особливу зацікавленість у вишукуванні таких засобів клієнтури, якими вони могли б користуватися досить тривалий період. До таких засобів належать облігаційні позики, банківські векселі та ін.
Облігаційні позики емітуються у вигляді облігацій. Випуск цих цінних паперів є обєктом жорсткої регламентації з боку державних органів.
Ще одним видом залучених коштів є цінні папери, які знаходяться на балансі банку і продаються до угоди про зворотний їх викуп. Так створюються пасиви банківських ресурсів[28,c.192].
Таким чином, ресурси комерційних банків формуються за рахунок власних, залучених і емітованих коштів.


1.3. Порядок здійснення депозитних операцій комерційних банків

Депозитні операції є одними з основних банківських операцій. Прийом вкладів, тобто депозитів, є операцією позики, укладеного банком у особи, яка володіє капіталом, в якому воно тимчасово не потребує, або для якого власник сам не може знайти застосування. Приймаючи вклади від населення, банки утворюють оборотні засоби, за допомогою яких відбувається інвестиції в національну економіку[41,c.416].
Слово «депозит» від латинського слова «depositum», тобто «віддача на зберігання». Спочатку, зважаючи на небезпечність зберігання заощаджень на дому, публіка віддавала банкам свої гроші на збереження сплачуючи їм за це послугу певні відсотки. При цьому клієнти зберігали за собою право власності на внесені ними суми і могли їх отримати в будь-який час. Банки ж мали право розпоряджатися вкладами, прийнятими на зберігання. Однак, незабаром банки прийшли до висновку, що при більш або менш міцному до них довіру, кількість вкладів все ж не збільшується........


CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. Біленчук П.Д., Динник О.Г., Февраль А.И., Скороход В.А. Банковское право: украинское и европейское. Навч.посібнник/ Біленчук П.Д., Динник О.Г., Февраль А.И., Скороход В.А. - К.: Атика, 2008 - с.16.
2. Білобловський С. Окремі аспекти системи оцінки кредитного ризика банками // Економіка, финансі, право / Білобловський С. -K /№3 2010 г. / сс. 32.
3. Васюренко О.В., Банківські операції . Навч.посібник - 2-е вид., испр. и доповнення/ Васюренко О.В.- К.: Т-во „Знание” КОО, 2011 255с.
4. Витлинский В.В. Методи формування резервів на покриття кредитних ризиків // Фінанси України / Витлинский В.В.: №12 2007 г. / сс.46 .
6. Волошин И.В. Оцінка банківських рзиків: нові підходи./ Волошин И.В. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2009. - 216 с.
7. Гуцал И.С. Фінансування кредитного механізма в Україні в перехідний до ринку період./ Гуцал И.С. - Тернополь: Збруч, 2012. - c. 433
8. Горячек И. Види банківських ризиків и управління ними // Экономика, финансы, право /. Горячек И. -K.: №9 2010 г. / сс. 33.
9. Дзюблюк А.Т. Інтеграція банківського і промислового капіталів і кредитні відносини.// економіка України. / Дзюблюк А.Т. -K. - 2008. № 10. - с.50.
10. Епіфанов A.O. Проблеми и перспективи розвитку банківськиї системи України / под ред. А.О. Епіфанов, Інститут економіки НАН Украины - Суми: Слобожанщина, 2008. - 266 с.
11. Заруба О.Д.. Фінансовий менеджмент в банках. Навч.посібник. - Общество "Знание", КОО/ Заруба О.Д.-K.: 2009. - 172 с.
12. Загорий Г.А. О методах оцінки банківського ризика// Гроші і кредит/ Загорий Г.А. -K. - 2011 - №6 - с.45.
13. Загородний А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словарь. / Загородний А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. - Львов:-во Держ.у-ту «Львовская политехника». - 2012 - 384сс.
14. Иваси Б.С. Операції комерційних банків: Навч.посібник./ Иваси Б.С. - К.: УМК ВО, 2008. - 116 с.
15. Иваси І.Б.Ліквідність банка в умовах маркетингоорієнтованого менеджмента// Финансы Украины /. Иваси И.Б.: №1 2008 г. / сс.115.
16. Кириченко А.М. Банківський менеджмент/ Кириченко А.М. - К.: Основы, 2008. - 671 с
17.Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності банків в Україні затверджена Постановою Правління НБУ №368 від 28 серпня 2012 р.
18.Інструкція про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (з останніми змінами та доповненнями від 17 січня 2013 р.).
19. Інструкція N 10 «Про порядок регулювання і аналіз діяльності комерційних банків» від 30.12.11 р.
20. Кириченко А.М. Банківський менеджмент/ Кириченко А.М. - К.: Основы, 2009. - 671 с
21. Клименко А.Н. Альтернативні можливості залучення іноземних кредитів в Україні /. Клименко А.Н. / Финансы Украины. № 10 - с13.
22. Колесникова В.И., проф. Л.П. Кролевицкой Банковское дело: Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. / Под ред.проф. В.И.Колесникова., проф. Л.П. Кролевицкой. - М.: Финансы и статистика, 2008 - 464с.
23. Корниенко Т. Методика визначення класса заемщика для розрахунку розміра резерва возмещения втрат по кредитним операціям / Корниенко Т. / №3 2008 г. / сс.37.
24. Кочетков В.Н. Методические підходи до аналізу и управління ризиком ліквідності баланса комерційного банка // Финансі України / Кочетков В.М. -K. 2010 г. / сс. 101.
25. Кочетков В.Н Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной аспект. Монография./ Кочетков В.Н. - К.: МАУП, 2011. - 192с.
26. Лисовенко В. Теория и практика использования института государственных гарантий / Лисовенко В / №12 2009 г. / сс. 32.
27. Панова Г.С. Аналіз финансового стану комерційного банка/ Панова Г.С. - М.: Финансы и статистика, 2008 - 272 с
28. Панкратов Ф.Г., Серьогина Т.К. Коммерческое дело. - Навч.посібник для Вузів. Изд.2-е, виправлення і доповнення./ . Панкратов Ф.Г., Серьогина Т.К - Ровно. „Вертекс”, 2009. - 352с.
29. Положення «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2012.
30. Положення «Про Національний банк України» від 20.05.2012.
31. Положення «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» вiд 20.09.2011.
32. Положення „Про банки та банківську діяльність” від 7.12.2002// Урядовий кур’єр - №8.- 17 січня 2013 року.
33. Положення про операційну діяльність в банках Украины, затвердженою постановою Правління НБУ від 18.07.2008 г.
34. Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функції центральних банків. Зарубежный опыт: Учебное пособие./ Поляков В.П., Московкина Л.А - М.: ИНФРА - М, 2012. - 192с.
35 . Род Е , Коттер Р , Гили Е , Смит Г “ Комерційні банки “/ Род Е , Коттер Р , Гили Е , Смит Г - М: Космополит, 2009г, c. - 196
36. Романенко Л.Ф. Ризики в банківській діяльності / Романенко Л.Ф. / Фінанси України / №5 2008 г. / сс. 127.
37. Садеков А.А. Кредитний скоринг - методика оптимізації управління кредитними ризиками /. Садеков А.А. / Фінанси України / №8 2007 г./ c. 152
38. Тютюник А.В., Турбанов А.В. Банківська справа: посібник./ Тютюник А.В., Турбанов А.В. - М.: Фінанси і статистика, 2010/c. 94
39. Февраль И.А. Грошово-кредитна політика в умовах перехідной економіки: монография./ Февраль И.А. - Киев: Атака, 2008. - 240с
40. Шульга Н.Ф., Мельникова И.М. Банковское депозитное обслуживание физических лиц: Учеб. пособие КДТЕУ./ Шульга Н.Ф., Мельникова И.М. - К.: 2006. - 143 с.
41. Шапенко С.Н. Процентний рзик в операціях комерційних банків / Алексеенко С.Н. / Финансы Украины / №12 2009 г. / сс. 70.
42.Ющенко В.А., Платіжні системи: Навч.посібник для вищих навчальних закладів / В.А.Ющенко. К.: Либидь, 2009. - 416с.
43. < >




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.