Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 92682


Наименование:


Курсовик Формування математичної компетентност учнв пд час проведення позакласної роботи по математиц в початкових класах

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 29.11.2015. Сдан: 2013. Страниц: 67. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст
Вступ …………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Формування математичної компетентності в учнів під час проведення позакласної роботи в початкових класах……………………………………........8
1.1 Поняття про компетентність……………………………………………..8
1.2 Особливості організації позакласної роботи з математики…………..14
1.3 Види позакласної роботи з математики………………………………..21
1.3.1 Хвилинки цікавої математики………………………………….21
1.3.2 Хвилинки відпочинку…………………………………..............25
1.3.3 Групові позакласні заняття……………………………………..26
1.3.4 Математична газета і математичний куточок в газеті……….28
1.3.5 Математичні куточки в класах………………………………....32
1.3.6 Гурткова робота з математики………………………………..34
1.3.7 Клубна форма позакласної роботи з математики…………..37
1.3.8 Математичні вікторини, олімпіади…………………………..39
Розділ 2. Експериментальна частина ……………………………………………..41
2.1 Констатувальний експеримент…………………………………………43
2.2 Формувальний експеримент………………………………………..….44
2.3 Контрольний експеримент…………………………………………..…46
Висновки…………………………………………………………………………....48
Список використаних джерел……………………………………………………..51
Додатки……………………………………………………………………………...54


Вступ
Традиційно мета шкільної освіти визначалася набором знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень. Сьогодні такий підхід виявився недостатнім. Науковці впевнено говорять про кризу «зунівської» моделі освіти, називаючи серед її причин те, що в сучасних умовах «старіння» інформації відбувається значно швидше, ніж завершується цикл навчання у середній та вищій школі. З огляду на це традиційна схема «передачі» від учителя до учня «необхідного запасу знань» виглядає до певної міри застарілою.
Наступна причина кризи знаннєвої парадигми виявляється в ому, що сьогодні немає необхідності перевантажувати память дитини знаннями «про всяк випадок», бо існують величезні бази інформації, і потрібні просто навчити дітей правильно ними користуватися.
Сьогодні соціуму необхідні учні та випускники, готові змінюватися і при стосуватися до нових потреб життя, оперувати у управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися упродовж життя. А це значною мірою залежить не від отриманих знань, умінь, навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких і використовують поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти.
Математична освіта покликана зробити вагомий внесок у формування компетентностей учнів як загальних цінностей, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, набутих завдяки навчанню. Отримані в школі знання та сформовані вміння і навички є безперечно, важливими, але нині особливої актуальності набуває компетентність учня в різних галузях знань.
Сьогодні стає очевидним що саме гуманітарна освіта в першу чергу формує особистість школяра, готує його до життя у світі, який постійно змінюється, навчає сучасних форм спілкування, розвиває здібність засвоювати інформацію і приймати ефективні рішення. Сучасному суспільстві дуже потрібна інформована та компетентна особистість, спроможна приймати самостійні рішення і нести відповідальність за власні вчинки.
Компетентність - термін, що походить від латинського слова competens (competentic), що в перекладі означає належний, здатний .
Компетенція - це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які задаються відносно визначеного кола предметів і процесів, і необхідних для якісної продуктивної діяльності по відношення до них [23].
Саме тому одним із головних освітньо - виховних завдань шкільної освіти є формування компетентної особистості. Слід зазначити, що процес формування компетентностей відбувається поступово упродовж навчання в загальноосвітній школі, навчальних закладах та життя. Завдяки використанню компетентісно орієнтованих, інтерактивних технологій поглиблюється рівень оволодіння відповідними здібностями. Учень, який поступово починає відчувати себе суб’єктом процесу навчання, використовуючи весь комплекс умінь, накопичує досвід у спілкуванні, привчається ефективно працювати в групі, колективі, вчиться співвідносити та гармонізувати власні інтереси з інтересами інших [4, 56].
Під час проведення масових свят, вечорів та інших заходів учням дуже часто доводиться брати участь у змаганнях, конкурсах вікторинах тощо, де від одного учасника залежить перемога команди. Тобто учень має брати на себе відповідальність приймати рішення, робити вибір. Саме так формуються і розвиваються соціальні компетентності.
Позакласні заходи з математики дуже часто присвячуються її творцям. Свій внесок у розвиток математики внесли вчені різних національностей. Ознайомлюючи учнів з їхнім життям і діяльністю в позакласній роботі, ми сприяємо формуванню полікультурних компетентностей.
Беручи участь у позакласних заходах учні дають відповіді на запитання вікторин, обговорюють питання у пошуках правильної відповіді, виражають свою думку письмово. Від уміння спілкуватися у командному змаганні часто залежить перемога. Так формуються комунікативні компетентності.
Позакласна робота з математики - це заняття, які проводяться в позаурочний час, ґрунтуються на принципі добровільної участі, мають на меті підвищення рівня математичного розвитку учнів і цікавості до предмета за рахунок поглиблення і розширення базового змісту програми. Позакласні заняття можна будувати як на матеріалі, лише посередньо повязаному зі шкільною програмою, так і на матеріалі, який безпосередньо межує з темами обовязкової програми, але не дублює цю роботу, а поглиблює і дещо розширює її.
Уміння бачити цікаве й дивуватися приносить дітям радість, пробуджує творчі поривання, розвиває уяву, що особливо важливо на уроках математики. Таке вміння потрібно виховувати і розвивати в учнів систематично як на уроках, так і в позакласній роботі з математики.
Вона є складовою частиною всього навчального процесу, природним продовженням роботи на уроці.
Позакласна робота з учнями, які виявляють до вивчення математики підвищений інтерес, відповідає наступним виховним цілям:
1. Пробудження і розвиток стійкого інтересу учнів до математики.
2. Розширення і поглиблення знань учнів з програмового матеріалу.
3. Оптимальний розвиток математичних здібностей в учнів і привиття учням певних навичок науково-дослідницького характеру.
4. Виховання високої культури математичного мислення.
5. Розвиток у учнів уміння самостійно і творчо працювати з навчальною і науково-популярною літературою.
6. Розширення і поглиблення уявлень учнів про практичне значення математики в техніці і практиці.
7. Розширення і поглиблення уявлень учнів про культурно-історичну цінність математики, про ведучу роль математичної школи у світовій науці.
8. Виховання у учнів почуття колективізму і вміння поєднувати індивідуальну роботу з колективною.
9. Встановлення більш тісних ділових контактів між викладачем математики і учнями і на цій основі більш глибоке вивчення пізнавальних інтересів і запитів учнів.
10. Створення активу, здатного надати викладачу математики допомогу в організації ефективного навчання математики всього колективу (допомога у виготовленні наочних посібників, заняттях з невстигаючими, у пропаганді математичних знань серед інших учнів) [27].
Позакласну роботу будують за принципом добровільності. Тут учням не виставляють оцінок, однак обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів розв’язування треба заохочувати. Для позакласної роботи добирається доступний матеріал підвищеної складності або такий, що доповняю вивчення основного курсу математики, але з урахуванням наступності з класною роботою. Вона має характер математичних розваг, ігор, змагань. Тут широко використовують вправи і завдання у цікавій формі. Однак, використовуючи цікавість, треба пам’ятати, що вона цінна лише тоді, коли сприяє розумінню математичної суті питання, уточненню і поглибленню знань з математики.
Учитель повинен детально продумати організацію позакласної роботи з тим, щоб вона забезпечувала активність, ініціативу і самостійність учнів.
Організація і проведення позакласної роботи з математики у початкових класах мають свої особливості:
- розпочинаємо позакласну роботу з шестилітками з хвилинок цікавої математики у II півріччі;
- основними методами роботи на позакласних заняттях з математики є ігрова та практична діяльність учнів - використання дидактичних ігор; створення проблемних ситуацій; розв’язування задач - віршів, задач - казок; відгадування загадок, ребусі тощо;
- наочність на заняттях повинна бути яскравою, привабливою, цікавою для дітей [18, 23].
В сучасних умовах, на мій погляд, необхідно дійти до кожного учня, створити кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей, сформувати в кожному потребу до самовираження. Тим паче, що вік учнів, сприяє тому, щоб викладачі допомагали розкритися кожній особистості. Кожна людина хоче бути значною, соціально самозатвердитися, тому головною метою позакласної роботи - вважаю реалізацію особистісно-зорієнтованого підходу. Позакласна робота є невідємною частиною виховання особистості, широкого світогляду, ерудиції, високої моральності, спілкування, здібність впливати на діяльність колективу, не протистояти колективу.

Розділ 1. Формування математичної компетентності в учнів під час проведення позакласної роботи початкових класах
1.1 Поняття про компетентність
Поняття компетентності ширше, ніж поняття знання, вміння або навички, тому що воно включає їх у себе. Воно містить у собі не лише операціонально - технологічну складову, але й індивідуально - значеннєву, креативну та інші сфери особистості. З точки зору компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу, зміст математичної освіти має бути спрямований на досягнення таких цілей:
§ інтелектуальний розвиток учнів, формуваня видів мислення, характерних для математичної діяльності і необхідних людині для повноцінного життя у суспільстві;
§ оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних предметів для продовження навчання та в практичній діяльності;
§ формування уявлень про математику як форму опису і метод пізнанння дійсності;
§ виховання учнів у процесі навчання математики;
§ формування позитивного ставлення та інтересу до математики [28].
Перед школою постало важливе завдання: підготувати дітей до дорослого життя так, щоб вони не втратили моральних орієнтирів, знайшли сенс життя, змогли найефективніше та найповніше реалізувати свої здібності й покликання.
Важливим чинником успішного формування предметних і ключових компетентностей молодших школярів є добір учителем найбільш ефективних засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності.
Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.
Математичні компетентності складають основу для формування ключових компетентностей. За визначенням С.А.Ракова математична компетентність - це спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень [ 16, 87 ] .
До математичних компетентностей відносяться такі:
§ процедурна компетентність - уміння розв’язувати типові математичні задачі.
§ логічна компетентність - володіння дедуктивним методом доведення та спростування тверджень.
§ технологічна компетентність - володіння сучасними математичними пакетами.
§ дослідницька компетентність - володіння методами дослідження практичних та прикладних задач математичними методами [24].
Природа компетентності така, що вона може проявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистої зацікавленості в даному виді діяльності.
Для формування оцінки рівня сформованості ключових математичних компетентностей використовую інтерактивні технології:
§ тести з відкритими завданнями;
§ включення учнів у дослідницьку діяльність;
§ постановка та розв’язання проблемних завдань;
§ математичні диктанти;
§ графічні диктанти;
§ «Мікрофон»;
§ «Навчаючи учусь»;
§ «Закінчи речення»;
Діти також мають володіти ключовими компетентностями, які передбачають їхній особистісний, соціальний та інтелектуальний розвиток.
Ключові компетентності (вміння вчитися, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, громадянська, соціальна, інформаційно-комунікативна) формуються на міжпредметній основі. Вони є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетентностей і компетенцій.
У початкових класах навчальна діяльність уперше стає об’єктом спеціального формування, тому ключова компетентність уміння вчитися набуває найважливішого значення. Основою цієї компетентності у початкових класах є оволодіння учнями початкових класів загальнонавчальними вміннями і навичками (навчально-організаційними, загальнопізнавальними, контрольно-оцінними), що значною мірою визначатиме успішність їхньої навчальної діяльності.
Формування у першокласників загальнонавчальних умінь і навичок у процесі навчання є пріоритетним завданням початкової загальної освіти, оскільки саме вони визначатимуть успіх подальшого навчання дитини у школі.
Відповідно до вимог навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів прийоми та методи роботи з дітьми мають бути спрямованими на формування:
• навчально-організаційних умінь і навичок (уміння добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в необхідному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримуватись єдиних вимог до оформлення письмових робіт; розрізняти основні елементи підручника (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою, дотримуватися правильної постави під час читання і письма);
• загальномовленнєвих (уміння говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, зв’язно передавати почуте, побачене трьома-чотирма реченнями; з повагою звертатися до вчителя, учнів);
• загальнопізнавальних (здатність виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, смак тощо; знаходити у двох об’єктів однакові, схожі й відмінні ознаки; зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати зміни у спостережуваних об’єктах за орієнтирами, вказаними вчителем; за допомогою вчителя зробити висновок-узагальнення після виконання навчального завдання; виконувати завдання на аналогію);
• контрольно-оцінних умінь і навичок (здатність знайти фактичну помилку в ході зіставлення результатів власної роботи зі зразком; оцінювати наслідки своєї діяльності за орієнтирами, вказаними вчителем (правильно, гарно, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, чого уникати в наступній роботі і т. ін.)).
Усі види загальнонавчальних умінь і навичок функціонують у системі міжпредметних зв’язків і формуються безперервно протягом усього періоду початкового навчання відповідно до можливостей програмового матеріалу з різних предметів та обов’язкового обліку попереднього рівня оволодіння ним.
Предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розвязвування навчально - пізнавальних і практично зорієнтованих задач.
Основою формування компетентності є опанування учнями предметних компетенцій - нормативно закріплених результатів навчання, які охоплюють знання, уміння, навички, засвоєні способи діяльності, прояви емоційно-ціннісних ставлень. Для того, щоб здобуті результати перейшли у певну якість особистості школяра, набули особистісного сенсу, процес навчання має бути орієнтований на формування в учня:
• досвіду пізнавальної діяльності, представленого елементами предметних знань;
• досвіду реалізації відповідних способів діяльності шляхом вироблення розумових і практичних умінь та навичок;
• досвіду творчої діяльності - здатності застосовувати набуті знання, уміння та навички у змінених умовах;
• досвіду емоційно-ціннісного ставлення - виявлення когнітивних емоцій, висловлення оцінних суджень.
Особливу роль у формуванні предметної математичної компетентності учнів відіграє уміння розв’язувати сюжетні задачі. Для успішного навчання учнів розв’язувати задачі необхідно цілеспрямовано формувати в них поняття задачі, опрацьовувати уміння виокремлювати її складові на основі аналізу текстового формулювання (крім умови і запитання виділяють числові дані й шукане); вчити встановлювати зв’язки між умовою і запитанням; знаходити шляхи розв’язання задачі; досліджувати вплив змін в умові задачі на її розв’язання. Головним методом навчання молодших школярів розв’язувати сюжетні задачі виступає частково-пошуковий: розкривають зв’язки між задачами різних видів, кожну нову задачу пов’язують із розв’язаною раніше. Водночас, на перших етапах можна використовувати й репродуктивні методи навчання.
Формування предметних і ключових компетентностей вимагає від учителя застосування методів, які передбачають активну діяльність молодших школярів [26].
До таких належать:
· продуктивні (вивчений матеріал застосовується на практиці);
· евристичні або частково пошукові (окремі елементи нових знань учень знаходить завдяки розв’язуванню пізнавальних завдань);
· проблемні (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її розв’язання);
· інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, в ході якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).
Отже, дуже важливо, щоб використання тих чи інших методів, прийомів, форм навчання не було «даниною моді». Їх добір і використання потрібно підпорядковувати змісту і меті навчальних предметів, враховуючи при цьому вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, їхні можливості та здібності.
1.2 Особливості організації позакласної роботи з математики
Особливістю позакласної роботи з математики є цікавість пропонованого матеріалу або за змістом, або за формою, більш вільне виявлення своїх почуттів молодшими школярами під час роботи, більш широке використання ігрових форм проведення занять та елементів змагання на них.
Позакласні заходи з математики часто носять інтегрований характер і вимагають учнів не лише знань з математики а усього комплексу знань і вмінь, загальної ерудиції, усього того, що можна назвати життєвою компетентністю.
Основні завдання позакласної роботи:
· поглиблювати і розширювати знання та практичні навички учнів;
· розвивати логічне мислення, кмітливість, математичну пильність;
· виявляти найбільш обдарованих і здібних дітей, сприяти їхньому дальшому роз........


Список використаних джерел:
1. Бантова М. А., Бельтюкова Г. В., Полевщикова А. М. Методика преподавания математики в начальних класах. Под ред. Бантовой М. А. - 2-е изд. перераб. и доп. - Киев: Вища школа. Головне изд-во, 1982. - С. 217-281.
2. Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах: Навчально-методичний посібник.-К.,1999. - С. 46 -52.
3. Богданович М.В., Литвиненко Н.І. Зошит з математики для 2 класу.-К.,1990. - С. 12
4. Вдовиченко Р.П., Тарасова І.В. Шляхи формування життєвої компетентності особистості школяра. - Вип. І. - Миколаїв, 2003. - С. 56.
5. Виленкин Н.Я., Блох А.Я. О развитии логических и творческих способностей школьников при изучении математики.-М.,1982. - С. 55- 64.
6. Глейзер Г.И. История математики в школе.-М.,1983. - С. - 26-37.
7. Гончаренко С.У. Методологічні характеристики педагогічних досліджень//Вісник АПН України.-1993.-№ 1.-С. 11-24.
8. Гужева О.І., Дубровкіна О.Б. Зростання професіоналізму вчителя в системі компетентнісної організації навчання // Завучу. Усе для роботи.- 2009.-№15-16. - С. 21-23
9. Давыдов В.В. Психологические возможности младших школьников в усвоении математики.-М.,1969. - С. - 48 - 53.
10. Жмур І.П. Активізація пізнавальної діяльності школярів // математика.-2000.-№14 . - С. 12-15.
11. Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі//Педагогіка і психологія.-2000.-№ 1. - С. 6.
12. Истомина Н.Б. Методика преподавания математики в начальных классах.-М.,1992. - С. 34-42.
13. Іванців М. Порівняння на уроках математики//Початкова школа.-1999.-№ 1. - С. 11.
14. Ізюмова А.В. Математична скарбничка//Математика.-2001.-№ 14-15. - С. 23.
15. Касьяненко М.Д. Підвищення ефективності навчання математики. Організація творчої діяльності учнів: Навчально-методичний посібник.-К.,1980. - С. 78-89.
16. Крутецкий В.А. Психология математических способностей.-М.,1968. - С. 85-98.
17. Моро М.И., Вапняр Н.Ф. Карточки с математическими заданиями и играми: 2-й класс.-М.,1987. - С. 25 - 32.
18. Моцик Н. Д., Іванова Л. С. Позакласна робота з математики у початкових класах. Методичний посібник. - Тернопіль: Астон, 2001. - С. 23-98.
19. Перова М.Н. Дидактические игры и занимательные упражнения по математике.-М.,1997. - С. 54 - 68.
20. Побірченко Н.А. Психологічні основи навчання математики в початковій школі.-К.,1985. - С. 36 - 45.
21. Свечникова А.А., Сорокин П.И. Числа, фигуры, задачи во внеклассной работе: Пособие для учителя.-М.,1977. - С. 45-69.
22. Труднев В.П. Внеклассная работа по математике в начальной школе.-М.,1975. - С. 74 - 86.
23. < wiki/index.php>.
24. https://docs.google.com/document/d/1ViKbwLfiGo.
25. < docs/index-165267.html>.
26. < pedagogics/00092527_0.html>.
27. < Позакласна_робота_з_математики_у_молодших_класах_часть=2>.
28. < pedagogics/2c0a65635a2ad68a5c53b88521316c27_1.html>.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.