На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 87101


Наименование:


Курсовик Джерела формування пдприємницького капталу

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 15.04.2015. Сдан: 2010. Страниц: 30. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ
ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО КАПІТАЛУ
1.1. Капітал, як економічна категорія, його фінансовий механізм
1.2. Підприємницький капітал: структура, функції
1.3. Джерела формування підприємницького капіталу
РОЗДІЛ 2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ФОРМУВАННЯ
ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО КАПІТАЛУ
2.1.Аналіз сучасного стану підприємницького капіталу України
2.2. Основні напрямки покращення функціонування
підприємницького капіталу
Висновки
Список використаних джерел
Додатки


ВСТУП

Проблема формування підприємницького капіталу в умовах переходу від планової економіки до ринкової актуальна за низкою обєктивних і субєктивних причин.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що капітал є необхідною передумовою заснування нового підприємства або створення власного діла. Всебічне розуміння сутності, механізму формування, необхідного обсягу початкового капіталу дозволяє підприємцям створювати новий бізнес з найменшими витратами й найменшим ризиком втрати коштів у разі банкрутства.
Розвиток сучасних країн світу характеризується процесом кардинальних перетворень. Ці зміни зачіпають майже всі боки громадського організму, передусім економічні та політичні. Світова практика показує, що підприємці - це локомотив, який витягнув багато країн на економічний просвіток, вирішив чи знизив гостроту соціальних проблем.
Що до специфічних рис підприємництва, всі вони зачіпають як соціальні, а й економічні сфери розвитку підприємницької діяльності, де пріоритетним стає бажання витягти максимальний прибуток при мінімальних витратах в основному у вигляді комерції і посередницьких послуг.
Роль підприємництва важлива у соціально-економічному розвитку суспільства, у його стабільності, процвітанні і зростання добробуту. Підприємництво є стимулятором постійного оновлення, готуючи дорогу перетворенням, виконуючи функцію каталізатора економічного і соціального прогресу. Саме зараз, під час складної економічної ситуації, яка досить часто характеризується як кризова, вивчення таких основних аспектів підприємницької діяльності, як формування підприємницького капіталу та її функціонування, є необхідною передумовою його розвитку, і навіть викорінення тих негативних моментів, що притаманні вітчизняної підприємницької діяльності.
Ринок як одна економічна система охоплює індивідуальні капітали окремих підприємців (незалежно від їх розмірів та масштабу) в такий спосіб, що вони у процесі відтворення зливаються у єдиний сукупний капітал суспільства.
Мета написання даної роботи полягає в дослідженні значення, форм, джерел та механізму формування початкового підприємницького капіталу. Особлива увага приділяється питанню формування підприємницького капіталу в перехідний період.
Для реалізації зазначеної мети були поставлені наступні задачі:
- визначити особливості формування капіталу та проаналізувати сучасні тенденції джерел формування підприємницького капіталу;
- систематизувати сучасні фінансові інструменти, що використову-ються в умовах формування капіталу;
- дослідити особливості функціонування та оцінити перспективи розвитку підприємницького капіталу.
Об’єктом дослідження є підприємницька діяльність в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти функціонування та розвитку джерел формування підприємницького капіталу.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ
ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО КАПІТАЛУ

1.1. Капітал, як економічна категорія, його фінансовий механізм

Первісне значення терміна «капітал» (лат. capitalis) - головний. Згодом у німецькій та французькій мовах ним стали позначати головне майно, головну суму.
Першу спробу наукового аналізу капіталу зробив Арістотель. Він запровадив поняття «хремастика» (хрема - майно, володіння), тобто мистецтво забезпечення достатку або діяльність, спрямовану на накопичення багатства, на отримання прибутку, на вкладення і накопичення капіталу. Оскільки в античному світі важливу роль відігравав торговельний та грошовий (лихварський) капітал, то мета торговельної діяльності, за Арістотелем, - безмежне накопичення багатства, постійне збільшення капіталу.
Класики політичної економії А. Сміт та Д. Рікардо ототожнювали капітал з накопиченою працею, запасом (машин, інструментів, сировини, одягу, харчів, грошей тощо). Щоправда, А. Сміт до капіталу відносив лише частину запасів, яка призначена для наступного виробництва і приносить дохід. Водночас він стверджував, що праця - єдине джерело вартості лише в умовах простого товарного виробництва, а за капіталізму таким джерелом є й інші фактори, зокрема капітал. Ця думка набула свого логічного завершення в концепції трьох факторів виробництва Ж.-Б. Сея. Загалом Сміт та Рікардо зробили крок назад порівняно з Арістотелем, зясовуючи сутність капіталу.
Переважна більшість сучасних західних науковців так само тлумачить сутність цього поняття. Між поглядами класиків політекономії та сучасних західних економістів існує низка відмінностей:
1) розширення сутності капіталу сучасними економістами, тобто включення до запасів і видів накопиченої праці доріг, мостів, компютерів, споруд тощо, тобто виробничих фондів, які у працях західних учених у цьому контексті аналізу ще називають капітальним благом;
2) повязування сучасними західними економістами отримання доходу не лише з переліченими речовими факторами виробництва, які отримали назву «фізичний капітал» (так, американський економіст Г. Манків під «фізичним капіталом», або просто капіталом, розуміє устаткування, будівлі, споруди, які використовують для виробництва товарів і послуг), а й з «людським капіталом». Цей капітал містить набуті знання, звички, енергію людей, а інвестиціями в людський капітал є витрати на здобуття освіти, інформації, кваліфікації, на підтримання здоровя, на виховання дітей тощо. Прихильники теорії «людського капіталу» вважають, що до нього належить і особиста чесність у ділових контактах;
3) ототожнення капіталу з грошима, з фінансовими ресурсами деякими західними вченими. Так, англійський економіст Дж. Робінсон вважає, що коли капітал втілений в неінвестованих фінансах, він є грошима;
4) ототожнення деякими сучасними вченими капіталу з часом, тракування часу як окремого фактору виробництва, що створює дохід;
5) виокремлення як фактору виробництва ризику підприємця, власника капіталу (П.-Е. Самуельсон). Загалом західні економісти у тлумаченні капіталу єдині в тому, що розглядають його як певну цінність, благо, що приносить його власнику впродовж тривалого часу дохід.
Важливим у їхніх поглядах щодо сутності капіталу є те, що ці учені всебічно розкривають матеріально-речовий зміст цієї категорії, повязують капітал з різними факторами виробництва, з процесом отримання доходу. У цьому вони впритул наблизилися до розуміння сутності капіталу К. Марксом та Ф. Енгельсом. Маркс, зокрема, розглядаючи матеріально-речову структуру капіталу, зазначав, що він формується зі знарядь праці, сировини, засобів до існування, матеріальних продуктів, певної суми товарів, мінових вартостей. Він також розглядав капітал як накопичену працю, як відношення уречевленої праці до живої. Сучасні західні науковці повніше, ніж Маркс і Енгельс, розкрили матеріально-речову структуру капіталу, повязали його з особистісним фактором виробництва, з фактором часу. Йдеться про те, що люди віддають перевагу теперішнім благам перед майбутніми і власники певних цінностей (ресурсів, благ тощо) відмовляються від них лише за певну плату, яку повинні сплачувати субєкти (підприємці тощо), які користуються цими цінностями нині. Такий підхід, зокрема, обґрунтовує сутність відсотка.
Однак західні науковці не доповнюють матеріально-речову сторону категорії «капітал» характеристикою його суспільно-економічної форми, не розглядають дію певного фактора в органічному взаємозвязку з відносинами між людьми. Такий підхід певною мірою є позаісторичним, що полягає у твердженні, ніби капітал існував у всіх суспільно-економічних формаціях. Даючи таке тлумачення сутності капіталу, західні науковці абстрагуються від поняття «наймана праця», від суперечності між власниками значної кількості засобів виробництва і безпосередніми виробниками, які здебільшого позбавлені таких засобів і для того, щоб утримувати себе і членів своєї сімї, продають власникам свою робочу силу. Її продаж та використання перетворюють робочу силу на змінний капітал, який з наукової точки зору адекватніше відображає дійсність, ніж термін «людський капітал». Такий підхід також означає ототожнення приватної власності, що базується на власній праці, з капіталістичною, заснованою на привласненні чужої праці.
Капітал, як і будь-яка економічна категорія, має свій речовий зміст і суспільну форму. В їх діалектичній єдності розкривається глибинна сутність цієї категорії.
Капітал (лат. capitalis - головний) - виробниче відношення між найманими працівниками і капіталістами, за якого знаряддя праці, певні матеріальні блага, мінові вартості є засобом привласнення частини чужої неоплаченої праці.
Засоби виробництва, певні матеріальні блага не на всіх етапах людської цивілізації були засобом експлуатації. Такої ролі вони не виконували за первіснообщинного ладу, оскільки були спільною власністю. Не могли вони бути засобом експлуатації і за рабовласницького ладу, бо раб сам належав до знарядь праці, не був вільним і не міг продавати свою робочу силу. Значною мірою це характерно і для феодалізму. Щоправда, земля в руках феодала частково слугувала засобом експлуатації, оскільки він віддавав певну, переважно незначну, її частину селянинові, й той змушений був за це кілька робочих днів тижня працювати на полі феодала-власника. Земля, знаряддя праці виконували таку роль частково ще й тому, що селянин-кріпак не був юридично вільним. Отже, капітал як виробниче відношення не був панівною суспільною формою за феодалізму. Проте в цей період розвивається лихварський капітал, і гроші в руках лихваря стають знаряддям привласнення части........

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрушків Т. Банки як субєкти фінансових ринків України:роль і перспективи //Банківська справа. - 2012. - № 2. - C. 50-53
2. Береславська О. Тенденції розвитку фінансових ринків у 2012 році та їх вплив на економіку України//Вісник Національного банку України. - 2012. - № 2. - C. 54-57
3. Бойко В. Посилення державного регулювання фінансового ринку: аргументи "за" і "проти //Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2012. - № 2. - C. 61-64
Гібіш Л.В. Фінанси: Навч. посібник. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2008. - 92с.
4. Задоя А. Структура та функції сучасного фінансового ринку //Фінанси України. - 2011. - № 5. - C. 3-17
5. Іваницька О. Взаємодія фінансових ринків і економічне піднесення //Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2011. - № 4. - C. 68-72.
6. Клименко В. Забезпечення конкурентоспроможності фондового ринку України як головна передумова фінансової безпеки держави //Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 10. - С.18-24.
7. Корнєєв В. В. Модель та інструментарій фінансового ринку України //Фінанси України. - 2010. - № 6. - С.76-81.
Коробов М.Я. Фінанси промислового підприємства: Підручник.-К.:Либідь, 2005.
Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д., Нам Г.Г. та ін. Фінанси підприємств - К.: КНЕУ, 2002. - 384 с.
Финансы предприятий: Учебник /Колчина Н.В., Поляк Г.Б., Павлова Л.П. и др.; Под ред. Проф. Н.В. Колчиной. - М.: ЮНИТИ, 2010. - 413с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.