На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 89887


Наименование:


Курсовик пдготовка зовншньоторговельної угоди з мпорту риби

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 14.06.2015. Сдан: 2015. Страниц: 59. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План

Вступ……………………………………………………………………………………2
Розділ I. Особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку……3-11
1.1. Поняття та види комерційних операцій………………………………3-7
1.2. Імпортні операції………………………………………………………..7-9
1.3. Законодавчо нормативне забезпечення проведення імпортних операцій з сільськогосподарською продукцією в Україні……………………..9-11

Розділ II. Організація імпортних операцій……………………………………….12-33
2.1. Дослідження кон’юктури зовнішнього ринку Рибних консерв……12-17
2.2. Структура і зміст контракту на імпорт……………………………….18-20
2.3. Базисна умова контракту……………………………………………….20-26
2.4. Аналіз та розрахунок ціни на імпорт………………………………….26-29
2.5. Умова платежу та розрахунку за умовою контракту…………………29-33

Розділ 3. Техніко-економічне обгрунтування імпортної операції та розрахунок економічної ефективності імпорту Консерви з печінки тріски………34-52
3.1. Методика розрахунку показників ефективності імпорту……………34-36
3.2. Сертифікація імпортної продукції…………………………………….36-41
3.3. Документообіг імпортною операцією…………………………………41-47
3.4. Митне оформлення імпортної операції………………………………..47-51
3.5. Розрахунок ефективності імпортної операції…………………………51-51

Висновок………………………………………………………………………………..53

Список літературних джерел……………………………………………………….51-51
Додаток……………………………………………………………………………….56-58

ВСТУП
Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світовогосподарських звязків. Вона опосередковує практично всі види та форми міжнародного співробітництва, включаючи спільну підприємницьку діяльність різнонаціональних субєктів, міжнародний трансферт технологій тощо.
Метою даної курсової роботи є проаналізувати специфіку українського та світового ринку консерви з печінки тріски; визначити ефективність експорту даного товару більше дізнатися про законодавчу базу щодо укладання та регулювання зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу товарів.
Рибна галузь України відіграє значну роль для розвитку
продовольчого комплексу країни. Специфічною особливістю рибної галузі України є те, що близько 80 відсотків сировини добувається в межах виключних економічних зон іноземних країн та відкритій частині Світового океану і лише 20 відсотків риби видобувається в виключній економічній зоні держави та внутрішніх водоймах України, включаючи товарне рибництво.
Реальне входження будь-якої держави в світовий політичний та економічний простір вимагає адаптованості її національного економічного комплексу до вироблених міжнародним товариством певних правил та принципів поведінки у зовнішньому, спільному для всіх учасників світової економічної системи, середовищі. В економічно розвинених країнах зовнішньоекономічна проблематика регулюється міжнародними економічними відносинами, що реалізуються через систему внутрішніх правових інститутів окремих країн та блоків, куди входять ці країни.


РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ КОМЕРЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ НА СВІТОВОМУ РИНКУ
1.1. Поняття та види комерційних операцій
Будь-який вид зовнішньоекономічної діяльності супроводжується здійсненням комерційної операції.
Під зовнішньоекономічною комерційною операцією слід розуміти комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладення і виконання торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру.
Обєктами комерційних операцій є товари, послуги, науково-технічні знання і досвід, технології тощо.
Міжнародні комерційні операції поділяються на основні, які здійснюються між безпосередніми учасниками операції, та забезпечувальні (допоміжні), повязані з переміщенням товару до покупця. Великий інтерес становлять основні комерційні операції, кількість яких значно зростає з поглибленням ринкових реформ в Україні.
До зовнішньоторгових операцій належать експортно-імпортні операції, реекспортні та реімпортні операції, операції зустрічної торгівлі.
Експортні операції передбачають продаж і вивезення товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.
Імпортні операції - це закупівля і ввезення іноземних товарів для реалізації їх на внутрішньому ринку країни-імпортера або виробничого споживання підприємством-імпортером.
Експортно-імпортні операції здійснюються прямо між контрагентами (прямий експорт та імпорт) або через посередника.
Під реекспортною операцією слід розуміти продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні жодній обробці. Митною статистикою реекспортними вважаються також операції, при яких попереднє завезення товарів з-за кордону не обовязкове, а вони відправляються новому покупцю без завезення в реекспортуючу країну. Реекспортні товари, як правило, призначені для торгівлі на міжнародних аукціонах і товарних біржах. Здійснюють реекспортні операції торгові фірми для отримання прибутку завдяки різниці цін на той самий товар на різних ринках. Реекспортні операції передбачають укладення двох зовнішньоторго­вих угод реекспортером. За першою угодою він купує товар, а за другою - продає його.
Перевезення товарів через країну транзитом не розглядається як реекспорт.
Реімпортна операція - це придбання і завезення з-за кордону раніше експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки. До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів, повернення товарів, не реалізованих на аукціонах та через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є дворазовий перетин товарами кордонів своєї країни - при вивезенні і при ввезенні. Повернення з-за кордону вітчизняних товарів з виставок та ярмарок до реімпорту не належить.
Операції зустрічної торгівлі - це операції, при яких закупівля продукції супроводжується зворотними поставками товарів з метою досягнення експортно-імпортного балансу. До таких операцій належать: операції натурального обміну; операції, які передбачають участь продавця в реалі­зації товарів, запропонованих покупцем; операції в рамках промислового співробітництва.
Операції натурального обміну відомі під назвою бартерних. Для їх здійснення між субєктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним субєктом господарської діяльності оформляється єдиний договір, який передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не опосередкований рухом грошових коштів у готівковій або безготівковій формі. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, які експортуються та імпортуються, наведена в іноземній валюті з обовязковим вираженням її в доларах США. На кількість товарів, які обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку. Регулювання бартерних операцій регламентується Указом Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" № 85/95 від 27.01.1995 р.
Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає як продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій формі. Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному контракті. В ньому ж може бути передбачено взаємне задоволення інтересів партнерів в будь-якій іншій формі, наприклад, чаткова оплата початкової поставки чи інше.
При підготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні Б список товарів, що вона хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які вона пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні списки товарів, які є невідємною частиною компенсаційної угоди. Компенсаційні угоди часто укладають при будівництві великих обєктів. В цьому випадку країна отримує від іноземних банків довготермінові кредити, які в майбутньому погашаються за рахунок експорту частини продукції, виготовленої на споруджених обєктах.
Найпоширенішою формою зустрічної торгівлі є зустрічні закупки. Вони означають зобовязання експортера закупити чи забезпечити закупівлю третьою стороною товарів на певну суму в країні імпортера. Імпортер виставляє закупівлю експортером товару в його країні обовязковою умовою контракту. При цьому товари можуть і не належати до предмета угоди, і дуже часто під час переговорів експортер не знає, які товари може запропонувати йому імпортер. При такій операції імпортер частину валюти залишає у своїй країні, що йому вигідно.
Обсяг зустрічних закупок від загальної суми фіксується в контракті. В контракті записується, що експортер протягом певного періоду з дати підписання контракту підпише контракти з контрагентами з країни-імпортера на закупівлю товарів, не вказуючи яких, на обумовлену суму.
При авансованих закупках сторона, зацікавлена в продажу своїх товарів партнеру, спочатку закуповує у нього якісь товари, після чого поставляє на цю суму свої товари. Набір товарів може бути довільним. Суть угоди типу "оффсет" полягає в тому, що експортуюча країна погоджується закупити від країни-імпортера товари в залік експортної поставки. Такі угоди укладаються між країнами при купівлі-продажу дорогих товарів (військової техніки і т.д.) з "джентльменськими угодами" і не вимагають юридичного оформлення.
Змістом угоди типу "світч" є передача експортером своїх зобовязань із зустрічної торгівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій фірмі. Такі операції застосовуються в поєднанні з іншими операціями зустрічної торгівлі (крім бартерної), оскільки вони не є самостійною формою торгівлі.
Угоди про співробітництво на компенсаційній основі передбачають поставку іноземним партнерам на умовах кредиту комплектного обладнання та інжинірингових послуг з наступним його погашенням за рахунок виторгу від зустрічної поставки виробленої на цьому обладнанні продукції.
Недоліком такої угоди для експортера є довготривалий термін вилучення з обігу коштів, що обумовлене великою тривалістю здійснення проекту.
Найтриваліші стійкі звязки між торговими партнерами, при яких торгівля виступає частиною промислового співробітництва, забезпечує виробниче кооперування. Найпоширенішими його видами є: підрядне кооперування, договірна спеціалізація, спільне виробництво.
При підрядному кооперуванні одна із сторін (замовник) доручає іншій (виконавцю) виконання певної роботи відповідно до обумовлених вимог (обсяг, термін, ціна тощо). За необхідності замовник може пере­давати підряднику технологію, креслення і специфікації, обладнання і матеріали.
Договірна спеціалізація передбачає розмежування виконання окремих частин і етапів виробничих програм, здійснення, за необхідності, перерозподілу капітальних вкладень.
1.2. Імпортні операції
Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світовогосподарських звязків. Вона опосередковує практично всі види та форми міжнародного співробітництва, включаючи спільну підприємницьку діяльність різнонаціональних субєктів, міжнародний трансферт технологій тощо.
Імпорт - це витрати окремих осіб, фірм та уряду даної країни на придбання товарів та послуг, що вироблені в інших країнах.
Під імпортом розуміють та статистично обраховують:
1) ввезення до країни товарів іноземного походження безпо­середньо з країни-виробника чи країни-посередника для особистого споживання, промислових, сільськогосподарських, будівельних та інших підприємств чи для переробки з метою наступного споживання або з метою вивезення з країни;
2) ввезення товарів з вільних економічних зон та приписних складів;
3) ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, що були раніше вивезені з країни і не зазнали там переробки (реімпорт). До реімпорту відносяться товари, які не продались на аукціоні або забраковані споживачем;
4) ввезення товарів з метою переробки під митним контролем. Це такі товари, які ввозять до країни для переробки з метою наступного вивозу готової продукції, що містить у собі даний товар у переробленому вигляді. Наприклад, ввезення рослинної олії для виробництва на експорт сардинових консервів. В цих випадках, як правило, імпортер звільняється від сплати митного збору.
Експортно-імпортні операції вважаються здійсненими, якщо товар пропущений через державний кордон країни-контрагента, що передбачає попереднє виконання певних митних формальностей і процедур, до яких входить і надання інформації для статистичного обліку.
В міжнародній практиці під експортом та імпортом розуміють винятково операції комерційного характеру. Поставки у вигляді допомоги, подарунків, що здійснюються на неповоротній основі, до вартості експорту та імпорту не включаються, а враховується окремо.
У рамках міжнародного права були укладені такі міжнародно-правові акти, які б полегшили проведення зовнішньоторгівельних операцій:
1. Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, укладена у Нью-Йорку 14 червня 1974;
2. конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена у Відні у 1980 р.;
3. Конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена у Гаазі у 1985 р.
Найбільш широко в практиці міжнародної торгівлі використовується Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу, прийнята у Відні в 1980 р. Вона являє собою міжнародний документ, що має практичне значення при підписанні і виконанні зовнішньоторгових контрактів. Віденська конвенція була розроблена комісією ООН про право міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) з метою визначення єдиних норм, що регулювали б міжнародні торгові договори.
Учасниками Віденської конвенції являються більше 30 країн. До них відносяться Австрія, Китай, Німеччина, Італія, Польща, Швейцарія, США, Ірак, Франція та ін. На території України Конвенція вступила в дію з 1 лютого 1991 року.
Віденська конвенція складається з чотирьох частин, ( а саме: сфера застосування і загальні положення; укладення договору;купівля-продаж товарів; заключні положення) і 101 статті, в яких докладно визначається порядок підписання договору міжнародної купівлі-продажу (частина ІІ) і його основні умови (частина III). Треба мати на увазі, що Віденська конвенція не регламентує всі аспекти міжнародної купівлі-продажу.
Значення даної Конвенції полягає в усуненні значних розбіжностей в національних законодавствах, що регулюють міжнародну купівлю-продаж товарів; визначенні рис міжнародного характеру договору; встановленні переліку видів договорів і послуг, на які не розповсюджується її дія; визначенні головних прав і обовязків сторін за договором; встановленні форми контракту купівлі-продажу; визначенні засобів правового захисту у випадку порушення договору продавцем чи покупцем та ін.
Разом з тим Віденська конвенція носить диспозитивний характер. Це означає, що сторони можуть в договорі відступити від будь-якого положення Конвенції чи змінити його дії. І це повинно бути вказано в контракті. Якщо в контракті купівлі-продажу таких відступів не передбачено, до нього повинні використовуватись норми Віденської конвенції 1980 р..................................................................................
Що стосується національного законодавства, треба сказати, що практично в усіх країнах прийняті законодавчі акти, що містять норми, які регулюють відносини міжнародної купівлі-продажу. В одних країнах - це торгові кодекси (Франція, Німеччина, США, Швейцарія і т.д.), в інших - спеціальні законодавчі акти про міжнародну купівлю-продаж (Великобританія та ін.). В Україні відносини міжнародної купівлі-продажу регулюються Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Значний вплив на зміст зобовязань сторін за контрактом купівлі-продажу здійснюють прийняті в міжнародній практиці звичаї й звичайності. Вони відіграють вирішальну роль при вирішенні суперечок в арбітражі.
1.3. Законодавчо-нормативне забезпечення імпортних операцій з сільськогосподарською продукцією в Україні
Законодавство України містить спеціальний нормативний акт, який стосується регулювання імпорту сільгосппродукції. Це Закон України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17 липня 1997 р. (з відповідними змінами).
Цей Закон встановлює порядок тарифного і нетарифного
регулювання імпорту сільськогосподарської сировини та продуктів її
переробки для створення рівних умов конкуренції між продукцією вітчизняного виробництва та продукцією нерезидентів, а також деякі методи цінової підтримки сільськогосподарських товаровиробників України.
В ст.4 цього закону обумовлено, що сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає санітарно-епідеміологічному, радіологічному, а в разі ввезення обєктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду - товарів першої - пятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої - шістнадцятої, девятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) - ветеринарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Порядок ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів здійснюється в порядку, визначеному законом.
Продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під
визначення другої - двадцять першої груп Української класифікації
товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), можуть бути
випущені з-під митного контролю на територію України з країн,
вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробах,
упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом
Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву
продукту, масу (обєм), склад, із зазначенням переліку
використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування,
харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних
речовин або сполук, а також сертифіката походження таких
продуктів. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату
граничного строку використання, побічні ефекти споживання або про
їх відсутність, назву харчових добавок (консервантів) за їх
наявності, місце виготовлення, найменування й адресу виробника
таких продуктів та посилання на власника торгової марки за його
наявності, а по віднесених до підакцизних товарів - відомості
зазначаються згідно із законами України. Зазначені відомості мають
бути виконані українською мовою, за винятком торгової марки,
логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що
можуть виконуватися іноземними мовами.
Продукти, які продаються населенню із порушенням вимог,
встановлених цією статтею, вважаються такими, що були ввезені в
Україну із порушенням митних правил.
Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює перелік
харчових добавок (консервантів), продукти із вмістом яких не
можуть бути ввезені на територію України.
Статтею 6 встановлюється, що ставки ввізного мита на товари першої - двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначаються Митним тарифом України.
Повні ставки ввізного (імпортного) мита на товари першої та
другої груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності
(крім підакцизних) встановлюються у подвійному розмірі до розміру
пільгових ставок ввізного (імпортного) мита, визначених у статті 6
цього Закону.
Сезонні ввізні (імпортні) мита запроваджуються щорічно у
под........


Список літературних джерел
1. Закон України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17 липня 1997 р. (з відповідними змінами).
2. Закон України „Про стандартизацію”.
3. Закон України „Про підтвердження відповідності” від 17 травня 2001 року №2406-ІІІ
4. Закон України „Про акредитацію органів з оцінки відповідності” від 17 травня 2001 року №2407-ІІІ.
5. Закон України „Про підтвердження відповідності”
6. Закону України „Про акредитацію органів з підтвердження відповідності”.
7. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 р. №28.
8. Наказ Про затвердження порядку обліку субєктів господарювання, які здійснюють консервне та пресервне виробництво з риби та інших водних живих ресурсів від 12.07.2007 № 137
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. №376.
10. Постанова Верховної Ради Про концепцію розвитку рибного господарства України
11. Указ Президента України "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" № 85/95 від 27.01.1995 р.
12. Григорьев Ю.А. Практика внешнеэкономической деятельности.-М., Паимс, 1998.
13. Солошенко Л. Внешнеэкономическая деятельность. - Х-ков: “Фактор”, 2001
14. Управління зовнішньоекономічною діяльність / Під ред. А. І. Кредісова - К: ВІРА-Р, 2002
15. Управление внешнеэкономической деятельностью: Учеб пос./ Под ред.А.И.Кредисова. - К, 2001.
16. Цветков Р. А., Карпухин С. В. Практика проведения расчетов во внешней торговле. - М., 1993.
17. www.dkrg.gov.ua - Державний комітет рибного господарства
18. www.agroua.net
19. www.who-is-who.com.uа < > 20. www.ukrstat.com.ua




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.