На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Колективне управлння авторськими й сумжними правами. Порядок створення та дяльност органзацй колективного управлння. нвентаризаця, бухгалтерський облк об'єктв права нтелектуальної власност на пдприємств. Оподаткування операцй з ними.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 03.08.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2

1. Колективне управління правами суб'єктів авторського права та суміжних прав

Автор, що створив об'єкт авторського права, сподівається стати відомим та отримати за це справедливу винагороду. Юридична особа, якій передано матеріальне право на об'єкт авторського права або суміжних прав, теж розраховує отримати прибуток чи іншу користь. Така користь може бути значною. Зокрема, використання об'єктів суміжних прав у шоу-бізнесі США щорічно приносить цій країні понад 400 млрд. дол. прибутку.

Перешкодою для отримання винагороди є використання прав інтелектуальної власності недобросовісними конкурентами, тобто без дозволу на це правовласників. Автор не в змозі відстежити порушення своїх прав на території своєї країни й тим паче - інших країн. Тому в сучасному суспільстві для захисту своїх прав використовують колективне управління правами.

В теорії та практиці під колективним управлінням авторськими й суміжними правами розуміється така система управління, відповідно до якої власники зазначених прав передають спеціально створеним для цього організаціям право ведення переговорів щодо укладання угод, в яких визначатимуться умови, відповідно до яких здійснюватиметься експлуатація їхніх творів, виконань і фонограм різними категоріями користувачів; надання дозволів та здійснення контролю за таким використанням; збір відповідної винагороди та розподіл її між суб'єктами авторського права та суміжних прав.

Одним з головних завдань колективного управління е забезпечення отримання авторами справедливої винагороди за їхню працю, що необхідно для стимулювання подальшої творчої праці.

З світового досвіду колективне управління здійснюється:

правами на публічне виконання та публічне сповіщення музичних творів;

правами на відтворення музичних творів;

правами на публічне виконання драматичних і музично-драматичних творів;

правом слідування на твори образотворчого мистецтва;

правами на відтворення стосовно репрографічного відтворення літературних і графічних творів;

правами на введення в комп'ютерну систему та виведення з неї;

так званими правами "статті 12 Римської Конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення";

правами сповіщення кабелем випущених в ефір програм;

правами на відтворення стосовно домашнього перезапису творів, вміщених до фонограм, а також аудіовізуальних творів.

У міжнародному плані цими правами опікується Міжнародна конфедерація товариств авторів і композиторів.

Відповідно до статті 5 Статуту CISAC під організацією, яка здійснює управління правами авторів, розуміється та організація, яка:

має на меті й ефективно забезпечує просування немайнових інтересів авторів і захист їхніх майнових інтересів;

має в своєму розпорядженні ефективний механізм для збору та розподілу авторської винагороди й несе повну відповідальність за операції, пов'язані з управлінням правами, які довірені їй авторами;

не управляє правами виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення або інших власників прав.

Як свідчить світовий досвід, структури, котрі здійснюють колективне управління, можуть бути приватними або громадськими, незалежними або державними організаціями, що взяли на себе такі функції. Держава при цьому обов'язково здійснює відповідний контроль і нагляд за діяльністю таких організацій, а також надає фінансову підтримку тією мірою, яка вимагається для їх ефективного функціонування.

Порядок створення та діяльності організацій, які здійснюють колективне управління, визначається, як правило, державними законами про авторське право та суміжні права.

Організації колективного управління створюються для того, щоб забезпечити інтереси авторів шляхом збору винагороди, яка належить їм за використання їхніх творів, а отже, вони не мають на меті одержання прибутку й не можуть займатися комерційною діяльністю. Вони лише управляють правами в межах наданих їхніх повноважень і не можуть ними розпоряджатися на власний розсуд.

Такі організації із сум коштів, зібраних на користь авторів, утримують комісійні в розмірі, який покриває витрати, пов'язані з організацією їх збору та розподілу.

Вважають, що основною метою організації колективного управління авторськими правами є збір і розподіл авторської винагороди, тобто вони відіграють економічну роль. Але не менш важливою є політична роль - підтримання балансу між інтересами авторів і правом громадян на вільний доступ до культурного надбання.

Одна з функцій організації колективного управління - представляти законні інтереси авторів або їхніх правонаступників у державних і громадських органах, а також у судах. Організація колективного управління також допомагає авторам у перебігу переговорів та під час укладання авторських угод.

На відміну від авторських прав, права виконавців, виробників та організацій мовлення почали визнавати на міжнародному рівні лише від 1961 року, після прийняття Римської конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення. Управління суміжними правами можна здійснювати в індивідуальному порядку, але коли здійснюється публічне повідомлення фонограм або фонограми передаються в ефір - колективне управління правами виконавців і виробників фонограм є обов'язковим.

Стаття 12 Римської конвенції проголошує: "У тому випадку, якщо опублікована в комерційних цілях фонограма або її примірник безпосередньо використовуються для передачі в ефір, а також для будь-якого повідомлення публіці, то користувачем повинна бути виплачена одноразова відповідна винагорода виконавцям або виробникам фонограм, або тим і іншим. Національним законодавством у разі відсутності угоди між цими сторонами можуть бути визначені умови розподілу цієї винагороди".

Що стосується України, то після прийняття Конституції України 1996 року та реформування органів державного управління, у 2000 році на базі Державного агентства з авторських і суміжних прав було створене державне підприємство "Українське агентство з авторських і суміжних прав", на яке було покладено функцію управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права та суміжних прав. ДП УААСП підпорядковане Державному департаментові інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Агентство управляє правом на публічне виконання та публічне сповіщення музичних творів, правом на відтворення музичних творів та правом на публічне виконання драматичних і музично-драматичних творів. Крім того, відповідно до ст.42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ДП УААСП визначено Державним департаментом інтелектуальної власності як уповноважена організація, що здійснюватиме збір і розподіл між суб'єктами авторського права і/або суміжних прав коштів з відрахувань виробниками та імпортерами обладнання й матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна відтворити твори та виконання, зафіксовані у фонограмах або відеограмах.

На сьогодні ДП УААСП є провідною організацією колективного управління авторськими та суміжними правами в Україні. Для цього вона має всі підстави: договори з більш ніж трьома тисячами вітчизняних авторів текстів, композиторів, художників, хореографів тощо. Як член CISAC ДП УААСП уклало договори про взаємне представництво інтересів з організаціями понад 30 країн. ДП УААСП має сучасну апаратуру для запису програм організацій мовлення, штат фахово підготовлених юристів для надання допомоги авторам і відповідний фінансовий підрозділ для розрахунків з творцями. Але одній організації не під силу управляти авторськими та суміжними правами на всій території України. Тому було створено та зареєстровано в Державному департаменті інтелектуальної власності шість перших недержавних організацій, що відповідно до своїх статутів здійснюють колективне управління правами творців. З метою координації робіт було створено Координаційну раду організацій колективного управління при Державному департаменті інтелектуальної власності.

У майбутньому можна очікувати розширення поля організацій колективного управління, що підтверджує досвід розвинених країн світу. Слід мати на увазі, що такі організації не мають права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким-чином об'єкти авторського права та суміжних прав, доручених їм для управління. На їхню діяльність не поширюються також обмеження, що передбачені антимонопольним законодавством.

Організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і суміжних прав та на основі одержаних від них повноважень такі функції:

погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав розмір винагороди під час укладання договору;

укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів мають відповідати положенням статей 31-33 Закону "Про авторське право і суміжні права";

збирати винагороду за використання об'єктів авторського права і суміжних прав у випадках та на підставах, передбачених Законом;

розподіляти та виплачувати зібрану винагороду суб'єктам авторського права і суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до Закону;

здійснювати інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для охорони прав, управління якими здійснює організація.

2. Інвентаризація та бухгалтерський облік об'єктів права інтелектуальної власності на підприємстві

2.1 Інвентаризація інтелектуальної власності

Основним завданням інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності є:

виявлення фактичної наявності прав на об'єкти права інтелектуальної власності;

виявлення невикористовуваних об'єктів права інтелектуальної власності;

дотримання умов зберігання об'єктів права інтелектуальної власності;

перевірка реальної вартості прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що перебувають на балансі.

Обов'язкова інвентаризація здійснюється у випадках, що передбачені законодавством під час приватизації державних і муніципальних унітарних підприємств, реорганізації або ліквідації організацій.

Ініціативна інвентаризація здійснюється за рішенням власника майна або юридичної особи, що має це майно у власності, в цивільному обороті або оперативному управлінні.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з-поміж працівників установи за обов'язкової участі головного бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи або його заступник. Наказом визначаються також терміни початку та завершення інвентаризації та порядок відбиття її результатів в обліку.

Інвентаризаційна комісія несе відповідальність за:

своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи;

повноту й достовірність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки нематеріальних активів;

правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації відповідно до встановленого порядку.

З кожним членом інвентаризаційної комісії рекомендується укласти угоду про нерозголошення конфіденційної інформації.

Єдині вимоги до інвентаризації прав на ОПІВ, як нематеріальних активів, наведено в інструкції. Цією інструкцією затверджено періодичність проведення інвентаризації. Наприклад, інвентаризація незавершених науково-дослідних робіт, що виконуються за договорами з підприємствами та організаціями, проводиться не раніше першого жовтня звітного року і, крім того, періодично в терміни, які встановлюють відповідні міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад. Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія з-поміж працівників установи за обов'язкової участі головного бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолює керівник установи або його заступник.

При інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені майнові права. До інвентаризаційного опису вписуються такі дані: назва, характеристика, первісна вартість, сума зносу, дата придбання, термін корисного використання. При цьому перевіряється обґрунтованість сум. У разі виявлення надлишків об'єктів нематеріальних активів, інвентаризаційна комісія записує їх в інвентаризаційний опис із внесенням необхідних даних. Такі об'єкти оцінюються відповідно до дійсної відновлювальної вартості й оформлюється відповідними актами.

Наказом Міністерства фінансів України №732 від 21.11.2004 затверджено Порядок застосування типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів. Цим наказом затверджено чотири типові форми й наведено інструкції щодо їх заповнення. Це:

НА-1 "Акт введення в цивільний оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-2 "Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-3 "Акт вибуття об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів";

НА-4 "Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів".

Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів застосовується для аналітичного обліку об'єктів права інтелектуальної власності, а також для аналітичного обліку групи однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів, що надійшли в одному календарному місяці до однієї відповідальної за їх використання особи.

Ця інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожен об'єкт чи групу об'єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному примірнику на основі "Акта введення в цивільний оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів".

В інвентарній картці вказується назва об'єкта права інтелектуальної власності та назва документації, на підставі якої такий об'єкт введено в цивільний оборот підприємства. Зазначається код субрахунку бухгалтерського обліку, наводяться основні притаманні цьому об'єктові ознаки або властивості. У разі обліку групи об'єктів права інтелектуальної власності основні показники, що характеризують такі об'єкти, наводяться не за кожним об'єктом окремо, а загалом за всією групою об'єктів права інтелектуальної власності, що враховуються в інвентарній картці.

Підставою для відміток в інвентарній картці про вибуття об'єкта права інтелектуальної власності є "Акт вибуття об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів".

Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів складається в одному примірнику для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцезнаходженням об'єкта права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності. В інвентарний опис вміщується кожен окремий об'єкт права інтелектуальної власності.

Інвентаризаційний опис підписують усі члени інвентаризаційної комісії та особа, відповідальна за використання об'єктів права інтелектуальної власності. При цьому зазначена особа підтверджує, що перевірка цих об'єктів відбулася за її присутності, що вона не має до членів комісії жодних претензій та що вона приймає на відповідальне зберігання перелічені в описі об'єкти права інтелектуальної власності.

Оформлений інвентаризаційний опис передається до бухгалтерської служби підприємства для заповнення даних про кількість, вартість об'єктів права інтелектуальної власності та суму накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку.

Перед складанням звіряльної відомості та визначенням результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства перевіряє всі підрахунки в інвентаризаційному описі. В описі робиться відповідна відмітка щодо перевірки даних опису за підписом особи, яка проводила перевірку. Виявлені помилки в підрахунках мають бути виправлені й завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та особи, відповідальної за використання об'єктів права інтелектуальної власності.

У разі виявлення розходжень між даними бухгалтерського обліку й даними інвентаризаційних описів бухгалтер підприємства складає звіряльну відомість. її підписують бухгалтер підприємства та після перевірки інвентаризаційною комісією правильності складання звіряльної відомості керівник інвентаризаційної комісії, а також особа, відповідальна за використання об'єктів права інтелектуальної власності, яка ознайомлюється з результатами звіряння.

Відносно нестач і надлишків інвентаризаційна комісія додає до звіряльної відомості письмові пояснення осіб, відповідальних за використання й зберігання об'єктів права інтелектуальної власності. Результати інвентаризації оформляються протоколом, до якого вміщаються висновки та пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних розходжень.

Протокол інвентаризаційної комісії підлягає в п'ятиденний термін від дати його оформлення розглядові керівником підприємства та прийняття ним рішення щодо висновків і пропозицій інвентаризаційної комісії. Звіряльна відомість разом з протоколом інвентаризаційної комісії та рішенням керівника підприємства передається до бухгалтерської служби, яка вносить до неї дані про прийняте рішення щодо врегулювання розходжень.

Неформальний підхід до інвентаризації полягає в тому, що обліковуються не тільки об'єкти права інтелектуальної власності, на які є охоронний документ - патент чи свідоцтво, але й результати інтелектуальної діяльності, що не мають такої охорони. До них належать результати науково-технічної діяльності, що не є об'єктами виключних прав, а також потенційно охороноздатні результати науково-технічної діяльності.

Під час проведення інвентаризації виявляють такі результати науково-технічної діяльності, що не є об'єктами виключних прав:

результати науково-технічної діяльності, що є об'єктами прав третіх осіб і використовувані в господарській діяльності організації за договором або на інших законних підставах;

результати науково-технічної діяльності, що є інформацією, зафіксованою на матеріальному носії з реквізитами, які дозволяють її ідентифікувати.

При проведенні інвентаризації виявляють такі потенційно охороноздатні результати науково-технічної діяльності:

результати науково-технічної діяльності, на які може бути отримано захисний документ відповідно до законодавства України;

результати науково-технічної діяльності, що є технічною, організаційною або комерційною інформацією, яка становить комерційну таємницю.

Ухвалення рішення про проведення обов'язкової інвентаризації прав на результати науково-технічної діяльності, а також визначення порядку й термінів її проведення здійснює орган, що прийняв рішення про приватизацію державного або муніципального унітарного підприємства, про реорганізацію або ліквідацію організації, одночасно з ухваленням рішення про проведення інвентаризації майна та зобов'язань.

Ухвалення рішення про проведення ініціативної інвентаризації прав на результати науково-технічної діяльності, а також визначення порядку й термінів її проведення здійснює власник майна або юридична особа, що має це майно у власності, в господарському веденні або оперативному керуванні.

Проведення інвентаризації містить складається з таких заходів:

здійснення науково-технічного, правового й економічного аналізу результатів науково-технічної діяльності з метою виявлення в них потенційно охороноздатних, які не є об'єктом виключних прав на результати науково-технічної діяльності;

ідентифікація суб'єктів прав на виявлені результати;

розроблення рекомендацій про одержання правової охорони на виявлені результати та використання їх у цивільному обороті.

При проведенні інвентаризації прав на результати науково-технічної діяльності робоча інвентаризаційна комісія аналізує такі документи:

документи, що підтверджують права правовласника, зокрема й захисні документи, договори про поступлення прав, ліцензійні договори, установчі документи, документи, пов'язані з виконанням науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт;

первинні облікові документи, що відбивають факт надходження або вибуття відповідних об'єктів обліку в організації. Метою науково-технічного аналізу є виявлення результатів науково-технічної діяльності. Метою правового аналізу є визначення

правовласника на кожен виявлений результат науково-технічної діяльності, зокрема й установлення чинності документів, що підтверджують права правовласника. Метою економічного аналізу є визначення комерційної цінності та перспектив комерційної реалізації виявлених результатів науково-технічно и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.