На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 88041


Наименование:


Курсовик ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА АПК УКРАНИ

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 07.05.2015. Сдан: 2014. Страниц: 55. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Надійне забезпечення країни продовольством має стратегічне значення, оскільки від цього залежать її не лише продовольча, але й національна безпека. Продовольча безпека - одна з найважливіших складових економічної безпеки як країни у цілому, так і окремого регіону. Забезпечення продовольчої безпеки гарантує добробут населення та сталий характер розвитку суспільства. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) визначає, що «продовольча безпека забезпечена у тому випадку, коли всі особи в будь-який час мають фізичний та економічний доступ до безпечного й повноцінного продовольства, достатньому, щоб задовольнити свої фізіологічні потреби і переваги, які необхідні для активного та здорового життя».
На актуальність проблеми продовольчої безпеки, як пріоритету агропродовольчої політики, вказують численні теоретичні дослідження і узагальнення як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема праці А.І. Алтухова, В.Я. Амбросова, Ю.Д. Білика, В.І. Бойка, П.П. Борщевського, В.І. Власова, В.П. Галушка, А.В. Гордєєва, Д.П. Доманчука, З.І. Ільїної, М.В. Калінчика, С.М. Кваші, І.І. Лукінова, Л.О. Мармуль, В.В. Маслакова, В.М. Олійника, Б.Й. Пасхавера, Е.Е. Румянцевої, П.Т. Саблука, І.Н. Топіхи, В.О. Точиліна, В.М. Трегобчука, І.Г. Ушачева, А.А. Фесини, М.Й. Хорунжого, Ю.С. Хромова, Л.М. Худолій, Г.В. Черевка, О.М. Шпичака, О.В. Шубравської, В.В. Юрчишина, наукового доробку вчених, які досліджували проблеми національної безпеки, - І.Я. Богданова, В.М. Гейця, Б.В. Губського, М.М. Єрмоленка, Я.А. Жаліла, В.І. Мунтіяна, Г. Пастернака-Таранушенка, С.І. Пирожкова, В. Сенчагова, В.Т. Шлемка та інших вчених-економістів.
Мета дослідження. Мета наукового дослідження - розробити концептуальні, теоретико-методологічні та прикладні засади формування стійкої системи продовольчої безпеки України на основі ефективного розвитку агропромислового комплексу, функціонування збалансованого ринку продовольства в державі та підвищення економічної доступності населення до продуктів харчування.
Завдання дослідження. Реалізація поставленої мети вимагала комплексного розв’язання завдань:
· визначити необхідність посиленої уваги до національної продовольчої безпеки, розглядаючи продовольчу безпеку як найважливіший пріоритет агропродовольчої політики держави;
· обґрунтувати стратегію розвитку системи продовольчої безпеки і визначити її порогові, самодостатні та стратегічні параметри;
· дослідити перспективи розвитку продовольчого ринку в залежності від реалізації потенціалу агропромислового комплексу та зростання доходів населення, які визначають платоспроможний попит населення на продукти харчування;
· розробити організаційно-економічний механізм державного регулювання системи продовольчої безпеки;
· визначити місце продовольчої безпеки в системі національної і економічної безпеки;
· розглянути принципи формування параметрів продовольчої безпеки і розробити нормативи їх розрахунків на основі раціону споживання відповідно до вимог повноцінного харчування та доходів населення;
· формулювання загальних засад формування і регулювання ринку продовольчої продукції та аграрної сировини;
· виявлення особливостей формування і функціонування продуктових ринків в Україні;
· дослідження зовнішньоекономічної діяльності АПК як важливого чинника продовольчої безпеки;
· вивчення досвіду реалізації агропродовольчої політики в розвинутих країнах світу.
Поставлені мета та завдання дослідження визначили зрештою структуру, зміст і послідовність викладення отриманих результатів у курсовій роботі.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні проблеми формування та розвитку системи продовольчої безпеки в умовах реформування агропромислового комплексу та необхідності посилення соціальної складової в економічних перетвореннях.
Об’єктом дослідження є агропродовольча політика держави як система заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки країни.
Методи дослідження та джерела інформації. Теоретико-методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, зокрема системний підхід, основні закони економічного розвитку та категорії економічної теорії.
Дослідження здійснювалися із застосуванням насамперед таких методів: історико-економічного, абстрактно-логічного, структурно-функціонального, порівняльного аналізу, розрахунково-конструктивного, економіко-статистичного, балансових розрахунків, моделювання, нормативного, монографічного, анкетування та спостереження, експертних оцінок, а також класифікації і типології, рейтингового аналізу та побудови графіків тощо. Загальнонаукові і спеціальні методи дослідження використовувалися при аналізі й обґрунтуванні різних підходів до формування системи продовольчої безпеки.
Інформаційною базою дослідження слугували нормативні акти законодавчих і виконавчих органів держави, статистично-аналітичні матеріали міністерств та відомств, міжнародних організацій, праці вітчизняних і зарубіжних економістів, результати особистих досліджень автора.
РОЗДІЛ I
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ
1.1 Сутність та рівні продовольчої безпеки
Продукти харчування є важливими та незамінними в життєдіяльності людини. Тому розвиток харчової промисловості і сільськогосподарська продукція, що є основою харчування, виступає демографічним чинником. Цей чинник є основним для забезпечення природних потреб людини. Звідси вивчення проблем продовольчої безпеки має значну актуальність.
В міжнародних угодах визначення продовольчої безпеки має наступне трактування - "це такий стан економіки, при якому всім і кожному гарантується забезпечення доступу до продуктів харчування, питної води та іншим продуктам в якості, асортименті і обсягах, достатніх для фізичного і соціального розвитку особистості, забезпечення здоровя і відтворення населення країни" [8, c. 348].
Продовольча безпека - офіційно прийняте у міжнародній практиці поняття, що використовується для характеристики стану продовольчого ринку країни або групи країн, а також світового ринку. Експерти Продовольчої та сільськогосподарської організації обєднаних націй (FАО) пропонують продовольчу безпеку розглядати як забезпечення гарантованого доступу всіх жителів планети, країни, регіону до продовольства у будь-який час і обсягах, необхідних для забезпечення активного й здорового способу життя [15, c. 142].
Система національної продовольчої безпеки базується на принципах: самозабезпеченості, незалежності, доступності та якості. Саме їх, в першу чергу, необхідно враховувати під час формування державної політики щодо продовольчої безпеки. Також мають забезпечуватися: ефективний розвиток харчової промисловості, зовнішньоекономічна діяльність у сфері харчової промисловості, формування доходів населення, гарантування збалансованого і якісного споживання (рис. 1.1).
Важливість та необхідність гарантування продовольчої безпеки України потребує підтримання відповідного рівня продовольчого самозабезпечення. Це в свою чергу передбачає використання державної підтримки вітчизняних підприємств харчової промисловості та вжиття заходів щодо контролю над імпортом з метою підтримки вітчизняних виробників. Надійність продовольчої безпеки полягає як у достатньому самозабезпеченні продуктами харчування, так і в наявності коштів для їх імпорту в необхідних обсягах за умов мінімальної потенційної вразливості продовольчого забезпечення населення в разі виникнення ускладнень з імпортом продовольства (відсутність валюти, зростання цін тощо).


Рис. 1.1 Основні складові формування державної політики забезпечення продовольчої безпеки.
Від стану харчової промисловості безпосередньо залежить рівень продовольчої безпеки України. Для досягнення продовольчого забезпечення на рівні самозабезпечуваної держави вона має базуватися на власному виробництві. Продовольче самозабезпечення передбачає задоволення основної частини потреб у продуктах харчування за рахунок вітчизняного виробництва. Тому системоутворювальним центром у гарантуванні продовольчої безпеки є харчова промисловість. Для цього необхідно встановити контроль за такими її підсистемами як планування, збут і розподіл; резерви і споживання продовольства; кадрове, інформаційно-консультативне, фінансове, наукове та матеріально-технічного забезпечення тощо [8, c. 353].
Визначення сутності продовольчої безпеки завжди повязане із забезпеченням життєдіяльності людини, що в свою чергу характеризується станом її здоровя. Тому О.В. Кочетков та Р.В. Марков запропонували [15, c. 147] реальне уявлення про дійсну продовольчу ситуацію в країні отримувати через порівняння існуючого рівня споживання з граничними рівнями споживання. З цією метою дані автори розробили класифікацію рівнів продовольчого забезпечення населення, побудовану за принципом відповідності продовольчого забезпечення до завдань збільшення народжуваності, збереження здоровя, активної життєдіяльності людини та досягнення максимально можливої в сучасних умовах середньої тривалості життя. Згідно даної класифікації виділяють сім рівнів продовольчого забезпечення населення в країнах:
I рівень - катастрофічний. Передбачає добове споживання на одну людину 1500-1800 ккал, характеризується хронічним недоїданням (добове споживання менше 1 520 ккал потрібно розглядати як голод).
II рівень - критичний. Середньодобове споживання становить (1800-2200 ккал на особу) і достатнє для подолання хронічного недоїдання та існування на межі виживання і забезпечення простого відтворення населення.
III рівень - мінімальний. Середньодобове забезпечення 2300-2800 ккал на душу населення передбачає наявність таких обсягів продовольчих ресурсів, які унеможливлюють появу голоду. II і III рівні треба розглядати також під час планування забезпечення населення продовольством в екстремальних (кризових) умовах.
IV рівень - достатній. Середньодобове споживання перебуває у межах 2800-3600 ккал на одну людину, проте воно не збалансоване за елементами живлення, тобто продовольчих ресурсів достатньо для стабільного споживання, але воно не забезпечує здорового способу життя і збільшення його тривалості.
V рівень - раціональний (нормативний). Середньодобове споживання перебуває у межах 3300-3600 ккал на одну людину. При цьому раціон збалансовано білками, вітамінами й іншими важливими компонентами. Нормативні показники такого споживання треба використовувати як базу для всіх соціально-економічних розрахунків на державному рівні в нормальних умовах.
VI рівень - оптимальний. Споживання відповідає V рівню не лише збалансованістю за найважливішими харчовими компонентами, а і передбачає споживання екологічно чистих продуктів харчування, які збільшують тривалість життя населення загалом та середню тривалість життя для країни, покращують здоровя.
VII рівень - перспективний. Досягнення такого продовольчого забезпечення для всіх соціальних груп населення, яке дасть змогу вдосконалювати природу людини і максимально продовжувати її активну життєдіяльність, розширюючи межі сучасної природної тривалості життя.
Для визначення критеріїв продовольчої безпеки в країні треба ввести державну систему норм споживання, що регламентувала б основні нормативні рівні споживання населення: раціональний (нормативний), який використовується для соціально-економічних розрахунків, і мінімально необхідний - для гарантованого забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях [20, с. 71].
Усі потреби людини в узагальненому вигляді можна поділити на 13 основних груп, серед яких на першому місці є продукти харчування, питна вода та безалкогольні напої, що споживаються вдома; на другому місці - ті самі групи товарів, але за умови їх споживання у закладах готельно-ресторанного господарства [23, c. 357].
Продовольча криза в сучасному світі підриває здоровя більше ніж 1 млрд. чоловік і безпосередньо загрожує чверті населення країн, що розвиваються, нормальним умовам життя та праці в цих країнах, а також до 5 % населення розвинених країн. За даними експертів ООН, протягом двох останніх десятиріч через недоїдання і голод щорічно вмирало близько 50 млн осіб. Найважчий стан із забезпеченням продовольством населення у 40 найбідніших країнах світу, які входять до так званої "зони голоду", що охоплює екваторіальну частину Африки і Південно-Східну Азію [23, с. 54].
Значною мірою забезпечення продовольчої безпеки залежить від потенціалу агропродовольчого сектора. Потенціал розвитку харчової промисловості відповідно до проекту «Комплексної програми підтримки розвитку української харчової промисловості на період до 2015 року» є, без сумніву, головною основою зростання національного доходу і забезпечення продовольчої безпеки країни. Аграрний сектор забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність країни, формує її 17-18% валового внутрішнього продукту [15, c. 151].
Дослідження показують, що нині немає жодної держави, яка б не переймалася питаннями продовольчої безпеки. Це стосується виробництва продовольчих товарів, їх розподілу, імпорту-експорту продовольства, споживання продуктів харчування тощо. Однак кожна країна має свої завдання у покращанні продовольчого забезпечення свого населення залежно від досягнутого рівня у вирішенні цієї проблеми [8].
Причинами продовольчої залежності країни можуть бути:
1) дефіцит продовольства і низький рівень платоспроможного попиту, що обумовлюють незбалансованість внутрішнього продовольчого ринку за попитом і пропозицією;
2) залежність внутрішнього ринку від імпортних поставок продовольства, не конкурентоспроможність національного агропромислового комплексу;
3) низька конкурентоздатність продукції за якістю та/або ціною при достатності продовольства власного виробництва;
4) нерозвиненість зовнішньоекономічних зв’язків, замкнутість внутрішнього продовольчого ринку;
5) низька ефективність діяльності господарюючих суб’єктів в АПК;
6) перетворення експорту продовольчої продукції на самоціль розвитку агропромислового комплексу;
7) зростання зобов’язань із покриття зовнішнього боргу при нестабільному курсі національної валюти [10, c. 108].
Продовольча безпека країни означає, що національна економіка та її найбільший сектор не відчуває тиску з боку імпорту. Але за 2010-2011 рр. частка імпортних продуктів харчування небезпечно зросла. Сьогодні у великих містах 60-70% продовольства забезпечується за рахунок імпорту. Вступ України в СОТ збільшив частку продуктового імпорту [2, c. 91].
Збільшення імпорту призводить до руйнування вітчизняного сільського господарства. Так, у 2007 р. ціни зростали тому, що виробництво сільськогосподарської продукції було меншим, ніж споживання. Щоб стримати зростання цін, було збільшено частку імпорту, і це негайно вразило українських сільськогосподарських виробників, які не можуть конкурувати з європейськими підприємствами. Україна має досить велику територію, сприятливі кліматичні умови, і одним із основних завдань виходу із кризи - забезпечити свою продовольчу незалежність від імпорту на перспективу і нарощувати експорт продовольчих товарів [2, c. 96].
Проблема полягає також у тому, що багато вітчизняних продовольчих товарів виробляють з імпортної сировини. Водночас, експерти вже вбачають загрозу виникнення продовольчої кризи. Часто приховуються справжні обсяги імпорту, не враховується "сірий" імпорт, тому складно визначити обєктивну ситуацію з небезпекою виникнення кризи.
Важливим є і те, що імпортна продовольча продукція, яка завозиться в Україну, в більшості випадків є дешевою і неякісною. З такої сировини виробляють вітчизняні ковбасні вироби, пельмені (на 70%) і т. ін. Іноді невідоме реальне походження такого мяса, наприклад бразильської яловичини. У мясопереробній галузі часто використовується імпортна неякісна "кормова" соя. Були випадки постачань імпортного продовольства, зараженого небезпечними бактеріями - від сальмонели до кишкової палички. Велика частка генетично модифікованої продукції - серед імпортної. Вітчизняне продовольство також іноді не відповідає вимогам безпеки якості, але основна частка порушень припадає на імпортні продовольчі товари.
Вирішення продовольчої безпеки країни неможливе без забезпечення якості та безпечності харчових продуктів. Концепція продовольчої безпеки країни повинна охоплювати задоволення фізіологічних потреб населення у безпечних, поліфункціональних, високоякісних продуктах харчування відповідно до медичних рекомендацій, екологічних умов та індивідуального стану людини. Одним із шляхів досягнення продовольчої безпеки є суворе дотримання санітарно-гігієнічних вимог, технологічних інструкцій, рецептур, режимів оброблення, зберігання, транспортування, реалізації сировини і готової продукції. Таким чином, якість - один з основних аспектів продовольчої безпеки. Для вирішення цієї проблеми необхідно створити систему безпеки, яка дає змогу запобігти ризику отримання неякісної продукції. Наприклад це можливо здійснити за умови: вдосконалення методології оцінки якості харчових продуктів і продовольчої сировини; переходу від контролю готової продукції до контролю на стадії її виробництва на всьому технологічному ланцюгу; розроблення системи прогнозування показників якості; розроблення, освоєння і впровадження системи інтегрального контролю сировини і харчових продуктів, і застосування високоефективних методів контролю; розроблення методик якісного і кількісного аналізу ризику порушення функціонування технологічних систем, які погіршують якість продукції, що виготовляється.
1.2. Проблеми економічної та продовольчої безпеки в економічних вченнях: теоретико-історичний аспект
Дослідження сутності категорії продовольчої безпеки дали можливість зробити висновок, що її теоретичні основи ґрунтуються на економічній теорії, згідно з якою основою існування людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ для задоволення потреб. Людина намагається задовольнити, насамперед, найнеобхідніші свої потреби. За відомою теорією А. Маслоу, яка визначає вагомість потреб, першочерговими є фізіологічні потреби, серед яких на перше місце ставиться голод.
Продовольча безпека як багаторівнева системна категорія характеризує економічні відносини на різних рівнях людської спільноти: глобальному, національному, на рівні соціальних груп, сімей, окремої особи. Особливе місце в цій системі займає національна продовольча безпека, яка набирає рис суспільного блага і вимагає державної підтримки в ринкових умовах. У загальному комплексі проблем забезпечення продовольчої безпеки є такі, що пов’язані безпосередньо з функціонуванням ринку, і ті, що належать до так званої підсистеми державних інтересів. Необхідність виділення як самостійної економічної підсистеми державних інтересів пов’язана з неспівпаданням мотивації ринкових відносин і завдань держави щодо забезпечення населення пр........

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Баланси та споживання основних продуктів харчування населення України за 2012 рік : статистичний збірник / відп. за випуск О. М. Прокопенко ; Державний комітет статистики України. - К., 2013. - 56 C.
2. Басюркіна Н.Й. Забезпечення продовольчої безпеки в умовах трансформації економіки України / Н.Й. Басюркіна // Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць. - Вип. 29. - Одеса : Вид-во ОДЕУ, 2008. - С. 89-98.
3. Варченко О. До питання поєднання державного і ринкового регулювання продовольчої безпеки / О. Варченко // Економіка України. - 2004. - № 7. - С. 53-59. 8
4. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2012 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) : статистичний збірник. Частина перша. - К. : Державний комітет статистики України, 2013. - 377 C.
5. Герасимчук А.А., Куценко О.М., Писаренко В.М., Рабштина В.М. Соціально-економічні проблеми аграрної сфери виробництва: Конспекти лекцій. - К.:НМК ВО, 1993 р. -№ 10. - С. 79.
6. Гойчук О. І. Агропромислова стратегія США / О. І. Гойчук // Економіка АПК. - 2003. - № 4. - С. 133-137.
7. Гойчук О. І. Продовольча безпека : монографія / О. І. Гойчук. - Жи­омир : Полісся, 2004. - 347 C.
8. Голіков А.П. Регіональна економіка та природокористування : навч. посіб. / А.П. Голіков. - К. : Центр навч. л-ри, 2009.
9. Гойчук О.І. Продовольча безпека: структура, рівні та критерії забезпечення / О.І. Гойчук // Загальні проблеми економіки. - 2003. - № 12. - С. 12-18.
10. Зеленська О.О. Система продовольчої безпеки: сутність та ієрархічні рівні / О.О. Зеленська // Вісник ЖДТУ.- 2012. - № 1 (59). - С.108-112
11. Земельний кодекс України. // ВВР - 2003. - № 10 - С. 79.
12. Климко Г.Н., Нестеренко В.П., Каніщенко Л.О., Чухно А.А. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. - К.:Вища школа - Знання:. - 2007. - С. 455-462.
13. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - К.: “Феміна”, 1996. - 64 C.
14. Кочерга С.В. Зміна власності - крок до ринкових перетворень.// Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук /Збірник наукових праць молодих вчених/ - Полтава: Полтава, 2007. - С. 213-216.
15. Кочетков О.В. Формування системи показників продовольчої безпеки України / О.В. Кочетков, Р.В. Марков // Економіка АПК. - 2002. - № 9. - С. 142-158.
16. Крисанов Д. Пріоритети аграрної сфери та їх реалізація в умовах економічної кризи /на рос.мові/. // ЕУ. - 2007. - № II. - С. 55-64.
17. Кузняк Б. Проблеми відродження господаря на землі. // ЕУ. - 2008. - № 6. - С. 68-74.
18. Кушнір І. В. Тенденції аграрного виробництва країн - основних виробників сільськогосподарської продукції / І. В. Кушнір // Економіка АПК. - 2003. - № 4. - С. 124-129.
19. Лайко П. Безпека харчування - запорука здоров’я / П. Лайко, М. Бабієнко, Є. Бузовський // Економіка АПК. - 2004. - № 10. - С. 37-46.
20. Лукінов І.І. Про стратегію трансформування АПК та забезпечення продовольчої безпеки України / І.І. Лукінов, П.Т. Саблук // Економіка України. - 2009. - № 9. - С. 62-81.
21. Лукінов І.І. Продовольча безпека у світовому вимірі / І.І. Лукінов // Економіка АПК. - 2001. - № 4.
22. Лупенко Ю. Формування акціонерних структур в АПК. // ЕУ - 2003. - № 11 - С. 5-59.
23. Марченко О. До питання поєднання державного і ринкового регулювання продовольчої безпеки / О. Марченко // Економіка України. - 2004. - № 7. - С. 53-58.
24. Основні економічні показники виробництва продукції сільського господарства в сільськогосподарських підприємствах за 2011 рік: статистичний бюлетень/ відп. за випуск Н. С. Власенко ; Державний комітет статистики України. - К., 2012. - 88 C.
25. Оцінка стану продовольчої безпеки України у 2007 році. [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.me.gov.ua/file/link/120720/file/zvit_2007.doc < file/link/120720/file/zvit_2007.doc>
26. Оцінка стану продовольчої безпеки України у 2010 році. [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.me.gov.ua/file/link/120720/file/zvit_2010.doc < file/link/120720/file/zvit_2010.doc>.
27. Пасхавер В. Продовольчі аспекти подолання бідності / В. Пасхавер // Економіка України. - 2004. - № 10. - С. 71-77.
28. Принципи здорового харчування. : посібник для поліпшення якості роботи. [Електронний ресурс] // CINDI Україна. - Київ, 2001. - С. 20. - Режим доступу: cardio_j/PREVENTIVE/preventive 1.htm < cardio_j/PREVENTIVE/preventive%201.htm>.
29. Розвиток аграрного виробництва як передумова забезпечення продовольчої безпеки України : аналітична доповідь. - К. : Національний інститут стратегічних досліджень, 2011. - 39 C.
30. Тринько Р.І. Продовольча безпека : аналітична діагностика : монографія / Р.І. Тринько. - Львів, 2010. - 168 C.
31. Global Food Security Index. - Access mode : < >


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.