На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат нтелектуальна власнсть - продукт людського розуму, результат творчост, який охороняється законом. Складов системи нтелектуальної власност. Законодавч акти України про нтелектуальну власнсть. Державне управлння нтелектуальною власнстю.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 03.07.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1
План
Вступ...................................................................................................1
1.Складові системи інтелектуальної власності.................................4
1.1 Законодавчі акти України про інтелектуальну
власність...................................................................................5
2. Державне управління інтелектуальною власністю.....................................7
2.1.Завдання,мета Департаменту...........................................................9
2.2.Складові Департаменту....................................................................10
Висновки............................................................................................15
Список літератури.............................................................................17
ВСТУП

Постанова КМУ про створення Держдепартаменту
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 4 квітня 2000 р. м. Київ
Про утворення Державного департаменту
інтелектуальної власності
Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
Утворити у складі Міністерства освіти і науки
Державний департамент інтелектуальної власності
як урядовий орган державного управління.
Міністерству освіти і науки подати у місячний
термін Кабінетові Міністрів України проект
Положення про Державний департамент
інтелектуальної власності та пропозиції щодо
приведення нормативно-правових актів у
відповідність із зазначеною постановою.
Прем'єр-міністр України В. ЮЩЕНКО
Інд. 28
Інтелектуальна власність (далі ІВ) - це продукт людського розуму, результат творчості, який охороняється законом. Це нематеріальна субстанція. Її неможливо відчути на дотик; вона немає довжини, ширини та висоті; вона немає ваги і не створює тіні; вона немає кольору, смаку або запаху.
Але точно так, як і матеріальний ресурс, ІВ можна купити, продати та орендувати. Також як і матеріальний ресурс, її можуть втратити або ліквідувати при необережному або неуважному догляді. її можна застрахувати або використати в якості застави. Вона може з'явитися на світ в результаті моментального спалаху натхнення або багатьох років кропіткої праці. Вона може зникнути в одну мить або існувати вічно.
При всіх своїх характеристиках ІВ має економічну вартість (в багатьох випадках дуже високу), яку частіше не згадують в звітності, недовраховують та недооцінюють. З точки зору введення бізнесу вона відкриває нову ринкову можливість або являє загрозу - в залежності від того, хто нею розпоряджається.
Вважається, що „знання - сила". Потрібно додати, що знання - це ще й багатство. Дійсно, в економічному сьогоденні, заснованому на знаннях, ІВ стає частіше за все найважливішим активом підприємства.
Компанії, які не позначили ІВ в якості одного з своїх пріоритетів, в кращому випадку ризикують втратити конкурентні переваги; в гіршому -- їм загрожує неспроможність. Тому студентам - майбутнім інженерам та підприємцям необхідно мати базові знання про природу і можливості ІВ.
Зважаючи на те, що багато, якщо не більшість студентів, мають обмежене уявлення про інтелектуальну власність, коротко викладені відомості про систему правової охорони інтелектуальної власності, що включає об'єкти й суб'єкти права інтелектуальної власності, структуру державної системи правової охорони інтелектуальної власності, законодавче поле у цій сфері.
Також надасться інформація про об'єкти права промислової власності і, зокрема, про винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки (знаки для товарів та послуг) тощо. Останнім часом об'єкти авторського права та суміжних прав також набувають усе більшого економічного значення. Саме з ними пов'язані питання недобросовісної конкуренції (відеопіратство, виготовлення контрафактної продукції тощо), тому питання, що стосуються об'єктів авторського права і суміжних прав, знайшли відображення також.
1. Складові системи інтелектуальної власності.

Система інтелектуальної власності (ІВ) складається з п'яти підсистем і зв'язків між ними (рис. 1).
Рис 1--Система інтелектуальної власності.
Системою називається така сукупність елементів, що мають характерні ознаки, параметри та просторову структуру, які забезпечують досягнення єдиної мсти або функції. Структура системи може бути представлена у вигляді графа. Підсистема в свою чергу може бути системою, яка складається з сукупності своїх елементів.
Рис 2 - структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності.
1.1 Законодавчі акти України про інтелектуальну власність.
Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу України (Книга IV «Право інтелектуальної власності»), Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, в Україні діють 10 спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності. Це закони України: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на зазначення походження товарів». «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», «Про авторське право і суміжні прана», «Про захист економічної конкуренції», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм», «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування».
Окремі норми, що стосуються інтелектуальної власності, містяться п багатьох інших законах України.
У випадку, коли необхідно врегулювати спори щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають міжнародні договори, до яких приєдналася Україна. На сьогодні Україна с учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері.
За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Міністерство освіти і науки України делегувало Державному департаменту інтелектуальної власності, який підпорядкований Міністерству освіти і науки України і є урядовим органом державного управління, що уповноважений представляти, реєструвати і підтримувати на території України права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення, топографії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєстрацію об'єктів авторського права: творів літератури і мистецтва, комп'ютерних програм, баз даних тощо. Державний департамент інтелектуальної власності проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. Він удосконалює законодавчу і нормативну бази, міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності, забезпечує умови для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.
2. Державне управління інтелектуальною власністю.
Передусім слід підкреслити, що будь-яке регламентування твор-чої діяльності, якою є саме інтелектуальна діяльність, об'єктивно не припустиме. Творчий процес людини поки що регулювати тим чи іншим чином неможливо. Тому може йтися лише про управлін-ня у сфері суспільних відносин, що складаються в процесі створен-ня, використання, поширення та захисту результатів інтелектуаль-ної діяльності.
Основні засади державного управління інтелектуальною діяль-ністю визначаються Конституцією України. Держава забезпечує вільний і всебічний розвиток особистості (ст. 23). Кожен має пра-во на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35). Конституція Ук-раїни надає кожному, хто проживає в її межах, право володіти, ко-ристуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Також кожному держава гаран-тує свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, а також захист авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різ-ними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може їх використовувати або поширювати без згоди особи, яка має право на зазначені результати, за винятками, встановленими законом.
Держава всіляко сприяє розвиткові науки та будь-якій іншій інтелектуальній діяльності. За Конституцією України, відповідно до п. 6 ст. 85, Верховна Рада України затверджує програми науково-технічного розвитку в державі. Що стосується інших видів інтелек-туальної діяльності (наукова, літературна, художня, виконавська то-що), то відповідне регламентування ці питання дістали у Консти-туції України також. Кабінет Міністрів України відповідно до п. 4 ст. 116 Конституції України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культур-ного розвитку України.
Безпосереднє керівництво інтелектуальною діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України, який визначає державну політику в цій галузі суспільної діяльності. Він утворює державні органи управлін-ня інтелектуальною діяльністю. До них передусім належать майже всі державні органи управління народним господарством -- мініс-терства, відомства, державні комітети, що здійснюють управління інтелектуальною діяльністю відповідно до компетенції, визначеної Конституцією України.
Управління інтелектуальною діяльністю певною мірою здійсню-ють також громадські організації -- творчі спілки, фонди тощо. У межах своєї компетенції вони видають відповідні акти у сфері інтелектуальної діяльності. Проте вирішальною формою управлін-ня інтелектуальною діяльністю все ж є державне управління.
У межах компетенції, визначеної Конституцією України, Прези-дент України визначає найбільш оптимальну структуру державного управління, у тому числі й інтелектуальною діяльністю. Указом Президента України від 13 березня 1999 р. № 250 «Про зміни в си-стемі центральних органів виконавчої влади України» було утворе-но Державний комітет України з питань науки та інтелектуальної власності (Держкомнауки) на базі Міністерства України у справах науки і технологій, Державного патентного відомства України та Державного агентства України з авторських і суміжних прав, що ліквідувалися. Указом Президента України від 13 серпня 1999 р. № 987 було затверджено Положення про Державний комітет Ук-раїни з питань науки та інтелектуальної власності.
Протягом 1999 р. Держкомнауки не зміг організаційно забезпе-чити функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності. Зокрема, ним так і не було створено організаційної структури, здатної належним чином виконувати всі функції чинно-го патентного законодавства.
Президент України 15 грудня 1999 р. підписав Указ № 1573 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади», де п. 4 від 13 березня 1999 р. № 250 визнано таким, що втратив чинність.
Відповідно до четвертого абзацу пункту 1 а) цього Указу поста-новлено утворити Міністерство освіти і науки України -- на базі Міністерства освіти України та Державного комітету України з пи-тань науки та інтелектуальної власності, що ліквідуються. Надалі указами Президента України від 9 лютого 2000 р. № 190--195 керівництво Держкомнауки звільнене у зв'язку з ліквідацією цього ор-гану.
Відповідно до другого абзацу пункту 3 г) Указу Президента Ук-раїни, Кабінет Міністрів України зобов'язаний забезпечити належ-не виконання функцій центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються. Відповідно до зазначеного Указу Кабінет Міністрів України своєю постановою від 4 квітня 2000 р. № 601 утворив у складі Міністерства освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності як урядовий орган державного уп-равління.
Кабінет Міністрів України постановою від 20 червня 2000 р. № 997 затвердив Положення про Державний департамент інтелек-туальної власності.
У своїй діяльності Департамент інтелектуальної власності ке-рується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказа-ми Міністерства освіти і науки України.
2.1.Завдання , мета Департаменту.

Основними завданнями Департаменту інтелектуальної власності Положення визначає:
участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності;
прогнозування і визначення перспектив і пріоритетних на-прямів розвитку у сфері інтелектуальної власності;
організаційне забезпечення охорони прав на об'єкти інтелек-туальної власності.
Відповідно до визначених Положенням завдань Департамент:
реалізує у межах своїх повноважень єдину економічну, фінан-сову, науково-технічну, інвестиційну, соціальну політику у сфері інтелектуальної власності та розробок на основі результатів аналізу діяльності державної системи охорони інтелектуальної власності, пропозиції щодо її вдосконалення;
здійснює у межах, визначених Міністерством освіти і науки України, управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства;
забезпечує у межах своїх повноважень виконання актів зако-нодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією;
розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до його компетенції, вносить їх на розгляд Міністра освіти і науки України;
забезпечує функціонування системи експертизи заявок на об'єкти інтелектуальної власності;
бере участь у роботі з удосконалення системи обліку, звітності і державної статистики у сфері інтелектуальної власності;
визначає порядок державної сертифікації діяльності у сфері інтелектуальної власності;
здійснює державну реєстрацію та ведення державних реєстрів щодо об'єктів інтелектуальної власності;
видає в установленому порядку охоронні документи на об'єк-ти інтелектуальної власності;
здійснює реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності, що охороняються на території України, та ліцензійних договорів;
координує діяльність щодо передачі прав на об'єкти інтелек-туальної власності, в тому числі створені повністю або частково за рахунок державного бюджету;
організовує розгляд заяв і скарг щодо видачі охоронних доку-ментів на об'єкти інтелектуальної власності, а також інших звер-нень фізичних та юридичних осіб з питань інтелектуальної влас-ності;
координує роботу з інформаційного забезпечення діяльності у сфері інтелектуальної власності, здійснює нормативно-методичне керівництво у цій сфері, забезпечує комплектування національного фонду патентної документації;
вносить в установленому порядку до Міністерства освіти і на-уки України пропозиції щодо участі України в роботі міжнародних організацій з питань інтелектуальної власності, здійснює міжнарод-не співробітництво, бере участь у підготовці та укладенні міжнарод-них угод з питань інтелектуальної власності;
організовує роботу з підготовки та перепідготовки спеціалістів з питань інтелектуальної власності;
-- здійснює інші функції, що випливають з покладених на ньо-го завдань.
Положенням визначено коло прав Департаменту. Він має право залучати спеціалістів органів виконав и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.