На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 86825


Наименование:


Курсовик Художн засоби образност в англосаксонськй поезї. Поема «Псня про Беовульфа»

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 09.04.2015. Сдан: 2012. Страниц: 32. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План
Вступ………………………………………………………………….с.3
Розділ 1. Англосаксонська література V-XI століть……………..с. 5
Розділ 2. Поема «Пісня про Беовульфа» як пам’ятка англосаксонської літератури……………………………………………..с.10
2.1. Історія створення поеми……………………………………….с.10
2.2. Художні засоби образності у поемі «Пісня про Беовульфа»…………………………………………с.14
Висновок ……………………………………………………………с. 27
Список використаної літератури…………………………………с. 31
Вступ
Англосаксонською називається література, написана англосаксонською (або давньоанглійською ) мовою, яка виникла в середовищі германських племен, що переселилися до Британії.
Основним памятником англосаксонського героїчного епосу є монументальна епопея про Беовульфа, яка дійшла у рукописі X століття . Жоден англосаксонський твір , що дійшов до наших днів, не одержав такого широкого визнання, як "Беовульф". Ця поема - єдиний великий твір героїчного епосу, що зберігся повністю. [1, 98]
«Беовульф» - це джерело постійно поновлюваних суперечок про його жанрову сутність, про ті ідеї й ідеали, які в ньому виражаються. «Беовульф» - це героїчний епос, але такий, у якому минуле вже не має властивої епосу абсолютної завершеності й замкнутості [18, 55]. Воно виявляється доступним для оцінки знову й шукає собі продовження в сьогоденні. Тому тема даної курсової роботи є актуальною.
Даним питанням в літературі цікавляться багато дослідників. М.П. Алексєєв у своїй роботі "Література середньовічної Англії й Шотландії" в основному розглядає питання про місце й час, у якому відбувалися події, відбиті в поемі, приводиться її короткий зміст. Цьому ж питанню приділяє увагу й такий дослідник як А. Анікст, він так само піднімає питання, порушені Алексєєвим. У спільній роботі Г.В. Анікіна й Н.П. Михальської також приводитися короткий зміст поеми, невеликий екскурс в історію відкриття поеми і т.д.
Предметом дослідження даної роботи є поема «Пісня про Беовульфа». Об’єктом дослідження - вираження художніх засобів образності англосаксонської поезії у поемі «Пісня про Беовульфа».
Метою нашої курсової роботи є визначення художніх засобів образності англосаксонської поезії та їх вираження у поемі «Пісня про Беовульфа». З мети випливають наступні завдання:
1.Розглянути особливості англосаксонської літератури та визначити основні художні засоби образності, які використовувалися в ній.
2.Проаналізувати поема «Пісня про Беовульфа» у контексті художніх засобів образності в англосаксонській літературі.
У роботі будуть використані наступні методи дослідження: описовий, текстологічний аналіз, узагальнення.
Розділ 1. Англосаксонська література V-XII століть
Англосаксонською називається література, написана англосаксонською (або давньоанглійською ) мовою, яка виникла в середовищі германських племен, що переселилися до Британії. Переселення цих племен (англів, саксів, ютів) з континенту, що супроводжувалося запеклою боротьбою з кельтським населенням острова, почалося в середині V століття і завершилося приблизно через два сторіччя; однак уже до середини VI століття англосаксами був зайнятий увесь південь, центр і північний схід нинішньої Англії. З моменту завоювання почався самостійний розвиток політичного й суспільного побуту, культури й мови англосаксів, який відбувався у найтіснішій залежності від нових умов їх історичного існування, насамперед у залежності від загального процесу феодалізації й християнізації англосаксонського суспільства. [14, 34]
Наприкінці VI сторіччя англосакси ще не мали письмової літератури. Тим більше значення в ранні століття англосаксонської історії мала усна творчість. Ми маємо багато свідчень про існування в англосаксів багатої пісенної традиції. Серед різних племен поширені були пісні, повязані з язичницьким релігійним культом, магічні замовні формули й заклинання, що спочатку мали метричний характер, а також пісні весільні, застільні, робітничі, військові і т.д. З усіма подібними творами, що міцно ввійшли в побут англосаксів, християнська церква вела довгу й безуспішну боротьбу.
Мистецтво складати пісні й виконувати їх у супроводі музичних інструментів користувалося в англосаксів більшою пошаною. Вправний співак, очевидно, рано одержав в англосаксів професійний вигляд. Поряд зі співаками та музиками народного типу («глеоманами») на ранній стадії англосаксонської культури зустрічається також професійний дружинний співак («скопа»), що виділився зі складу дружинників. Він був хоронителем історичного переказу роду, племені, князівської дружини, близько стояв до королівської або взагалі знатної сімї й одержував щедрі дарунки. Такий співак зображується в ряді творів англосаксонської поезії. [25]
Велике значення в ранні століття англосаксонської історії мала усна
словесність. У піснях і сказаннях англосаксів, що завоювали Британію, довгий час зберігалися відзвуки переказів і сюжетів, що становили зміст
германської поезії на континенті в більш ранній період. Але обробка їх
відбулася вже під впливом нових історичних умов життя
англосаксів у Британії, зокрема під помітним впливом християнізації
варварських племен, впливу монастирської школи, зіткнення з
латинською культурою і т.д. Усі, або майже всі памятки
англосаксонської поезії, які дійшли до нас, носять виразні сліди цієї обробки.
З ряду свідчень можна зробити висновок про існування в англосаксів пісень, повязаних з язичницьким релігійним культом: пісень весільних, застільних, військових, робітників і т.д. Пісні хорові та
індивідуальні виконувалися протягом усього англосаксонського
періоду. Ще в пізню англосаксонську епоху вони безсумнівно носили цілком
мирський характер, тому що церква ставилася, до них з незмінною
ворожістю, хоча й не могла викорінити їх з побуту. Уже в канонічних
правилах Ельфрика (початок XI століття) говориться про те, що священики повинні забороняти язичницькі пісні на похоронних бенкетах.
Про різні жанри народної обрядової й ліричної поезії ми можемо
тільки здогадуватися також переважно на підставі пізніх свідчень.
В англосаксів безсумнівно поширені були весільні пісні. Поширені були також похоронні плачі, але жодного зразка їх не збереглося.
Ми також знаємо про існування в англосаксів магічних замовних формул,
"заклинань" (що спочатку мали метричний характер, зручний для
запамятовування). Збереглося понад десяток текстів подібних замовлянь, і навіть ті, що дійшли до нас у пізніх записах англосаксонської пори (іноді
прозаїчних), безсумнівно опираються на прадавню язичницьку традицію.
Більш вузьку сферу поширення повинна була мати повчальна поезія язичницького культу. Мистецтво складати пісні й виконувати їх у супроводі музичних інструментів користувалося в англосаксів більшою пошаною. [6, 41-44]
Англосаксонська поезія охоче звертається до картин океану. В
"Беовульфі" і в перших англосаксонських віршованих переказах біблійних
сказань картини моря особливо привертають увагу поетів. Наприклад, в поемі "Мореплавці" ці картини повні особливої тонкої мальовничості. Поема прославляє мужність боротьби, вона сповнена величі й героїзму.
Це чудовий вірш зайвий раз свідчить про любов англосаксів до історичного минулого й про їх інтерес до старожитніх героїчних саг. Любов до язичницького минулого повинна була зміцніти в
період насильницького насадження християнської культури й ще більш
підсилитися під час боротьби з датчанами, коли знову ожили й піддалися
своєрідної "романтичної" ідеалізації героїчні перекази старовини. Цими
історичними причинами можна пояснити живучість в англосаксів язичницького переказу. Можливо, цьому ж інтересу англосаксів IX-X
століть до історичного минулого ми зобовязані й збереженням великої епічної поеми про Беовульфа, що представляє єдиний зразок англосаксонської героїчної поеми на традиційний народний сюжет. В англосаксонській літературі вона є особняком серед численних поем нового релігійного змісту. [5, 108]
Уся давньоанглійська поезія, у всіх основних її жанрових різновидах, являє собою, по суті, художню форму усвідомлення історії. У героїчному епосі з найдавніших часів знаходило своє вираження усвідомлення минулого. Поезія англосаксів відкриває для себе й сьогодення, позбавляючи тим самим минуле відособленості й прагнучи знайти йому місце, що звязує його із сьогоденням. У кожному разі предметом давньоанглійської поезії може бути тільки те, що всіма ухвалюється за минуле. Література у вузькому змісті слова, тобто втілення засобами слова художньої правди (протиставлюваній історичній правді), очевидно, не могла б тут зародитися. Вона розвивається в Англії тільки після нормандського завоювання разом з жанрами, перейнятими з континенту й, як це не парадоксально, у часи, коли англійська поезія переживала найбільш глибокий занепад - в XII-XIII століттях. [7, 99-103]
Таким чином, у всім поетичнім мистецтві англосаксів зберігаються риси архаїчного синкретизму. Епічна поезія споконвіків і розважала, і розповідала про минуле, і повчала. Звідси, тобто не тільки від християнської літератури, бере початок учителювання, настільки властиве всій давньоанглійській поезії. Переосмислення цінностей епічного минулого й зіткнення його з сьогоденням вносить у це вчителювання тривожні й глибоко песимістичні ноти. Тут, як це безліч раз відзначалася в літературі, не може знайтися місця для комізму, гри, тривіальності. Твереза гідність і визнання трагічної серйозності життя - от настрій, що переважає у всій давньоанглійській поезії, її відмітна риса.
Зворотним боком того ж функціонального синкретизму є так звана «персоналізація історії» у героїчному епосі. Минуле не може бути зображене тут інакше, як через долю епічного героя, який здобуває тим самим риси винятковості, сам розростається до масштабів цього минулого. Але й інші герої давньоанглійських віршів так........


Список використаної літератури:
1.Алексеев М.П. Література < %D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0> середньовічної Англії і Шотландії. - М.: Вищ. школа < %D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0>, 1984 - 351 с.
2. Аникин Г.В., Михальская И.Г. История английской литературы. - М.: Высшая школа, 1985. - 528 с.
3. Баратова Т.В. Середньовічна література: Посібник.-Х.: Ранок, 2001.- 64с.
4. Галич О.А., Дмитренко В.І., Фоменко В.Г. Історія зарубіжної літератури. Античність. Середньовіччя. - Луганськ: Янтар, 2003. - 228с.
5. Героїчний епос народів світу. Зарубіжна література: Хрестоматія.-К.: Вежа, 2000.- 320с.
6. Гуревич А.Я. Проблемы средневековой народной культуры.-М.Наука, 1981.- 165с.
7. Давиденко Г.Й. Історія західноєвропейської літератури раннього і зрілого Середньовіччя: Навчальний посібник.-Суми: ВТД Університет ся книга, 2006.-216с.
8. Історія Всесвітньої літератури: У 9-ти т. Т.2 .- М.: Наука < %D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B0>, 1997 - 816 с.
9. Історія зарубіжної літератури: Середні віка та Відродження.-Львів, Вища школа, 1982. - 440с.
10. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение: Учебник для вузов.-М.: Высшая школа, 1987.-415с.
11. История зарубежной литературы. Средние века и Возрождение: учеб. пособие для филол. спец. вузов - 4-е изд., испр. и доп. - М.: Высшая школа, 1987. - 415с.
12. Кузьменко В.І. Словник літературознавчих термінів.-К.: Український письменник, 1997. - 230с.
13. Література західноєвропейського середньовіччя/ За редакцією Н.О. Висоцької. - Вінниця: Нова книга, 2003. - 464 с.
14. Мельнікова Є.А. Меч і ліра: англосаксонське суспільство в історії та епосі. - М.: Думка < %D0%94%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0>, 1987 - 203 с.
15. Оссовская М. Лицар і буржуа. - М.: Прогрес, 1987 - 527 с.
16. Путеводитель по английской литературе. Под редакцией М. Дрэббл и Дж. Стрингер. - М.: Радуга, 2003. - 928 с.
17. Стеблин-Каменский М.И. Мир саги. Становление литературы. - Л.: Наука, 1984.-245с.
18. Стеблин-Каменский М.И. Древнескандинавская література.-М.: Высшая школа, 1979.-190с.
19. Черноземова Е.Н. История зарубежной литературы средних веков и епохи Возрождения. - М.: Флинта; Наука, 2004. - 200 с.
20. Шапагінов Б.Б.Зарубіжна література від античності до початку XIX століття. К.: Академія, 2004. - 360 с.
21. free/myth/texty/beowulf/
22. vnz/reports/culture/10186/
23. < index/0-8>
24. < texts/rubanova__medieval_literature__ua.htm>
25. vnz/reports/culture/11443/



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.