Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Поняття страхового ринку, його види та загальна характеристика. Державне регулювання дяльност НАСК Оранта. Шляхи розвитку страхування в Україн. Вдосконалення нновацйної полтики страхових компанй. Основн нструменти регулювання страхового ринку.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Банковское дело. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НУКИ УКРАЇНИ
Донецький Національний Технічний Університет
Кафедра економічної теорії
Курсова робота

на тему: „Напрямки впливу страхового ринку на макроекономічну систему”
Виконав: ст. гр. ЕТ-03
Шустіков О.О.
Перевірив: доц., к.е.н.
Романова С.О.
Донецьк-2007
Зміст

Вступ
1 Теоретичні аспекти формування страхового ринку в Україні
1.1 Поняття страхового ринку, його види та загальна характеристика
1.2 Організаційна структура страхового ринку України
1.3 Інструменти регулювання страхового ринку
2 Методологічні основи впливу макроекономічної системи на страховий ринок.
2.1 Положення страхової компанії на страховому ринку України
2.2 Вплив макроекономічних показників на діяльність Компанії
2.3 Державне регулювання діяльності НАСК «Оранта»
3. Рекомендації щодо розвитку страхового ринку України
3.1 Вдосконалення інноваційної політики страхових компаній
3.2 Шляхи розвитку страхування в Україні
3.3 Досвід зарубіжних країн в страхуванні
Висновки
Список літератури
Вступ

Слово «страхування» увійшло в українську мову давно. Воно має відповідники в інших мовах: «insuranse» -- в англійській, «versicherungs» -- у німецькій. Західні філологи вважають, що термін має латинське походження. В основі його слова «securus» і «sine cura», які означають «безтурботний». Отже, страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки.
У фаховій літературі питанням з'ясування поняття страхування також приділено значну увагу. Проте до єдиного розуміння змісту категорії «страхування» дійти не вдалося. Оскільки ігнорувати відоме положення про необхідність відрізняти економічну сутність категорії від її змісту ні в якому разі не можна. Адже сутність постійна, а зміст може змінюватися відповідно до конкретних умов розвитку суспільства. Важливість цього висновку полягає в тому, що він вказує на об'єктивну стабільність сутності страхування. Така позиція дає змогу сформувати поняття про страхування зусиллями багатьох поколінь. Аналіз опублікованих визначень страхування показує, що кожне з них уточнює або доповнює попередні, залишаючи без змін їх основу.
Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі «Про страхування»: «Страхування -- це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)».
У Законі зафіксовані головні елементи, що формують поняття страхування. Це мета страхування -- захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Указується на те, що захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових полісах. Підкреслено джерела грошових коштів, що є ресурсами для страхових виплат. Водночас ретельне вивчення поняття страхування і співставлення різних його тлумачень у наукових працях показують, що офіційне визначення терміна перевантажене правовими аспектами.
Зміст страхування, як і інших категорій, розкривається в його функціях. Радянські економісти, визначаючи функції страхування, виходили насамперед не із сутності самої категорії страхування, а вважали, що функції страхування «...є зовнішніми формами, які дозволяють виявити особливості страхування як ланки фінансової системи. Категорія фінансів виражає свою економічну сутність передусім через розподільну функцію. Ця функція знаходить конкретне, специфічне виявлення у функціях, притаманних страхуванню, -- ризиковій, попереджувальній і заощаджувальний» До речі, думка про те, що фінансам притаманна розподільна функція, не є загальновизнаною. Так, велика плеяда відомих учених у галузі фінансів із Санкт-Петербурзького університету економіки та фінансів уже протягом багатьох років переконливо захищають інші тлумачення функцій фінансів, зокрема створення і розподілу, використання грошових доходів і фондів. Деякі науковці одну із функцій фінансів убачають у забезпеченні процесу відтворення.
Теоретичні і практичні намагання розглядати страхування як вторинну категорію щодо фінансів (у їх вузькій інтерпретації) завдають шкоди розбудові господарського механізму, і особливо у зв'язку з поступовим переходом країни до ринкової економіки. За умов, коли державі належало понад 9/10 усіх виробничих фондів і фінансових ресурсів, страхування було монополізоване і дуже обмежене щодо можливостей розвитку. Воно, як правило, не поширювалось на об'єкти державної власності. Включення страхування до фінансів мало значною мірою суто фіскальну мету. Були часи, коли умови страхування не передбачали створення перехідних резервів. Значні суми штучно створеного перевищення надходжень над витратами зараховувались до бюджету. Інша ситуація створюється в ринковій економіці, де страхування переведено на комерційні засади. Воно стає важливим напрямком підприємницької діяльності. Страхування розглядається як окрема галузь (індустрія). Природно, що страхові компанії, як і інші підприємства, мають своє фінансове господарство, яке призначене для забезпечення статутної діяльності. У цій частині страхування входить до фінансів підприємств і галузей. В цієї роботі страхування розглядається як частина фінансового ринку, розкрито механізм взаємодії через страхування суб'єктів макроекономіки. Важливість теми цієї роботи підкреслює поширення кола страхових компаній на Україні та збільшення страхового сектору в фінансовому ринку держави.
1. Теоретичні аспекти формування страхового ринку в Україні

Страхування є насамперед системою економічних відносин між конкретними суб'єктами господарювання, де з одного боку виступають страхувальники, а з іншого -- страховики. Важливою передумовою застосування страхування є майнова самостійність суб'єктів господарювання і їхня зацікавленість у переданні відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим формуванням. Чим ця зацікавленість більша, тим і потреба у страхуванні вища. Саме в такій площині страхування розглядається у працях учених багатьох країн ринкової орієнтації. Поняття страхування є неповним і тоді, коли воно не передбачає превентивного спрямування захисту.
З урахуванням вищесказаного провідні економісти нашої країни дають таке визначення поняття «страхування»:
Страхування -- це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього.
1.1 Поняття страхового ринку, його види, та загальна характеристика

Поняття „страховий ринок" поєднує в собі дві неоднозначні категорії, а саме - „ринок" та „страхування". Під ринком розуміють певні економічні відносини з приводу купівлі-продажу, а також систему інститутів, які організують відношення обміну. Під страхуванням, як економічною категорією, розуміють певний вид економічних відносин з приводу організації страхового захисту за рахунок створення і використання страхового фонду й інших фондів та ресурсів страховика з метою стабілізації економіки, розподілу ризиків, задоволення потреб страхувальників та власників, здійснення підприємницької діяльності, інвестування в економіку країни тимчасово вільних коштів. Використовуючи ці два поняття, можна сформулювати підходи до визначення страхового ринку:
- це сфера економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист;
- це форма організації економічних відносин у сфері грошового обігу по формуванню та використанню страхового фонду й інших фондів та ресурсів страховика за допомогою купівлі-продажу страхових продуктів;
- це сукупність страховиків, страхувальників, посередників, що приймають участь в реалізації відповідних послуг;
- це середовище, у якому функціонують страхові компанії;
- це механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників та страховиків.
Обов'язковим умовами функціонування страхового ринку є наявність:
- об'єктів страхування, що мають споживчу вартість;
- потреби у страхових продуктах, послугах;
- суб'єктів страхових відносин - страхувальників, страховиків та інших суб'єктів, що здатні задовольнити зазначені потреби або їх споживати;
- можливість прийняття рішення про участь у страховій угоді.
До основних функцій страхового ринку можна віднести: :
- організація страхового захисту за допомогою продажу страхових полісів;
- акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за певними напрямами;
- забезпечення "зустрічі" страхувальника та страховика.
На сучасному страховому ринку будь-якої країни діє система об'єктивних та суб'єктивних законів економічного розвитку. До основних об'єктивних законів відносяться:
- закон попиту та пропозиції, який забезпечує виникнення тих страхових послуг, що саме необхідні споживачеві та формує адекватну ціну, забезпечуючи умови конкуренції для страховиків, створюючи умови для постійного пошуку, удосконалення форм і методів організації страхового захисту;
- закон вартості, який діє через ціну (розмір страхових тарифів) та сприяє збалансуванню економічних інтересів учасників страхових відносин, є індикатором якості страхового ринку;
- закон конкуренції, забезпечує підвищення якості страхових послуг, стимулює розширення меж страхового ринку, розвиток його інфраструктури. Окрім того, на страховому ринку діє безліч суб'єктивних економічних законів, які створюють правове поле держави, міжнародний правовий режим.
З метою наукового дослідження, практичного застосування в умовах глобалізації економіки важливим є створення певної класифікації страхового ринку. Сьогодні науковці та практики не розробили єдиної класифікації чи єдиних підходів до класифікації страхового ринку. Вона може бути здійснена за різними ознаками, в залежності від цілі дослідження чи спостереження, вивчення умов функціонування, напрямків розвитку, потреби аналізу з метою виявлення певних тенденцій тощо. Найбільш загальні ознаки, за якими можна поділити страховий ринок, представлені на рис.1.1.
Сучасний страховий ринок за територіальною ознакою поділяється на: 1) місцевий (регіональний); 2) національний (внутрішній); 3) світовий (зовнішній).
В залежності від місця споживання страхових послуг деякі вчені та практики виділяють страхові ринки: 1) внутрішній; 2) зовнішній; 3) міжнародний.
Крім того, страховий ринок можна поділити за видами страхування: 1) особисте страхування; 2) майнове страхування; 3) страхування відповідальності тощо.

Рис. 1.1 - Ознаки класифікації страхового ринку
В свою чергу кожний з цих ринків можна поділити на окремі сегменти у відповідності до підгалузей (підвидів) страхування, в залежності від форми здійснення страхової послуги, об'єкту страхування, роду небезпек. Наприклад, страхування державного майна, колективного майна, приватного майна тощо. А також страхування будівель, споруд, засобів транспорту врожаю тощо. Або страхування від нещасних випадків, страхування дітей, страхування додаткової пенсії, змішане страхування життя, страхування до повноліття тощо.
За напрямком розвитку страховий ринок поділяється на:
- екстенсивний, який передбачає швидке зростання кількості страхових компаній з невисоким рівнем платоспроможності та звуженим асортиментом страхових послуг;
- інтенсивний, який передбачає укрупнення страхових компаній, збільшення власного капіталу, покращення фінансового стану, розширення асортименту страхових послуг.
Наведений перелік ознак для класифікації страхового ринку не є вичерпним, тому її вибір залежить від багатьох факторів та цілей створення. Наприклад, є пропозиції поділяти страховий ринок за сегментами у сфері маркетингових досліджень. В практичному плані найбільш часто використовуються наступні ознаки: за місцем споживанім страхових послуг, за видами, галузями, підгалузями страхування та за типом державного регулювання страхового ринку. Товар, що пропонується на страховому ринку, є страховою послугою. А перелік видів страхування, якими може користуватися страхувальник, відображає асортимент страхового ринку.
Отже, страховий ринок визначається за трьома основаними підходами, має свої умови функціонування, виконує певні функції, класифікується за відповідними ознаками. Страховий ринок представляє собою складну багатофакторну динамічну систему за внутрішнім змістом та зовнішнім оточенням з власною структурною будовою та інфраструктурою.
Практика страхування свідчить, що страховий ринок має могутні важелі свого саморозвитку, такі як: ініціатива, підприємливість, стимули до найбільш повного задоволення потреб страхувальників. А державне регулювання якісно доповнює ринковий механізм страхування.
1.2 Організаційна структура страхового ринку України

Страховий ринок представляє собою досить складне явище, має свою внутрішню структурну будову та зовнішнє оточення. Його внутрішня будова, з одного боку, представлена суб'єктами страхового ринку, з іншого - страховими продуктами, що реалізуються. Зовнішнє оточення представлено ланками фінансової системи держави та сферою міжнародних фінансів, зв'язок з якими визначається за напрямками руху грошових потоків.
Внутрішня структурна будова страхового ринку за суб'єктами страхових відносин представлена трьома основними секторами:
1-й сектор - уповноважений орган державного нагляду за страховою діяльністю;
2-й сектор - структурні елементи страхового ринку - страховики страхувальники та об'єднання страховиків;
3-й сектор - елементи інфраструктури - страхові та не страхові посередники.
Перший сектор - Департамент фінансових установ та ринків міністерства фінансів України, структура якого представлена на рис.1.2.
Другий сектор структурної будови страхового ринку України представлений (см. рис. 1.3):
- страховиками - страховими компаніями, перестраховиками у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, державних страхових компаній;
- страхувальниками ;
- юридичними особами, фізичними особами, фізичними особами, що займаються підприємницькою діяльністю;
- об'єднаннями страховиків ;
- страхові бюро; страхові пули, товариства взаємного страхування, спілки, асоціації та інші об'єднання страховиків.
Страховиками в Україні визнаються фінансові установи, які створені у відповідних формах (см. рис. 1.3) та у встановленому порядку отримали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками-резидентами України. Акціонерна форма організації страховика найбільш поширена в Україні. Створюється за допомогою централізації грошових коштів за допомогою продажі акцій. Бувають відкриті, закриті, кептивні акціонерні страхові компанії.
Рис. 1.2 - Структурна будова Департаменту фінансових установ та ринків Міністерства фінансів України
Рис. 1.3 - Структурні елементи страхового ринку України
Товариства повні, командитні, з додатковою відповідальністю представлені на страховому ринку менше, ніж акціонерні. Створюються за рахунок внесків засновників. Різняться межею майнової відповідальності засновників за зобов'язаннями організації. Створення страхових компаній у формі товариства з обмеженою відповідальністю в Україні заборонено.
Державні страхові компанії - це форма організації страхового фонду державою. Формуються на підставі заснування державою або націоналізацією акціонерних страхових компаній. Як правило, функціонують в конкретному сегменті ринку (страхування експортних кредитів, медичне страхування іноземних громадян, які заїжджають в Україну, обов'язкове страхування від нещасних випадків на залізничному транспорті).
Моторне (транспортне) бюро є об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам; участь у ньому страховиків, що здійснюють страхування даного виду, є обов'язковою.
Авіаційне бюро є об'єднання страховиків, які приймають на страхування авіаційні ризики; участь у ньому є добровільною.
Морське бюро об'єднує страховиків, яким дозволено займатись страхуванням морських ризиків, на добровільних засадах.
Страхові пули - Ядерний пул - є обов'язковою формою об'єднання страховиків, які мають дозвіл на страхування відповідальності операторів ядерних установок за шкоду, що може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.
Товариства взаємного страхування - є формою об'єднання громадян та юридичних осіб з метою захисту своїх майнових інтересів.
Спілки, асоціації (Ліга страхових організацій України) - об'єднання страховиків на добровільних засадах з метою захисту інтересів своїх членів та здійснення соціальних програм; не можуть займатись страховою діяльністю.
Третій сектор страхового ринку представлений елементами інфраструктури, до складу якої входять (см. рис. 1.4):
- прямі посередники - страхові агенти, що діють від імені страхової компанії; страхові брокери, що діють від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник; перестрахові брокери, що також діють від свого імені та на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник ;
- непрямі посередники - ті, що професійно оцінюють страхові ризики (андеррайтер, сюрвеєр) та ті, що оцінюють страхові збитки (аварійний комісар, аджастер, диспашер);
- нестрахові посередники - виконують роботу другого напрямку.
Рис. 1.4 - Посередники страхового ринку
Посередники на страховому ринку України існують з моменту його виникнення наприкінці 80-х років. Вони були представлені тільки страховими агентами. Професійні страхові посередники почали з'являтись на страховому ринку в середині 90-х років в особі страхових брокерів. У вересні 1997 р. дев'ять професійних страхових посередників заснували Асоціацію професійних посередників України (АПСПУ).
Страхові агенти (обов'язкової реєстрації немає) - юридичні особи, для яких посередницька діяльність на страховому ринку є виключним видом діяльності (страхові агентства); інші юридичні особи, що поєднують посередницьку діяльність з іншими видами підприємництва; громадяни-підприємці, що працюють на основі агентської угоди; фізичні особи, що працюють за контрактом; страхові компанії, що мають агентські угоди з іноземними страховиками; спеціалізовані об'єднання страховиків.
Страхові брокери (підлягають обов'язковій державній реєстрації) - юридичні особи, громадяни-підприємці, представництва іноземних страхових брокерів, офіційно зареєстровані в державному реєстрі страхових брокерів України.
Андеррайтер (оцінювач страхових ризиків) - діє від імені страховика та має право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки та умови договорів страхування на основі норм страхового права.
Сюрвеєр (оцінювач страхових ризиків)- інспектор чи агент страховика, здійснює огляд майна, яке приймається на оцінку, визначає ймовірність реалізації страхового ризику.
Аварійний комісар (оцінювач страхових збитків) - встановлює причини настання страхового випадку, характер та розмір збитків, як правило займається дорожньо-транспортними пригодами.
Аджастер (оцінювач страхових збитків) - діє від імені страховика при вирішенні та врегулюванні заявлених претензій страхувальників.
Диспашер (оцінювач страхових збитків) - спеціаліст у галузі морського права, який здійснює розрахунки при загальній аварії, розподіляє збитки між судном, вантажем та фрахтом.
Окрім того, в інфраструктурі страхового ринку працюють не страхові посередники, які здійснюють консультаційні, інформаційні, рекламні, кредитно-банківські, фінансові, аудиторські, нотаріальні, біржові та інші послуги.
1.3 Інструменти регулювання страхового ринку

На страховому ринку України діють певні його регулятори, а процес страхування здійснюється за допомогою відповідних інструментів.
Головними ринковими регуляторами, які впливають на всі його структурні елементи, на формування ціни страхової послуги є : 1) податки; 2) інші обов'язкові платежі (збори, внески, відрахування); 3) біржова страхова діяльність.
Особливості оподаткування страхування досить специфічні для кожного окремого національного ринку.
Так, у відповідності до Закону України „ Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22. 05. 1997 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, передбачено певний порядок оподаткування страховиків.
На відміну від загальноприйнятої практики, коли оподаткування базується на загальних критеріях, тобто на принципах оподаткування прибутку, в Україні оподатковуються валові доходи від строкової діяльності (окрім страхування життя) за ставкою 3%.
Валові доходи від страхування життя оподатковуються двома способами:
1. Якщо договір страхування достроково розірваний то застосовується ставка 6%.
2. Якщо за інших умов, то застосовується порядок, як і при ризикових видах страхування, тобто оподаткування здійснюється за ставкою 3%.
Доходи від інших видів діяльності, що не пов'язані із страхуванням - інвестиційної; від реалізації основних засобів чи нематеріальних активів, що вибувають; від операцій з борговими зобов'язаннями; штрафи тощо - оподаткування здійснюється на загальних умовах, тобто за ставкою 30%.
Інші обов'язкові платежі, такі як до цільових позабюджетних державних фондів, місцеві податки та збори, інші податки та збори здійснюються на загальноприйнятих засадах господарюючого суб'єкта відповідної організаційної форми. Біржа є універсальним регулятором ринкових відносин. Біржова страхова діяльність в Україні в чистому виді відсутня, так як і пряма біржова страхова діяльність в сучасних умовах не здійснюється практично ні в одній країні світу. Проте роль біржі у світовому масштабі виконує страховий ринок „Ллойд", який здійснює продажу полісів за такими основними напрямками: страхування морських, не морських, авіаційних, автомобільних ризиків.
Основним інструментом страхового ринку являється договір страхування, який повинен відповідати вимогам, що закладені в ст. 16 Закону про страхування. А саме:
- повинен укладатись відповідно до правил страхування;
- повинен містити чітко зазначені вимоги щодо назви документу, назви та адреси страховика й страхувальника, зазначенню об'єкта страхування, розміру страхової суми та страхових виплат, переліку страхових випадків, розміру страхових внесків, величини страхового тарифу, терміну дії договору та порядку припинення його дії, умов здійснення страхових виплат, переліку причин відмови у страховій виплаті, прав та обов'язків сторін, тощо.
Валюта страхування обмежується дією валютного законодавства та валютними застереженнями в Україні: страхові платежі вносяться лише у грошовій одиниці України, а нерезиденти - окрім зазначеного можуть і у вільно конвертованій іноземній валюті. Страхова виплата здійснюється у тій валюті, яка передбачена договором страхування. Законодавством України встановлені певні вимоги щодо припинення дії договору страхування та умов визнання його недійсності.
Іншим інструментом на страховому ринку України є страховий поліс, який підтверджує факт укладання договору страхування, в деяких випадках замінює сам договір (страхування від нещасних випадків школярів, майна громадян, цивільної відповідальності власників транспортних засобів тощо) тобто, там, де застосовуються загальні правила та умови страхування чи страхові тарифи, обмежені державою.
Страховий ринок є складовою частиною ринку фінансових послуг, то він впливає на діяльність суб'єктів макроекономічної системи та находиться під впливом макроекономічних показників. Він дає змогу передбачувати зміну цих показників та формувати резерви на випадок різкої зміни показників.
2. Методологічні основи впливу макроекономічної системі на страховий ринок
2.1 Положення страхової компанії НАСК «Оранта» на страховому ринку України

Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта» була заснована 25 листопада 1921 року. Відтоді і до 1993 року Компанія носила назву «Укрдержстрах». Ця організація за будь-яких часів відігравала безперечно вагому роль у житті суспільства, займаючись задоволенням соціально-економічних потреб самих широких мас населення. За довгі роки своєї історії Компанія набула високого авторитету та особливої довіри з боку клієнтів. Вже в декількох поколінь назва Компанії асоціюється із гарантованим захистом та чесністю. Компанія пережила зміну назви (1993) і форми власності (1993-1996), залишаючись по цей день лідером страхового ринку України.
Компанія здійснює експансію на страховому ринку із залученням інвестиційних коштів. Окрім посилення позицій у традиційних сегментах, НАСК «Оранта» останнім часом активно впроваджує нові страхові продукти й програми, такі як:
- обов'язкове страхування автоцивільної відповідальності, комплексне страхування майна й відповідальності фізичних осіб по програмі «Мегаполіс», добровільне страхування залізничного транспорту, небезпечних вантажів;
- страхування кредитних ризиків, програми добровільного страхування ризику вкладника банку - фізичної особи, комплексне автоматизоване страхування заставного майна банків;
- розширення добровільного медичного страхування й традиційної спеціалізації - страхування сільськогосподарських ризиків і тварин, участь у страховому ядерному пулі.
На сьогодні НАСК «Оранта» -- це потужна організація, яка має найбільші в країні агентську та представницьку мережу. Вона налічує більше 9 тис. страхових агентів, 633 представництва, в т.ч. 28 обласних дирекцій і 605 філій, агенцій і відділень по всій Україні. Це забезпечує виняткову доступність страхових послуг найширшим верствам населення. НАСК «Оранта» пропонує ринку понад 50 видів страхування, які задовольняють потреби практично всіх категорій клієнтів.
Компанія продовжує твердо стояти на позиціях виключного дотримання законодавства, чесності та порядності у відношенні до своїх клієнтів та продовжує роботу з інтенсифікації свого розвитку, активно реалізуючи всі наявні ресурси.
Серед стратегічних планів компанії на наступні 2007 -- 2009 роки є зростання частки українського класичного страхування до 16-17 відсотків, обсяг страхових премій до кінця 2009 року -- 1 млрд грн., розширення мережі філій до 1050 відділень. Як заявив керівник групи компаній «БТА» в Україні, член наглядової ради НАСК «Оранта» Ануар Айжулов, упродовж трьох років казахська фінансова група „БТА", яка є одним із ключових інвесторів компанії „Оранти", має намір інвестувати в компанію від $70 до $100 мільйонів.
Як правонаступниця «Укрдержстраху» компанія є найдосвідченішим оператором страхового ринку України. Нині НАСК «Оранта» обслуговує понад 10 мільйонів юридичних та фізичних осіб на рік. Така безпрецедентна кількість клієнтів є одним із головних показників діяльності компанії, її неоціненним капіталом. Підтверджуючи високий статус національної компанії, НАСК «Оранта» постійно розширює коло клієнтів, пропонуючи їм послуги високої якості. Основними принципами діяльності компанії залишається особлива турбота про клієнтів із дотриманням усіх законодавчих норм. Страхова компанія «Оранта» посіла перше місце у рейтингу страхових компаній України відповідно до висновків Українського рейтингового агентства «Гвардія брендів» і окремо відзначена нагородою «Вибір року 2006» як краща страхова компанія року одразу у двох номінаціях -- страхування авто і страхування майна.
СК НАСК „Оранта” до кінця 2009 року планує збільшити кількість філій до 1050 відділень та збільшити власну долю ринка до 17%. Для цього акціонери НАСК «Оранта», у тім числі казахстанська фінансова група БТА, інвестує у компанію до $100 млн.
Мета - відкрити максимальну кількість сейлз-офісів з одним-двома співробітниками у великих та середних містах, в спальних районах, щоб приблизитися до майбутніх покупців. СК також планує розширити присутність на кордоні, у тому числі за рахунок покупки страховиків.
Страховики вважають, що масштабна стратегія є необхідною тому, що більшість українських компаній з іноземними інвестиціями мають намір розвиватись „агресивно та амбіційно”. НАСК „Оранта” є лідером на страховому ринку України (см. рис. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4).
Рис. 2.1 - Показники страхових платежів конкурентів ( „Еталон”, „АСКА”, „ІНГО Україна”, „Гарант Авто”) за кварталами у 2005-2006 рр.
Рис. 2.2 - Показники страхових платежів конкурентів („Кредит-Класік”, „УПСК”, „ТАС”, „Універсальна” , „ PZU Україна”) за кварталами у 2005 - 2006 рр.
Рис. 2.3 - Показники страхових виплат конкурентів ( „Еталон”, „АСКА”, „ІНГО Україна”, „Гарант Авто”) за кварталами у 2005 - 2006 рр.
Рис. 2.4 - Показники страхових виплат конкурентів („Кредит - Класік”, „УПСК”, „ТАС”, „Універсальна” , „ PZU Україна”) за кварталами у 2005 - 2006 рр.
Рівень страхових платежів та виплат страхових компаній на страховому ринку за період 9 місяців 2006 р. може бути наданий в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Рівень страхових платежів та виплат страхових компаній на страховому ринку за період 9 місяців 2006 р.
компанія
Страхові платежі
Страхові виплати
I кв. 2006
I півріччя 2006
9 місяців 2006
зміна місця
1 кв 2006
I півріччя 2006
9 місяців 2006
зміна місця
частка, %
місце
частка, %
місце
частка, %
місце
частка, %
місце
частка, %
місце
частка, %
місце
Оранта
2,42
4
2,81
4
2,88
4
0
5,82
3
6,50
4
8,55
1
^
3
Гарант Авто
1,50
8
1,60
8
1,74
7
^
1
2,42
5
2,90
7
3,50
7
0
АСКА
1,36
9
1,50
10
1,48
8
^
2
1,68
8
2,00
10
2,41
9
^
1
ІНГО Україна (Остра-Київ)
1,15
10
1,30
11
1,36
10
^
1
3,05
4
3,90
5
4,37
6
v
1
Універсальна
0,96
11
1,10
12
1,10
12
0
1,68
9
2,10
9
2,66
8
^
1
Еталон
0,76
13
1,10
13
1,05
13
0
1,57
11
2,90
6
5,23
5
^
1
Кредо-Класік
0,72
15
1,00
14
1,30
11
^
3
0,86
17
1,30
16
1,29
14
^
2
УПСК
0,85
12
1,00
15
1,01
14
^
1
0,74
20
1,00
17
1,07
20
v
3
PZU Україна (Скайд Вест)
0,57
18
0,70
17
0,85
15
^
2
1,78
7
2,00
11
2,40
10
^
1
ТАС
0,47
24
0,60
20
0,62
20
^
0
0,82
18
1,00
19
1,08
19
0
Всього ринок
100
100
100
100
100
100
На ряду з рівнем страхових виплат та платежів страхових компаній на страховому ринку України за аналізуючий період слід розглянути основні показники платоспроможності, а саме активів та капіталу (см. табл. 2.2).
Табл. 2.2
Основні показники платоспроможності конкуруючих страхових компаній на страховому ринку України за період 9 місяців 2006 року
компанія
Активи
Капітал
I кв. 2006
I півріччя 2006
9 місяців 2006
зміна місця
1 к. 2006
I півріччя 2006
9 місяців 2006
зміна місця
доля, %
місце
доля, %
місце
доля, %
місце
частка, %
місце
частка, %
місце
частка, %
місце
Оранта
1,20
10
1,30
10
1,16
10
0
0,52
22
0,47
25
0,43
24
^
1
Гарант Авто
0,70
18
0,80
17
0,79
14
^
3
0,58
19
0,55
20
0,52
19
^
1
АСКА
1,00
11
1,00
11
0,95
11
0
1,05
11
0,97
11
0,96
12
v
1
ІНГО Україна (Остра-Київ)
0,50
23
0,50
25
0,54
22
^
3
0,26
37
0,25
45
0,25
43
^
2
Універсальна
0,50
22
0,70
18
0,64
19
v
1
0,39
32
0,34
37
0,28
38
v
1
Еталон
1,70
5
1,70
6
1,60
6
0
1,69
7
1,80
6
1,62
9
v
3
Кредо-Класік
0,80
13
0,80
12
0,88
12
0
0,95
14
0,89
14
0,90
14
0
УПСК
0,50
25
0,50
23
0,52
24
v
1
0,42
29
0,44
27
0,43
23
^
4
PZU Україна (Скайд Вест)
0,60
19
0,50
22
0,57
21
^
1
0,58
21
0,47
24
0,36
35
v
11
ТАС
1,50
8
1,40
8
1,58
7
^
1
1,88
6
1,71
7
1,64
8
v
1
Всього ринок
100
100
100
100
100
100
2.2 Вплив макроекономічних показників на діяльність Компанії

Держава планує змінити податковий режим для страховиків і юридично закріпити професійну відповідальність брокерів. Ступінь розвитку українського страхового ринку адекватна загальноекономічному положенню в країні. Якщо серйозно подивитися на цю формулу, то ви заметете, що в ній викладена дуже проста, але правильна думка: "Страхування - це завжди похідна від тих процесів, що відбуваються в країні". Висока інфляція - знижуються темпи розвитку страхування. Знижується інфляція - розвивається страхування. Є доходи в підприємств - вони думають про збереження своїх активів. Немає доходів - не думають. Збільшується обрій планування, здатність вибудовувати довгострокову стратегію - компанії і люди починають звертатися до страховиків. Якщо вони живуть сьогоднішнім днем, то страхування їм у загалі не потрібно. Зараз склалася дуже позитивна ситуація і страхування розвивається динамічно, темпи росту в класичних видах страхування перевищують 25% річних. Одночасно відбувається різке зниження в тих секторах страхування, що експерти звичайно зв'язують з різного роду схемами податкової оптимізації. Обсяги страхування життя упали в шістьох разів. Колись страхування життя займало майже 50% всього обсягу страхового ринку. Зараз це незначний сегмент. І цей процес буде продовжуватися. Сьогодні страхування намагаються використати за для наживи. Прикладом цього може бути використання системного страхування.
Системне страхування зараз не заохочується. Заборонено страхування протиправних дій. Та й уявному виді є заборона "схемного" страхування, тому що розмір страхової премії за законом повинний бути адекватний розміру ризику страхуємої події. Усі схеми засновані на тім, що гроші попадають до страховика, а величина страховки не адекватна відповідальності, прийнятої на себе страховиком. Потім ці гроші ідуть шляхом перестрахування в різні місця, де вони можуть обналичиваться чи звертатися в якісь активи. Ключове питання в тім, хто виявиться більш наполегливим, - податківці, представники МВС чи страховики. На Заході системне страхування має питому вагу. Страховики можуть робити різні послуги, у тому числі і по поліпшенню балансу свого клієнта. Тільки не треба показувати їх як страхові послуги. Якщо це зробити саме так, то такі послуги автоматично вийдуть з - під того податкового режиму, що існує в страховиків. Страховик не платить ПДВ із премій і компенсацій. Тому якщо страхова компанія хоче зробити своєму клієнту послуги по поліпшенню балансу, нехай робить, але тільки в іншому податковому режимі, заплативши ПДВ. Але страховикам це не цікаво. І на Заході такого роду схеми не заборонені тільки тому, що для них теж існує свій, окремий від класичного страхування податковий режим. Питання в тім, наскільки гарно держава вміє керувати фінансовими потоками, що проходять через це страхування. У яких ось випадках держава дійсна може бути зацікавлене в стимулюванні напрямку частини засобів страхувальників на рішення стратегічних задач. На мій погляд треба розвивати медичне страхування. За допомогою медичного страхування, за рахунок засобів підприємств, при правильному оподатковуванні, ми могли б відродити систему профілактичних оглядів, диспансеризацій, ранньої діагностики захворювань, яка б зберігала потенціал здоров'я самої креативної і продуктивної частини населення. У цьому випадку страховики допомагають оптимізувати податки підприємцям, однак не у своєкорисливих цілях, а для рішення державних соціально - значимих задач. Тому завжди потрібно проводити розходження між цілями оптимізації.
Також слід розвивати страхування професійної відповідальності. У міру усвідомлення того, що нам потрібна стійке економічне середовище, кількість видів обов'язкового страхування професійної відповідальності буде збільшуватися. Обсяг обов'язкових видів страхування на сьогодні надзвичайно далекий від того рівня, що забезпечує безперебійні господарські зв'язки. Це стосується не тільки відносин між великими корпораціями, але звичайних побутових послуг. Слюсар зробив свою роботу не якісно, квартиру залило, а одержати компенсацію в належному обсязі одержати не вдається. Безумовно, діяльність такого роду повинна бути застрахована. І це стосується не тільки служб ЖКГ. Це стосується і лікарів, рієлторів, і оцінювачів. Страхувати професійну відповідальність потрібно тим фахівцям, чия діяльність може привести до значимого збитку, при цьому практично не існує ніяких механізмів, ніяких серйозних фінансових гарантій того, що ці рієлтори, водопровідники і подібні їм зможуть самостійно компенсувати нанесений збиток.
В Україні зараз діє близько 1300 страхових брокерів. Однак в Україні цей ринок не дуже розвитий. Частково в цьому винне законодавство, що недостатньо точно визначає обов'язку брокера, його повноваження, його відповідальність і адекватний податковий режим їхньої діяльності. Для того щоб брокер став повноцінним представником клієнта і працював би не тільки в момент продажу йому поліса, а відслідковував би всю історію цього поліса аж до врегулювання збитків, роблячи в тому числі і юридичній підтримці клієнту, вимагаються серйозні виправлення в законодавство.
Сьогодні зі страхових премій ПДВ не виплачується. Однак якщо спробуємо передати цю премію страховику через брокера, податкові органи зажадають сплатити ПДВ, причому не тільки з плати за послуги брокеру, але і із самої премії. ПДВ прийдеться заплатити з усієї суми. Вхідного ПДВ у брокера не буде, тому він не зможе компенсувати сплату цих податків. І це стосується не тільки брокерів. Якщо ми хочемо, щоб інфраструктура страхового ринку розвивалася, необхідно для всіх учасників цього ринку установити єдиний податковий режим, що дозволив би всім плідно співробітничати. Крім того, необхідно визначити зміст договору брокера і клієнта. Зараз у законі про це не визначено. Там визначено лише, що брокер може представляти інтереси страхувальника чи страховика, але не того й іншого одночасно. Однак у законі конкретно не визначено, у чому ж складається це представлення інтересів і за що брокер несе відповідальність. Необхідно вказати, що брокер не просто може, а зобов'язаний супроводжувати клієнта на всіх етапах взаємодії останнього зі страховиком, і тим більше під час врегулювання випадків страхового відшкодування. Тоді стане зрозуміло, що брокер повинний робити. Так само погано визначене питання професійної відповідальності брокерів, як це зроблено в багатьох країнах. Що найменше двічі під час проведення брокером операцій по виконанню договору з клієнтом на ньому "повисає" дуже серйозна фінансова відповідальність. У момент передачі страхової премії від клієнта страховику і під час передачі страхового відшкодування від страховика клієнту.
Існує думка, що перестрахування на 90% працює на оптимізацію податків. Але я з цим погодитися не можу. Класичне страхування розвивається досить динамічно, відповідно, класичне перестрахування існує і росте. По перевазі великі серйозні компанії не опускаються до участі в податкових схемах, тому що миттєва вигода сьогодні завтра може обернутися втратою ліцензії, що нанесе компанії непоправний збиток. Хоча, безумовно, проблеми й у цьому сегменті теж є. Перестрахування - це похідна від страхування. Хвороби, що маються в останнього, виявляються й у першого.
Зараз у багатьох секторах економіки виникають саморегульовані організації. Вони також виникають і на страховому ринку. У тих випадках, коли саморегулювання полягає тільки у встановленні деяких норм, обов'язкових і значимих лише для учасників якогось об'єднання, те такі само регульовані організації не заслуговують окремого згадування в законі. Чи мало з яких причин люди вирішать об'єднатися і почнуть себе само обмежувати. Згадування в законі заслуговують тільки ті само регульовані організації, діяльність і правила яких торкають інтереси третіх осіб. Тим часом у нас тільки держава має право встановлювати правила, обов'язкові для третіх осіб. І ось де встає питання, у яких випадках держава вважає за можливе передачу само регульованим організаціям права встановлювати норми, обов'язкові для третіх осіб.
Зараз перед Україною постає питання що до відкриття ринку. На мій погляд, гостроту проблемі створюють не об'єктивні обставини чи процеси, а той факт, що ми можемо не встигнути законодавчо підготуватися до відкриття свого ринку. Наприклад, у Німеччині до цієї проблеми відносяться дуже спокійно. Якщо компанія набудована на довгострокову роботу, то вона завжди прагне створити дочірню організацію, відповідно до цього і налагоджене законодавство Німеччини: робота філії економічно менш приваблива, чим робота дочірньої організації. У підсумку ще рік назад у країні було шість філій швейцарських компаній, а тепер тільки одна. При цьому ринок формально відкритий. Якщо ми підемо цим шляхом, то в нас не буде особливих проблем, навіть якщо буде прийняте політичне рішення про безмежне відкриття ринку.
Щоб зрозуміти, що відбувається сьогодні на страховому ринку України, треба вивчити страхування взагалі. Сучасний ринок базується на трьох основах: виробництво товарів, послуг; фінансовий сектор - грошовий обіг і регулювання; керування ризиками - це, у тому числі, страхування й оцінка об'єктів страхування. Якщо немає третьої складовий - керування ризиками, то вступає в дію другий закон термодинаміки, перекладений на економічний ґрунт - всяка економічна система без впливу на неї з поза інструментами фінансового керування і контролю прагне до саморуйнування. Одним з інструментів керування як окремого бізнесу-процесу, так і макроекономіки є страхування. По своїй суті страхування - це продаж (чи покупка) імовірності одержання обговореної в полісі вигоди при настанні якої-небудь події. Причому ж одна зі сторін угоди незацікавлена в настанні страхової події: страхова компанія - щоб не понести збиток у виді страхової виплати; страхувальник так само незацікавлений у настанні страхової події, оскільки, як правило, страхова сума апріорі не компенсує всіх понесених їм утрат. Прикладами страхування можуть служити поліси страхування майна - руйнування, крадіжки, псування; страхування фінансових ризиків-ризик неплатежів по угоді, невиплат при кредитуванні, збитки розкрадання грошей. Це в теорії. На практиці послугами реального страхування користаються близько 7% учасників ринку. По оцінках експертів, ринок страхування України не є прозорим і стабільним. Вважається, що тільки 30% страховиків сумлінно працюють із клієнтами. В основному страхування використовують для сірих зарплатних схем і зниження оподатковуваної бази. Пояснення задоволене простої: про яке керування ринком може йти мова, якщо обсяг "чорного" готівково-грошового обороту в Україні за різними оцінками складає від 80 до 150 відсотків ВВП? Застосування страхування як інструмента керування бізнесом має на увазі, що бізнес ведеться легальними способами. Сьогодні в Україні таке можуть дозволити собі лише "державні" компанії або компанії в великою часткою іноземного капіталу.
2.3 Державне регулювання діяльності НАСК «Оранта»

В кожній країні держава намагається регулювати будь-який вид людської діяльності. В новому тлумачному словнику української мови термін «регулювати» визначається як «застосовувати, впорядковувати що-небудь, керувати чимось, підкоряючись його відповідним правилам, певній системі». У відповідності до зазначеного розуміння терміну „регулювати" кожна держава має свою створену систему регулювання в країні внутрішніх та міжнародних економічних відносин.
Державне регулювання страхування, як і економіки загалом, є науково обґрунтованим самозахистом суспільного ладу від властивих механізму ринкової економіки тенденцій, що саморуйнуються, які зумовлені наявністю позитивних зворотних зв'язків. Визначальними структурними ознаками ринкової економіки є:
- основні форми власності;
- спосіб координації господарських економічних інтересів.
Координація - це механізм впливу соціально-економічної системи на дії господарюючих суб'єктів у відповідності до пріоритетних цілей цієї системи. Такий вплив здійснюється як адміністративними, так і економічними засобами, на пріоритетну користь останніх. Тобто регулювання фінансово-господарського механізму у сфері страхування з боку держави направлено на реалізацію головної сучасної цілі суспільного ладу - стабілізацію економіки держави за допомогою організаційного, юридичного, фінансового та мотиваційного впливу на суб'єктів фінансово-господарських відносин.
Система правового регулювання в Україні включає в себе наступну ієрархію нормативно-правових актів:
- Конституція України - основний закон;
- Міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких дала Верховна Рада і які в силу цього є частиною національного законодавства України;
- Цивільний Кодекс Укр и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.