На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 87681


Наименование:


Курсовик Фнансове посередництво. АНАЛЗ ФНАНСОВОГО РИНКУ В УКРАН

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 29.04.2015. Сдан: 2014. Страниц: 50. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В УКРАЇНІ………………………………………………………………………..…5
1.1 Загальна характеристика фінансового посередництва……………5
1.2 Дослідження специфіки функціонування окремих фінансових посередників………………………………………………………………..……9
1.3 Нормативно-правове регулювання та функціонування фінансових посередників……………………………………………………………………19
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ…………………..24
2.1 Особливості фінансового посередництва в Україні……………..…24
2.2 Діяльність банківських і небанківських фінансових установ в Україні……………………………………………………………………………32
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПерспективИ розвитку фінансового посередництва в УкраїнІ……………………………………………….39
3.1 Перспективи розвитку інститутів фінансового посередництва в Україні…………………………………………………………………...……….39
3.2 Актуальні проблеми розвитку посередництва та напрями їх подолання на фінансовому ринку України…………………………………..42
ВИСНОВКИ………………………………………………………………47
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….49


ВСТУП

Важливе місце в акумуляції грошових ресурсів належить фінансовим посередникам. У більшості країн світу фінансові посередники відіграють важливу роль у фінансуванні субєктів економіки.
Наявність ефективних фінансових посередників (банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, кредитних спілок та інших фінансових установ) є необхідною передумовою розвитку інших секторів економіки країни, сприяє стабільному та прогнозованому функціонуванню всіх економічних процесів у суспільстві. В Україні фінансові посередники також є потужним джерелом інвестицій в економіку, оскільки акумулюють значні обсяги коштів.
Теоретичним аспектам функціонування фінансового посередництва присвячена велика кількість наукових праць. Дослідження щодо цього питання в Україні проводили Н.І. Версаль, С.М. Еш, В.В. Зимовець, В.В. Корнєєв, О.Є. Кузьмін, М.І. Савлук, В.П. Ходаківська та інші науковці. У розробках цих авторів розкрито сутність фінансового посередництва, їхню діяльність як в Україні, так і за кордоном, виокремлено основні положення та види діяльності. Та все ж, багато проблем залишилося ще не вирішеними. Зокрема, низький рівень довіри населення, що, на нашу думку, є головною проблемою фінансового посередництва. Саме в цьому полягає актуальність даної теми.
Метою даної курсової роботи є дослідження проблем розвитку фінансового посередництва в Україні та напрями їх подолання.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:
1) сформувати загальну характеристику фінансового посередництва;
2) визначити специфіку функціонування окремих фінансових посередників;
3) визначити нормативно-правове регулювання та функціонування фінансових посередників;
4) проаналізувати особливості фінансового посередництва в Україні;
5) дослідити діяльність банківських та небанківських фінансових установ;
6) визначити проблеми розвитку посередництва та напрями їх подолання на фінансовому ринку України.
Об’єктом роботи є економічні відносини, що виникають між суб’єктами фінансового ринку.
Предметом ? проблеми розвитку фінансового посередництва в Україні та напрями їх подолання.
Джерела отримання інформації: публікації з фахових видань вітчизняних і зарубіжних науковців, офіційні дані сайту Національного банку України, офіційні дані з рейтингового агенства «Рюрік» та фахові підручники.


РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В УКРАЇНІ

1.1 Загальна характеристика фінансового посередництва

Розвинута ринкова економіка передбачає наявність діючого ринку, який дозволяє забезпечити потреби суспільства та сприяє якісному розвитку економіки, а отже і держави в цілому.
Забезпечення економічних відносин між учасниками ринку відбувається через фінансових посередників, завдяки яким вирішуються проблеми функціонування фінансового ринку. На ньому відбуваються процеси акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів.
Інституціонально-фінансовий ринок складається з різних фінансових інститутів, які надають специфічні професійні послуги, направляючи потоки фінансових ресурсів від одних субєктів до інших. Одним з найголовніших чинників забезпечення ефективного функціонування фінансового ринку є розвиток посередництва на ньому. Останнє знаходиться у стадії розвитку та характеризується неповнотою і незавершеністю у кожному елементі: правове забезпечення, інформаційна мережа, кредитно-фінансова система, система підготовки кадрів, наукове обслуговування тощо.
В умовах нестабільності на зовнішніх і внутрішніх фінансових ринках актуальною є розробка стратегії розвитку державних банків, державних фінансово-кредитних установ, страхових компаній та інших державних інституцій фінансової інфраструктури. Через низький рівень життя населення України діяльність фінансових посередників є неактивною. Однак ринок фінансових послуг характеризується багаточисельністю оферентів, які надають один вид фінансових послуг. Значна кількість фінансових посередників призводить до посилення конкуренції між ними. В цьому і полягає актуальність дослідження ролі та видів фінансових посередників, що функціонують на ринку фінансових послуг.
Фінансовий ринок формується з різноманітних каналів, якими грошові кошти переміщуються від кредиторів (інвесторів) до позичальників. Такі канали поділяють на дві основні групи: прямого фінансування та непрямого фінансування. При прямому фінансуванні кошти переміщуються безпосередньо від інвесторів до позичальників. Тобто при такому вкладенні коштів інвестори беруть на себе значну частину ризиків і зазнають іноді великих втрат, зумовлених цими ризиками. При непрямому фінансуванні важливу роль у переміщенні коштів від власників до позичальників відіграють фінансові посередники (банки, інвестиційні, страхові компанії, пенсійні фонди тощо), які забезпечують таке переміщення і зменшують ризики та втрати, пов’язані з інвестуванням.
Субєктами фінансового ринку є фінансові посередники, а саме фінансові інститути (банки та небанківські інститути) та інфраструктурні учасники (біржі, позабіржові системи, депозитарії), чиї функції полягають в акумулюванні коштів фізичних та юридичних осіб і в подальшому їх наданні у розпорядження позичальників на комерційних основах.
Фінансові посередники враховують природу макроекономічних процесів, які відбуваються в країні, та їх взаємодію, і в звязку з цим мінімізується ризик втрат від неефективної та нескоординованої діяльності. До фінансових посередників відносять банки, фондові та страхові компанії, лізингові компанії, кредитні спілки, благодійні фонди, ломбарди, інститути спільного інвестування тощо.
Якщо розглядати термін «фінансовий посередник» в широкому значенні ? це сукупність установ, які, по-перше, реалізують посередницькі функції у процесі акумуляції фінансових ресурсів та, по-друге, здійснюють у фінансовій сфері лише консультаційні, інформаційні або розрахункові функції. Відповідно у вузькому значенні фінансовими посередниками вважаються лише ті установи, які виконують функції власне залучення грошових коштів та їх розміщення. Тобто, фінансові посередники, з одного боку, залучають депозити, емітують цінні папери, отримують страхові платежі, а з іншого - здійснюють інвестування та кредитування за рахунок залучених коштів.
О. Бала пропонує розуміти під поняттям «фінансові посередники» такі «фінансові установи, які здійснюють спеціалізоване та універсальне обслуговування учасників ринку з приводу акумуляції вільних грошових коштів з метою отримання прибутку та задоволення потреб учасників фінансових відносин».
С. Черкасова визначає фінансове посередництво як «діяльність з акумуляції та перерозподілу наявного у суспільстві вільного капіталу та реалізації фінансових операцій, що супроводжують ці процеси». Проте таке визначення не зазначає, які саме установи надають послуги з фінансового посередництва, а також упускає той факт, що ця діяльність має бути професійною.
Ф. Мишкін зазначає, що фінансове посередництво - це «процес непрямого інвестування, за допомогою якого фінансові посередники позичають кошти у заощадників, які, у свою чергу, надають позики іншим». На нашу думку, подібна дефініція враховує лише боргові відносини між учасниками фінансово-посередницького процесу.
Згідно з Господарським кодексом України фінансове посередництво являє собою «діяльність, пов’язану з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством». Також у цьому законодавчо-правовому акті зазначається, що фінансовими посередниками в Україні є банки та інші фінансово-кредитні організації.
Найповнішим, на нашу думку, є трактування Ю. Гаркуши, який визначає фінансове посередництво як «опосередковану діяльність фінансових інститутів щодо ефективного нагромадження, управління та перерозподілу капіталів шляхом надання фінансових послуг».
Діяльність фінансових посередників на практиці пов’язана зі створенням нових фінансових інструментів. Фінансові інститути, які виконують посередницькі функції, мають можливість одержати прибуток за рахунок економії, що обумовлена зростанням масштабу операцій, здійснюючи аналіз кредитоспроможності потенційних кредиторів, розробку порядку надання позик і розрахунків за них, рівномірно розподіляючи ризики. Їх діяльність таким чином направлена на допомогу приватним особам, що мають заощадження, перетворити їх на капітал і вкласти у різні підприємства, диверсифікуючи при цьому ризик. Система спеціалізованих фінансових посередників має можливість надати власникам заощаджень більші вигоди, ніж просто можливість одержувати відсотки на капітал.
Особливістю діяльності фінансових посередників в Україні є те, що їх діяльність проходить в умовах становлення та в постійній мобільності ринкових регуляторів розвитку економіки та фінансового ринку.
Тож можна стверджувати, що погляди на фінансове посередництво пройшли шлях від трактування даного інституту як механізму переливання капіталів від одних суб’єктів до інших до визначення фінансового посередництва як важливого та впливового фактора ефективної діяльності фінансового ринку.
На ринку фінансових послуг України найбільш розвинуті наступні три компоненти:
1. Ринок банківських послуг, що відповідає кредитному та валютному ринкам. Серед найважливіших завдань можна виділити такі:
? зміцнення банківської системи;
? подолання розриву між комерційними банками і реальною економікою;
? залучення банків до реалізації нової економічної стратегії.
Це потребує посилення ролі Національного банку України і відчутно підвищує вимоги до нього. Основна увага уряду та Національного банку України має зосереджуватися на забезпеченні стійкості та надійності банківської системи, посиленні її концентрації, значному розширенні механізмів довгострокового кредитування та інструментарію банківських послуг. Необхідна достатня і надійна правова база діяльності банківських інституцій, посилення конкуренції між ними та удосконалення механізмів банківського нагляду.
2. Ринок інвестиційних послуг, якому відповідає фондовий ринок. Ситуація, що склалася, потребує прискореного утвердження і розширення фондового ринку, підвищення його ролі в залученні інвестицій та перерозподілі капіталу в національній економіці, забезпечення випереджаючого розвитку вторинного ринку й ринку корпоративних цінних паперів, освоєння емісії середньо і довгострокових цінних паперів цільового інвестиційного призначення.
3. Ринок страхових послуг почав розвиватись відносно нещодавно, тому потрібні невідкладні дієві заходи, покликані сприяти розвитку ринку страхових послуг. Це, насамперед, утворення національної системи страхових послуг, яка має стати реальним чинником стабільності та стимулом розвитку підприємництва, здатної забезпечити надійний захист довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для економічного зростання.
Отже, фінансові посередники є важливими суб’єктами фінансового ринку, що забезпечують зростання ефективності взаємодії між позичальниками та кредиторами. Це відбувається завдяки тим спільним характерним рисам їх діяльності, які створюють додаткові переваги для всіх учасників таких відносин. Однак, існує низка таких фінансових посередників, які мають свої особливості з точки зору діяльності. Це зумовлює існування досить широкої класифікації фінансових посередників.

1.2 Дослідження специфіки функціонування окремих фінансових посередників

У науковій літературі наведено велику кількість різноманітних класифікацій фінансових посередників, але всі вони мають певні недоліки. Деякі дослідники розглядають питання класифікації фінансових посередників у контексті функціонування кредитної системи, але найчастіше науковцями наводиться так звана американська класифікація, згідно з якою всі фінансові посередники поділяються на:
1) депозитні інститути (комерційні банки, траст-компанії, кредитні спілки і т.ін.);
2) договірні ощадні інститути (страхові компанії, пенсійні фонди);
3) інвестиційні посередники (інвестиційні банки, іпотечні фонди, фінансові компанії і т.п.).
Така класифікація фінансових посередників, на нашу думку, заслуговує на увагу, проте необхідно зазначити, що в цій класифікації поняття «фінансовий посередник» розглядається в більш вузькому значенні.
Зрозуміло, що класифікація фінансових посередників не може бути типовою для всіх країн і, як правило, залежить від багатьох чинників: загального рівня економічного розвитку, практичної необхідності функціонування тих або інших фінансових установ, історичного розвитку й ефективності діяльності фінансового ринку в країні, фінансової політики держави, моделі фінансової системи, ділової психології та інших чинників. В основі будь-якої класифікації лежить сукупність визначальних чинників, відповідно до яких і проводиться класифікація.
Проаналізуємо різні підходи щодо класифікації фінансового посередництва. У таблиці 1.1 наведено класифікацію посередників як професійних учасників фінансового ринку.
Таблиця 1.1 ? Класифікація фінансових посередників як професійних учасників фінансового ринку
Ознаки класифікації Вид посередників
За видами фінансових установ - Суб’єкти банківської системи - Небанківські фінансові та кредитні інститути - Контрактні фінансові інститути - Суб’єкти депозитарно-клірингової системи
Залежно від переліку обслуговування учасників ринку - Спеціальні - Універсальні
Залежно від укладення та виконання угод з фінансовими інструментами - Прямі (безпосередні учасники) - Опосередковані (формують інфраструктуру)
За сегментами фінансового ринку - Посередники фондового ринку - Посередники ринку позичкових капіталів - Посередники ринку фінансових послуг - Посередники грошового ринку - Посередники валютного ринку та інших сегментів
У світовій практиці найчастіше фінансових посередників класифікують за характером проведених фінансових операцій.
У вітчизняній літературі найпоширенішим є поділ фінансових посередників на дві групи:
1) банки;
2) небанківські фінансово-кредитні установи, які інколи називають парабанками (див. таблицю 1.2).
Таблиця 1.2 ? Класифікація фінансових посередників
Категорія фінансових посередників Вид установ за категоріями
Банки Універсальні комерційні банки, спеціалізовані комерційні банки (інвестиційні, інноваційні, облікові, ощадні, іпотечні)
Небанківські фінансово-кредитні установи Лізингові компанії, факторингові компанії, брокерські і дилерські компанії, страхові компанії, пенсійні фонди, фінансові компанії, ломбарди, кредитні спілки.
Визначальними ознаками класифікації фінансових посередників вважаємо такі: характер діяльності, форма власності, юридичний статус, організаційна форма, мета діяльності, територія діяльності, участь у формуванні пропозиції грошей, вид обслуговування учасників ринку, державний орган влади, який проводить контроль за фінансовою діяльністю та відповідність чинному законодавству.
Серед фінансових посередників ключову роль відіграють банки. Це проявляється в тому, що:
а) на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;
б) банки за своїм функціональним призначенням беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон’юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають. Більше того, діяльність банків з пропозиції грошей багато в чому визначає становище всіх інших посередників на грошовому ринку. Саме банки ведуть рахунки останніх, сприяють формуванню їх грошових фондів, здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування і через це мають можливість впливати на їх діяльність;
в) банки мають можливість надавати економічним суб’єктам широкий асортимент різних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмежених фінансових операціях. Тому можливості впливу на грошовий оборот і економіку загалом у банків значно ширші, ніж у б........


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Господарський кодекс України; Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV (із змінами і доповненнями).
2. Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами ; Розпорядження, Положення від 26.04.2005 № 3981 (із змінами і доповненнями).
3. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг; Верховна Рада України; Закон від 12.07.2001 № 2664-III.
4. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні; Верховна Рада України; Закон від 30.10.1996 № 448/96-ВР (із змінами і доповненнями).
5. Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку; Президент України; Указ, Положення від 23.11.2011 № 1063/2011.
6. Про страхування; Верховна Рада України; Закон від 07.03.1996 № 85/96-ВР (із змінами і доповненнями).
7. Про банки і банківську діяльність; Верховна Рада України; Закон від 07.12.2000 № 2121-III (із змінами і доповненнями).
8. Черкасова, С. Роль небанківських фінансових інститутів в інвестиційних процесах / С. Черкасова // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2010. - № 1. - С. 293 - 300.
9. Бала, О. Фінансове посередництво в Україні: сутність та види / О. Бала, О. Цідза // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - № 20. - C. 169-174.
10. Бобров, Є. Роль та місце ринку фінансових послуг у структурі фінансового ринку / Є. Бобров // Фінанси України. ? 2007. ? № 4. ? С. 88?94
11. Черкасова, С. В. Ринок фінансових послуг : навч. посіб. / С. В. Черкасова. - Львів : Магнолія 2006, 2007. - 496 с.
12. Корнєєв, В. В. Фінансові посередники як інститути розвитку : монографія / В. В. Корнєєв. - К. : Основа, 2007. - 192 с.
13. Гаркуша, Ю. Теоретико-методологічний розвиток фінансового посередництва / Ю. Гаркуша // Мін-во освіти і науки України, Національний університет “Львівська політехніка”. - Львів : Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. - С. 63-66.
14. Еш, С. М. Фінансовий ринок : навч. посіб. / С. М. Еш; Мін-во освіти і науки України, Національний університет харчових технологій. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 528 с.
15. Мишкін, Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків : пер. з англ. / Ф. С. Мишкін. ? К. : Основи, 1998. ? 963 с.
16. Вовчак, О. Фінансове посередництво: сутність і класифікація: / О. Вовчак, Л. Крантовська // Вісник Національного банку України. ? 2012. ? № 8. ? С. 4?10.
17. Скоков Б. Г. Гроші і кредит: / Б. Г. Сколов, І. А. Краївська. ? Харків. : ХНАМГ, 2009. ? 244 с.
18. Еш, С. Формування фінансового посередництва на ринку фінансових послуг : / С. Еш // Вісник ОНУ імені І. І. Мечникова. ? 2013. ? Т.18 №2. ? С. 226-230.
19. Волощенко, Л. Актуальні проблеми розвитку посередництва на фінансовому ринку України: / Л Волощенко, Л. Козина // Економічний простір. - 2009. ? №21. - с. 199-205.
20. Ткаченко Н. Шляхи розвитку посередництва на страховому ринку України : / Н. Ткаченко // Вісник KHTEУ. - 2007. - №6. - С. 77-84.
21. Білостоцька, В. О. Посередницька діяльність в Україні: / В. О. Білостоцька // Фінанси України. ? 2006. ?N 3. ? C.35-46.
22. Буднік, М. М. Фінансовий ринок: навч. посіб. / М. М. Буднік, Л. С. Мартюшева, Н. В. Сабліна; за ред. Б. А. Сладкевича. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 334 с.
23. Школьник, І. О. Фінансовий ринок України : сучасний стан і стратегія розвитку : монографія / І. О. Школьник. ? Суми: Мрія: УАБС НБУ, 2008. ? 348 с.


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.