На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 90948


Наименование:


Курсовик Грошовий обг: суть, закони грошового обгу та основн тенденцї.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 18.09.2015. Сдан: 2012. Страниц: 53. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
ВСТУП 4
ОСНОВНА ЧАСТИНА 5
1. Історія виникнення та еволюція грошей. 5
2. Суть, структура та закони грошового обігу. 21
3. Основні тенденції грошового обігу в сучасному світі. 28
4. Умови стабілізації та регулювання грошового обігу в Україні. 33
4.1. Грошово-кредитна політика України: умови формування та основні напрями реалізації. 33
4.2. Сучасний стан грошового обігу в Україні. 37
4.3. Умови стабілізації та регулювання готівкового обігу України. 47
4.4. Умови стабілізації та регулювання безготівкового обігу України. 49
ВИСНОВКИ 53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 55


ВСТУП
Гроші відносяться до тих особливих історичних категорій, які завжди були найбільш актуальними в економічній думці, так як в процесі грошового обігу найбільшою мірою проявляються і реалізуються інтереси суб’єктів ринку. Через гроші, їх функції кожен індивідуум реалізує свої потреби, тому грошова система і визначає взаємозв’язок між виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. Порушення цього взаємозв’язку неодмінно призводить до виникнення протиріч в економічному житті. Грошовий ринок є найбільш чутливим і вразливим елементом системи економічних відносин, що в свою чергу означає можливість його використання для впливу та регулювання окремих макроекономічних показників і економіки в цілому.
Грошовий обіг - це неперервний рух грошей у сфері обігу та їх функціонування як засобу платежу й обігу. За його допомогою здійснюється розширене відтворення. Поряд з кредитом та фінансами він виступає складовою частиною єдиного грошового обороту і водночас становить самостійне економічне явище, що має свою особливу специфіку й механізм впливу на економіку. Опосередковуючи рух реальних товарів і послуг у процесі суспільного відтворення, грошовий обіг вимагає лише строго визначеної маси грошей.
Метою роботи є вивчення соціально-економічних та організаційно-економічних відносин у сфері грошового обігу; вивчення основоположних законів грошового обігу та оволодіння практичними навичками використання закономірностей функціонування грошових систем.


ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Історія виникнення та еволюція грошей.
У розвинутому товарному господарстві всі товари прирівнюються до грошей, що виражають вартість усіх інших товарів. Але перед тим, як вартість того чи іншого товару знайшла свій вираз у грошовій своїй формі, вона пройшла тривалий і складний шлях розвитку.
Гроші мають багатотисячолітню історію. Це складний і найважливіший елемент ринкової економіки. Зрозуміти економічну сутність грошей можна лише на основі всебічного розуміння причин їх виникнення та закономірностей розвитку. Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна (рис. 1.1).
Рисунок 1.1. Основні концепції виникнення грошей.


Раціоналістична концепція панувала до кінця ХVIIІ ст. Вона має прихильників і серед деяких сучасних економістів. Так, П. Самуельсон визначає гроші як "штучну соціальну умовність", а Дж.К. Гелбрейт вважає, що закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами - "продукт угоди між людьми".
Однак спроби пояснити походження грошей угодою між людьми чи законодавчими актами держави є не дуже переконливими. Адже гроші у своїх найпростіших проявах виникли на ранніх етапах розвитку окремих народів, коли ні фактор взаємної угоди, ні влада держави не могли відігравати істотної ролі у конституюванні такої складної категорії, як гроші. Можна припустити, що держава лише на певній стадії розвитку законодавчо закріпила певний товар, який стихійно виконував роль загального еквівалента, як "декретні гроші".
І сьогодні, коли значно зросла регулятивна роль держави щодо грошей, не означає що вона є творцем сучасних грошей. Держава може визначати та змінювати зовнішні атрибути грошей, їх форму, номінал, масу, порядок емісії грошових знаків, курс обміну валют з метою кращого пристосування їх до ефективного виконання своєї суспільної ролі. Але всі ці дії держави щодо грошей не зачіпають їх родової сутності і не заперечують їх обєктивного походження, зумовленого тривалим розвитком товарного виробництва й обміну.
Евоолюційна концепція вперше була сформульована засновниками класичної політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, а потім була розвинута К. Марксом. Вони аргументовано довели, що гроші мають товарне походження і виникли в результаті тривалого розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва, обміну та послідовної зміни форм вартості.
На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального (бартерного) товарообміну (Т1 - Т2), коли товар Т1 виражав свою вартість у протиставленому йому товарі-еквіваленті Т2. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинен хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. У міру розвитку товарного виробництва та насичення ринку товарами прямий товарообмін дедалі більше ускладнювався, і міг взагалі не здійснитися, оскільки інтереси учасників товарної угоди не збігалися. Це вимагало вишукування багатьох потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби один одного в товарах і послугах, а потім і досягнення кінцевої мети обміну. Для того щоб отримати потрібний товар, необхідно було попередньо відшукати товар-посередник, який задовольнив би партнера по обміну, а з часом і товар, який би відповідав інтересам усіх учасників обмінних операцій, тобто був загальним еквівалентом.
Поступово розвиток обміну стимулював стихійне виокремлення із безлічі товарів якогось одного, найбільш ходового за своїми споживчими властивостями й тому придатного для виконання ролі загального еквівалента. У різних народів товарами, що виконували роль загальновизнаних еквівалентів, були: худоба, хутро, сіль, риба, зерно, чай, рис, дорогоцінні раковини, залізо, мідь, бронза та ін. З подальшим розвитком товарних відносин роль товару-посередника, який виконував функцію загального еквівалента, закріпилась за дорогоцінними металами - сріблом та золотом, а згодом - тільки за золотом. Саме коли загальний еквівалент закріпвся за золотом, то товарне виробництво і обіг були вже на досить високій стадії свого розвитку, світова торгіля почала функціонувати на досить високому рівні.
Золото стало краще інших товарів виконувати роль загального еквівалента і називатися грошима завдяки своїм природним властивостям (рідкісність, висока вартість, однорідність, подільність без втрати вартості, портативність, тривалість зберігання, здатність до приймання скрізь, де розвинута торгівля тощо).
З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на два полюси: на одному знаходяться всі звичайні товари, на другому - особливий товарс - гроші, що виконують роль загального еквівалента і мають абсолютну ліквідність (здатність до реалізації).
Тобто критерієм матеріально-речового змісту можна виділити ві групи носіїв грошових властивостей: повноцінні (товарні та металеві) і неповноцінні (паперові та кредитні).
Як було сказано вище, товарні і металеві гроші виникли на початковому етапі функцонування ринкових відносин. Щодо паперових і кредитних грошей, то вони зародились дещо пізніше.
Паперові гроші - це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обовязковими до приймання в усіх видах платежів. Мірилом їх емісії стає не потреба в обігу платіжних засобів, а необхідність фінансуваннядержавою бюджетного дефіциту. Тому такі гроші називають ще декретними, або казначейськими.
Паперові гроші мають свою вартість, повязану із затратами праці на виготовлення спеціальної паперової грошової стрічки, захистом їх від підробки, друкуванням, збереженням і т. ін. Ці витрати є різними в різних країнах. Чим більше захищені від підробок ті або інші паперові гроші, тим дорожче їх виробництво. Долар США, що має більше 40 ступенів захисту, потребує для свого виробництва відчутних витрат. На кожну тисячу банкнот у США витрачають по 60 доларів.
Національна валюта України - гривня - спочатку (1992 р.) була надрукована за кордоном - у Канаді. Вона мала 17 ступенів захисту і коштувала 24,1 дол. США за тисячу банкнот. Але вже в 1994 р. у Києві почала працювати власна фабрика Держзнаку, що має найсучасніше друкарське устаткування і забезпечує випуск усієї необхідної кількості банкнот. А з уведенням у дію в 1997 р. у м. Малині фабрики банкнотного паперу створено власний замкнутий технологічний цикл виробництва банкнот.
Вперше паперові гроші були випущені в Китаї ще у XIII ст., у Франції емісія їх розпочалася з 1716 р., в Англії - наприкінці XVIII ст., в Росії - з 1769 р. В Україні перші паперові гроші зявилися в обігу в 1769 р. з випуском їх у Росії. Це були асигнації - своєрідні банківські зобовязання, розписки на одержання монети.
Кредитні гроші - це гроші особливого типу, що нерозмінні на золото, а в обіг випускаються центральним (національним) банком як банкноти. Початковою формою кредитних грошей була боргова розписка (документ, яким оформлювалися кредитні відносини між позичальником і кредитором), яка вперше зявилася в Італії у XII ст. Спочатку боргові розписки були засобом переказу грошей, а потім стали використовуватися як засіб платежу. З часом ці боргові розписки отримали назву «вексель».
Кредитні гроші мають такі різновиди: депозитні і електронні гроші.
Депозитні гроші - вид кредитних грошей, що створюються на основі банківських вкладів і системи спеціальних розрахунків, які здійснюються між банками шляхом перенесення сум з одного рахунку на інший.
Успішне функціонування депозитних грошей можливе лише за умови високого рівня розвитку банківської справи, коли кожний субєкт грошового обігу може вільно покласти свої гроші в банк, взяти їх звідти, швидко переказати в будь-який пункт і йому при цьому гарантується повне їх збереження. За цих умов власник грошей на рахунку в банку може дати доручення останньому перерахувати всю суму або частину її своєму контрагенту й у такий спосіб погасити борг. Переміщуючись рахунками у банках, депозитні гроші успішно виконують функції купівельного та платіжного засобів, а відтак включаються в загальний грошовий обіг.
Електронні гроші - це безготівкові розрахунки між продавцями і покупцями, банками і клієнтами, банками і банками, що здійснюються за допомогою компютерної мережі, систем звязку з використанням способів кодування інформації та її автоматизованої обробки. Фактично це гроші, які обертаються не у формі паперових грошей, а через впровадження до сфери розрахунків компютерної технології та сучасної системи звязку. На основі електронних грошей виникли кредитні картки.
Електронні гроші вперше зявилися в Японії у другій половині 1980-х років. У той час наперед оплачені чіпові картки деяких телефонних, транспортних і торговельних компаній почали приймати інші фірми. В Європі перші наперед оплачені електронні платіжні продукти було запроваджено з початку 1990-х років.
Отже, гроші - це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.
На кожному етапі розвитку товарно-грошових відносин формується певна сукупність функцій грошей та механізм їхньої взаємодії. Тому, щоб зрозуміти еволюцію грошей, розглянемо їх функції.
Функціями грошей називають дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.
Класична економічна теорія виділяє пять функцій грошей:
1) функція міри вартості;
2) функція засобу обігу;
3) функція засобу утворення скарбів;
4) функція засобу платежу;
5) функція світових грошей.
Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.
Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей.
Гроші як міра вартості широко використовуються як рахункові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного відтворення, без чого не можлива їх організація й управління. Тому суспільна роль грошей як міри вартості виходить далеко за межі надання вартості всіх товарів однакової форми ціни.
Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повноцінних паперових грошей реалізується через масштаб цін.
Масштаб цін - це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.
У кожній країні грошова одиниця має власну назву - долар, франк, марка, фунт стерлінгів, йєна, гривня та ін. Через масштаб цін ціни товарів встановлюються не за ваговою кількістю золота, а в національних грошових одиницях.
З середини XX ст. відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду був повністю припинений обіг золотих грошей і їх конвертація на паперові гроші. Із завершенням демонетизації золота країни світу не проводять фіксації золотого вмісту грошових одиниць, тобто масштабу цін.
Отже, на зміну повноцінній монеті з реальною внутрішньою вартістю прийшли паперові гроші. Зараз функцію міри вартості забезпечує вимірювання вартості товарів і послуг через визначення ціни. Таке вимірювання реально здійснюється в процесі підрахунку собівартості виробництва і закінчується виявленням ціни в процесі реалізації товару.
Завдяки функції міри вартості всі товари і послуги в сучасних умовах набувають ціну і стають порівняльними. Це дає можливість визначити дуже важливі економічні показники, що використовуються в процесах регулювання і управління ринковою економікою (прибуток, собівартість, обсяг інвестицій тощо).
За допомогою функції грошей як міри вартості підприємство має можливість заздалегідь визначити свої витрати на виробництво і доходи від реалізації продукції, рівень прибутковості. Усе це вкрай необхідно, щоб в умовах ринку виробити правильну підприємницьку тактику і стратегію.
За допомогою функції грошей як міри вартості на макроекономічному рівні визначаються такі важливі показники розвитку економіки, як обсяги валового внутрішнього продукту, національного доходу, інвестицій, фінансових, кредитних ресурсів тощо. Без цього неможливо забезпечити свідомого регулювання економічного життя суспільства.
Функцію міри вартості сучасні гроші виконують тим краще, чим стабільніша їхня купівельна спроможність. Тільки при стабільних грошах усі грошові показники здатні правильно відображати зміни в реальних економічних процесах. В іншому разі ці показники представляють стан економіки на мікро- та макрорівнях у викривленому, спотвореному вигляді і не можуть бути надійними орієнтирами для прийняття правильних економічних рішень.
У функції засобу обігу - гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.
Дана функція завжди поєднується з попередньою функцією міра вартості. Тільки в єдності вони забезпечують абстрактну визначеність категорії грошей. Це зумовлено тим, що мінова вартість товару набуває загального визначення тільки в результаті обміну товару на гроші.
Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.
Спочатку металеві гроші використовувалися у формі простих зливків, дроту чи шматків металу. Це було не зовсім зручно. З розвитком торгівлі виникла потреба таврування зливків більш відомою й авторитетною особою, а потім, поступово ця функція перейшла до держави. За встановленою формою держави стали виготовляти монети.
Монета - зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.
Монета виявилась найдосконалішою формою повноцінних грошей, тобто тих, що функціонують в обігу з власною субстанціональною вартістю. Вона обслуговувала економічні відносини людей протягом кількох тисячоліть. У процесі тривалого обігу монети стираються, ваговий вміст золота в монеті зменшується, і вона стає ніби неповноцінною. Проте такі монети, реальна вартість яких відмінна від номінальної, продовжують успішно функціонувати як засіб обігу. Це свідчить про те, що у процесі обігу гроші набувають особливої мінової вартості, яка може існувати відокремлено від реальної внутрішньої вартості того матеріалу, з якого вони виготовлені. Крім того, функцію засобу обігу гроші виконують миттєво, як тимчасовий посередник, що робить їх індиферентними до своєї вартісної форми. Все це створило умови для заміщення у сфері обігу повноцінних (золотих) грошей неповноцінними "грошима-знаками", наприклад, паперовими.
Паперові гроші - це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.
Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобовязань між субєктами економічних відносин.
Функція грошей "засіб платежу" за змістом є продовженням функції засобу обігу, і зявилася вона пізніше, на вищій стадії розвитку товарного виробництва і кредитних відносин. Ця функція грошей формально не є обовязковою. Гроші не можна уявити без двох попередніх функцій, тоді як без функції засобу платежу логічно вони можуть існувати. Остання виникає там, де має місце регулярна купівля-продаж товарів у кредит, тобто з відстрочкою платежу. Це значить, що товари безпосередньо продаються не за гроші, а під боргові зобовязання покупця. Товар надходить у розпорядження покупця раніше, ніж гроші до продавця. Продавець стає кредитором, а покупець - боржником.
Функція грошей "засіб платежу" забезпечує широкі можливості для підприємницької діяльності, оскільки кредитні відносини дають можливість ницької діяльності, оскільки кредитні відносини дають можливість здійснити платежі з відстрочкою або через залік зустрічних зобовязань. При цьому гроші не є посередником в обміні, що сприяє економії грошових коштів та прискоренню обігу товарних фондів. Водночас у цій функції потенційно міститься загроза неплатежу, яка за широких його масштабів може призвести до грошово-кредитної кризи і банкрутства багатьох підприємців. Причиною такого явища може бути фінансова нестабільність та недисциплінованість субєктів ринку.
У функції засобу платежу ринок ставить вимоги щодо сталості грошей, оскільки тут діє фактор часу, який відокремлює реалізацію товару (в борг) від платежу в рахунок погашення заборгованості. За цей час можуть змінитися вартість і форми грошей. Якщо за час користування кредитом гроші знеціняться, то кредитор не поверне позиченої вартості і матиме збитки, бо не зможе купити за повернуту суму грошей попередню кількість товарів у звязку з їхнім подорожчанням. Боржник відповідно матиме на цьому виграш. Щоб Уникнути цього, доводиться коригувати процентну ставку відповідно до знецінення грошей, що негативно впливає на стан кредитних відносин в економіці. Крім того, саме по собі підвищення позичкового процента є інфляційним фактором і призводить до подальшого знецінення грошей та зростання цін
Сфера використання грошей як засобу платежу в розвинутій ринковій економіці дуже широка. Свою функцію засобу платежу гроші виконують не тільки під час оплати куплених у кредит товарів, а й при виплатах заробітної плати працівникам підприємств, господарських організацій та установ, при платежах юридичних і фізичних осіб у державний бюджет та в інші централізовані фонди цільового призначення і фінансування суспільних потреб з цих фондів, під час видачі і погашення банківських позик тощо. На використанні функції засобу платежу ґрунтується функціонування податкової, бюджетної, банківської систем, системи соціального забезпечення та інші системи.
На основі цієї функції виникли кредитні гроші - вексель, банкнота, чек.
Вексель - пи........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. А. С. Гальчинський Економічна теорія : підручник / А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін. - Київ : Вища школа, 2007. - 503 с.
2. А.С. Гальчинський Теорія грошей : підручник - Київ : КНЕУ, 2001. - 602 с.
3. В. Г. Чепінога Економічна теорія : навчальний посібник - Київ : Юрінком Інтер, 2003. - 456 с.
4. В. Д. Базилевич Економічна теорія: Політекономія : підручник - Київ : Знання, 2006. - 631 с.
5. В. І. Міщенко Грошово-кредитна політика України : підручник / В. І. Міщенко, В. С. Стельмах, О. А. Гребеник. - Київ : Знання, 2000. - 305 с.
6. І. В. Алєесєєв Гроші та кредит : навчальний посібник - Київ : Знання, 2009. - 253 с.
7. І. Г. Скоморович Історія грошей і банківництва : підручник / І. Г. Скроморович, С. К. Реверчук, Я. Й. Малик, В. Є. Швець, Р. Й. Шуст. - Київ : Атіка, 2004. - 339 с.
8. Н. І. Патика Міжнародні валютно-кредитні відносини : навчальний посібник. - Київ : ЦУЛ, 2012. - 566 с.
9. О. В. Васюренко Банківські операції : навчальний посібник - Київ : Знання, 2004. - 324 с.
10. О. В. Романишин Центральний банк і грошово-кредитна політика : навчальний посібник. - Київ : Атіка, 2005. - 480 с.
11. О. П. Орлюк Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства : навчальний посібник - Київ : Юрінком Інтер, 2003. - 104 с.
12. М. І. Савлука Гроші та кредит : підручник - Київ : КНЕУ, 2002. - 598 c.
13. П. В. Круш Гроші та кредит : навчальний посібник - Київ : ЦУЛ, 2010. - 216 с.
14. С. М. Колутуха Гроші та кредит : навчальний посібник - Київ : Знання, 2010. - 495 с.
15. Ю. В. Ніколенко Основи економічної теорії : підручник - Київ : ЦНЛ, 2003.- 540 c.


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.