На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 88169


Наименование:


Диплом розкрито сутнсть, види та методи дагностики прибутку пдприємства

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Эконом. предприятия. Добавлен: 10.05.2015. Сдан: 2012. Страниц: 89. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
стор.
ВСТУП……………………………………………………………………….… Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………………… 1.1. Сутність, види та методи діагностики прибутку підприємства…… 1.2. Аналіз діючого законодавства з порядку формування прибутку підприємства……………………………………………………………….. Розділ2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИКИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………….......................... 2.1 Оцінка основних тенденцій в галузі та визначення конкурентного статусу підприємства……………………………………………………… 2.2 Аналіз формування прибутку підприємства від операційної діяльності…………………………………………………….. 2.3 Оцінка ефективності розподілу прибутку на підприємстві….……... 2.4 Діагностика рентабельності підприємства на основі рейтингової оцінки............................................................................................................ Розділ 3. ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ……………………………......…………………………… 3.1 Розробка стратегії зростання прибутку від операційної діяльності… 3.2 Планування прибутку підприємства на основі різних методів……… 3.3 Економічна діагностика планових розрахунків на основі інтегральної оцінки………………………………………………………... ВИСНОВОК…………………………………………….................................... СПІСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 3 6 6 11 19 31 31 51 57 71 81 81 89 104
ВСТУП

Прибуток - один з найбільш головних економічних показників отримав новий зміст в конкурентних умовах сучасного економічного розвитку, формування реальної самостійності субєктів господарювання. Саме тому дослідження проблем формування та розподілу прибутку підприємства є актуальним. Будучи головною рушійною силою конкурентноздатності, він забезпечує інтереси держави, власників та персоналу підприємств. Тому у збільшенні прибутку зацікавлені власники і держава, а також робітники підприємства.
Грамотне, ефективне управління фінансовими результатами передбачає побудову на підприємстві відповідних організаційно-методичних систем забезпечення цього управління, знання основних механізмів формування та розподілу прибутку, використання сучасних методів його аналізу та планування. Необхідно при цьому мати на увазі, що кожний цикл розподілу прибутку звітного періоду це й одночасно й процес збільшення обсягів власного капіталу, а відповідно і забезпечення ефективних умов його формування на розширеній основі в майбутньому періоді та реалізація цілей стратегічного розвитку підприємства (зростання обсягів виробництва та прибутку, стабілізація фінансового стану підприємства та зростання рентабельності його діяльності).
Велику увагу дослідженню проблем різних аспектів управління фінансовими результатами приділили зарубіжні та вітчизняні вчені такі як: І.А. Бланк, О.О. Мазаракі, В.О. Швандар, Ю.В. Богатін, О.М. Бандурка, М.Я. Коробов, Є.В. Мних, Г.В. Савицька, Н.И. Любушкин, Л.В, Фролова та ін.
Однак у вітчизняній літературі немає доволі чіткого розподілу прибутку за видами, відсутня єдина уява про значення прибутку для власників, держави та взагалі для населення. Наявні проблеми у формуванні, використанні чи розподілі прибутку розглядаються в основному на прикладі промислових підприємств.
Таким чином, актуальність теми управління фінансовими результатами, відсутність розробок по автоматизації аналізу стану та ефективності використання прибутку підприємства, а також визначення конкретних резервів по підвищенню їх рентабельності обумовили необхідність написання даної роботи.
Метою курсової роботи е пошук шляхів росту прибутку підприємства.
Для досягнення поставленої мети в роботі було поставлено та вирішено наступні задачі:
1) розкрито сутність, види та методи діагностики прибутку підприємства;
2) здійснений аналіз діючого законодавства з порядку формування фінансових результатів підприємства;
3) визначено сутність планово-економічних завдань автоматизації розрахунків по управлінню прибутком підприємства;
4) здійснено оцінку основних тенденцій в галузі та визначення конкурентного статусу підприємства;
5) проведений аналіз практики формування прибутку підприємства; 6)здійснена оцінка ефективності розподілу прибутку на підприємстві
7) здійснена діагностика рентабельності підприємства на основі рейтингової оцінки;
8) розроблена стратегія зростання прибутку від операційної діяльності ;
9) здійснено планування та прогнозування прибутку на плановий період;
10) проведена економічна діагностика планових розрахунків на основі інтегральної оцінки.
Обєктом дослідження стало формування стратегії підвищення прибутковості підприємства. Предметом дослідження - прибуток підприємства від операційної діяльності, джерела його формування та основні шляхи оптимізації.
Теоретичною та методологічною основою курсової роботи стали Закони Україні, роботи вітчизняних та закордонних спеціалістів по управлінню прибутком.
Наукова та практична значимість роботи складається у тому, що розроблені механізми аналізу та планування потреби у прибутку можуть бути використані на різних підприємствах.
Структура роботи. складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури. Теоретичні та методичні положення ілюструються рисунками, і таблицями.
Ключові слова: ПРИБУТОК, ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ, РОЗПОДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ, ДІАГНОСТИКА, СТРАТЕГІЯ ПРИБУТКОВОСТІ. Розділ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


1.1 Сутність, види та методи діагностики прибутку підприємства


Найважливішим критерієм успішної роботи підприємства є доходність. Підприємства зобовязані отримувати такі доходи, які не тільки покривають витрати, але і в достатній мірі їх перевищують. Факт перевищення доходів над витратами, повязаними з діяльністю підприємства, означає, що підприємство отримує прибуток - позитивний фінансовий результат [3, с.203].
Орієнтація вітчизняної економіки на ринкові відносини змусила переглянути питання про прибуток, що пояснюється його особливим місцем у системі господарювання. Прибуток виступає як економічна категорія, оцінний, результативний показник, цільовий орієнтир, інструмент розрахунку чистого доходу суспільства, джерело формування різних фондів. Економічний зміст прибутку тотожний поняттю "додана вартість". Як економічна категорія прибуток відбиває сукупність відносин субєктів господарювання, що беруть участь у формуванні і розподілі національного доходу.
Прибуток підприємства є найважливішою економічною категорією та основною метою діяльності будь-якого підприємства. Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності [5, с.262].
Прибуток - найбільш проста і одночасно найбільш складна категорія ринкової економіки. Його простота визначається тим, що вона є стержнем та головною рушійною силою економіки ринкового типу, основним спонукливим мотивом діяльності підприємців у цій економіці. У той же час його складність визначається численністю облич, у яких вона виступає.
Аналіз різноманітних підходів до визначення поняття «прибуток» та пропозиції автора представлено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Різновид поглядів авторів щодо трактування поняття "прибуток" в сучасній економічній літературі
Автор визначення Прибуток - це
С.Ф. Покропивний Зкономика предприятия частина виручки, яка залишається після відшкодування витрат на операційну та комерційну діяльність
А.М. Поддерьогін Фінанси підприємства частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу
Словник МакМіллана Словник сучасної економіки різниця між виручкою, отриманою від продажі продукції, та повними альтернативними втратами, пов язаними з виготовленням цієї продукції. До витрат включають премію за ризик та вартість використання капіталу, який належить власникові підприємства.
І.0. Бланк Управление прибілью є чистим доходом підприємця на вкладений капітал, що виражений у грошовій формі, характерний його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між: сукупним доходом та сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності
Борісов С.Ф. Економічна теорія це доход фірми, який виступає у формі приросту капіталу, що використовувався
Авторська точка зору це частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, який виступає у формі кінцевого фінансового результату підприємницької діяльності (перевищення сукупних доходів над сукупними витратами), що включає також: премію за ризик та винагороду за здійснення підприємницької діяльності.

Запропоноване визначення відрізняться широтою, тому що включає як загальноекономічний зміст так і напрямок дії.
Розглядаючи сутність прибутку, слід у першу чергу відокремити наступні її характеристики:
1. Прибуток представляє собою форму доходу підприємця, що здійснює певний вид діяльності. Ця зовнішня, найбільш проста форма вираження прибутку є разом з тим недостатньо для його повної характеристики, так як у ряді випадків активна діяльність у якій-небудь сфері може і не бути повязаною з отриманням прибутку (наприклад, діяльність політична та ін.).
2. Прибуток є формою доходу підприємця, який вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку невідємно повязана з категорією капіталу - особливим фактором виробництва - та в усередненому виді характеризує ціну функціонуючого капіталу.
3. Прибуток не є гарантованим доходом підприємця, що вклав свій капітал у той чи інший вид бізнесу. Він є результатом тільки вдалого здійснення цього бізнесу при наявності ризику втратити вкладені кошти. Тому прибуток є у певному розуміння і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності.
4. Прибуток характеризує не весь дохід, отриманий в процесі підприємницької діяльності, і тільки ту частину доходу, яка "очищена" від понесених витрат на здійснення цієї діяльності. Іншими словами, у кількісному вираженні прибуток є остаточним показником, який представляє собою різницю між сукупним доходом та сукупними витратами в процесі здійснення підприємницької діяльності.
5. Прибуток є вартісним показником, викладеним у грошовій формі. Така форма оцінки прибутку повязана з практикою узагальненого вартісного обліку усіх повязаних з ним основних показників - вкладеного капіталу, отриманого доходу, понесених витрат і т.п., а також з діючим порядком податкового його регулюванням.
З Урахуванням розглянутих основних характеристик прибутку його визначення у найбільш узагальненому виді може бути сформоване наступним образом: "Прибуток представляє собою виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, характеризуючи його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, який представляє собою різницю між сукупним доходом та сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності" [ 1, с.9 -11 ].
Удосконалення характеру діяльності підприємств в сучасних умовах висуває нові вимоги до інструментів управління, до методів дослідження й оцінки діяльності підприємств для розробки нових рішень теоретичного та прикладного характеру, спрямованих на забезпечення високої ефективності аналітичної й управлінської діяльності підприємстві в ринкових умовах. Саме тому в даний час склалися обєктивні передумови для застосування в системі управління діяльністю підприємств такого інструмента як економічна діагностика, який дозволяє проводити детальне дослідження, одержувати достовірну і повну інформацію про діяльність підприємства, яка служить базою для розробки та прийняття ефективних управлінських рішень. Застосування економічної діагностики в процесі управління господарською діяльністю підприємства дозволяє своєчасно виявляти і розпізнавати стан підприємства за непрямими ознаками, що є особливо актуальним в умовах змінності та невизначеності зовнішнього економічного середовища.
Економічна діагностика займає важливе місце в системі управління діяльністю підприємства оскільки являє собою ефективний інструмент для інформаційно-аналітичного забезпечення управління діяльністю підприємства, її результати складають основу для прийняття управлінських рішень, при цьому вони можуть бути використані як для стратегічних, так і для тактичних цілей.
Стимулом до прийняття рішень, які складають основний зміст процесу управління, являється наявність певної проблеми - розбіжності досягнутого і бажаного стану (результату) підприємства. Наявність проблемної ситуації не завжди очевидна для особи, що приймає рішення, тому важливо, щоб розбіжність була виявлена, а для цього необхідні кількісні оцінки. Інформаційна система підприємства повинна систематично фіксувати значення показників діяльності підприємства і встановлювати факт відповідності (невідповідності) критерію цілі (нормі, прогнозу й ін.). Виявлення (розпізнавання) проблем в діяльності підприємства - основне призначення економічної діагностики. Однак, однієї констатації розбіжності недостатньо, система інформаційного забезпечення управління повинна забезпечити інтерпретацію отриманих даних і формування по них змістовних висновків. Тому, необхідним елементом системи управління діяльністю підприємства являється економічна діагностика, яка створює умови для виявлення причин і факторів поліпшення чи погіршення результатів господарської діяльності, тобто для визначення обєкта керуючих впливів. Для ліквідації виявленої проблеми на підприємстві повинні розроблятися альтернативні варіанти рішень, серед яких необхідно вибрати те рішення, яке буде реалізовано. Для цього необхідний механізм оцінки, що дозволяє розрізняти і порівнювати варіанти рішень (дій, ситуацій).
Діагностика розглядається як необхідний етап дослідження проблем, що мають місце в процесі життєдіяльності певної системи, який відбувається після виявлення проблеми в результаті контролю [8, с. 172 - 177]. Діагностикою проблеми називають аналіз величини і співвідношення параметрів організаційно-виробничої системи і ринкового середовища, а також зміни цих співвідношень з метою визначення причин і місця (за ієрархічними рівнями системи) виникнення проблеми.
Економічна діагностика направлена, в першу чергу, на оцінку стани економічних обєктів з метою виявлення проблем розвитку і перспективних шляхів їх рішення. Завдання економічної діагностики полягає у визначенні: оцінки стану господарської системи (підприємства за умови обмеженої інформації; оцінки режиму функціонування його ефективності і на цій підставі - стабільність роботи підприємства: можливих варіантів економічної динаміки, що склалася виходячи із структури звязків між показниками, які характеризують затишок діяльність підприємства; оцінки можливих наслідків управлінських рішень. Таким чином, економічна діагностика розглядається як комплексне дослідження, різноманітне за своїми завданнями і місцем в системі управління.
Мета проведення стратегічної діагностики - оцінка ефективності вибраної стратегії діяльності, дослідження стратегічної позиції підприємства за окремими напрямами його діяльності, оцінка сильних і слабких сигналів, що одержує підприємство із зовнішнього середовища [31, с. 67 - 84].
Бізнес-діагностика - це ретроспективне (на основі досягнутих результатів), оперативне і перспективне комплексне дослідження господарської діяльності підприємства, необхідне для обґрунтування його політики на майбутнє. Метою бізнес-діагностики є виявлення найважливіших проблем в діяльності підприємства і розробка на цій підставі програми коротко - і довгострокових заходів, що дадуть можливість підвищити ефективність і фінансові результати діяльності підприємства [29].
Отже, бізнес-діагностика, по-перше, не обмежується дослідженням минулого і теперішнього стану підприємства, але і передбачає перспективний аналіз вірогідного розвитку ситуації, внутрішнього і зовнішнього оточення; по-друге, має практичну значущість - результатом її проведення є низка обґрунтованих заходів щодо удосконалення системи управління, фінансового оздоровлення, зростання прибутковості і ринкової привабливості підприємства.
Діагностика діяльності підприємства здійснюється за методикою, яка представляє собою сукупність послідовно змінюваних операцій, що дозволяють розпізнавати зміни в стані підприємства і вірогідно встановлювати рівень відповідності режиму його функціонування заданим параметрам, виділяти контури виникаючих взаємозвязків і обєктивно визначати симптоми та
причини наявних відхилень, підготовлювати висновки про дійсний стан справ на підприємстві, вчасно враховувати результати економічної діагностики в системі управління підприємством.
Процес діагностики розчленовується на ряд взаємозалежних етапів, які дозволяють встановити конкретний склад розвязуваних задач і загальну логіку виконання окремих видів робіт. Узагальнюючи вищенаведене, можна стверджувати, що головною метою діагностики є підготовка інформації для ухвалення поточних і стратегічних управлінських рішень на всіх етапах життєдіяльності підприємства. Результати економічної діагностики формуються на основі поглибленого попереднього, наступного і перспективного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства і використовуються для ухвалення програм (планів) подальшої діяльності підприємства.

1.2 Аналіз діючого законодавства з порядку формування прибутку і прибутковості підприємства

В умовах ринкової економічної системи в нашій країні відбувається значна зміна у відношенні до показника прибутку на користь зростання його ролі в господарчому механізмі, оскільки в ринкових умовах прибуток виступає не тільки основним джерелом розвитку господарської діяльності підприємства, але і є стимулом практично будь-якої господарської діяльності.
Здійснення підприємницької діяльності в Україні формування і розподіл прибутку регулюється великою кількістю нормативних документів. Специфіка такого регулювання залежить від виду підприємницької діяльності, форми власності, продуктової спеціалізації. Проте основні базові умови формування і розподіли кінцевого фінансового результату визначаються Законом України «Про оподатковування прибутку підприємств» і Національним положенням (стандартом ) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові результати».
Відповідно до нового ПСБУ №3 «Звіт про фінансові результати» виділяється декілька джерел формування прибутку підприємств:
? валовий прибуток;
? прибуток від операційної діяльності;
? прибуток від звичайної діяльності до оподатковування; прибуток від звичайної діяльності; прибуток від надзвичайних подій;
? чистий прибуток.
Отже, валовий прибуток являє собою різницю між чистим прибутком від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Прибуток від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку, ін. операційних прибутків, адміністративних витрат, витрат на збут і інших операційних витрат.
Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподатковування і сумою податків із прибутку.
Чистий прибуток розраховується як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності і прибутку від надзвичайних подій.
Прибуток від реалізації продукції є основною складовою частиною загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, що відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою і її повною собівартістю.
Розглянута схема утворення розміру загального прибутку по його джерелах має важливе значення для аналізу і прийняття господарських рішень. Але потрібно мати на увазі, що прибуток є обєктом оподатковування.
У звязку з цим державні органи строго регламентують методику нарахування оподаткованого прибутку в нормативних актах.
Так, відповідно до закону України «Про оподатковування прибутку підприємств» [4] оподаткований прибуток (П ) обчислюється по формулі :
П = ВД-(ВЗ + АТ), (1.1)
де ВД - валовий дохід за визначений період; ВЗ - валові витрати за той самий період;
АТ - сума амортизаційних відрахувань від балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів.
Основним складовим валового доходу є виторг від продажу продукції. Валові витрати - це насамперед витрати на реалізовану продукцію, а також утрати від продажу майна (перевищення балансової вартості обєктів над виторгом від їхнього продажу).

Рис. 1.1. - Система формування фінансових результатів на основі П(С)БО №3
У відповідності з законом України «Про оподатковування прибутку підприємства» обєктом оподатковування є сукупний прибуток підприємства, що включає усі види прибутку, тобто: прибуток від реалізації товарів, основних фондів, цінних паперів, валютних цінностей; прибуток від позареалізаційної діяльності. Схема розподілу показана на рис. 1.2.
Податок із прибутку обчислюється по ставках, що відрізняються в залежності від того, де отриманий прибуток:
- базова, основна ставка в розмірі 25% від оподатковуваного прибутку;
- ставка 45% на прибуток, отриманий від посередницької діяльності й аукціонів;
- 60 % на прибуток, отриманий від казино, продажу лотерей, ігорних автоматів;
- 0 % на продукти дитячого харчування власного виробництва.

Рис. 1.2 - Схема розподілу прибутку підприємства
При розподілу прибутку необхідно дотримання наступних принципів.
Для подальшого розвитку учасників торговельної діяльності важливе місце займає розподіл і використання одержуваного прибутку як основного джерела фінансування інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників.
Таким чином, на підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків і інших обовязкових платежів.
Розподіл прибутку являє собою процес напрямку прибутку в бюджет по статтях кошторису використання прибутку на підприємстві. Законодавчою базою розподіл прибутку регулюється та його частина, що надходить у бюджети різних рівнів у виді податків і інших обовязкових платежів.
Прибуток, що був отриманий у результаті господарської діяльності, розподіляється між державою і підприємством. Прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у виді податків і зборів, ставки яких не можуть бути довільно змінені; склад і ставки податків, порядок їхнього вирахування і внесків у бюджет установлюються законодавчо. Величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зрості обсягу реалізації і поліпшенні результатів господарської діяльності. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, у першу чергу, направляється на накопичення, що забезпечує його подальший розвиток і тільки в іншій частині - на споживання.
Порядок розподілу і використання прибутку на підприємстві фіксується в Статуті підприємства, його установчому договорі і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних служб, і затверджуються керівним органом підприємства. Розподіл чистого прибутку відбиває процес формування фондів і резервів підприємства для фінансування потреб, розвитку соціальної сфери і стимулювання праці працівників підприємства. Основною метою політики розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, є оптимізація пропорцій між капіталізуємою і споживаною її частинами з урахуванням забезпечення реалізації стратегії його розвитку і росту його ринкової вартості.
Відповідно до рис. 1.2 з загального прибутку сплачується податок на додану вартість, згідно з умовами передбаченими законодавством про оподаткування прибутку підприємств. Прибуток, що залишився в розпорядженні після оподатковування (чистий прибуток), надходить у повне розпорядження підприємства і використовується згідно з його статутом і рішеннями власників.
Щодо основних напрямків використання цей прибуток може бути поділено на дві частини:
- прибуток, що направляється за межі підприємства у виді виплат власникам дивідендів, персоналові підприємства - у виді виплати премій і на соціальну підтримку працівників;
- прибуток, що залишається на підприємстві і є фінансовим джерелом його розвитку (нерозподілений прибуток).
Специфіка задач, що стоять перед кожним конкретним підприємством у процесі його розвитку, розходження зовнішніх і внутрішніх умов їхньої господарської діяльності не дозволяють виробити єдину модель розподілу прибутку, що носила б універсальний характер. Тому основу механізму розподілу прибутку конкретного підприємства складає облік і аналіз у процесі цього розподілу окремих факторів, що погоджують цей процес з поточною і майбутньою господарською діяльністю даного підприємства.
У сучасних умовах господарювання держава не встановлює яких-небудь нормативів розподілу прибутку, але через порядок надання податкових пільг стимулює напрямок прибутку на капітальні вкладення виробничого і невиробничого характеру, на благодійні цілі, витрати на утримання обєктів і установ соціальної сфери й інше.
Порядок розподілу і використання прибутку на підприємстві фіксується в статуті і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних служб і затверджується керівним органом підприємства. Підприємство, що здійснює виробничо-господарську діяльність зацікавлено не тільки в найбільшій масі прибутку, але й в ефективності використання вкладених у виробництво.
Отже, у сучасних умовах утворення і використання прибутку регулюється поруч нормативних документів, серед яких варто виділити Закон України про оподатковування прибутку, стандарт № 3 «Звіт про фінансові результати». Чистий прибуток підприємства утвориться шляхом винятки із суми прибутку від звичайної діяльності і прибутку від надзвичайних подій, а також податку з прибутку. Ставка ж податку залежить від виду діяльності. Формування прибутку залежить від галузі діяльності і регулюється Стандартом № 3 «Звіт про фінансові результати».
В цілому ефективність і достатність сформованого прибутку на підприємстві потрібно постійно досліджувати і для цього використовуються різноманітні показники, але таких показників дуже багато і результати їх найчастіше суперечливі, що і викликало необхідність у даній роботі вивчення системи показників і виявлення найбільше важливих.
Такім чином, прибуток показує абсолютний ефект діяльності без обліку використання при цьому ресурсів. Управління прибутком повинне бути засноване на визначенні стратегії розвитку підприємства. Створення ефективного механізму управління прибутком підприємства дозволяє в повному обсязі реалізувати цілі, що стоять перед ним, і задачі, сприяє результативному здійсненню функцій цього управління.


Розділ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИБУТКУ І ПРИБУТКОВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


2.1 Оцінка основних тенденцій в галузі та визначення конкурентного статусу підприємства


Виробництво винограду та продуктів його переробки завжди було одним з бюджетоформуючих напрямків господарської діяльності агропромислового комплексу Криму, і тому його зберігання та подальший розвиток є особливо важливим завданням. Не випадково, у кінці 50-х років минулого століття площа виноградників у Криму досягла 152 тис. га, а валові збори винограду складали більше 600 тис. т. За останнє десятиріччя значно скоротилися площі виноградників. Якщо у 1998 році вони займали площу 53,8 тис. га, то у 2013 році - всього 32,0 тис. га. Валовий збір ягід знизився від 264,6 тис. т у 2000 р. до трохи більше 55 тис. т у 2008 р. За останні 10 років фактична врожайність винограду по Криму в цілому складала 20-25% від потенційно можливого рівня. За даними агроформувань та господарств 6,72 тис. га (21%) виноградників безперспективні, не окупають витрат та підлягають невідкладної реконструкції. Скорочення обємів галузі до сьогоднішніх розмірів обумовило виникнення масового безробіття у кримських селах.
Останнім часом до економічних факторів додались й кліматичні: зимові та весняні морози, посухи у весняно-літні періоди вегетації. Все це негативно відбивається на виноградних насадженнях. Вони передчасно втрачають продуктивність, старіють. Останніми роками негативний вплив здійснюють соціально-економічні фактори: ріст цін на сировину для виробництва марочних вин, сільськогосподарську техніку, добрива та пестициди, шпалерний дріт, виноградні кілки, інші матеріали; незбалансованість між цінами на кінцеву виноробну продукцію та рівнем грошових доходів населення веде до зниження попиту на вино. Внаслідок труднощів, що виникли із збутом продукції, винзаводи затоварились, а ринок заполонила маса фальсифікованих вин, коньяків, різних сурогатів та ін. алкогольної продукції низької якості. При цьому держава поклала надмірний податковий тиск на виробників вина.
Необхідно зазначити, що нищівного удару виноградарство та виноробство Криму зазнало у середині 80-х років минулого століття внаслідок відчайдушної боротьби керівництва партійної організації з пияцтвом та викоріненням виноградарст........


СПІСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Хозяйственньїй кодекс Украиньї:- Харьков: Фактор, 2003 - 260 с.
2. Закон Украиньї «О налогообложении прибьіли предприятий» // Бухгалтерський учет и аудит. - 1997, №6.
3. Закон Украиньї «О хозяйственньїх обществах» // Все о бухгалтерском учете. 1999, №29.
4. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 3 «Отчет о финансовьіх результатах». // Баланс. 2000, №6.
5. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово- зкономической деятельности предприятия : Учебно-практическое пособие для вузов.- 2-е изд. - М: «Дело и сервис», 2000.
6. Афанасьєв М. В., Шемаєва Л. Г., Верлона В. С. Основи менеджменту: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / За редакцією Проф.. М. В. Афанасьєва. -X.: ВД „ІНЖЄК", 2007. - 484 с.
7. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.Г. фінансова діяльність підприємства / Підруч. для вузів. - К.: "Либідь",1998.
8. Бойчик І.М. Економіка підприємств. - Львів: СПОЛОМ, 1999.
9. Воскобоєва О.В., Антоненко О.О.Використання персонального компютера у дослідженні економічної ефективності діяльності підприємства.Учбово-методичний посібник. - Донецьк, ДнДУЕТ, 2007 р.
10. Гудушаури Г.В., Литвак Б,Г. Управление современньш предприятием.- М.: Ассоц. авт. и изд. «Тандем»: ЗКМОСД998.
11. Дубров А.М., Лагоша Б.А., хрусталев Е.Ю. Моделирование рискових ситуаций в зкономике и бизнесе: Учеб пособие / Под ред. Б.А.Лагоши. -М.: Финанснсьі и статистика, 1999 -416 с. 12. Економіка підприємства: Навчальний посібник / О.В. Арефєва, В.П. Санаєв, О.В. Арефєв та ін..; Європ. університет. - К., 2007 - 237 с.
13. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ В.М., Р.Н. аврашчук, О.В.Ткаченко, За ред.. Ткачука В.А.; Дніпропетровський університет економіки і права - К.: Центр навчальної літератури, 2007 - 288 с.
14. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник / В.В.Кулішов - К.; Ніка-Центр, 2002 - 216с.
15. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств: Навч. посібник для екон. вузів.-К.: Вища школа, 1992.
16. Игнатова Е.А., Пушкарева Г.М. Анализ финансового результата деятельности предприятия. - М.: Финансьі и статистика, 1990.
17. Кейлер В. А. Зкономика предприятия: Курс лекций. - М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЗиУ, «Сибирское соглашение», 1999. - 132 с.
18. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. 2-е изд., перераб. и доп. - М : Центр зкон. и маркетинга,1997.
19. Курочкин А. С. Организация управлення предприятием: Учебник. - К.: МАУП, 1996. -132 с.
20. Мазаракі А.А., Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Економіка торговельного підприємства. -К. : 2007 р.
21. Мельник Л. Г. Економіка підприємства: Учбовий посібник. - Суми: ІТД „Університетська книга", 2002. - 632 с.
22. Мельничук Г.М. Анализ хозяйственной деятельности в промьішленности. Учеб. пособие. -К.: Вьіща школа, 1990.
23. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник для вузів.- К.:КНЕУ,1999.
24. Покропивньїй С. Ф. Зкономика предприятия: Учебник. - К.: КНЕУ, 2007.-608 с.
25. Полонская Л. А. Менеджмент. - Донецк, 2008. - 170 с.
26. Протопопова В. О., Полонський О. М. Економіка підприємства: Учбовий посібник для студентів заочної форми навчання економічних спеціальностей. - Дон дует, 2007. - 257 с.
27. Раицкий К.А. Зкономика предприятия: Учебник для вузов - 3-є изд., перераб. и доп. - М: Изд-торг. корпорация «Дашков и К», 2002 - 1012с.
28. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. -Москва, 2002 р.
29. Семенов А. К., Набоков В. И. Основи менеджмента: Учебник.- М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2007. - 300 с.
30. Сергеев И.В. Зкономика предприятия: Учебное пособие для вузов. М.: Финансьі и статистика, 2000 - 304с.
35. Фролова Л.В. Планирование деятельности предприятия: Учебное пособие.- ДонГУЗТ, 2001. - 222с.
36. Фролова Л.В. Зкономика предприятия в структурно-логических схемах: Учебное пособие/ Л.В. Фолова Л.В, А.А. Бакунов, Л.В. Шаруга - Донецк: ДонГУЗТ, 2001.-166с.
37. Фролова Л.В., Бакунов А.А., Шаруга Л.В. Зкономика предприятия в структурно-логических схемах. Учебное пособие для студентов зкономических специальностей. - Издание 3-є дополи. - Донецк: ДонГУЗТ, 2008. - с. 173
38. Фролова Л.В., Шаруга Л.В. Финансовьіе основьі функционирования предприятия в системе рьшочньїх отношений. Опрньїй конспект лекций в структурно-логических схемах для студентов економических специальностей. -Донецк - ДонГУЕТ, 2000. - 99с.
39. Шаруга Л. В., Асламова Я. С. Зкономика предприятия. Практикум по курсу для студентов 4-го курса дневного отделения . - Донецк : ДонДУЗТ, 2007.-100 с.
40. Шегда А. В. Економіка підприємства: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2001.-335 с.
41. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика фінансового аналізу. - М.: ИНФРА - М, 2004 р.
42. Зкономика предприятия, Зкономические ресурси предприятия: Учебное пособие/ Хаматов Л.А. - М.: Изд-торг. корпорация «Дашков и К», 2007-156с.
43. Зкономика предприятия: 100 зкзаменационньїх ответов: Зкспресс справочник для вузов/ Пелих А.С., Джуха В.М., Шепеленко Г.И. и др.; Под ред А.С. Пелиха - 3-є изд., доп и испр. - М. ИКЦ «МарТ»; Ростов на Дону: Изд. Центр «МарТ», 2007 - 352с.
44. Зкономика предприятия: Учебник / Грещак М.П., Колот В.М., Наливайко А.П. и др.; Под общ. ред. С.Ф. Покропивного; КНЕУ. - К., 2007. -606с.
45. Зкономика предприятия: Учебное пособие для студентов ВУЗов/ Гузинов В.П., Грибов В.Д. - 2-е изд., доп. - М: Финансьі и статистика, 2002.-208с.
46. Зкономика предприятия: Учебное пособие/ Суша Г.З. - М.: Нов.знание, 2007 - 384 с. 34. Економіка виробничого підприємства: навч.посібник / Й.М. Петрович. І.О. будіщева. І.Г.Устінова та ін.: За ред. И.М. Петровича. - 2-ге вид., перероб. І доп. - К.: Т-во „Знання", КОО, 2001 - 405


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.