На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 89581


Наименование:


Курсовик Проектування структурованої кабельної мереж

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 04.06.2015. Сдан: 2015. Страниц: 48. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Задание на курсовой проект

1. Разработать проект структурированной кабельной сети (СКС), обеспечивающей функционирование локальной вычислительной сети со следующими характеристиками:
• скорость передачи данных – 100Мбит/сек;
• количество серверов – см. табл. вариантов
• количество рабочих групп – см. табл. вариантов
• количество точек подключений (рабочих мест) – см. табл. вариантов
• на каждом этаже предусмотреть помещения для кроссовых, помещение аппаратной совместить с кроссовой 1-го этажа.
• к зданию выполнен подвод оптоволоконного канала на основе многомодового кабеля с максимальной скоростью передачи данных 1 Гбит/сек и 50-парного кабеля городской телефонной сети путем подземного кабельного ввода.
2. Архитектурные характеристики помещений:
• количество этажей - 2
• межэтажные перекрытия – железобетонные пустотелые плиты;
• высота межэтажного перекрытия – 0,5 м.
• высота этажа (от перекрытия до перекрытия)– 3,35 м
• высота фальш-потолка – 0,35 м
• внешние стены кирпичные, толщиной 500 мм, внутренние несущие – кирпичные, толщиной 350 мм, перегородки – алюминиевый профиль, гипсокартон, стеклопакет.
3. Меры противопожарной безопасности:
• проект должен соответствовать действующим нормам ГОСО 12.1.004-89 "СББТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги", ДСТУ 2272-93, ДСТУ 2273-93 "Системи стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Відомчі нормативні акти з охорони праці. Примірні інструкції з охорони праці під час виконання електромонтажних робіт".
• Все пересечения противопожарных заграждений (стен, перегородок, перекрытий) кабельными коммуникациями, отверстия, которые получились между этими конструкциями и коммуникациями, необходимо плотно закрыть негорючими материалами, которые обеспечивают границу огнестойкости, требуемую строительными нормами для этих преград.
• Подключение коммутационных шкафов к существующей электрической сети производить с учетом допустимой нагрузки на сеть.

Дополнительные указания в соответствии с пожеланиями заказчика:
• кабельные трассы к рабочим местам проводить открытой прокладкой за фальш-потолком;
• спуск кабелей к рабочим местам осуществлять внутри профиля между гипсокартонными вставками;
• все розетки должны быть внутренними, на гипсокартон монтировать непосредственно в подрозетниках, а на кирпичной стене использовать пластиковый короб,
• монтаж пластиковых коробов выполнять непосредственно на стене с использованием механической фиксации, тип крепления – нейлоновый дюбель, шуруп;



Номер варианта Номер схемы здания Этажность Место подвода внешнего канала Общее кол-во серверов Общее кол-во компьютеров Общее кол-во рабочих групп 1 этаж 2 этаж Примечания
1 група 2 група 3 група 4 група 5 група 6 група 7 група 8 група
20 10 2 30 4 60 7 8 11 5 8 9 12 7 - -



Список умовних скорочень
СКС - структурована кабельна система;
ІР - інформаційна розетка;
КП - кросова поверху;
ЛОМ - локальна обчислювальна мережа;


Зміст
Складання технічного завдання на проектування 6
Вибір топології мережі для проектування 9
Вибір кабельної системи для проекту 13
Розміщення обладнання в технічних приміщеннях 13
Проектування підсистеми робочого місця 14
Проектування горизонтальної підсистеми 16
Проектування підсистеми внутрішніх магістралей 29
Вибір типу комутаційного обладнання та схеми підключення мережевих пристроїв 30
Розрахунок кількості пристроїв комутаційного обладнання та їх аксесуарів 31
Розрахунок параметрів і вибір комутаційного наповнення монтажних конструктивів в технічних приміщеннях 32
Спрощена схема проектованої СКС 33
Робоче креслення проектованої СКС 34
Тендер щодо комплектуючих системи 35
Висновки 45
Список використаної літератури 46


Складання технічного завдання на проектування
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
на проектування та монтаж структурованої кабельної системи (СКС)
на підприємстві НАУ за адресою м. Київ, проспект космонавта Комарова, 1

Загальні відомості
Замовник – НАУ.
Роботи зі створення СКС, виконання будівельно-монтажних робіт, провадяться відповідно до документами:
- Затверджене Технічне Завдання на проектування та монтаж СКС;
- Договір на проектування монтаж і обслуговування СКС або договір з ремонту локальних обчислювальних мереж та ліній звязку;
Терміни та етапи виконання робіт по створенню СКС визначаються договором на виконувані роботи.
2. Призначення та цілі роботи
СКС призначена для організації єдиного кабельного господарства (підсистеми засобів обчислювальної техніки, спеціального обладнання, інформаційної кабельної підсистеми), а також для
• обміну даними в мережі передачі даних;
• доступу до ресурсів мережі Internet;
• забезпечення надійних каналів передачі інформації в межах мережі передачі даних;
• підготовки основи для створення єдиного інформаційного простору на території підприємства;
• забезпечення систем безпеки та інших громадських сервісів на території розгортання мережі передачі даних.
Метою роботи є створення СКС на підприємстві за адресою: м. Київ, проспект космонавта Комарова, 1.
Описані в ТЗ вимоги повинні використовуватися як основа при проектуванні робочих місць СКС.
3. Вимоги до структурованої кабельної системи (СКС)
3.1 Вимоги до СКС в цілому.
СКС повинна включати наступні компоненти:
• швидкість передачі даних - 100Мбит/сек;
• кількість серверів - 4
• кількість робочих груп - 7
• кількість точок підключень (робочих місць) - 60
• на кожному поверсі передбачити приміщення для кросових, приміщення апаратної поєднати з кросової 1-го поверху.
• проект повинен відповідати чинним нормам ГОСТ 12.1.004-89 " СББТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги ", ДСТУ 2272-93, ДСТУ 2273-93 "Системи стандартів безпеки праці. Пожежна безпека. Терміни та визначення ", ДНАОП 0.00 - 4.15 - 98 " Відомчі Нормативні акти з охорони праці. Примірні інструкції з охорони праці під час виконання електромонтажних робіт".
• Всі перетинання протипожежних загороджень (стін, перегородок, перекриттів) кабельними комунікаціями, отвори, які вийшли між цими конструкціями та комунікаціями, необхідно щільно закрити негорючими матеріалами, які забезпечують межу вогнестійкості, необхідну будівельними нормами для цих перешкод.
• Підключення комутаційних шаф до існуючої електричної мережі проводити з урахуванням допустимого навантаження на мережу.
3.2 Загальні вимоги до інформаційної кабельної підсистемі.
Інформаційна кабельна підсистема призначена для передачі інформації між пристроями наступних систем:
- Локальна обчислювальна мережа;
- Система телефонії.
Топологія трас - зірка.
4. Порядок оформлення й подання результатів робіт.
Проект оформлюється як набір пакетної документації ТП, згідно з яким будуть проведені роботи на підприємстві, у випадку заключення договору. Після закінчення робіт сторонами буде складений акт здачі-приймання, на основі якого система вводиться в експлуатацію.
?
Вибір топології мережі для проектування
IEEE 802.3 - сімейство протоколів Ethernet
Ethernet - пакетна технологія компютерних мереж, переважно локальних.
Стандарти Ethernet визначають дротяні зєднання і електричні сигнали на фізичному рівні, формат кадрів і протоколи управління доступом до середовища - на канальному рівні моделі OSI. Ethernet в основному описується стандартами IEEE групи 802.3. Ethernet став найпоширенішою технологією ЛВС в середині 90 -х років минулого століття, витіснивши такі застарілі технології, як Arcnet, FDDI і Token ring.
У стандарті перших версій (Ethernet v1.0 і Ethernet v2.0) вказано, що в якості середовища використовується коаксіальний кабель, надалі зявилася можливість використовувати виту пару і оптоволоконний кабель.
Причинами переходу на виту пару були:
• можливість роботи в дуплексному режимі;
• низька вартість кабелю витої пари;
• більш висока надійність мереж при несправності в кабелі;
• велика перешкодозахищеність при використанні диференціального сигналу;
• можливість живлення по кабелю малопотужних вузлів, наприклад IP -телефонів (стандарт Power over Ethernet, POE);
• відсутність гальванічного звязку (проходження струму) між вузлами мережі.
Причиною переходу на оптоволоконний кабель була необхідність збільшити довжину сегмента без повторювачів.
Метод управління доступом (для мережі на коаксіальному кабелі) - множинний доступ з контролем несучої і виявленням колізій (CSMA/CD, Carrier Sense Multiple Access with Collision Detection), швидкість передачі даних 10 Мбіт/с, розмір пакету від 72 до 1526 байт, описані методи кодування даних. Режим роботи напівдуплексний, тобто вузол не може одночасно передавати і приймати інформацію. Кількість вузлів в одному сегменті мережі обмежено граничним значенням в 1024 робітників станції. Проте мережа, побудована на одному сегменті, стає неефективною задовго до досягнення граничного значення кількості вузлів, в основному унаслідок напівдуплексного режиму роботи.
У 1995 році прийнятий стандарт IEEE 802.3u Fast Ethernet зі швидкістю 100 Мбіт/с і зявилася можливість роботи в режимі повний дуплекс. У 1997 році був прийнятий стандарт IEEE 802.3z Gigabit Ethernet зі швидкістю 1000 Мбіт/с для передачі по оптоволоконному і ще через два роки для передачі по витій парі.
IEEE 802.3u - Fast Ehternet
Fast Ethernet - специфікація IEЕЕ 802.3u офіційно прийнята 26 жовтня 1995 визначає стандарт протоколу канального рівня для мереж працюють при використанні як мідного, так і оптоволоконного кабелю зі швидкістю 100Мбіт/с. Нова специфікація є спадкоємицею стандарту Ethernet IEЕЕ 802.3, використовуючи такий же формат кадру, механізм доступу до середовища CSMA/CD і топологію зірка. Еволюція торкнулася декількох елементів конфігурації засобів фізичного рівня, що дозволило збільшити пропускну здатність, включаючи типи застосовуваного кабелю, довжину сегментів і кількість концентраторів.
Стандарт Fast Ethernet визначає три типи середовища передачі сигналів Ethernet зі швидкістю 100 Мбіт/с.
• 100Base-TX – дві виті пари проводів. Передача здійснюється відповідно до стандарту передачі даних в витому фізичному середовищі, розробленим ANSI (American National Standards Institute - Американський національний інститут стандартів). Витим кабель для передачі даних може бути екранованим, або неекранованим. Використовує алгоритм кодування даних 4В/5В і метод фізичного кодування MLT- 3. Тип кабелю – категорія 5 UTP. Максимальна довжина сегмента 100м.
• 100Base-FX - дві жили ВОК. Передача також здійснюється відповідно до стандарту передачі даних в оптоволоконному середовищі, якої розроблений ANSI. Використовує алгоритм кодування даних 4В/5В і метод фізичного кодування NRZI. Тип кабелю – категорії 3, 4 або 5 UTP. Максимальна довжина сегмента 100м.
Специфікації 100Base-TX і 100Base-FX відомі також як 100Base -X.
• 100Base-T4 - це особлива специфікація, розроблена комітетом IEEE 802.3u. Згідно цієї специфікації, передача даних здійснюється за чотирма витими парам телефонного кабелю, який називають кабелем UTP категорії 3. Використовує алгоритм кодування даних 8В/6Т і метод фізичного кодування NRZI. Тип кабелю – багатомодове оптоволокно 62,5/125 мкм. Максимальна довжина сегмента 412 м (напівдуплекс), 2 км (дуплекс).
Середовище 100Base-TX
Як середовище передачі 100Base-TX застосовуються дві виті пари, причому одна пара використовується для передачі даних, а друга - для їх прийому. Оскільки специфікація ANSI TP - PMD містить опису як екранованих, так і неекранованих витих пар, то специфікація 100Base-TX включає підтримку як неекранованих, так і екранованих витих пар типу 1 і 7.
Розєм MDI (Medium Dependent Interface) - інтерфейс каналу 100Base-TX, що залежить від середовища, може бути одного з двох типів. Для кабелю на неекранованих витих парах в якості розєму MDI слід використовувати восьмиконтактний розєм RJ 45 категорії 5. Цей же розєм застосовується і в мережі 10Base-T, що забезпечує зворотну сумісність з існуючими кабельними розводками категорії 5. Для екранованих витих пар в якості розєму MDI необхідно використовувати розєм STP IBM типу 1, який є екранованим розємом DB9. Такий розєм зазвичай застосовується в мережах Token Ring.
Кабель UTP категорії 5 (e)
В інтерфейсі середовища UTP 100Base-TX застосовуються дві пари проводів. Для мінімізації перехресних наведень і можливого спотворення сигналу залишилися чотири дроти не повинні використовуватися з метою передачі будь-яких сигналів. Сигнали передачі і прийому для кожної пари є поляризованими, причому один дріт передає позитивний (+), а другий - негативний (-) сигнал. Колірна маркування проводів кабелю і номера контактів розєму для мережі 100Base-TX наведені на рис. 1. Хоча рівень PHY 100Base-TX розроблявся після прийняття стандарту ANSI TP - PMD, однак номера контактів розєму RJ 45 були змінені для узгодження зі схемою розводки, вже використовується в стандарті 10Base-T. У стандарті ANSI TP - PMD контакти 7 і 9 застосовуються для прийому даних, в той час як у стандартах 100Base-TX і 10Base-T для цього призначені контакти 3 і 6. Така розводка забезпечує можливість використання адаптерів 100Base-TX замість адаптерів 10 Base-T і їх підключення до тих же кабелях категорії 5 без змін розводки. У розємі RJ 45 використовувані пари проводів підключаються до контактів 1, 2 і 3, 6. Для правильного підключення проводів слід керуватися їх кольоровим маркуванням.
Рис.1 Кабель UTP – cat.5 1) Струмопровідна жила: мідний мякий дріт. Діаметр: 0.50 мм (24 AWG)
2) Ізоляція: поліетилен
• Діаметр провідника: 0.93 мм
• Пара: 2 скручених разом провідника
Колірна ідентифікація жил:
• пара 1: біло-синя/синя
• пара 2: біло-помаранчева/помаранчева
• пара 3: біло-зелена/зелена
• пара 4: біло-коричнева/коричнева
Сердечник: 4 пари скручені разом
3) Зовнішня оболонка: полівінілхлоридний пластикат (ПВХ) або LS0H-компаунд
Колір оболонки: білий (ПВХ), помаранчевий чи синій (LS0H)
Максимальний діаметр кабелю: 5,9 мм
По-перше, для невеликого офісу з невисокою щільністю робочих місць використання даної технології є типовими і рекомендованим. По-друге, довжина сегмента між комутаційним обладнанням в апаратній і ІР максимум для даної категорії становить 100 метрів.
По-третє альтернативне використання оптоволокна в даному випадку невиправдано через більш дорогого і трудомісткого монтажу та обслуговування. По-четверте, оскільки в завданні не обговорений питання обовязкового забезпечення захисту переданої інформації від несанкціонованого знімання, то використання неекранованого кабелю не є критичним.
В основу проектованої СКС закладена деревоподібна топологія (ієрархічна зірка).
Зірка - базова топологія комп’ютерної мережі, в якій всі компютери мережі приєднані до центрального вузла (звичайно мережевий концентратор).
Вся інформація між двома периферійними робочими місцями проходить через центральний вузол локальної обчислювальної мережі.
Пропускна здатність локальної обчислювальної мережі визначається обчислювальною потужністю вузла і гарантується для кожної робочої станції. Колізій (зіткнень) даних не виникає.
Кабельне зєднання досить просте, тому що кожна робоча станція повязана з вузлом. Витрати на прокладку кабелів високі, особливо коли центральний вузол географічно розташований не в центрі топології локальної обчислювальної мережі.
При розширенні локальних обчислювальних мереж не можуть бути використані раніше виконані кабельні звязки: до нового робочого місця необхідно прокладати окремий кабель з центра локальної обчислювальної мережі.
Топологія у виді зірки є найбільш швидкодіючої з усіх топологій локальних обчислювальних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його гарній продуктивності) по окремих лініях, використовуваним тільки цими робочими станціями. Частота запитів передачі інформації від однієї станції до іншої невисока, в порівнянні з досягається в інших топологіях.
Переваги
• Вихід з ладу однієї робочої станції не відбивається на роботі всієї мережі в цілому;
• Хороша масштабованість мережі;
• Легкий пошук неполадок і обривів в мережі;
• Висока продуктивність мережі
• Гнучкі можливості адміністрування
Недоліки
• Вихід з ладу центрального концентратора обернеться непрацездатністю мережі в цілому.
• Для прокладки мережі найчастіше потрібна більше кабелі, ніж для більшості інших топологій.
Кінцеве число робочих станцій, тобто число робочих станцій обмежена кількістю портів в центральному концентраторі.
Кабелі, що входять в технічні приміщення, підключаються до комутаційних панелям, на яких за допомогою дротів здійснюються підключення та переключення в процесі подальшої експлуатації СКС.
Передбачається також організація резервних трактів передачі сигналів. Дана міра в поєднанні з обраної топологією забезпечує надійність і гнучкість СКС.
Щоб точніше сформувати уявлення про топологію проектованої СКС, визначимося з розміщенням комутаційних вузлів, а саме - інформаційних розеток (ІР) і комутаційних панелей. Почнемо з розміщення технічних приміщень.
Згідно з завданням проекту, апаратна повинна обслуговувати 60 робочих місць, тобто її площа згідно вимогам стандарту TIA/EIA-569 A повинна становити 14 м2. На мій погляд найбільш доцільним буде відвести під потреби апаратної приміщення №33 на першому поверсі.
Згідно з планом поверхів загальна площа робочих приміщень складає 478 м2, що істотно менше 1000 м2 (відповідно до стандартів ISO/IEC 11801і EN 50173) - це дозволяє організувати на двох поверхах єдину кросову. Згідно [1] для площі робочої зони менше 500 м2 рекомендується вибрати приміщення для кросової габаритами 2 м на 3,3 м. Але в даному проекті для приміщення кросової відведемо приміщення №1 першого поверху, яка також буде і апаратною. Звичайно площа кросової перевищує рекомендовану, але наявність резервів за площею дозволяє в перспективі розмістити в цьому приміщенні додаткове мережеве обладнання колективного користування в разі істотної модернізації мережі підприємства.
Розглянемо процедуру розташування ІР в робочих приміщеннях. Згідно ДБН В.2.2-28-2010 рекомендується встановлювати по одному блоку ІР з розрахунку на кожні 4 м2 робочої площі.
?
Вибір кабельної системи для проекту...

?
Висновки
Виконавши роботу , вивчив методи і рекомендації з побудови структурованої кабельної системи . При виконанні роботи отримав теоретичні навички з планування прокладки кабельної системи , встановленню мережевого обладнання.
Результатом роботи є проект ієрархічної кабельної системи , яка включає в себе маршрутизатори , комутатори , сервери, робочі станції , перехід від глобальної до локальної мережі , проведення телефонного звязку та інше.
При створенні проекту було використано велику кількість он- лайн матеріалу. Розрахунок кошторису мережевих пристроїв проведений з актуальних на даний момент часу цінами. Підсумувавши кількість необхідних компонентів для побудови СКС я розрахував її загальну вартість – близько 204 тис. грн.


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.