На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Основи органзацї провдного сегменту фнансового ринку механзм реалзацї облгацйних позик. Класифкаця видв облгацй, визначення розмру їх номнальної, викупної курсової вартост. Розмри регулярних купонних платежв та курсової рзниц.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Тема:
Механізм функціонування облігаційного кредиту
План

1. Методичні вказівки
2. Види облігацій
3. Державні позики
4. Муніципальні позики
5. Корпоративні облігації
6. Ціни облігацій
7. Доходи власників облігацій
1. Методичні вказівки

Особливе місце в структурі форм кредиту та фінансового ринку ринкової економіки обіймає облігаційний кредит. Метою виконання даної роботи є оволодіння основами організації провідного сегменту фінансового ринку і механізмом реалізації облігаційних позик, виробити вміння залежно від умов випуску й обертання класифікувати види облігацій, визначити розмір номінальної, викупної і курсової ціни облігації, обчислювати розміри регулярних купонних платежів, курсову різницю, дисконтний і конвертований дохід власника облігації.
Облігація - різновид цінного паперу, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобовязання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений термін з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).
В ринковій економіці облігації стали важливим інструментом мобілізації зовнішніх коштів для довгострокового кредитування галузей і сфер економіки. В Україні їх номінальна мінімальна вартість встановлена у 50 грн. вищі номінали можуть бути лише кратним.
Як об'єкт торгівлі на фондовому ринку і фінансовий інструмент облігації посідають друге місце після акцій в системі мобілізації розрізнених тимчасово вільних фінансових ресурсів.
Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» наголошує такі провідні властивості облігацій:
а) облігація є фінансовим документом, що засвідчує позику і зобовязання боржника-емітента повернути взяті у борг кошти. Це означає, що облігація не є титулом власності на майно емітента. Вона становить лише інструмент позики, у якій емітент виступає заставодавцем, боржником, але не співвласником капіталу емітента. Продаючи облігацію, емітент фактично позичає грошові кошти у інвесторів-влісників і зобов'язується повернути їх у вказаний строк у вигляді номінальної вартості облігацій;
б) облігація має визначений кінцевий термін погашення або, як кажуть, строк виплати запозиченої грошової суми та відсотків. У більшості умов емісії облігаційних позик встановлені ставки процентів сплачуються з моменту випуску облігацій і до її погашення;
в) облігаційні позики гарантують власникам облігацій першочерговість сплати процентів (у порівнянні з механізмом виплат дивідендів) та першочергове задоволення інших зобов'язань на випадок ліквідації емітента.
Водночас облігаціям властиві такі вади:
По-перше, облігації не дають їхнім власникам прав участі в управлінні справами емітента та можливості отримати більший дохід від піднесення фінансово-економічної ефективності діяльності емітента.
По-друге, хоч облігація становить тверде боргове зобовязання емітента і тому є більш надійним фінансовим документом, ніж акція, проте й вона в отриманні вказаного доходу створює певні ризики. Облігаційний дохід досить часто піддається впливу різких коливань процентних ставок. А особливо дошкульні втрати власникам облігацій наносить нерівномірна інфляція.
Незважаючи на це облігації стали одним із провідних фінансових інструментів кредитування, в якому емітент облігації виступає заставодавцем, боржником, а власник облігації діє кредитором емітента, інвестором, але не його співвласником.
Стан боргових взаємовідносин кредитора і боржника в облігаційних позиках зумовлює законодавчо закріплені суворі покарання і навіть проголошення емітента банкрутом у випадку невиконання ним боргових зобов'язань перед власниками облігацій. Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» передбачаються такі вимоги до емітентів облігацій:
Ш акціонерні товариства в Україні мають право емісії облігацій на суму, що не перевищує 25% розміру їхнього статутного фонду, і тільки тоді, якщо повністю вже сплачено всі раніше випущені облігації;
Ш для отримання дозволу на випуск облігацій претендент на емітента повинен бути не збитковим впродовж трьох завершених фінансово-господарських років або з часу утворення, якщо даний строк є меншим трьох років;
Ш емітент зобов'язаний повністю сплатити статутний фонд на той час, коли він приймає рішення про емісію облігацій.
Для отримання дозволу на емісію облігацій вказана інформація передається до Державної комісії з цінних паперів, там скрупульозно перевіряється й аналізується і лише після цього відбувається реєстрація емітента та надається дозвіл на випуск облігацій. Потенційні інвестори, зі свого боку, перед придбанням облігацій того чи іншого емітента можуть самостійно з'ясувати реальний стан емітента й переконатися у надійності його зобов'язань. Привабливість облігацій для інвесторів спирається на більшій надійності збереження заощаджень, ніж в акціях, стабільності і передбачуваності доходу, але з дещо нижчими можливостями для нарощування капіталу. Реалізуючи облігації на фондовому ринку, емітент офіційно засвідчує свою потребу у позикових коштах і розмір винагороди, яку він погоджується сплатити за них, та термін кредитування банком. До того ж власник облігації не отримує членства в акціонерному товаристві і не набуває права голосу у емітента. Форма стандартизованого одноманітного боргового свідоцтва, що реалізується конкретним емітентом на однакових умовах, робить облігації потенційним предметом торгівлі вже декілька віків.
2. Види облігацій

Залежно від особливих ознакових елементів облігаційних позик на ринку цінних паперів обертаються такі види облігацій:
Ознаки класифікації
Види облігацій
За ознакою емітента
Державні
Муніципальні
Корпоративні
Іноземні
За способом реєстрації руху
Іменні
На пред'явника
За формою виплати доходу
За фіксованим відсотком
З плаваючим відсотком
З дисконтом
Виграшні позики
За строками випуску позики
Короткострокові (до 1 року)
Середньострокові (1-5 років)
Довгострокові (5-30 років)
Безстрокові
З правом дострокового погашення
За метою емісії
Фінансування нових інвестиційних проектів
Рефінансування заборгованості емітента
Фінансування невиробничої діяльності
За надійністю (наявністю забезпечення)
Забезпечені
Незабезпечені
За наявністю обмежень обігу
Вільно обернені
З обмеженим обертанням
Без обігу
Державні облігації вважаються еталоном надійності, тому що держава має найменший ризик банкрутства. Але чим менший ризик, тим менше підстав для сплати високого відсотку. Ось чому із усіх облігацій, що обертаються на фондовому ринку, державні облігації приносять найменший дохід. Протилежна ситуація, тобто складається максимальна прибутковість облігацій тих емітентів, які викликають найменшу довіру. Наприклад, іноземні компанії нерідко сплачують найвищі відсотки як своєрідну «премію» за підвищений ризик.
3. Державні позики

Державні позики безпосередньо пов'язані з формуванням і використанням державного бюджету. Враховуючи це, державні облігації випускаються десятками видів, в тому числі з найрізноманітніших процентними ставками, різними строками погашення (3, 6, 9 місяців, 1 рік), положення про можливості їхнього довгострокового погашення тощо. Деякі з них, що випущені на дуже короткий термін обігу (до 91 дня), називають казначейськими векселями. Вони розміщуються в ході регулярних аукціонів, які проводяться органами НБУ спільно з уповноваженими на це банками.
У період, коли гроші вже пов'язані, казначейські векселі продаються на вільному вторинному ринку за цінами, що нижчі від їх номіналу. Вкладник, який купив казначейські векселі, отримує дохід пізніше за рахунок різниці між ціною погашення і нижчою ціною придбання. Якщо власник збереже казначейський вексель до настання строку погашення, то сума його доходу складе більшу вартість. Ніж величина фіксованого щорічного відсотка.
Емітентом державних облігацій від імені уряду виступає Міністерство фінансів або державне казначейство. Обов'язковим генеральним агентом з обслуговування і погашення випусків внутрішніх державних позик виступає Національний банк України, який право розміщень облігацій передає тільки визначеним банкам - резидентам. Зокрема, кожен випуск державних облігацій реалізується генеральним агентом НБУ через черговий аукціон шляхом подачі уповноваженими банками заявки на закупівлю облігацій. Банківські заявки можуть бути двох видів:
По-перше, конкурентні заявки, в яких вказується кількість і ціна придбання пакету облігацій, який хоче придбати банк. При цьому заявка задовольняється лише в тому випадку, коли ціна, що вказана в ній, буде вищою від ціни відсічення. Ціна відсічення - це встановлена емітентом ціна, яка характеризує визначену вартість дисконтова них облігацій, вище якої державі вже не вигідно брати гроші в борг.
По-друге, неконкурентні заявки, в яких вказана кількість придбання облігацій за середньозваженою ціною аукціону. За такою заявкою задовольняється вимога у повному обсязі, а середньозважена ціна визначається як сума добутків кількості облігацій на їхню ціну за кожною заявкою, поділена на загальну суму проданих облігацій.
При цьому в розрахунок беруться лише заявки з цінами, що перевищують ціну відсічення.
В Україні у відповідності Закону України «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» визначено основні умови випуску й розміщення короткострокових і середньострокових державних облігацій на електронних носіях номінальною вартістю 1000 грн. електронні облігації в обіг випускаються у вигляді записів на відповідних електронних рахунках у депозитарії НБУ та дилерів, які є зберігачами й клієнтами цього депозитарію. Кожен випуск електронних облігацій оформлюється глобальним сертифікатом, що зберігається у депозитарії НБУ, а самі облігації розміщуються фізичним та юридичним особам на добровільних засадах за ціною, нижчою за їх номінальну вартість. Дохід власників цих облігацій становить різниця між номінальною вартістю, що відшкодовується власникові під час погашення облігацій та її ціною придбання.
Аналогічні умови і порядок розміщення середньострокових державних облігацій. Водночас вони мають купони, а купонний період встановлено розміром у три місяці. Розмір купонного платежу за однією середньостроковою державною облігацією обчислюється за формулою:
СД = (Ном х Пр / 100) / 4,
де, СД - розмір купонного платежу на одну середньострокову державну облігацію; Ном - номінальна вартість однієї середньострокової державної облігації; Пр - річна процентна ставка доходу за середньостроковими державними облігаціями, яка визначається за конкретними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та поділяють задоволенню за рішенням Мінфіну.
Отримані від реалізації державних облігацій кошти спрямовуються на цілі, що визначені умовами їх випуску. Водночас вони є цінними паперами особливого типу. Відсотки за ними держава сплачує з державного бюджету. Це здатне формувати фінансові піраміди і створювати загрози для стабільності державних фінансів. Але загальна вигода державних облігацій для держави перевищує можливі затрати на саму реалізацію позик. Адже акумульовані облігаційними позиками кошти юридичних і фізичних осіб суттєво полегшують і прискорюють вирішення проблем структурної перебудови економіки держави, розвитку регіонів, освоєння нових родовищ природних ресурсів, на які в державному бюджеті не було коштів. Тому доцільність і корисність випуску облігацій для оформлення державного кредиту не повинна ставитися під сумнів.
Приміром, у США державні папери, вирішуючи багато бюджетних проблем, складають значну частину федерального боргу. При цьому вони вільно продаються і купуються за досить стабільними цінами, їх власниками стають резиденти й іноземні інвестори. Стабільність їх курсу, надійність, що гарантована авторитетом держави, та великі за обсягами випуски слугують добрим орієнтиром обґрунтування бази ціноутворення на інші види боргових зобов'язань, що, загалом, формує стабільний ринок цінних паперів.
Емітентами облігаційних позик в Україні можуть ставати підприємства усіх форм власності, будь-які господарські товариства, держава в особі центральних і місцевих органів влади. В обігу можуть перебувати іменні та пред'явницькі облігації, процентні та безпроцентні (пільгові), облігації з вільним обертанням і обмеженим колом обігу.
Специфіка обертання облігацій:
1. Із змінюваним терміном заборгованості: скоро чуваного терміну обігу, відкличні облігації із збільшенням терміну погашення. Узагальнено ці облігації називають розширюваними і звужуваними. Привабливість облігацій зі скоро чуваним терміном для емітента полягає в полегшенні первинного розміщення облігаційної позики або за сприятливих умов застосування принципу «поновлення фінансування». Як правило, відклик облігацій здійснюється за вищою курсовою надбавкою на користь їх власників.
2. Превагами конвертовуваних і прибуткових облігацій є їх здатність приносити дещо вищий дохід. Зокрема, випуск конвертованих облігацій надає право їх власникам у визначений момент обміняти їх на вказані види цінних паперів цього ж емітента на основі так званого конверсійного коефіцієнту.
3. Емітент в свою чергу випуском конвертовуваних облігації стимулює їх розміщення і водночас послаблює вірогідність розмивання свого пакету акцій та змінює термінову позику на безтермінові акції. Інвестор при цьому отримує можливість після конвертації продати свої акції на ринку за вищими ринковими цінами й отримати додатковий дохід, вищий за середньо ринковий. Протилежними цьому виду є неконвертовувані облігації. Прибуткові облігації містять зобовязання емітента сплачувати відсотки тільки за наявності прибутку. Такі виплати можуть носити кумулятивний характер, тобто невиплачені відсотки нагромаджуються і підлягають сплаті у наступні роки. Проте законодавством України емісія прибуткових облігацій ще не передбачена.
4. Облігації, що передбачають участь емітента у прибутках, облігації з нульовим купоном (зеро-купон). Володіння такими облігаціями дозволяє приймати участь у прибутках емітента. Тобто вони надають право не тільки на фіксований відсоток, але й на визначену умовами емісії участь у прибутках емітента. Правових перешкод для емісії подібним облігаціям в Україні немає, але на заваді постає низька рентабельність підприємства.
Значні можливості в Україні для реалізації інвестиційних проектів у регіонах втрачаються в наслідок відсутності муніципальних облігаційних позик. Водночас місцеві позики скорочують відплив з регіонів коштів і стимулюють розвиток інфраструктури фондового ринку, в тому числі й відпрацювання депозитних, біржових, розрахункових і клірингових технологій.
4. Муніципальні позики

Органи місцевої влади, згідно з положеннями Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» мають право випускати облігації на пред'явника у паперовій формі. Але недосконала податкова система, що обкладає доходи фізичних осіб - власників муніципальних облігацій податковою ставкою 20%, недовіра до твердості зобов'язань місцевих органів, недосконала реклама, а інколи відсутність будь-якої інформації про випуск муніципальних облігаційних позик робили їх маловартісними, випадковими і ризикованими для вкладання коштів.
Водночас визначені принципи і параметри емісії муніципальних облігацій теоретично гарантують до 90% об'єктивних підстав їх успіху. Провідними з них є:
1). Розмір муніципальних запозичень без ризикового випуску облігацій сягає максимально до однієї третини дохідної частини муніципальних бюджету. Дана сума піддається успішній реалізації навіть непідготовленим і малодосвідченим емітентам.
2). Коло потенційних місцевих облігаційних позик може бути стабільним в процесі достовірних маркетингових досліджень та створення умов достатньо високої ліквідності облігацій місцевих позик.
3). Емітенту муніципальної позики слід об'єктивно оцінити свої можливості виконання бюджету, обсяги фінансування планових програм і проектів, ефективного використання коштів позики та надання гарантій її повернення і виплат процентів.
4). Визначитися з рівнем рентабельності капіталовкладень, періодом обертання запозичених коштів та величиною запланованого доходу. Класично визнаною є вища дохідність облігацій місцевих позик, ніж державних цінних паперів і депозитних вкладень та дещо нижча від дохідності корпоративних цінних паперів. Термін обігу облігацій місцевих позик диктується терміном запозичення грошових коштів інвесторами і не перевищує 12-18 місяців. На триваліші строки інвестори реагують стриманіше, а на менші - вимагають прискорення обороту запозичених коштів, що робить проблематичнішим їх своєчасне повернення.
Проведені дослідження ринку муніципальних позик в Україні свідчать, що вони допомагають створювати в регіонах достатньо конкурентні умови залучення коштів, стимулюють формування макроекономічної фінансової стабілізації, пожвавлюють економічну кон'юнктуру й інвестиції. Мобілізовані муніципальними позиками кошти забезпечувати інвестиційну підтримку вітчизняного товаровиробника і вкладень у нерухомість, привертають увагу закордонних інвестиційних банків до українських регіонів, допомагають прискорити становлення інфраструктури фондового ринку та піднести його роль у стимулюванні економічного зростання.
Загальна схема облігаційної позики муніципалітету охоплює такі елементи:
В ринковій економіці практикуються шість видів муніципальних облігацій.
1. Облігації з повним зобов'язанням. Виплата основної суми боргу і процентів за ними гарантується правом муніципалітетів використовувати в погашення своїх зобов'язань доходи від оподаткування. Їхня здатність приносити вищий дохід зробила облігації з повним зобов'язанням найпоширенішим видом муніципальних позик.
2. Облігації, що забезпечені доходом від певного об'єкту. Їх випускають в обіг для залучення коштів з метою фінансування конкретних проектів: платних доріг, мостів, лікарень тощо. Основна сума заборгованості і проценти за нею сплачуються з доходів, які приносить експлуатація кредитованих об'єктів.
3. Облігації, забезпечені спеціальним податком
5. Корпоративні облігації

Важливим джерелом формування позикового капіталу стали випуски облігаційних позик великих акціонерних корпорацій. В Україні емітентами корпоративних акцій можуть стати будь-які підприємства усіх форм власності й організаційно-правового статусу. Але встановлені вимоги до емітента такі жорстокі, що облігації підприємств в Україні - вкрай рідке явище. А головне, не використовуються значні переваги цього виду облігацій для кредитування основного і оборотного капіталу виробничої сфери. Певною перешкодою залишається невизначеність майнового стану підприємств, а, отже, і неясність майнових прав кредиторів.
Узагальнюючим особливості багато чисельних форм облігаційних позик, слід вказати на такі переваги й недоліки облігацій для емітентів і власників-інвесторів.
Види облігацій
Переваги
Вади
Для емітента
Для інвестора
Для емітента
Для інвестора
Заставні
Відсутні проблеми з розміщенням
Високий рівень гарантій повернення боргу
Ризик застави активів та їх втрати
Відносно невеликий прибуток в порівнянні з іншими джерелами
Беззаставні
Можливість отримати кошти без застави
Отримання вищих відсотків ніж від заставних облігацій
Обмежені розміри позики. Необхідність високої репутації в діловому світі
Неможливість пред'явлення майнових санкцій у випадку несплати боргу
Ті, що відкликаються
Можливість дотермінового відклику, погашення та вибору терміну погашення
Можливість отримання різниці між відзивною та номінальною вартіс и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.