Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 87408


Наименование:


Курсовик РЕКРЕАЦЙНО-ТУРИСТИЧНИЙ ПОТЕНЦАЛ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВВСЬКО ОБЛАСТ

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 23.04.2015. Сдан: 2014. Страниц: 56. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3 РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика Стрийського району………………..6 1.1. Фізико-географічна характеристика Стрийського району…………...6 1.2 Історія Стрийщини……………………………………………………..7 РОЗДІЛ 2. Туристично-рекреаційний потенціал Стрийського району……………………………………………………………………………….13 2.1. Природно-рекреаційні ресурси району……………………………...13 2.2. Культурно-історичний потенціал Стрийського району…………….16 РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Стрийського району Львівської області………………………………………….44 3.1. Счасний стан туристично-рекреаційного потенціалу Стрийщини…………………………………………………………………………44 3.2. Перспективи розвитку туристично-рекреаційного потенціалу району………………………………………………………………………………47 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………..50 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………53 ДОДАТКИ………………………………………………………………….55


ВСТУП
У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення - що врешті-решт означає здоров’я - є найвищою соціальною цінністю. Тому за останні кілька десятків років у світі поступово зростає значення туризму і рекреації. Це пов’язано в першу чергу із значним зростанням доходів населення економічно розвинутих країн, зростанням загальноосвітнього рівня людей, розвитком транспортного сполучення. Крім того, індустріальний розвиток цивілізації, забруднення екологічних систем навколо великих промислових районів, збільшення психологічного навантаження на людину через прискорення темпу життя, змушує все більшу кількість людей шукати відпочинок та оздоровлення в поки що екологічно благополучних регіонах світу. Таким чином, у багатьох державах обслуговування рекреантів стало не лише самостійною галуззю економіки, але й життєво необхідною формою задоволення потреб людини. Володіючи величезним природнім потенціалом, Україна усвідомлює необхідність розвитку рекреаційно-туристичної інфраструктури. Відвідавши нашу країну, туристи мають можливість не тільки відпочити і відтворити функціональні можливості свого організму, але й ознайомитись з її історією та культурою. За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Розширення міжнародних зв`язків відкриває нові шляхи для просування національного туристичного продукту на світовому ринку, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності. Економічно розвинуті країни світу в основному завершили формування високопродуктивної ресурсозберігаючої моделі економічної діяльності, яка б створювала умови для забезпечення їх сталого розвитку. В Україні ж ці
процеси ще не набули завершеного вигляду, йде інтенсивний пошук найбільш прийнятних моделей соціально-економічного розвитку не лише держави загалом, але й окремих її регіонів.
Для Стрийщини таким стратегічним орієнтиром є туристично-рекреаційна сфера. Структурні трансформації господарства регіону в бік пріоритетної розбудови саме цього сектора економіки забезпечать збалансований високоефективний ресурсозберігаючий розвиток території.
Стрийщина традиційно була областю, де перспективи туристично-рекреаційної індустрії були і залишаються одними з найкращих в Україні. природно-ресурсний та історико-культурний потенціал у поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи та існуючий багаторічний досвід і напрацювання у сфері рекреації є достатньо вагомою передумовою пріоритетного розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземного контингенту.
Об’єктом курсової роботи є туристично-рекреаційний потенціал Стрийського району.
Метою роботи є дослідження туристично-рекреаційних ресурсів Стрийського району.
Предметом курсової роботи характеристика рекреаційно-туристичного потенціалу Стрийсього району. Структура роботи: дана робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків. У першому розділі подана загальна характеристика про фізико-географічні особливості Стрийского району, а також його історія. У другому розділі розглянуто туристично рекреаційний потенціал даного району, а саме його природно-рекреаційні ресурси та культурно-історичний потенціал. У третьому розділі описано перспективи розвитку та сучасний стан туризму Стрийського регіону. Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові праці українських авторів, періодична література, підручники та навчальні посібники, інтеренет джерела, в яких відображається характеристика туристично-рекреаційного потенціалу Стрийщини.


РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ
1.1. Фізико-географічна характеристика Стрийського району
Стрийський район - район < wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD>Львівської області < wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C> в Україні < wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0> з районним центром у місті Стрию < wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B9>. Стрийський район утворено 17 січня 1940 р. Район розміщений у північній смузі Українських Карпат, на перетині важливих шляхів сполучення. Територією району протікають 19 річок. Серед них Стрий, Свіча, Сукіль, Бережниця. Загальна площа Стрийського району становить 80786 га, з яких виробники сільськогосподарської продукції використовують 47212 га, промислові підприємства - 6486 га, зайнято лісом - 15903 га, територія Міністерства оборони - 3406 га. Через територію району проходять крупні магістральні газопроводи, нафтопроводи і лінії електропередач високої напруги. Крім того, на території розміщені гірничі відводи, нафта і газородовища, водозабори міст Львова, Дрогобича < wiki/%D0%94%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%87>, Стрия, Моршина, Трускавця, Стебника, військовий аеродром. Разом із санітарно-захисними, охоронними і іншими зонами ці території становлять 45000 га або більше 55 відсотків загальної території. У 71 населеному пункті Стрийського району проживає 62,5 тис.осіб (2012 < wiki/2012> р.). Природнім багатством району є прекрасні ліси, мінеральні та підземні води, поклади нафти, газу, сировина будівельних матеріалів. На території сіл Лисовичі < wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96> та Розгірче < wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%87%D0%B5> є запаси мінеральних вод. Лікувальна мережа району налічує 60 медичних установ: Центральна районна лікарня на 300 ліжок з поліклінічним відділенням, 48 фельдшерсько-акушерських пунктів, 1 сільська лікарська амбулаторія та 10 амбулаторій загальної практики сімейної медицини. У районі функціонують 55 загальноосвітніх навчальних закладів, дитячо-юнацька спортивна школа, будинок дитячої та юнацької творчості, 15 дошкільних навчальних закладів. Великі природні багатства, а головне мальовнича природа і хороший клімат щорічно приваблюють сюди відпочиваючих.
1.2 Історія Стрийщини

Перша писемна згадка про Стрий датується 1385 роком. Уже наприкінці ХІV століття Стрий мав замок і митну комору, 1431 року визначено межі міста які простягалися на 7 кілометрів. Місто було обнесене мурами з валами і баштами. 1431 року Стриєві було надано магдебурзьке право, яке певною мірою обмежувало сваволю магнатів, шляхти, сприяло розвиткові міста. Для управління всіма справами і здійснення виконавчої влади створювався міський магістрат, на чолі якого стояв бургомістр; була також судова лава, очолювана війтом.
Найраніше сліди перебування праісторичного населення українських земель на території району - це окремі знахідки крем’яного знаряддя для хатнього, господарського та мисливського вжитку, яке зустрічається досить часто, особливо в час польових робіт (Воля Довголуцька, Дашава, Малі Дідушичі, Колодниця, Моршин, Розгірче, Сихів, Станків, Стрілків). Всі ті знахідки походять тільки з молодшої кам’яної доби, яка датується часом 4000-2500 до Христа.
Істотне значення для економічного розвитку Стрийського району мало його вигідне географічне розташування. Адже Стрий розташований на перехресті торгових шляхів, що вели до Галича, Мукачева, Перемишля, Львова, Кракова. Через місто проходили каравани купців з різних країн. Місцеві купці виїжджали зі своїми товарами у міста Прикарпаття і Закарпаття, Буковини і Молдавії. Вони продавали мед, горілку, шкіру, купували худобу, залізо, сіль.
Про велике значення торгівлі в економічному житті даного району свідчить герб 1547 року, на якому зображено купця-мандрівника. Становище місцевих мешканців погіршувалося після спустошливих набігів ординців. Трагічним для Стрия був напад 1634 року.
Із Х століття на сучасних українських землях жили чисельні племена. Зокрема Передкарпаття і прилеглі з півдня території Карпат були місцем оселення білих хорватів. А оскільки більша частина території району розташована на Передкарпатті, то очевидно, що білі хорвати заселяли і цю територію.
У період IX - початок ХІІ ст. територія району входила до міцної на той час древньоруської східнослов’янської держави Київської Русі. У другій половині ХІІ ст. Київська Русь розпалась на ряд князівств: відтоді Стрийський район знаходився у складі Галицького князівства. Наприкінці ХІІ - в першій половині ХІІІ ст. утворилось Галицько-Волинське князівство, яке мало великий економічний, культурний і політичний вплив на навколишні землі. Отже Стрийський район знаходився у складі Галицько-Волинського князівства.
1340-1772 рр. - період політичних та адміністративних змін. У цей час Стрийський район входив до Галичини, котра переходила то Польським, Угорським чи Литовським князям.
Із 1772 р. Стрийський район у складі Галичини відійшов до Австро-Угорщини. Взагалі тоді Стрийський район становив Стрийський повіт. Треба тут відмітити, що разом із такими повітами як Сколівський, Жидачівським, Долинський вони утворили історичну землю під назвою Стрийщина. Територія Стрийщини мала вигляд великого чотирикутника, площа якого становила 5361 км2 і проживало на 1939 рік - 382,3 тис. населення. Площа Стрийського повіту на той час була 659 км2, що на 152 км2 менше ніж територія сучасного адміністративного Стрийського району.
Населення повіту у 1939 році становило 163,9 тис. чоловік. Порівняно із іншими Стрийський повіт займав найменшу територію: Сколівський - 1293 км2, Жидачівським - 936 км2, Долинський - 2473 км2.
Під владою Австро-Угорщини район став округою із центром у м. Стрий, межуючи на заході із Самбірською, на сході - Станіславською (тепер Івано-Франківською областю), на півночі - Львівською, на північному заході - Бережанською округами.
У 1850 році проведено адміністративний поділ на повіти, який з малими змінами зберігся до ІІ Світової війни. З 1 листопада 1918 року до травня 1919 року Стрийська округа була у складі УНР. Після 1919 року і до 1939 року у складі і під владою Польщі була включена до Станіславського воєводства.
У 1939-1941 рр. - Стрийщина, як земля, була поділена між Дрогобицькою областю (утворені Стрийський, Жидачівський райони та новоутворені Сколівський і Миколаївський райони) та Станіславською областю (Долинський район) колишньої Української РСР.
Під час війни Стрийський район становив Стрийську округу дистрикту Галичина Генеральної Губернії. Після закінчення ІІ Світової війни повернено було адміністративний поділ 1939-1941 рр. У 1959 році ліквідовано Дрогобицьку область, її територію включено до Львівської. У 1962 році Станіславську область перейменували у Івано-Франківську область. Отож із 1959 року утворений ще у 1939 році Стрийський адміністративний район знаходиться у складі Львівської області.
Звичайно, такі адміністративні зміни не могли не вплинути на розвиток господарства на даній території[5, с.74].
З другої половини ХІХ ст. в Галичині поступово розвивається промисловість. Після того, як Стрий став залізничним вузлом, було відкрито паровозовагоноремонтні майстерні. В кінці ХІХ ст. на базі майстерні виникнув чавуноливарний завод Верштайна. Англійській фірмі “Перкінс та Макінтош” належав завод обладнання для нафтопереробної промисловості. У 80-х роках ХІХ ст. Стрий став центром деревообробної промисловості Передкарпаття. Виникають деревообробні заводи, сірникова фабрика “Ватра”. Віденський капіталіст Штаєрман побудував млин з механічним розмелом борошна (крім того діяли 3 малі парові, 6 водяних млинів, 10 ремеслових майстерень). У 1907 р. почала діяти газівня, де виробляли з вугілля газ для освітлення вулиць і приміщень. На початку ХХ виникають промислові та сільськогосподарські кооперативні установи. З молочарні в селі Завадові утворилася кооперативна
спілка «Маслосоюз» в місті Стрию. В 1912 році тут було 700 українських кредитових кооперативів. Завдяки вигідному економіко-географічному положенню між зерновим Поділлям і Прикарпатським промисловим районом (Дрогобич - Борислав - Стрий) розвинулась борошномельна промисловість. Значного розвитку досягла деревообробна і лісова промисловості, її продукція відправлялась на експорт. До І Світової війни промисловість Стрийського повіту розвивалась на місцевій (сільськогосподарській і лісовій) та привізній (зерно і дерево) сировині. Крім цього добру основу для розвитку мало садівництво.
Площа лісів у 1932 році становила 11,3 тис. га, із них 10,4 тис. га перебували у приватній власності і 0,9 тис. га - власності громади. Пасовища займали 14 % території (9557 га), громадські пасовища займали площі 4787 га, приватні селянські - 2802 га і двірські - 1966 га. Сіножаті займали 10874 га території, із них селянські приватні займали площу 8558 га, громадські - 115 га, двірські - 2161 га. Орні поля займали площу 21172 га, або 1/3 території (35 % - жито; 28 % - овес; 26 % - пшениця; 10 % - ячмінь). По врожайності переважали збір буряків та картоплі, що давало основу для розвитку їх переробки. Населення в основному було зайняте у рільництві - 52 % (37885 осіб), 28,9 % - у торгівлі і промисловості та 18,7 % населення мало вільні заняття. Більша частина населення становила 110 осіб на км2. Можливість сезонної міграції дуже обмежена, не було сезонної міграції до повіту. На 1 людину в повіті припадало 0,55 коня, 1,56 ВРХ, 0,87 - свині Важливою новою галуззю промисловості зокрема для Стрийського повіту була газова промисловість. Виникає у 30-х роках, найбільшого розвитку досягла в 50-х роках ХХ століття. Газопроводи Дашава - Київ - Москва, Дашава (Угерсько) - Вільнюс (Рига) з віткою на Мінськ. В даний час родовища виснажені внаслідок неощадливого їх використання. З кінця ХІХ ст. в районі розвиток отримує залізничний транспорт. Стрий - другий залізничний вузол у Галичині після міста Львова. У 1692 році у Стрию налічувалося 292 будинки, в тому числі 17 корчем, а також 4 водяні млини. Освіта в районі за часів панської Польщі була доступна лише для багатих. Від 1929 до 1932 року видатки на освіту зменшилися з 3 до 1,5 тисячі злотих. Міські власті не звертали жодної уваги на культурний розвиток населення. За панування Польщі на культурно-освітні заклади українців не відпускалися ніякі кошти.Тут існували українські, польські, єврейські та німецькі товариства. На території Стрийського району успішно діяла Організація Українських Націоналістів. У Стрию пройшла юність керівника Проводу ОУН Степана Бандери.Основною проблемою району в цей час було безробіття. Так, 1931 року в місті Стрию налічувалося 2975 безробітних. Крім того, 1939 осіб, які ніде не працювали і не мали засобів для існування, перебували на утриманні рідних і знайомих. Після підписання таємного протоколу Молотова-Ріббентропа дану територію «звільнили» радянські війська. Це не принесло жаданої свободи для населення. Органи НКВД за сфабрикованими звинуваченнями замордували в Стрийській тюрмі близько 1500 мешканців міста. З початком другої світової війни багато чоловіків було кинуто на фронт, хоча бажання служити в радянській армії населення не виявляло. Зі взяттям німцями Стрия в місті, як і в районі, життя не поліпшилося. Молодих хлопців та дівчат насильно відправляли на роботу в Німеччину. За співробітництво з ОУН розстрілювали або засилали у концтабори. Від 1942 року в місті широко діяло українське підпілля. З приходом у 1944 році радянської армії у Стрийському районі продовжились арешти та висилка на Сибір.
Після війни змінився національний склад населення. Зменшилася частина євреїв. Багато українців з Надсяння і Лемківщини, виселених з рідних земель польською владою, залишились тут проживати. Майже все польське населення було виселене з міста і сіл, і депортоване у східну Польщу. До району починається інтенсивний приплив російського населення. Після війни проводилася відбудова народного господарства. В Стрию почали працювати нові заводи.1959 року в місті проживало 36800 осіб. Стрий став одним із значних промислових центрів Західної України. На початку 1961 року тут діяло 22 підприємства.
Велике значення для розвитку Стрийського району мало відкриття родовищ газу поблизу селища Дашава. Газ з цього родовища надходив у міста Прикарпаття, Київ, Москву, Мінськ.У 70-х роках багато населених пунктів було газифіковано, прокладено понад 40 кілометрів водопроводу, у Стрию споруджено 82 багатоквартирних, а також понад 400 індивідуальних будинків. Відкрилися нові крамниці побутових і промислових товарів.
Незважаючи на те, що з настанням економічної кризи в Україні населення зменшилося майже на два мільйони осіб, у Стрийському районі спостерігається повільне зростання кількості мешканців.
Сьогодні Стрийський район у складі Львівської області. А із 24 серпня 1991 року у суверенній державі Україна.


РОЗДІЛ 2. ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ
2.1. Природно-рекреаційні ресурси району

Територія Стрийського району розташована в помірній кліматичній зоні, зоні лісостепу, характерна розгалужена річкова сітка. Все це створює сприятливі умови для розвитку як рослинництва, так і тваринництва, важливих ланок АПК району. Територія Стрийського району має загальний нахил в бік міста. Це плоска рівнина, яка що ближче до Карпат, то більше розчленована. Ландшафт характеризується переважно місцевостями нижніх терас, які займають майже всю улоговину.
Значне місце належить заплавам, особливо річок Стрий і Дністер. Всі тераси добре дреновані. Заплави займають великі простори у вигляді плоских рівнин, друга і третя тераси піднімаються над заплавою на 3-10 м. Їх рельєф являє собою одноманітну рівнину з невеликими западинами і неглибоко врізаними долинами другорядних приток. Трапляються стариці, заповнені стоячою водою. На межиріччі річок Стрий, Жижава і Бережниця розвинута мережа розгалужень ярів і балок. Між річками Свічею, Сукелем і Стриєм від
Болехова до Дашави меридіально простягається Болехівська або Моршинська висота.
Вододільні височини коливаються у межах від 350 м над рівнем моря у південно-східній частині району до 550 м над рівнем моря у південно-західній. Далі в південному напрямку вся поверхня району характеризується невисокими узгір’ями, які поступово переходять до чимраз більших висот Карпатських гір. Прикарпаття порізане густою мережею струмків, що витікають з Карпат у напрямку до півночі. Рівнинні місця між річками заболочені.
Клімат Стрийського району помірно-континентальний, перехідний від морського до континентального. Протягом року переважає помірне морське повітря з Атлантики, яке приносить взимку відлиги, хмарність і снігопади, а влітку - прохолоду і рясні дощі. Менше поширене континентальне, помірне і тропічне повітря, яке влітку приносить різке потепління. Іноді проникають арктичні повітряні маси, які викликають взимку ясну морозну погоду, а влітку і восени - прохолодну, з опадами.
Головним чинником формування клімату є сонячна радіація, атмосферна циркуляція, що зумовлює перерозподіл тепла і вологи на території, та характер місцевості.
Географічна широта (49° 15), на якій розташована територія району, одержує 163,3 ккал/см сумарної радіації за рік. Проте справжня величина сумарної радіації становить 92,4 ккал/см. Така різниця між можливою і справжньою сумарною радіацією зумовлена значною хмарністю над територією району. У Стрию налічується лише 50 ясних днів, 150 хмарних і 165 днів з перемінною хмарністю. Радіаційний баланс у цілому за рік додатний і становить 40 ккал/см. Ті........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України. Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія / О. О. Бейдик. - К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. - 396 с.
2. Гудзь П.В. Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів // Регіональна економіка. - 2000. - № 4. - С.148-155.
3. Жученко В. Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи // Регіональні перспективи. - 2001. - №1 (14). - С.34-38.
4. Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області. - Львів, 2002. - 43 с.
5. Любіцева О.О., Панкова Є.В. Туристичні ресурси України. - К.: Альтерпрес, 2007. - 396 с.
6. Масляк П.О. Рекреаційна географія. - К.: Знання, 2008. - 343 с.
7. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. - Львів: Колос, 1997. - 259 с.
8. Оніщук Л.М., Павлов В.В., Патенко Л.М. Туристичний довідник - Полтава: "АСМІ", 2006. - 16 с.
9. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 352 с.
10. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство. - К.: Альтерпрес, 2003. - 352 с.
11. Р. Сулик "Деревяне церковне будівництво на Стрийщині". Львів-Стрий 1993.
12. Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. - М.: Советский спорт, 2002. - 464 с
13. Смаль І.В. Основи географії, рекреації і туризму. - Ніжин: НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. - 264 с.
14. Стафійчук В.І. Рекреалогія. - К.: Альтерпрес, 2006. - 264 с.
15. Туризм в Україні: Статистичний збірник. - К.: Держкомстат України, 2008. - 217 с.
16. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.
17. Шаптала О.: "Курортно-рекреаційна система України: шляхи формування, проблеми й перспективи розвитку" // Вісник Української Академії державного управління. - 2001. - № 4. - С.254-259
18. Шмагіна В.В. Механізми мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку рекреації та туризму. Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. - Одеса: Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України - 2001. - 20 с.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.