На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Органи виконавчої влади як субєкти адмнстративного права. Правове регулювання нформацйного забезпечення органв виконавчої влади. Порядок висвтлення дяльност органв державної влади та органв мсцевого самоврядування в Україн ЗМ.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Правоведение. Добавлен: 05.01.2007. Сдан: 2007. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


27
ЗМІСТ:

Вступ
1. Органи виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права
1.2.
Система органів виконавчої влади України
1.3. Повноваження Президента України в сфері виконавчої влади
1.4. Кабінет Міністрів України і його повноваження
1.5. Центральні органи виконавчої влади
1.6. Місцеві органи виконавчої влади
2. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади
3. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації
3.1. Загальні засади висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації
3.2.
Інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування
3.3. Форми і порядок висвітлення діяльності органів державної влади та орагнів місцевого самоврядування в Україні аудіовізуальними засобами масової інформації
3.4. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в україні друковим засобами масової інформації
Висновок
Список використаної літератури


В С Т У П

Органи виконавчої влади - це організація, яка, будучи частиною державного апарату має свою структуру, компетенцію, територіальний масштаб діяльності, утворена відповідно до законодавства, наділена правом виступати за дорученням держави, покликана в порядку виконавчої і розпорядницької діяльності здійснювати повсякденне керівництво господарськими, соціально-культурними, адміністративно-політичними сферами, займатися міжгалузевими управліннями.
Адміністративна правоздатність і дієздатність органів виконавчої влади виникає одночасно з їх утворенням і визначенням компетенції; припиняється в зв'язку з їх скасуванням.
Адміністративно-правовий статус органу виконавчої влади як статус колективного суб'єкта складається з таких блоків (складових частин):
· Цільовий (включає норми про мету, завдання, функції, принципи діяльності);
· Організаційно-структурний (включає правові приписи, що регламентують: порядок утворення, реорганізації і ліквідації; структуру; лінійну і функціональну підпорядкованість);
· Компетенцій ний - як сукупність владних повноважень і підвідомчості (компетенція і галузі планування, контролю тощо).
Характерні риси органів виконавчої влади. Органи виконавчої влади:
· Здійснюють виконавчо-розпорядницьку діяльність;
· Наділені оперативною самостійністю;
· Мають, як правило, постійні штати;
· Утворюються вищими органами;
· Підзвітні і підконтрольні вищим органам виконавчої влади.
Відповідні закони, положення, статути, інструкції і інші нормативні акти визначаються і закріплюють утворення, структуру, порядок діяльності і компетенцію органів виконавчої влади (їх завдання, функції, права й обов'язки, форми і методи діяльності).
1. Органи виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права

Органи виконавчої влади України класифікуються:
1. за підставами утворення. У цьому розумінні органи виконавчої влади підрозділяються на органи, утворення яких передбачено Конституцією України (Кабінет Міністрів України,) міністерства, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державні адміністрації місцевих органів виконавчої влади і органи, утворені розпорядницьким порядком (урядові органи державного управління - департаменти, служби, інспекції, головні управління, управління, відділи тощо);
2. за характером компетенції органи виконавчої влади поділяються на органи загальної, галузевої, міжгалузевої і змішаної компетенції;
3. за масштабом і територіальною діяльністю органи виконавчої влади поділяються на вищі, центральні, між територіальні і місцеві;
4. за порядком вирішення підвідомчих питань органи виконавчої влади поділяються на колегіальні і єдиноначальні;
5. за джерелом фінансування органи виконавчої влади поділяються на бюджетні, госпрозрахункові і змішаного фінансування.
1.1. Система органів виконавчої влади України

Система органів виконавчої влади України юридично закріплена в Конституції й інших нормативних актах України.
Місце органів виконавчої влади в системі й основи їх правового положення визначаються Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим, Законами України: “Про столицю України - місто-герой Київ” від 5 січня 1999 р., “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. та іншими нормативними актами, у тому числі положеннями про конкретні міністерства, інші центральні органи і органи місцевих державних адміністрацій.
У систему органів виконавчої влади України і в їх повноваження входять: Президент України, вищий виконавчий орган - Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

1.2. Повноваження Президента України в сфері виконавчої влади
Не будучи формально главою виконавчої влади, Президент України активно впливає на діяльність органів виконавчої влади України. Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України здійснює такі повноваження в сфері виконавчої влади:
· звертається з щорічними і позачерговим зверненнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
· призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністр України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра і приймає рішення про його відставку;
· призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів КАБІНЕТУ Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади України і їхніх заступників, а також глав місцевих державних адміністрацій і припиняє їхні повноваження на цих посадах;
· утворює, реорганізує і ліквідує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;
· скасовує акти Кабінету Міністрів України й акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;
· очолює Раду національної безпеки й оборони України;
· видає укази і розпорядження;
1.3. Кабінет Міністрів України і його повноваження

Конституція України регламентує склад Кабінету Міністрів України, порядок його формування, мету, основні напрямки діяльності, повноваження, стосунки з Президентом і Верховною Радою України.
Кабінет Міністрів України - вищий колегіальний орган України, що очолює систему виконавчої влади України і видає адміністративно-правові акти (постанови і розпорядження) від свого імені.
Відповідно до ст.. 116 і 117 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює такі повноваження:
· забезпечує: державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента;
· вживає заходів для забезпечення прав і свобод громадян;
· забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; політики в сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
· розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
· забезпечує рівні умови розвитку усіх форм власності;
· здійснює керівництво об'єктами державної власності відповідно до закону;
· розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує його виконання;
· направляє і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, а також здійснює інші функції, визначені Конституцією і законами України.
1.4. Центральні органи виконавчої влади

Відповідно до Указу Президента України “Про систему центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. У систему центральних органів виконавчої влади входять міністерства, державні комітети (державні служби) і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Міністерство є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення реалізації державної політики у визначеній сфері діяльності. Керівництво міністерством здійснює міністр, Міністр, як член Кабінету Міністрів України, особисто відповідає за розроблення і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Він здійснює управління в цій сфері, направляє і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, що належать до його ведення.
Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого направляє і координує. Прем'єр-міністр України або один з віце-прем'єр міністрів чи міністрів. Державний комітет (державна служба) вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України і забезпечує їх реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію і функціональне регулювання з питань, що належать до його ведення. Державний комітет (державну службу) очолює її голова.
Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією і законодавством України особливі завдання і повноваження, щодо нього може бути встановлено спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників і розв'язання інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолю його голова.
Усі центральні органи виконавчої влади діють на підставі положень, затверджених Президентом України.
Статус керівників центральних органів виконавчої влади і їх заступників установлюється положенням про ці органи. Не допускається прирівнювання будь-яких посад в органах виконавчої влади за статусом до членів Кабінету Міністрів України.
Керівника центрального органу виконавчої влади і його заступників призначає на посаду Президент України за поданням Прем'єр-міністра України. Повноваження керівника і його заступників на цих посадах припиняє Президент України.
Кількість працівників і структуру центрального органу виконавчої влади затверджує його керівник.
Колегію центрального органу виконавчої влади і її склад затверджує Кабінет Міністрів України за поданням керівника центрального органу виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного органу виконавчої влади (наприклад, державний департамент залізничного транспорту в складі Міністерства транспорту України тощо).
Урядові органи державного управління здійснюють:
· управління окремими підгалузевими сферами діяльності;
· контрольно-наглядові функції;
· регулятивні і дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб.
Керівників урядових органів державного управління затверджує на посаді і звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням керівника відповідного центрального органу виконавчої влади.
Положення про урядовий орган державного управління затверджує Кабінет Міністрів України.
Керівники центральних органів виконавчої влади видають накази.
1.5. Місцеві органи виконавчої влади
У систему місцевих органів виконавчої влади як суб'єктів адміністративного права України входять: Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні і районні державні адміністрації, а також державні адміністрації міст Києва і Севастополя.
Організація, повноваження і порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначаються Конституцією і законами України.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні Радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними Радами, а також підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.
Глави місцевих державних адміністрацій приймають лише один правовий акт - розпорядження. Глава керує діяльністю місцевої державної адміністрації на основі єдиноначальності.
Органами галузевої і міжгалузевої компетенції (структурних підрозділів) місцевих державних адміністрацій є головні управління, управління і відділи, на чолі яких перебуває “начальник” чи “завідувач”. Вони підкоряються главі місцевої державної адміністрації і вищому галузевому чи міжгалузевому органу виконавчої влади. Керівники структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій видають накази.
2. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади
Право на інформацію забезпечується:
обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення;
створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що забезпечували б у встановленому порядку доступ до інформації;
вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством; створенням механізму здійснення права на інформацію;
здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про інформацію;
встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Адміністративна інформація (дані) -- це офіційні документовані дані, що дають кількісну характеристику явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній, інших сферах життя і збираються, використовуються, поширюються та зберігаються органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно до законодавства з метою виконання адміністративних обов'язків та завдань, що належать до їх компетенції.
Система адміністративної інформації (даних), повноваження органів, які займаються діяльністю, пов'язаною із збиранням та використанням адміністративних даних, їх джерела та режим встановлюються відповідно до законодавства.
Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування -- це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.
Основними джерелами цієї інформації є: законодавчі акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти державних органів, акти органів місцевого і регіонального самоврядування.
Інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:
опублікування її в офіційних друкованих виданнях або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій;
опублікування її в друкованих засобах масової інформації або публічного оголошення через аудіо- та аудіовізуальні засоби масової інформації;
безпосереднього доведення її до заінтересованих осіб (усно, письмово чи іншими способами);
надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;
оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.
Джерела і порядок одержання, використання, поширення та зберігання офіційної інформації державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування визначаються законодавчими актами про ці органи.
Законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили.
Правова інформація -- це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.
Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.
З метою забезпечення доступу до законодавчих та інших нормативних актів всім громадянам держава забезпечує видання цих актів масовими тиражами у найкоротші строки після набрання ними чинності.
Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім учасникам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт права на інформацію може вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Забороняється вилучення друкованих видань, експонатів, інформаційних банків, документів із архівних, бібліотечних, музейних фондів та знищення їх з ідеологічних чи політичних міркувань.
Цензура як вимога, спрямована до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора, організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, розповсюджувача, попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється (крім випадків, коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав на неї), та/або як накладення заборони (крім випадків, коли така заборона накладається судом) чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб заборонена.
Забороняються втручання у формах, не передбачених законодавством України або договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією засобу масової інформації, у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом інформації, що поширюється, з боку засновників (співзасновників) засобів масової інформації, органів державної влади або органів місцевого самоврядування, посадових осіб цих органів, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно значимої інформації, накладення заборони на показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або їх посадових осіб.
Забороняються створення будь-яких органів державної влади, установ, введення посад, на які покладаються повноваження щодо здійснення контролю за змістом інформації, що поширюється засобами масової інформації.
Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснювані посадовою особою або групою осіб за попередньою змовою, тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.
Повноваження органів державної влади з питань діяльності засобів масової інформації визначаються виключно Конституцією та законами України.
3. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації
3.1. Загальні засади висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації
Засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України “Про державну таємницю”, не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати. Розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями засобу масової інформації або журналістом не допускається.
Право висвітлення і коментування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, подій державного життя в Україні гарантується Конституцією, цим Законом, іншими законами України.
Акредитація журналістів і технічних працівників засобів масової інформації при органах державної влади та органах місцевого самоврядування здійснюється в цих органах шляхом їх реєстрації на підставі офіційного подання засобу масової інформації до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або за заявою журналіста і технічного працівника з пред'явленням ними відповідних документів, що підтверджують їх професійний фах, або рекоменда и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.