На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 92542


Наименование:


Курсовик Аналз ефективност робочого часу менеджера

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Менеджмент. Добавлен: 25.11.2015. Сдан: 2012. Страниц: 47. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Світовий досвід довів життєвість і ефективність ринкового механізму в забезпеченні збалансованості економіки, у раціональному використанні трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, у створенні гнучких виробництв, сприйнятливих до запитів споживачів і досягненням науково-технічного прогресу. Така система організації стимулює до рішучих дій в оволодінні новими методами господарювання, перебудові діяльності. Організація стає головним субєктом господарювання. Вона є незалежним товаровиробником, економічне виробництво для якого практично не обмежене, але цілком залежить від уміння працювати беззбитково, адаптуючись до умов економічного середовища, що змінюється. Для вивчення і аналізу даних економічних передумов як всередині підприємства, так і навколишнього середовища фірми використовують менеджмент. Найважливіша сфера застосування якого є господарська діяльність організації. Організації самостійно формують свою виробничу програму, вибирають постачальників, споживачів і інших партнерів по господарській діяльності, установлюють договірні ціни в рамках державної політики цін, розпоряджаються своєю продукцією, ресурсами і доходами. Від правильного планування, побудови і реалізації трудових процесів на підприємстві залежить успішність фірми, що працює в умовах жорсткої конкуренції. . Звідси виникає необхідність постійного вдосконалення організації управлінської праці. Важливою умовою підвищення ефективності праці є раціональний розподіл витрат робочого часу по функціях управління. Сучасного прогресивного менеджера відрізняє уміння виділяти головне і зосереджувати на ньому основну увагу. Без цієї властивості керівник не зможе успішно управляти організацією. Такий ресурс як час стоїть на ряду з багатьма іншими ресурсами менеджерів: людьми, фінансами і сировиною. Менеджер завжди знаходиться в трьох вимірах у сьогоденні, минулому і майбутньому. Час - є незворотнім. Його не можна накопичити, помножити або передати. Він проходить безповоротно. Нажаль в Україні з давніх часів склалося уявлення про керівника, як про людину з мінімальною кількістю вільного часу, і чим менше часу мав керівник, тим більш важною персоною він здавався. Але насправді, це лише говорить про низький рівень самоменеджмента, який являє собою послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час. Тож актуальність теми обраної для розгляду в даній курсовій роботі не викликає сумнівів.
Обєктом дослідження є процес використання робочого часу менеджером.
Предметом дослідження є теоретичні і практичні засади ефективного використання робочого часу менеджера.
Метою дослідження є діагностика робочого часу менеджера, проведення дослідження втрат робочого часу за допомогою різних методів та визначення напрямів удосконалення використання робочого часу.
Завданнями дослідження є :
- дослідити теоретичні джерела та практичний матеріал про використання робочого часу;
- визначити сутність та охарактеризувати зміст робочого часу та його складових;
- виявити, що сприяє втратам робочого часу за допомогою різних методів;
- охарактеризувати важливість планування робочого часу;
- виявити напрями удосконалення використання робочого часу менеджера.
Методи дослідження. Основу роботи становить діалектичний метод пізнання практичних прикладів ефективного використання робочого часу, який дав змогу розглядати робочий час у взаємозвязку з іншими ресурсами менеджера.
Формально - логічний метод сприяв вивченню методів дослідження втрат робочого час. Також використовувався дослідницький метод з допомогою якого була проведена діагностика робочого часу. Завдяки методам моделювання і прогнозування в дослідженні здійснювався пошук оптимальної напряму удосконалення використання робочого часу менеджера . Застосування цих та інших методів наукового пізнання гарантувало об’єктивність і достовірність дослідження ефективності використання робочого часу менеджера , розв’язання поставлених цілей та завдань.


РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОЧОГО ЧАСУ

1.1 Сутність організації управлінської праці

Управлінська праця - це особливий вид людської діяльності, в якій відображується реальна взаємодія обєктивних і субєктивних факторів суспільної діяльності людей [2]. Управлінська праця є специфічним видом діяльності, який виділився в результаті поділу, спеціалізації та кооперації виробничої праці. Предметом управлінської праці є як людина, так і її діяльність. Управлінська праця безпосередньо не створює певних споживчих вартостей, а здійснює регульований вплив на процес виробництва і цим забезпечує необхідні умови для його розвитку. Продуктом діяльності управлінської праці є рішення. Управлінських працівників було б вірно віднести до найактивнішої частини трудового колективу, що бере участь у створенні матеріального продукту за рахунок впливу на матеріальні елементи виробництва [4]. Тому ефективність цієї праці може визначатися виробничими результатами. Проте слід враховувати, що, на відміну від фізичної, цілі управлінської праці, засоби їх досягнення, а також результати є менш визначеними.
Управлінська праця здійснюється в широкому діапазоні умов, не має прямих вимірників, і це ускладнює оцінку її ефективності. При оцінці її якості не можна випускати з виду ту обставину, що результати цієї праці у великій мірі опосередковується її колективною діяльністю [2]. Сфера впливу на виробництво управлінської праці значно ширша, ніж праця робітників, безпосередньо зайнятих у сфері виробництва. Тому, не випадково, недоліки і упущення діяльності менеджерів більше позначаються на результатах виробництва, ніж недоліки в роботі безпосередніх виконавців. При недоліках у роботі апарату управління знижується індивідуальна продуктивність праці не тільки робітників, а й усього колективу. Тому раціональна організація праці у сфері менеджменту є важливою частиною проблеми планомірного підвищення продуктивності всієї суспільної праці.
Істотна особливість управлінської праці полягає в тому, що вона повязана з перетворенням інформації як специфічного предмета праці, тоді як діяльність працівників виробничих спеціальностей спрямована на численні предмети праці (сировина, пальне, запасні частини) і повязана з перетворенням предметів праці у продукти споживання. Управлінська праця характеризується іншими специфічними особливостями, зокрема складністю порівняння її затрат з результатами, визначення розміру корисного ефекту, а також переважанням у більшості трудових процесів елементів розумової діяльності, перенесенням центру ваги на психічні процеси сприйняття, запамятовування і мислення [12]. Праця в сфері менеджменту потребує спеціалістів більш високої кваліфікації і характеризується більшою складністю. Ступінь складності управлінської праці залежить від характеру функцій, що виконуються, та ієрархічного рівня менеджменту, чисельності підлеглих, їх кваліфікації, рівня розвитку і складності виробництва, напруженості планових завдань, ресурсної забезпеченості тощо. Потрібно раціонально розподіляти управлінські роботи за складністю відповідно до кваліфікації виконавців, щоб одна людина не займалася справою, яку може виконувати інший, менш кваліфікований працівник,що займає менш оплачувану посаду.
Управлінська праця як різновид розумової праці характеризується слабкою фізичною енергоємністю і водночас високим рівнем використання енергії блоків памяті людини і психічною напруженістю [11]. Тому слід більше уваги приділяти умовам, за яких відбувається процес управлінської праці, механізувати й автоматизувати її процеси. На відміну від фізичної, розумова праця часто триває і в неробочий час, причому іноді поза волею людини відбувається пошук альтернатив розвязання складних проблем і використовуються інші операції. Матеріали спостережень показують, що протягом 1-2 год. службові обовязки продовжують виконувати вдома 40-45% керівників підприємств і 30-35% спеціалістів [18].
Особливістю праці менеджерів є її специфічно виражений творчий характер, повязаний з постійним пошуком і розвязанням завдань, на які не завжди можна знайти відповіді, керуючись тільки досвідом. До особливостей управлінської праці треба віднести опосередкування і дистанційність менеджменту обєктами і процесами, необхідність одночасного керівництва відношеннями людей до засобів виробництва, і, нарешті,управління засобами виробництва [17]. Праці менеджерів властивий імовірний характер: важко встановити не тільки строки виконання ними конкретних завдань, а й результати праці. Праця в сфері менеджменту не піддається механізації й автоматизації у такій мірі, як праця безпосередньо зайнятих продуктивною працею. Це одна з серйозних причин випереджаючого збільшення чисельності управлінських працівників, на яких припадає дедалі зростаюча частина праці у виробництві.
Глибокі кількісні, якісні та структурні перетворення в економіці країни зумовлюють диференціацію та інтеграцію окремих видів діяльності, підвищення ролі і збільшення обсягу робіт, повязаних з управлінням та обслуговуванням виробництва. Тому ефективність господарювання підприємств і обєднань стає функцією певного рівня організації апарату управління [10]. Під організацією управлінської праці розуміють порядок, правила службової поведінки в апараті управління, які спрямовані на виконання поточних та перспективних завдань керівниками, фахівцями та іншими працівниками управління відповідно до діючих посадових інструкцій та положень про структурні підрозділи.
Організація праці в апараті управління грунтується на розробці комплексу регламентів, які визначають місце і роль кожного структурного підрозділу в апараті управління та кожного працівника в системі управління: порядок взаємозвязків між ними; норми взаємовідносин усередині апарату управління; форми впливу на діяльність обєкта управління; способи контактів з навколишнім середовищем.
Організація управлінської праці як система є результатом упорядкованої діяльності і невідємною складовою управління. Безпосередньою метою управління працею є координація спільних зусиль колективу і забезпечення погоджених дій його членів, спрямованих на досягнення конкретних запланованих результатів. Від забезпеченості підприємства необхідними трудовими ресурсами, їх раціонального використання, високого рівня продуктивності праці залежить ефективне використання обладнання, механізмів і, як результат, збільшення обсягів виробництва продукції, прибутку та інших економічних показників [31].
Управлінська праця всебічно впливає на систему виробництва і відображується у кінцевих його результатах. Тому виміряти її організаційний рівень, продуктивність і ефективність можна порівнянням виходу валової продукції, валового доходу і прибутку на одного управлінського працівника або на одиницю затраченого часу в управлінні у поточному році порівняно з показниками плану або попередніх періодів. Високий організаційний ефект від колективної діяльності можуть забезпечити: узгодження цілей і засобів діяльності учасників, синхронізація їхніх зусиль, правильний підбір і розстановка кадрів, диспетчеризація і компютеризація виробництва, підвищення кваліфікації працівників з питань раціональної організації праці тощо [1].
Економії часу менеджерів можна досягти тоді, коли організувати його роботу так, щоб йому не доводилося декілька разів повертатись до неї [32]. Внаслідок того, що на багатьох підприємствах немає чіткого регламенту роботи менеджерів, у них дуже незначна частка особистої роботи (1-3%) без участі підлеглих або інших відвідувачів, коли вони зайняті прогнозуванням основних напрямів розвитку виробництва і творчим пошуком альтернативного розвязання проблем, що виникають.
Ефективність діяльності організацій великою мірою залежить від кадрового управління. До кадрів управління належать працівники, які виконують функції управління або беруть участь у їх виконанні, інакше кажучи, працівники, що професійно виконують процеси управління і входять до апарату управління [7]. Кадри управління поділяють на три основні категорії: керівники, спеціалісти, допоміжно-технічний та обслуговуючий персонал. Кожна категорія характеризується специфічним місцем у системі управління, особливостями трудової діяльності, системою професійної підготовки і перепідготовки.
Отже, управлінська праця є невідємною частиною трудового процесу, відіграє в ньому важливу роль і всебічно впливає на його кінцевий результат.


1.2 Характеристика складових робочого часу менеджера

Під робочим часом розуміється тривалість участі людини в організованому трудовому процесі, протягом якого вона повинна виконувати свої виробничі або службові обовязки. Він вимірюється тривалістю робочого дня, робочого тижня, робочого місяця, робочого року і звичайно регулюється національним законодавством, що визначає його граничний розмір за календарний період, яким частіше усього є тиждень. Час, витрачений понад нормальний розмір, рахується понаднормовим і повинен оплачуватися по підвищених розцінках [35]. У залежності від віку й умов праці для окремих категорій робітників законодавчо встановлюється скорочений робочий час. У першу чергу це відноситься до осіб молодших 18 років, осіб, зайнятих на важкій і шкідливій роботі, і ін. Якщо характер виробничих процесів дозволяє, робочий час може бути неповним, гнучким або ковзним і реалізуватися у відповідному підході до організації робочого дня або тижня. Так, неповний день (тиждень) охоплює лише частину робочого дня (тижня) нормальної тривалості з відповідним зниженням їхньої оплати. Частину часу, що залишився, при цьому може бути зайнята іншою людиною. Гнучкий графік роботи замість точної фіксації моменту її початку і кінця передбачає визначені проміжки часу, протягом яких вона може починатися і закінчуватися, а також період, коли співробітники обовязково повинні бути присутнім на робочому місці [24]. Змінний графік припускає можливість зрушувати момент його початку і закінчення в порівнянні з прийнятими в організації стандартами, що звичайно має місце при повторазмінній роботі. Неповний день, гнучкий і змінний графік роботи, поділ її серед декількох співробітників, часткове виконання ними обовязків вдома й ін., тобто гнучкий режим праці, стають можливими в умовах появи новітніх засобів звязку: мобільний, факсимільної, підключенню до компютерних мереж [26].
Сам робочий час складається з часу роботи і часу перерв. У перше включається основний, допоміжний, підготовчо-заключний час і час обслуговування робочого місця. Друге складається з часу технологічних і часу організац........

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Акулов В.Б., Рудаков М.Н. Теорія організації.- К: Петрозаводськ: ПетрДУ; 2002 - 316 с.
2. Андрющенко В.П. Менеджмент соціальної роботи. Управлінська праця менеджерів, 2010.
3. Аузан Василь.Спусковий гачок - К: Експерт, 2001, № 3 - 24 с.
4. Базарова Т.Ю., Еремена Б.Л. Управління персоналом. Москва- К: Центр кадрових технологій ХХІ століття, 2001 - 116 с.
5. Веснін В. Р. Основи менеджменту,1997 - 97 с.
6. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник для вузов по напр. И спец. «Менеджмент» - К: Москва Гардарика, 2000 - 250 с.
7. Герет Томас М., Клоновскі Ричард Дж. Етика бізнесу / Пер. з англ.. О. Ватаманюк - К. : Основи, 1997. - 214с.
8. Голубков Е.П. Стратегическое планирование и роль маркетинга в организации , Маркетинг в России и за рубежом № 3, 2000г.
9. Гольдштейн Г.Я. Стратегічний інноваційний менеджмент: учбовий посібник. - К: Вид-во ТРТУ, 2004 - 345 с.
10. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала. Опыт лучших промышленых фирм США, Японии и стран Западной Европы - К: 2-е доп. изд.,1997.
11. Горелова Н. Економіка праці. - К.: Основа, 2001 - 343 с.
12. Дамб А., Нойбауер Ф.Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з парадоксами / Пер. З англ.. - К.: Основа, 1997.
13. Дж.Харiнгтон Вдосконалення бiзнес-процесiв [Електронний ресурс].- 2008. - Режим доступу : bpr
14. Економіка, соціологія, менеджмент: освітній портал [Електронний ресурс].-2009.-Режим доступу: text/16256613.html
15. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. - К: Минск АМК, 2000 - 648 с.
16. Кириченко О., Квас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - К.: Видавничий дім “Фінансист”, 2000.
17. Кобець Е.А., Корсаков М.Н. Організація, оплата і нормування праці. - К: Вид-во ТРТУ, 2006 - 258 с.
18. Колосніцина М.Г. Економіка праці. - К: МДУ, 2004 - 421 с.
19. Кондратова И. Г. Основи управлінського обліку, 1998 р.
20. Курганов, В. Сучасний менеджмент: теорія і практика. -К: Книжковий світ, 2004 - 182 с.
21. Майкл Мескон та ін., “Основи менеджменту”, - М., 1995 р.
22. Маслов Є.В. Управління персоналом підприємства: Посібник / Під ред, П.В. Шеметова. - К: ІНФРА-М; 2000. - 258 с.
23. Немомнящій Г.А. Економіка і управління підприємством - К: Основа, 2006 - 308 с.
24. В.С. Верлоки В.С.,Михайлова И.Д. - К: Основа.Основы менеджмента , 1996. - 352 с.
25. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник. для студентів вищих навчальних закладів. - К: «Кордон», 2003 - 556 с.
26. Остапенко Ю.М. Экономика труда: Учебное пособие. - К: ИНФРА-М, 2003. - 268 с.
27. Подсолонко, О.А. Менеджмент: теорія і практика. К.: Вища школа, 2000 - 264 с.
28. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. Учебное пособие. - Изд. 3-е, доп. - К: Издательство «Ось-89», 2000.
29. Робсон М. Практичне керiвництво по реiнжинiрiнгу бiзнес-процесiв. [Електонний ресурс] Режим доступу: bpr/bpr003.html
30. Семенов А., Агєєв Д.Соціальні пріоритети підтримки підприємництва. - К: Економіст., 2000.
31. Сибiрьова А. Ю. Використання робочого часу та аналіз його ефективності на підприємстві. Облік та аудит: збірник статей - К: Донец. нац. ун -т економіки та торгівлі ім. М. Туган -Барановського, 2010. - 245 с.
32. Силюк Н.А., Веселов В.П., Галахов В.В. Организация управленческого труда. - К: Экономика, 1986. - 151 с.
33. Телор Фредерік Уінслоу, “Менеджмент”,1992 р.
34. Труханов Р.И. Модели принятия решений в условиях неопределенности. - К: Наука, 1991.
35. Форсайт П. Делу - время: Как распоряжаться своим временем: Пер. с англ. - К: Амапфея, 1998. - 272с.
36. Фролов Е.А. Проектування загального менеджменту на промисловому підприємстві,1997.
37. Шеремет А.Д. Стратегічний менеджмент. - К : ІД ФБК-ПРЕСС, 2004 - 511 с.
38. Шин, В.І. Корпоративний менеджмент. - К: ОАО Тип.”Новини”, 2000 - 480 с.
39. Эмерсон Г. Дванадцать принципів продуктивності,1997 - 150 с.


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.