На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 88651


Наименование:


Реферат Основные законы мышления

Информация:

Тип работы: Реферат. Добавлен: 18.5.2015. Сдан: 2014. Страниц: 27. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Реферат

ОСНОВНІ ЗАКОНИ МИСЛЕННЯ Зміст
1. Передмова........................................................................................2-4
2. Поняття про закон мислення……………………………………5-6
3. Основні закони мислення.........................................................6-14
4. Вимоги до законів мислення………………..............................14-24
5. Висновки ...........................................................................................25
6. Література .........................................................................................26
Передмова

Мислення підпорядковується логічним законам мислення.
Формально-логічні закони - це закони правильної побудови і зв’язки думки. Закони логіки виражають такі суттєві, загальні, неодмінні властивості мислення, як визначеність, несуперечність, послідовність і обґрунтованість. Необхідно розрізняти істинність думки і логічну правильність міркування. Думка істинна, якщо відповідає дійсності, і навпаки. Логічна правильність міркування це умова істинності думок.
Люди мислять логічно, навіть не знаючи, що їх мислення підпорядковується логічним закономірностям. Але звідси не випливає, що вивчати логіку юристам чи іншим людям не потрібно. Знання законів і форм мислення, їх свідоме використання в процесі пізнання підвищує професійну культуру мислення юриста, виробляє навики мислити більш грамотно, розвиває критичне відношення до своїх і чужих думок.
Мислити логічно - це значить мислити точно і послідовно, не допускаючи протиріч в своїх міркуваннях, вміти викривати логічні помилки. Ці якості мислення мають велике значення в будь-якій області наукової і практичної діяльності, в тому числі і в роботі юриста, яка потребує точності мислення, обґрунтованості висновків.
Міркування, в яких відсутні строга логіка, непослідовність і протиріччя, ускладнюють справу, і можуть стати причиною судової помилки.
Логічна грамотність - необхідна риса освіченості.
Логіка, підвищуючи культуру мислення, безпосередньо впливає на процес пізнання судової істини, на розслідування і розгляд судових справ.
Знання основних законів мислення допомагає юристу підготувати логічно вибудовану, добре аргументовану промову, викрити протиріччя в показах потерпілого, свідків, звинуваченого, спростувати необґрунтовані доведення своїх опонентів, побудувати судову версію, намітити логічно витриманий план огляду місця події; без суперечностей, послідовно і обґрунтовано скласти офіційний документ і т.д. Все це має важливе значення в роботі юриста, яка спрямована на закріплення законності і порядку.
Крім того знання логічних законів підвищує культуру мислення, виробляє навики мислити більш “грамотно”, розвиває критичне мислення до своїх і чужих думок. Складання законів, правових актів, іншого роду документів, які мають особливе значення неможливе без застосування логіки. Досвідченим юристам легко знайти “логічні дірки” в законах, що допомагає їм опираючись на слабкі місця в законі успішно вести свою справу. Це і недолік, і професійна удача. Недолік зі сторони недосконалого логічного складання законів в суджень і висловлювань, якими і може скористатися, наприклад, юрист-адвокат. Логіка допомагає широкому пізнанню законів виведення із певного ряду законів нового погляду на речі, які розглядаються і які керуються законом.
Дотримання законів формальної логіки в процесі отримання вивідного знання є необхідною умовою досягнення істини. Оскільки ж вивідне знання має місце в усіх сферах мислення, то і знання цих законів корисне в практиці мислення кожної людини, незалежно від характеру її діяльності та професії.
Вивчення основних законів мислення потребує зосередження та систематичного підходу. Всі теми курсу є взаємоповязаними. Не можна зрозуміти наступну тему, не засвоївши попередньої. Засвоєння теоретичного матеріалу з логіки ще не означає, що людина зможе застосовувати його на практиці. Знайти вихід з цієї ситуації можна, поєднавши теорію з розвязанням практичних завдань. У звязку з цим після вивчення теми згідно тематичного плану рекомендовано виконати відповідні практичні завдання на семінарському занятті, а також якомога частіше свідомо застосовувати вивчені логічні закони у повсякденному житті.



1. Поняття про закон мислення.
Відомо, що природа і суспільство існують та розвиваються за певними обєктивними законами. Що собою представляють ці закони? Дамо загальне визначення закону. Закон - це внутрішні, необхідні, всезагальні й істотні звязки предметів і явищ обєктивної дійсності. Вони поділяються на закони, які проявляються в природі, закони, які діють в суспільстві (нормативні закони), і закони мислення. Останні отримали назву формально-логічних законів.
Одним з предметів дослідження логіки є закони вірного мислення. У традиційній логіці логічним законом вважають вимогу до логічно досконалого мислення, яка має формальний характер, тобто не залежить від конкретного змісту думки.
Отже, закон мислення - необхідний, суттєвий і повторюваний у типових ситуаціях зв’язок між думками.
Формально-логічні закони віддзеркалюють найбільш прості і разом з тим необхідні умови правильного мислення. Вони є об’єктивними і нехтування цими законами призводить до недисциплінованості, нераціональності, суперечливості мислення і мови. Що означає обєктивний характер законів логіки? У процесі історичного розвитку вони формувалися в людській свідомості і без неї вони не існують. Отже, їх функціонування повязане з існуванням людського суспільства. Адже тільки людина є носієм свідомості. Незалежно від волі і бажання людей, їхнє мислення відбувається за законами логіки. Людина не може скасувати дію цих законів. Якщо, наприклад, юридичні закони приймає або відміняє законодавець, то нові закони логіки «приймати» або «встановлювати» неможливо. Людина може тільки пізнати їх і використати на практиці. Особливості законів логіки:
а) вони діють у всіх розумових процесах, коли людина пізнає оточуючий її світ, прогнозує майбутнє, будує плани, проекти, моделі у своїй теоретичній і практичній діяльності;
б) спираючись на закони мислення, людина відображає у загальній формі властивості та відношення між самими предметами і явищами обєктивного світу;
в) закони логіки є єдиними для всіх людей, незалежно від національності або мови спілкування;
г) вони мають аксіоматичний характер, тобто не потребують особливого доведення, оскільки їхня істинність уже перевірена багатовіковою практикою людства;
д) вони постають як принципи правильного міркування на шляху досягнення істини.
Закони логіки є законами правильної побудови думок шляхом встановлення необхідних звязків між ними. Людина мислить за допомогою мови, тобто мова є засобом мислення, способом реалізації та обєктивізації думки. У сучасній науковій літературі дано таке визначення: Мова - це знакова система, яка служить засобом вираження думок, засобом спілкування між людьми, засобом передачі думок, знання, інформації від людини до людини, від покоління до покоління. У XX ст. сформувалася особлива наука (теорія) про знаки та мову як знакову систему - семіотика. Закони логіки за своїм змістом є відображенням закономірних процесів і явищ існуючої дійсності у свідомості людини. Логічні закони носять обєктивний характер, у процесі історичного розвитку вони сформувалися в людській свідомості і без неї не існують. Отже, їх функціонування повязане з існуванням людського суспільства, бо тільки людина є носієм свідомості. У логічних законах відклався багатовіковий досвід людської діяльності і вони відображають обєктивні звязки і відношення між явищами і предметами навколишнього світу. У процесі пізнання людська свідомість набула таких рис: визначеність, логічна несуперечність, послідовність, обґрунтованість. Характерною ознакою правильного логічною мислення є вміння вичленовувати, виділяти предмети з навколишньої дійсності і розглядати їх окремо і при тому виявляти й узагальнювати їх суттєві ознаки, що відрізняють їх від інших або роблять їх подібними, а без цього неможливе саме наше мислення у формі поняття. Ці риси - обовязкові атрибути логічно правильного мислення.
Закони мислення мають обовязковий, загальнолюдський характер. Всі люди, незалежно від раси і національності, мислять за одними і тими ж законами. Логічні закони - універсальні. Вони однаково діють у всіх сферах людського мислення, незалежно від його предмета. Незалежно від волі і бажання людей, їхнє мислення відбувається за законами логіки. Людина не може скасувати дію цих законів або «встановлювати» нові логічні закони, вона може тільки пізнати їх і використати у практиці мислення. Формально-логічні закони не суперечать законам діалектики як найзагальнішим законам розвитку природи, суспільства і мислення. Отже, закони діалектики не заперечують законів логіки, а останні є певною формою відображення законів діалектики у мисленні. Закони діалектики - методологічна основа розуміння формально-логічних законів. Логіка як наука сформулювала ряд правил, законів і категорій, де найзагальнішими є основні закони, які лежать в основі логічних операцій. Це закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього і закон достатньої підстави. Вони називаються основними, бо виражають найважливіші властивості правильного мислення: його визначеність, несуперечність, послідовність і обґрунтованість. Закони логіки постають як принципи правильного мислення на шляху досягнення істини. Вони є законами правильної побудови думок шляхом встановлення необхідних звязків між ними. Отже, дотримання законів логіки - необхідна умова досягнення істини у пізнанні і забезпечення правильності розумової діяльності людини.
Отже, потрібно запам’ятати, що закони логіки не народжені людьми, а просто ними підмічені і перекладені вченими на мову. Іншими словами, головною ознакою законів логіки є їх об’єктивність - закони існують незалежно від знання чи незнання їх людьми. Зрештою недотримання законів мислення веде до помилок у міркуванні та діях людини.
Вони можуть видатися доволі простими і це вірно, бо люди, як правило дотримуються їх вже на побутовому рівні. Однак, володіючи логічною теорією освічена людина є озброєною проти неістинних, але на перший погляд, переконливих заяв, тез, фраз.
Три з цих законів (несуперечності, виключеного третього та тотожності) сформулював Арістотель, а четвертий - закон достатньої підстави - Готфрід-Вільгельм Лейбніц. Розглянемо їх докладніше.

2. Основні формально-логічні закони.
1) Закон тотожності: Будь-яка думка має бути тотожна сама собі. Детальніше: кожна думка має бути чіткою за обсягом, ясною за змістом і залишатися незмінною в ході одного й того самого міркування, висловлювання.
Дія цього закону поширюється лише на одне мовне ціле, тобто одне висловлення, і в межах певного часу. Якщо я сьогодні щось оцінюю дуже високо, то я не можу в цей же час оцінювати це саме низько. Однак в інший час може бути інша оцінка цього самого предмета. Якщо ж я одночасно даю дві різні оцінки того самого предмета чи явища, то я порушую в мовленні такі вимоги закону, як вірність обраній темі, ідентичність предмета самому собі, релевантність, непорушення меж обєкта і створюю незручності своїм мовним партнерам. Порушенням закону тотожності може бути, наприклад, така мовна ситуація: рецензент каже: книга дуже хороша, проте в ній немає головного, а якщо уважніше придивитися, то взагалі нічого хорошого немає або його дуже мало і т. ін. Отже, якщо в книзі немає головного, то ця книга хорошою бути не може.
Корінною властивістю закону тотожності є його визначеність. Цей закон якісно визначає предмети і суттєві явища, що віддзеркалюються у мисленні людини. Він означає, що людина, обмірковуючи і характеризуючи щось, повинна виділяти у предметі міркування суттєві ознаки і уникати несуттєвих.

В процесі формування думки дуже важливо обминати логічних помилок, які перешкоджають розвиткові цього закону. Найбільш розповсюдженими логічними помилками при порушенні даного закону є:
? амфіболія (від грецького “амфіболос” - двозначність) - двосмисловість виразу, підміна сутності понять. Амфіболія виникає, коли використовують речення, яке можна тлумачити по-різному. Наприклад, відома фраза "Страчувати не можна помилувати" допускає два протилежні тлумачення. Ця помилка, як правило........


Основна:
1. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки. - К.: Літера ЛТД, 2002. -160 с.
2. Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків: Основа, К.: Знання, 1998. - С. 93 - 85.
3. Конверський А.Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 179 - 182.
4. Логіка. Навчально-методичний посібник. Укладач Чуприк Н.В. - НМЦ- С. 59 - 63.
5. Мозгова Н.Г. Логіка. - К.: Каравела, 2008 - С. 86 - 87, 89 - 91.
6. Проценко М.Г. Логіка. Посібник для студентів вузів. - Суми, 2005. - 252с.
7. Тофтул М.Г. Логіка. - К.: Академія, 2006. - С. 89 - 104.
8. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник - К.: Золоті ворота, 1998. - С. 5 - 20.
9. Хоменко І.В. Логіка - юристам. - К.: Четверта хвиля, 1997. - С. 56 - 58, 69 - 73.

Додаткова:
1. Берков В.Ф. Логика. - Минск: Тетра Системс, 2001. - С. 196 - 217.
2. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика - учебник для вузов. - Москва: Владос, 2001 - С. 27 - 33.
3. Гетманова А.Д. Логика: словарь и задачник. - М.: Владос, 1998. -336с.
4. Гетманова А.Д. Учебник по логике. - Москва: ЧеРо, 2000 - С. 88 - 101.
5. Збірник вправ і задач з логіки: Методичні рекомендації / Укл. С.Ф.Марценюк. - К.: Вища шк., 1991. - 142 с.
6. Ивин А.А. Искусство правильно мыcлить. М.: Просвещение, 1990 - С. 154 - 209.
7. Курбатов В.И. Логика. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 84 - 88.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.