На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 92483


Наименование:


Курсовик Запозичення латинського та грецького походження у словниковому склад нмецької та української мов. Особливост адаптацї та функцонування

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 23.11.2015. Сдан: 2014. Страниц: 26. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………...………….3
РОЗДІЛ 1. ЯВИЩЕ ЗАПОЗИЧЕНЬ В МОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ….....5
1.1. Особливості адаптації та функціонування мовних запозичень….…5
1.2. Тенденції використання запозичень в перекладацькій діяльності....9
РОЗДІЛ 2. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЛАТИНСЬКОГО ТА ГРЕЦЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ У СКЛАДІ НІМЕЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ…………………………………………….12
2.1. Латинські та грецькі запозичення в німецький мові …......………..12
2.2. Латинські та грецькі запозичення в українській мові ……..………17
ВИСНОВКИ…………...………………………………………………..……….23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….25


ВСТУП


Іншомовний вплив інших культур як феномен залишив свій відбиток на майже жодній мові в світі. Запозичення є природнім процесом, який є ознакою життєдіяльності певної мови. Запозичена лексика відбиває факти етнічних контактів, соціальні, економічні й культурні зв’язки між мовними колективами. Широкий інтерес до проблеми дослідження мовних контактів безперервно зростає внаслідок формування. Поповнення лексики новими назвами, термінами відбувається постійно і безперервно, бо в лексиці відображаються всі процеси історичного розвитку суспільства. Кожен етап адаптації запозичення - це складний і довготривалий процес, який не можливо досліджувати поза системою мови.
Актуальність дослідження зумовлена зростанням мовознавчого інтересу до лінгвістичних запозичень з латинської та грецької мов, зміною лексичного складу німецької та української мов, що потребує більш детального дослідження. Знання запозичень латинського та грецького походження є важливим для розуміння та сприйняття повсякденного та професійного мовлення. Знання про запозичення відіграє значну роль у перекладознавстві.
Мета дослідження полягає в особливостях адаптації та функціонування запозичень у складі німецької та української мов.
Поставлена мета передбачала розв’язання таких завдань:
- визначити причини й способи виникнення запозичень латинського та грецького походження;
- встановити основні характеристики та особливості явища запозичення; розглянути класифікації різних груп запозичень;
- виявити основні риси функціонування запозичень в мовних системах;
- встановити особливості адаптації запозичень латинського та грецького походження у німецькій та українській мовах;
- визначити основні тенденції використання запозичень у перекладацькій діяльності.
Об’єктом дослідження виступають іншомовні за походженням лексеми, які увійшли в мову-реципієнт у різні історичні періоди, але в синхронії існують як елементи єдиної системи.
Предметом дослідження є особливості адаптації та функціонування латино-грецьких запозичень в німецькій та українській мовах .
Під час написання цієї роботи були використані такі методи дослідження: 1) порівняльно-історичний (метод порівняння запозичень німецької та української мов у різні історичні періоди); 2) зіставний (виявити спільні, відмінні та специфічні риси зіставлюваних мов); 3) описовий (повний опис та систематизація запозичених одиниць).
Практичне значення отриманих результатів. Ця робота буде у нагоді перекладачеві у перекладацькій діяльності та у курсі вивчення порівняльної лексикології німецької та української мов, у курсі вивчення усної і письмової практики мови, а також для написання курсових, дипломних і магістерських робіт.


РОЗДІЛ 1
ЯВИЩЕ ЗАПОЗИЧЕНЬ В МОВНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

1.1 . Адаптація та функціонування запозичень в мові

Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур. Контакти народів зумовлюють культурний обмін, в тому числі обмін слів. Нема таких мов, які б розвивались в абсолютній ізоляції. Будь-яка мова обов’язково зазнає впливів з боку інших мов і, в свою чергу, впливає на інші. Результатом такого впливу є запозичення або інтерференція на всіх рівнях мовної структури.
Відомо те, що мова, запозичуючи іноземні слова, не залишає їх незмінними протягом тривалого проміжку часу. На момент проникнення запозичення знаходяться “поза системою” мови-реципієнта, оскільки мають свої мовні особливості. Ці слова поступово перебудовуються, адаптуючись до фонетичних, графічних, морфологічних і лексичних закономірностей мови-реципієнта, відповідно, до мовної системи в цілому, тобто піддаються процесу асиміляції. У результаті цього процесу запозичення втрачають свій іншомовний характер, припиняють виділятись на фоні лексичної системи мови-реципієнта, стають її невід’ємною частиною [8, с. 10].
Співвідношення запозичених та корінних слів у різних мовах неоднакове. В українській мові запозичення становлять приблизно 10% її словникового складу, в англійській - майже 30% (найбільше з французької мови), в румунській - понад 40% (переважають із словянських мов), у японській - приблизно 70% (здебільшого з китайської мови). Мабуть, найбільш насичена іншомовними словами лексика корейської мови - їх тут майже 90% (переважно з китайської мови). Найменше запозичень в ісландській мові усього кілька десятків [3, с. 142-146].
Чим давнішим є запозичення, тим важче його виявити. Переходячи в іншу мову, слово пристосовується до її закономірностей, входить у її лексичну систему. Адаптація запозичених слів передбачає:
1) набуття іншомовним словом граматичних категорій, що відсутні в мові-джерелі, але наявні у засвоюючій мові. Так, в українській мові слово аудиторія жіночого роду, а в латинський мові auditorium середнього роду; слово domus в латинській мові є жіночого роду, але запозичене від латини слово “дім” в українській є чоловічого роду. Такий ж самий приклад ми спостерігаємо і в німецькій мові: das Fenster - середнього, хоча в латині слово “fenestr” жіночого роду;
2) надання слову притаманної запозичуючій мові словозміни й пристосування до її системи валентностей. Наприклад, до укр. естрада, запозиченого через франц. estrade (з лат. stratum - “настил”), долучено для збереження жіночого роду флексію -а, що зумовило його відмінювання (естради, естрадою тощо);
3) фонетичне оброблення слова для пристосування його до фонологічної системи запозичуючої мови. Цей процес може досить помітно видозмінити звукову будову слова. Наприклад, давні запозичення з латинської мови конопля та кіт нині істотно відрізняються звуковим складом від своїх джерел: cannabis, cattus. Ця розбіжність розвинулася поступово завдяки таким закономірним для словянських мов змінам та усуненню невластивих словянським мовам флексій [1].
Особливості засвоєння запозичених слів, які з’явились у той чи інший період розвитку мови, закономірності їхнього включення до мовної системи, їхнього підпорядкування нормам мови, а також їхня перебудова належать до процесу внутрішніх законів розвитку мови-реципієнта. Виходячи з того, що запозичення пристосовуються до мови в залежності від її внутрішніх законів у своїй звуковій подобі, графічному зображенні, граматичній структурі та смисловому змісті, у мовознавстві існує чотири види адаптації запозичених слів:
- фонологічна або фонетична адаптація, мета якої є пристосувати іншомовні слова до наголосу та системи звуків мови;
- графічна адаптація веде до регламентаці........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Науково-теоретичні праці
1. Акуленко В. В. Вопросы интернационализации словарного состава язика/ В. В. Акуленко. - Харьков: Изд-во ХГУ, 1972. - 231 с. 6.
2. Акуленко В.В. Українська мова в європейському контексті (проблеми розвитку мовленнєвої комунікації) / В. В. Акуленко. - Мовознавство, 1998. - С. 91-97.
3. Архипенко Л. М. Про деякі причини іншомовних запозичень в українській мові кінця ХХ ст. / Л. М. Архипенко. Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. - Серия "Филология". - Симферополь, 2002. - Т. 15(54). - № 1. - С. 146-149.
4. Вінценз А. До проблеми українсько-польських мовних контактів / А._Вінценз. - Мовознавство - 1991. - № 5. - С. 37-41.
5. Ганич І. Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХХ - на поч. ХХІ ст. / І. Г. Ганич. - К. : Вища школа ; Головне видавництво, 1985. - 360 с.
6. Гухман М. М. История немецкого языка IX-XV вв. / М._М._ Гухман, Н. Н. Семенюк. - М.: Издательство "Наука", 1983. - с. 177-180.
7. Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень: Автореф. дис…канд. філол. наук: 10.02.15 / Інститут української мови НАН України. - К., 2000. - 21 с.
8. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. / М. П. Кочерган. - К.: Видавничий центр «Академія», 1999 - 463с.
9. Лещук Т. Й. Інтелектуалізуюча роль греко-латинських лексичних запозичень в германських мовах. / Т. Й. Лещук. - ДУ «Львівська політехніка», 2000 - с. 15.
10. Мартине А. Основы общей лингвистики / А. Мартине.- М., 1963. - Вып. 3. - С. 83
11. Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики / Фердінан де Сосюр ; [пер. с фр. А. Корнійчук, К. Тещенко]. - К. : Основи, 1998. - 328 с.

Джерела ілюстративного матеріалу

12. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства [Електронний ресурс] / Ю._О._Карпенко // - К.: Академія, 2006. - 336 с. - Режим доступу до документу:
file/1262411/
13. Кійко С. В. Запозичення з латини в сучасній німецькій мові [Електронний ресурс] /С. В. Кійко // ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Режим доступу до документу:
_gum/VZhDU/2009_45/19_45.pdf.
14. Сучасний словник іншомовних слів / За ред. Н.В. Тучиної - Харків: Торсінг плюс, 2007. - 767 с.
15. Duden. Deutsches Universalworterbuch / Hrsg. von G. Drosdowski. - 2. Aufl. - Mannheim [u.a.]: Dudenverlag, 1989. - 1816 S.





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.