На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 86307


Наименование:


Курсовик Сучасн форми роботи у формуванн логко-математичної компетентност дошкльника

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 01.04.2015. Сдан: 2014. Страниц: 58. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….2-6
Розділ 1. Психолого-педагогічні засади формування математичної компетентності дошкільника…………………………………………………7-27
1.1. Поняття логіко - математичної компетентності дитини дошкільного
віку……………………………………………………………………………...7-11
1.2. Організація логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог програми «Я у світі»………………………………..12-21
1.2.1. Серіація………………………………………………………………15-18
1.2.2.Класифікація……………………………………………………………18-20
1.2.3. Вимірювання та обчислення………………………………………….20-21
1.3. Інструкція з техніки безпеки під час проведення занять у дошкільному закладі…………………………………………………………………………21-25
Висновки до розділу 1……………………………………………………..26-27
Розділ 2. Особливості організації логіко-математичної діяльності дітей старшого дошкільного віку…………………………………………………28-39
2.1. Визначення рівня логіко-математичної компетентності дошкільників експериментальної групи……………………………………………………28-31
2.2. Система роботи по формуванню логіко-математичної компетентності дошкільників…………………………………………………………………32-35
2.3. Визначення ефективності роботи по формуванню логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку…………………………………….35-36
Висновки до розділу 2…………………………………………………………...37
Висновки ……………………………………………………………………38-39
Література……………………………………………………………………40-41
Додатки………………………………………………………………………42-58


ВСТУП
Постановка проблеми. Інтеграція різноманітних засобів і програмних завдань з різних розділів забезпечує більш високий рівень пізнавальної активності дитини. Згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні [1], дитинство - самоцінний час життя. Навчання математиці на заняттях і поза ними сприяє становленню дитини як особистості. Вихователь повинен передавати засоби пізнання світу, формувати у дитини базу особистісної культури, в тому числі бази культури пізнання.
Кононко О.Л. наводить орієнтовну схему-орієнтир (свого роду критерії) для оцінки динаміки розвитку особистості. В її основі лежить запропонований Базовим компонентом перелік найважливіших форм активності дитини: фізична, соціально-моральна, емоційно-ціннісна, пізнавальна, мовленнєва, художня і поведінкова (творча).
Згідно із запропонованою логікою, основними критеріями визначення життєвої компетентності дошкільняти, його особистісної зрілості є оптимальний для віку розвиток пізнавальної активності: дитина володіє належним обсягом життєво необхідної і доступної віку інформації, схильна до самостійного розв’язування нескладних проблем, уміє елементарно аналізувати, порівнювати, групувати, обчислювати, вимірювати, логічно міркує, робить самостійні висновки; любить експериментувати, дошукуватися істини.
Отже, життєво компетентна дитина усвідомлює важливість збереження свого фізичного потенціалу, цінує здоровий спосіб життя, володіє належною системою знань про світ і саму себе, відрізняється високою пізнавальною активністю, володіє комунікативними уміннями, добре орієнтується у моральних нормах і намагається керуватися у своїй поведінці совістю як внутрішнім регулятором, має життєву перспективу, прагне задовольнити свої художні потреби, може відстояти власну гідність, володіє навичками практичного життя, орієнтується у власних чеснотах і вадах, може впоратися з труднощами. Усе це, зрозуміло, у вікових межах [2,14].
Проблема навчання математики в наш час набуває дедалі більшого значення. Це пояснюється насамперед бурхливим розвитком математичної науки у зв’язку з проникненням її у найрізноманітніші галузі знань. Підвищення рівня творчої активності, проблеми автоматизації виробництва, моделювання на електронно-обчислювальних машинах тощо передбачають наявність у працівників більшості сучасних професій досить розвиненого вміння чітко й послідовно аналізувати процеси, що вивчаються. Тому навчання в дошкільному спрямоване, насамперед, на виховання у дітей звички до повноцінної логічної аргументації всього, що нас оточує.
Досвід навчання свідчить про те, що розвиток логічного мислення у дошкільників найбільшою мірою відповідає вивченню початкової математики. Для математичного стилю мислення характерні чіткість, стислість, розчленованість, точність і логічна послідовність міркувань, уміння користуватися символікою. У зв’язку з цим перебудовано зміст навчання математики в школі та дитячому садку. Природно, що основою пізнання є чуттєве сприйняття, набуте з досвіду та спостережень. У процесі чуттєвого пізнання формуються уявлення - образи предметів, їхніх ознак, відношень.
Аналіз останніх досліджень свідчить про те, що намір запровадити особистісно-орієнтовану модель освіти вже не лишається тільки “добрим наміром”. Прибічники діалогічної, рефлексивно-гуманістичної тенденції розвитку дошкільної освіти (Н.Баглаєва, Н.Глухова, О.Кононко, С.Кулачківська, В.Кузьменко, Г.Лаврентьєва, Т.Піроженко, З.Плохій, Т.Поніманська, Г.Раратюк, О.Сухомлинська, Л.Якименко та ін.) у нових концептуальних засадах Базового компонента дошкільної освіти, який законодавчо введено у практику роботи першої ланки суспільної освіти в Україні, - втілюють у життя ідею особистісного підходу до розвитку дошкільника.
У Базовому компоненті дошкільної освіти [1] особлива увага приділяється логіко-математичному розвитку дитини, тобто йдеться про якісні зміни, які відбуваються з розвитком уміння здійснювати математичні та логічні операції, а саме: класифікацію, серіацію, вимірювання та обчислення. Оволодіння цими операціями оптимізує загальний розвиток дітей. Діти мають виявляти ініціативу, творчість, незалежність, елементарну критичність, оптимізм, коли трапляються труднощі, наполегливість, уміння доводити розпочате до кінця, брати на себе відповідальність за допущені помилки.
У ряді психологічних і педагогічних досліджень були виявлені широкі можливості цілеспрямованого формування в дітей дошкільного віку узагальнених знань і способів розумової діяльності (П.Я.Гальперін, 1969, Н.Ф.Тализіна, 1969; Д.Б.Ельконін, 1979).
У ситуаціях повсякденного життя діти виконують безліч різних математичних та логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, згруповують та класифікують, оперують із множинами, будують умовиводи, в процесі спілкування доводять одні факти або спростовують інші.
Слід зазначити, що багато вітчизняних та зарубіжних дослідників вважають логічні та математичні операції взаємопов’язаними.
Так, Піаже стверджував, що формування математичних операцій передбачає формування логічних операцій (хоча це не означає, що формування числа переноситься у сферу логіки). Число можна розглядати як синтез класів і логічних відношень в одному операційному цілому.
У дослідженні Н.І.Непомнящої також доведено, що стійкість й дієвість математичних умінь дошкільнят залежать від синтезу різного змісту в цілісній математичній дії. Вона пропонує в змісті математичної освіти дошкільнят замінити просте відношення “предметна дія” - “операція з числом” на складнішу структуру: предметні дії чи ситуації; загальні математичні поняття (множина, рівність, ціле, частина та ін.); логічні операції; дії з числом.
У сучасних зарубіжних дослідженнях з розвитку математичних умінь у дітей (М.Фідлер, Е.Дум, Р.Грін, В.Лаксон, Т.Мідліна) увага зосереджується на тому, що для оптимізації загального розвитку дошкільнят треба розвивати як логічні, так і математичні операції [3,69].
Аналіз останніх наукових досліджень (Г.М.Леушиної, Н.І.Непомнящої, А.А.Столяра та ін.), педагогічного досвіду з навчання дошкільнят математики переконує в тому, що раціонально побудоване воно сприяє загальному розумовому розвитку дітей. Раціонально побудоване - це своєчасне, доцільно відповідне віку та інтересам дитини навчання. Крім того, важливе значення має педагогічне керівництво з боку дорослого (вихователя чи батьків). Діти дістають елементарні уявлення про множину, число, відношення розмірів, про найпростіші геометричні фігури, вчаться орієнтуватись у часі та просторі. Вони оволодівають обчисленням, класифікують предмети за назвою, певною ознакою, будують серіаційний ряд, опановують вимірюванням лінійних і об’ємних розмірів за допомогою умовної мірки, встановлюють кількісні відношення між числами - цілим і частиною.
Зважаючи на все сказане вище, вважаємо метою даною курсової роботи встановлення значення математичної компетентності дошкільників у системі підготовки дитини дошкільного віку до навчання у школі.
Завдання:
· Дати аналіз методичної, психолого - педагогічної, наукової літератури з досліджуваного питання;
· Визначити поняття та критерії логіко-математичної компетентності дошкільника;
· Визначити особливості організації логіко-математичного розвитку дошкільників відповідно до програми «Я у Світі»;
· Провести педагогічний експеримент на підтвердження(спростування) висунутої гіпотези;
· Надати рекомендації вихователям ДНЗ стосовно логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку.
Об’єкт дослідження:
Предмет дослідження:
Гіпотеза: систематична цілеспрямована робота із залученням сучасних форм позитивно впливає на логіко-математичний розвиток дитини - дошкільника.
Робота складається із вступу, двох частин, висновків, списку використаних джерел та додатків. Може бути цікава студентам - практикантам, вихователям ДНЗ, батькам дітей дошкільного віку.






Розділ 1. Психолого-педагогічні засади формування математичної компетентності дошкільника
1.1. Поняття логіко - математичної компетентності дитини дошкільного
віку
Питання підготовки дитини до школи, визначення завдань дошкільної і шкільної освіти лишається дискусійним. І досі дошкільні і шкільна програми не зовсім узгоджені між собою.
У сучасній дошкільній освіті пріоритетним завданням є формування психологічної готовності малюка до школи. Тобто варто не спонукати дітей до безпосередньої навчальної діяльності, а забезпечувати підґрунтя для оволодіння нею. Педагог, насамперед, має розвивати у дитини необхідні для цього психологічні якості, зокрема прийняття нової соціальної ролі - школяра, довільну поведінку, продуктивну уяву, вміння і прагнення вчитися, логічне мислення.
Логіко-математичний розвиток дошкільника - один з найважливіших аспектів його підготовки до школи, оскільки передусім сприяє формуванню у майбутнього школяра вміння розв’язувати інтелектуальні і практичні завдання в різних видах діяльності, оперувати моделями розв’язку.
Педагогічна робота з розумового розвитку й математичної підготовки дітей визначена Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, згідно з яким формування логіко-математичних уявлень дитини здійснюється у сферах життєдіяльності: «Я Сам», «Люди», «Культура», «Природа» за змістовими лініями: «Предметний світ», «Я-психічне», «Я-соціальне» і передбачає набуття дошкільником відповідних знань і вміння застосовувати їх на практиці[2].
На основі цього нормативного документа розроблено Державну базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», в якій серед показників життєвої компетентності старшого дошкільника визначено й показники логіко-математичної компетентності.
Розділ Державної базової програми «Логіко-математична компетентність містить такі підрозділи:
· Кількість;
· Лічба;
· Обчислення;
· Множини;
· Серіація;
· Розміщення у просторі;
· Класифікація;
· Форма;
· Перебіг подій у часі;
· Орієнтування в просторі;
· Величина;
· Вимірювання;
· Особистісні показники.
В узагальненому вигляді рівень логіко-математичної компетентності майбутнього першокласника визначено в розділі Базової програми «Портрет дошкільника напередодні вступу до школи».
Дещо відрізняються від Базової програми відповідні вимоги, подані у програмі розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».
Слід зазначити, що окремі завдання з логіко-математичного розвитку дітей, визначені у цих програмах, збігаються із завданнями програми з математики для першого класу загальноосвітньої школи. А саме:
· Узагальнення і систематизація знань дітей про ознаки предметів, пов’язані з їхньою формою, величиною, розташуванням на площині та у просторі.
· Формування вміння порівнювати предмети за певною ознакою (довший, коротший, однакові за довжиною; важчий, легший, однакові тощо).
· Формування вміння визначати кількість елементів множини за кількістю (рівно, нерівно; пізніше вводяться поняття: «більше», «менше», «дорівнює»).
· Вправляння у кількісній та порядковій лічбі.
Саме ці завдання мають бути основним змістом дошкільної математичної підготовки. Для того, щоб вона була максимально якісною, важливо дотримуватися принципу її наступності з подальшим навчанням у школі[2].
Логіко-математична компетентність передбачає здат­ність дитини самостійно, в обсязі, що відповідає її вікові, здійснювати такі операції:
• класифікацію геометричних фігур, предметів та множин;
• серіацію, тобто впорядкування предметів за вели­чиною, масою, обємом, розташуванням у просторі й часі;
• обчислення та вимірювання кількості, відстані, роз­міру, довжини, ширини, висоти, обєму, маси, часу.
Показники компетентності дитини,
повязані з логіко-математичним розвитком.
Сфера "Природа"
• знання характерних ознак та послідовності пір року;
• володіння інформацією, що рік складається з міся­ців, місяць - з тижнів, тиждень - з днів (або діб), доба - з годин, година - з хвилин, хвилина- з се­кунд;
• знання співвідношень між одиницями часу;
• уміння визначати час за допомогою годинника;
• уміння порівнювати та класифікувати обєкти при­роди за якісними та кількісними ознаками;
• уміння вимірювати відстань, довжину, масу, визна­чати агрегатний стан природних речовин (рідкий, твердий, газоподібний).
Сфера "Культура"(Предметний світ)
• уміння визначати форму предметів довкілля за допо­могою геометричної фігури як еталона;
• здатність видозмінювати геометричні фігури, ви­окремлювати їхні основні ознаки, порівнювати між собою;
• уміння класифікувати предмети за однією та кіль­кома ознаками, оперувати множинами: обєднувати
їхні елементи, сортувати, доповнювати, вилучати зайві, визначати відношення між ними у процесі класифікації;
• здійснювати серіацію за величиною, масою, обємом; визначати місце окремого обєкта в ряді;
• уміння лічити предмети та розрізняти їх за просто­ровим розміщенням та за віддаленістю.
Сфера "Я Сам"(Пізнавальна активність)
• уміння відрізняти головне від другорядного;
• володіння елементарними формами критичного мислення, творчої уяви, довільної памяті;
• прояви сприйнятливості, допитливості, спосте­режливості;
• усвідомлення принципу збереження кількості не­залежно від форми та розміру предметів, відстані між ними та просторового розміщення;
• знання цифр та математичних знаків; здійснення найпростіших обчислень;
• розуміння суті та структури арифметичних задач;
• уміння використовувати різні стандарти одиниць міри.
Сфера "Люди"
• уміння диференціювати людей за ознаками віку, спорідненості;
• здатність оперувати поняттями: "людина", "країна", "людство";
• уміння знаходити в людському середовищі спільне й відмінне, близьке й далеке;
• уміння встановлювати причинно-наслідкові та смислові звязки між подіями життя[2].
Отже, щоб знання, яких набуває дитина, сприяли становленню її життєвої компетентності, вони повинні мати для неї особистісний сенс, тобто бути значущими. Для цього освітня програма, система оцінювання досягнень дитини, критерії визначення ефективності педагогічної діяльності мають передбачати [2,11]:
• виявлення дитиною творчості як неодмінної передумови її особистісного зростання;
• можливість і право педагога підтримувати й розвивати самоактивність як рушійну силу розвитку дитини;
Лише навчившись поважати індивідуальний досвід кожної дитини, ми реально повернемося обличчям до її особистості, осягнемо масштабність завдань, що стоять перед сучасною освітою взагалі.
Виходячи з положень Базового компонента дошкільної освіти [1], педагог має озброїти дитину насамперед умінням жити, сприймати життя в цілісності. Це значно складніше й багатогранніше, ніж окремо формувати системи знань та умінь з математики. Дитина не володітиме істинним світоглядом, якщо не вмітиме цілісно сприймати світ. Саме тому блок логіко-математичних умінь наскрізний, його включає кожна сфера Базового компонента.
Логіко-математична компетентність має таку компонентну структуру:
· мотиваційний компонент - це ставлення дитини до математичної діяльності, виявлення пізнавального інтересу, розуміння значущості математики в житті людей;
· змістовий компонент - це оволодіння математичними знаннями у межах програми вікової групи та наступного періоду навчання дітей;
· дійовий компонент - це оволодіння процесуальними, конструктивними, контрольно-оцінювальними діями[12].
Отже, особливістю формування логіко-математичної компетентності є насиченість навчального процесу проблемними життєвими ситуаціями практичного характеру, які активізують пізнавальні інтереси дітей, розвивають передумови логічного мислення, вправляють вихованців у використанні набутих знань із м........




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.