Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 92821


Наименование:


Курсовик Географчна база даних в Гс. Системи управлння базами даних в Гс.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 03.12.2015. Сдан: 2012. Страниц: 27. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



ЗМІСТ

Вступ.........................................................................................................................3
1. Основні поняття ГІС в гідромеліорації.............................................................5
2. Базові структури даних в ГІС.............................................................................9
3. Особливості експертних систем для обробки даних.....................................13
4. Поняття бази даних...........................................................................................17
5. Переваги централізованого підходу в управлінні даними …………………21
6. Бази даних і системи управління базами даних…………………………….24
Список використаної літератури………………………………………………..27


ВСТУП

Геоінформаційна система (ГІС) є відносно новим, сучасним технічним засобом об’єднання та аналізу різноманітної інформації.
Завдяки широкому застосуванню ГІС в усіх сферах професійної та громадської діяльності зростає роль географічної інформації як багатогалузевого та загальносуспільного предмета споживання.
Як нова сфера інформаційної діяльності, що швидко розвивається та широко застосовується. Геоінформаційна сфера наприкінці ХХ століття досягла свого інформаційного і технічного бар’єра, коли технологічний рівень організації даних, їх накопичення, пошуку та доступу до них, оцінки їх якості та придатності для конкретного використання не відповідає постійно зростаючим обсягам геопросторових даних, що створюються різними суб’єктами геоінформаційної діяльності .
ГІС - це одночасно і довідкове джерело (банк інформації) й експерта система, завдяки якій можна приймати оперативні оптимальні рішення при наявності масової і нерідко протиречивої вихідної інформації.
ГІС може організовувати тематично різноманітну просторову інформацію, використовувати з неї багато дій і забезпечувати її автоматизований аналіз.
Створення інфраструктур геопросторових даних будь - якого рівня ґрунтується на загальних основних складових, принципах і методах реалізації. до таких належать: інституційні основи, базові набори геопросторових даних, бази метаданих та механізми обміну динними, стандарти на геопросторові дані, метадані та геоінформаційні сервіси, технологічні засоби інформаційно - комунікаційного середовища створення, оброблення та використання геопросторових даних .
Сьогодні ці дані дуже часто вводяться прямо в ГІС, створюючи географічну базу даних, що основана на прямих спостереженнях та інші бази даних, які дозволяють створювати комп’ютерне представлення вивчаємих об’єктів.
Організований певним чином масив даних, збережений в обчислювальній системі, називається базою даних.
Основні ідеї сучасної інформаційної технології базуються на концепції, відповідно до якої дані повинні бути організовані в бази даних з метою адекватного відображення реального миру, що змінюється, і задоволення інформаційних потреб користувачів. Ці бази даних створюються й функціонують під управлінням спеціальних програмних комплексів, називаних системами управління базами даних (СУБД).
Збільшення обсягу й структурної складності збережених даних, розширення кола користувачів інформаційних систем привели до широкого поширення найбільш зручних і порівняно простих для розуміння реляційних (табличних) СУБД. Для забезпечення одночасного доступу до даних безлічі користувачів, нерідко розташованих досить далеко друг від друга й від місця зберігання баз даних, створені мережні мультікористувальські версії БД заснованих на реляційній структурі. У них тим або іншим шляхом вирішуються специфічні проблеми паралельних процесів, цілісності (вірності) і безпеки даних, а також санкціонування доступу.
Переваги використання баз даних, пов’язані із централізованим управлінням за допомогою систем управління базами даних (СУБД). Бази даних є основою ГІС.


1. Основні поняття ГІС в гідромеліорації

Геоінформаційна система (ГІС) - інформаційна система, що призначена для обробки просторово-часових даних, основою інтеграції якої слугує географічна інформація. Це засіб або інструментарій для вирішення завдань територіального плану. ГІС являє собою набір підсистем збору, збереження, маніпулювання даними та їхнього аналізу, виведення та представлення просторово-організованої інформації.
Геоінформаційна технологія (ГІС-технологія) - компютерна технологія вводу, зберігання, обробки і представлення просторово координованої інформації; технологічна основа створення географічних й ін­формаційних систем на базі специфічних методів організації даних, аналізу й оцінювання їхньої просторової мінливості (геостатистики), інтеграції та представлення інформації до систем підтримки прийняття рішень [4, 5]. Визначення «географічна» у назві географічних інформаційних систем і геоінформаційних технологій є, по суті, синонімом просторової інформації.
Експертна система (ЕС) розглядається як система штучного інтелекту. Вона включає базу знань з набором правил, які дають змогу на основі фактів, отриманих користувачем, розпізнати ситуацію, здійснити діагностику та сформувати рішення або рекомендації .
Система підтримки прийняття рішень (СППР) являє собою кінцевий продукт реалізації інформаційних технологій. Це - інтерактивна компютерна система, що забезпечує діалог з користувачем й інтегрує моделі функціонування обєкта для прийняття змістовного рішення. Як організований набір алгоритмів, оптимізаційних та імітаційних моделей, вона у сукупності з базами знань і базами даних забезпечує інтерпретацію та використання результатів вибору того чи іншого сценарію рішень. При поєднанні СППР, побудованих на базі ЕС, з геоінформаційними системами формуються просторові системи під­тримки прийняття рішень (ПСППР).
В основу формування будь-яких інформаційних баз покладено моделі організації даних для різних рівнів функціональних завдань.
Ядром будь-якої бази даних є модель даних. Модель даних являє собою безліч структур даних, обмежень цілісності й операцій маніпулювання даними. За допомогою моделі даних можуть бути представлені обєкти предметної області й взаємозвязку між ними.
Модель даних - сукупність структур даних і операцій їхньої обробки.
СУБД ґрунтується на використанні ієрархічної, мережний або реляційної моделі, на комбінації цих моделей або на деякій їхній підмножині.
Розглянемо три основних типи моделей даних: ієрархічну, мережну й реляційну.
Ієрархічна модель даних. Ієрархічна структура представляє сукупність елементів, звязаних між собою за певними правилами. Обєкти, звязані ієрархічними відносинами, утворять орієнтований граф (перевернене дерево).
До основних понять ієрархічної структури ставляться: рівень, елемент (вузол), звязок. Вузол - це сукупність атрибутів даних, що описують деякий обєкт. На схемі ієрархічного дерева вузли представляються вершинами графа. Кожний вузол на більше низькому рівні звязаний тільки з одним вузлом, що перебуває на більше високому рівні. Ієрархічне дерево має тільки одну вершину (корінь дерева), не підлеглу ніякій іншій вершині й находящуюся на самому верхньому (першому) рівні. Залежні (підлеглі) вузли перебувають на другому, третьому й т.д. рівнях. Кількість дерев у базі даних визначається числом кореневих записів.
До кожного запису бази даних існує тільки один (ієрархічний) шлях від кореневого запису.
Мережна модель даних. У мережній структурі при тих же основних поняттях (рівень, вузол, звязок) кожний елемент може бути повязаний з будь-яким іншим елементом.
Реляційна модель даних. Поняття реляційний (англ. relation - відношення) повязане з розробками відомого американського фахівця в області систем баз даних Е. Кодда .
Реляційна модель орієнтована на організацію даних у вигляді двовимірних таблиць. Кожна реляційна таблиця являє собою двовимірний масив і має наступні властивості:
кожний елемент таблиці - один елемент даних;
всі стовпці в таблиці однорідні, тобто всі елементи в стовпці мають однаковий тип (числовий, символьний і т.д.) і довжину;
кожний стовпець має унікальне імя;
однакові рядки в таблиці відсутні;
порядок проходження рядків і стовпців може бути довільним.
Відносини представлені у вигляді таблиць, рядки яких відповідають кортежам або записам, а стовпці - атрибутам відносин, доменам, полям.
Поле, кожне значення якого однозначно визначає відповідний запис, називається простим ключем (ключовим полем). Якщо записи однозначно визначаються значеннями декількох полів, то така таблиця бази даних має складений ключ.
Розрізняють концептуальний, внутрішній і зовнішній рівні подання даних баз даних, яким відповідають моделі аналогічного призначення,
Концептуальний рівень відповідає логічному аспекту подання даних предметної області в інтегрованому........


Список використаної літератури
1. Карпінський Ю., Лященко А. Концептуальні створення національної інфраструктури геопросторових даних України / Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, - 2005., С. 295.
2. Карпінський Ю., Лященко А. Аналіз міжнародного досвіду створення інфраструктури геопросторових даних / Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. - 2006. Вип.1. -С.151-164.
3. Растоскуев В.В. Експертна система для обробки даних контролю забруднень атмосфери. - Спб.: 1997. - 261 с.
4. Геоинформатика. Толковый словарь основных терминов. - М.: ГИС-Ассоциация, 1999. - 204 с.
5. ДеМерс М.Н. Географические информационные системы. Основа.: Пер. с англ. - М.: Дата+, 1999. - 490c.
6. Дейт К.Дж. Введение в системы баз данных. 6-е изд.: Пер. с англ. - К; М.; СПб: Изд. Дом Вильямс, 1999. - 848 с.: илл.
7. Банки географических данных для тематического картографирования/ Под ред. К.А. Салищева, С.Н. Сербенюка. - М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1987.- 188 с.
8. Кириллов В.В. Основы проектирования реляционных баз данных .Учебное пособие. - СПб.: ИТМО, 1994. - 90 с.
9. Зейлер М. Моделирование нашого мира. Руководство ESRI по проектированию базы геоданных. - Нью-Йорк, ESRI Press, 1999. - 254 с.
10. ARC/INFO Управление данными. Концепции, модели данных, разработка баз данных и хранение данных. - М.: Дата+, 1998. - 300 с.





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.