На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 92873


Наименование:


Курсовик Аналз корозйних та корозйно-механчних руйнувань конструкцйних матералв розробка антикорозйного захисту технологчного обладнання трубопроводв виробництва оцту

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 07.12.2015. Сдан: 2014. Страниц: 69. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Стор.
1.Вступ………………………………………………………………………… 3
2. Види корозійних і корозійно-механічних руйнувань конструкційних матеріалів, характерні для виробництв оцтової промисловості…………. 4
3. Аналіз агресивності середовища виробництва оцту…………………….. 8
4. Характерні види корозії та зношування………………………………….. 11
5. Фактори, що прискорюють корозію зношування……………………….. 18
6. Висновки і задачі курсової роботи……………………………………… 21
7. Розробка антикорозійного захисту обладнання галузі………………… 21
7.1 Вибір корозійностійких матеріалів……………………………………. 21
7.2 Вибір хімічностійких неметалевих матеріалів………………………. 23
7.3 Вибір модифікаторів продуктів корозії……………………………….. 24
7.4 Вибір ремонтно-реставраційних матеріалів………………………….. 25
7.5 Вибір антикорозійних покриттів (металевих, неметалевих, полімерних, склоемалевих)………………………………………………… 26
7.6. Вибір зносостійких матеріалів………………………………………… 37
7.7 Вибір спеціальних покриттів…………………………………………….. 38
7.8 Обґрунтування технології зміцнення поверхонь………………………. 41
7.9 Розробка організаційно-технічних заходів зниження корозії і зношування………………………………………………………………….. 42
7.10 Розробка хіміко-технічних заходів зниження корозії і зношування 43
7.11 Розробка варіантів раціонального конструювання…………………. 44
7.12 Вибір ефективних інгібіторів………………………………………….. 49
7.13 Вибір герметиків, ущільнювачів, консервантів……………………….. 53
7.14. Розробка способів електрохімічного захисту обладнання…………... 55
7.15. Розробка способів комбінованого захисту обладнання…………… 61
8 Висновки і виробничі рекомендації ……………………………………… 61
9 Список літератури………………………………………………………….. 63


1. Вступ


В умовах інтенсивного розвитку світової промисловості метали та їх сплави є одними з найважливіших конструкційних матеріалів, що використовуються в усіх галузях народного господарства і харчова та переробна промисловість не є винятком. Підвищення надійності роботи агрегатів та устаткування харчової промисловості, а також подовження їх ресурсу є ключовою задачею сьогодення, вирішення якої дозволяє не тільки заощаджувати важливі матеріальні активи та енергоносії, алей призвести до мінімізації навантаження на оточуюче середовище, завдяки суттєвому зменшенню забруднення природи продуктами окислення, як основного металу, так і легуючих компонентів. Окрім того, додатковим та суттєвим фактором підвищення екологічної безпеки є шкідливі викиди підприємств металургійної та енергетичної галузей, залучених до відновлення матеріальної бази різних галузей виробництва.
Особливу увагу слід приділити протикорозійному захисту металів, що експлуатуються в складних умовах харчової та переробної промисловості: при частому зміненні температур та тиску в широких межах, наявності струмів, що блукають, у потоках рідин, при взаємному контакті різнорідних металів, наявності зон з диференційними аерацією, температурою та режимами обтікання потоками рідини тощо. Такими технічними системами є, зокрема, замкнені теплообмінні системи у циклі отримання кислот, які найчастіше захищають від корозії шляхом введення речовин здатних її уповільнити. Однак необхідно враховувати,корозійний вплив атмосферних факторів та чинників, що прискають процес корозії. Руйнування конструкційних матеріалів та обладнання від корозії призводить до значних економічних втрат.
Руйнування конструкційних матеріалів та обладнання від корозії призводить до значних економічних втрат. Ці втрати неминучі, однак їх можна мінімізувати, знаючи умови експлуатації (вид і ступень агресивного впливу середовища) і застосовуючи оптимальні в даних умовах матеріали,види захисних покриттів і методи їх нанесення.


2. Види корозійних і корозійно-механічних руйнувань конструкційних матеріалів, характерні для виробництв оцтової промисловості.


При розробки антикорозійного захисту обладнання харчового виробництва необхідним є попереднє встановлення основних видів корозійних та корозійно-механічних руйнувань конструкційних матеріалів апаратів виробництва. Для отримання повного уявлення про останнє необхідно розглянути вид та спосіб отримання продукції, що виготовляється на виробництві, технологічну лінію його одержання, головні процеси технологічних стадій (випарювання, подрібнення, бродіння тощо), складові компоненти для отримання цільового продукту [1].
Головним компонентом харчового оцту є оцтова кислота [2]. Отримувати її можна двома способами: хімічним - з продуктів сухої перегонки деревини та мікробіологічними - у результаті оцтовокислого бродіння спиртовмісних рідин, таких, як виноградне вино, сидр, пивне сусло, заграв мед і соки різних фруктів або водний розчин етилового спирту. У таких рідинах окислення етанолу до оцтової кислоти проводять у більшості випадків оцтові бактерії Acetobacteraceti. У результаті в готовому продукті виявляється не тільки кислота, а й невелика кількість складних ефірів, альдегідів та інших органічних сполук. Саме завдяки цим речовинам харчової оцет знаходить властивий йому особливий смак і приємний аромат. Розведена ж водою оцтова кислота, отримана хімічним шляхом, позбавлена таких якостей. Вважається, що в харчовій промисловості і в побуті краще використовувати оцет, виготовлений біохімічним способом. В основі останнього лежить метод періодичного глибинного культивування відповідно до якого процес отримання оцту полягає в тому, що в апараті до робочого обєму заливається поживна суміш, що містить оцтову кислоту і водний розчин етанолу і обробляється в герметичній ємності за наявності систем аерації та охолодження і температурі від 28 до 30 °С.
На рис. 1 зображена технологічна схема мікробіологічного синтезу оцтової кислоти (позначено основні матеріальні потоки та технологічне обладнання) [3-7]. Відповідно до технологічної схеми культуральна рідина передається з ферментатора в ферментатор за рахунок тиску, створюваного повітрям. У кожному ферментаторі забезпечуються умови, що сприяють інтенсивному окислювання етилового спирту в оцтову кислоту. Для підтримки потрібної концентрації спирту в другій, третій, четвертий і пятий апарати додають 40% етиловий спирт. Температура та інтенсивність аерації від ферментатора до ферментаторах знижуються. Але при всьому цьому для процесу окислення потрібно досить великі кількості кисню, який надходить за допомогою компресора, разом з атмосферним повітрям, в кожен апарат батареї, через барботер. Посівну культуру оцтовокислих бактерій вирощують в лабораторії, а потім у інокуляторі на рідкому живильному середовищі, після чого отриманий посівний матеріал подають у перший ферментатор, де відбувається генерація оцтовокислих бактерій. Так само, в перший ферментатор подається живильне середовище, яке проходить стадію стерилізації, дана стадія полягає в тому, що живильне середовище нагрівають в паровій колоні до температури стерилізації, потім подають в відстоювач, де живильне середовище знаходиться заданий час при температурі стерилізації, після чого її подають у теплообмінник, де відбувається охолодження вже стерильною живильного середовища , потім в напірний бак і після цього середу подається в ферментатор.


1-інокулятор для отримання посівного матеріалу; 2-реактор для приготування живильного середовища; 3-напірний бак для живильного середовища; 4-напірний бак для етанолу; 5-вихровий насос; 6-парова колона для підігріву живильної середовища до температури стерилізації;
7-витримувач поживних середовищ при температурі стерилізації;
8-теплообмінник для охолодження стерильних поживних середовищ;
9-ферментатор; 10- компресор; 11-освітлювач; 12-фільтр прес;
13 -збірка готового очищеного продукту; 14-фасувальний апарат.
I- посівний матеріал; II - вихідна сировина для приготування живильного середовища; III- живильне середовище; IV- етанол; V- атмосферне повітря;
VI- повітря на виході з батареї реакторів; VII- оцтова кислота після синтезу;VIII- бентоніт; IX- лимонна кислота; X- відходи (біомаса, бентоніт);
XI - очищений продукт готовий до розфасовки.

Рисунок 1 - Технологічна схема мікробіологічного синтезу оцтової кислоти

Після того як культуральна рідина пройде через всі пять апаратів, вона виходить з останнього з концентрацією оцтової кислоти не нижче 9% і не вище 9,2 - 9,3%. Повітря, який також виводитися з останнього апарату йде в атмосферу, не потребуючи будь - якої очищенню, а культуральна рідина потрапляє на стадію освітлювання. Її освітлюють бентонітом з додаванням невеликої кількості лимонної кислоти. Після перемішування розчин оцту подають на фільтр прес, де з нього окремо виводяться відходи - це біомаса і бентоніт, а так само відфільтрований розчин оцту, який надходить до збірки готового продукту, а потім на фасувальний апарат (розлив).
Як відомо, у харчових галузях хімічною корозією руйнуються тільки деякі апарати і комунікація допоміжних цехів. Устаткування технологічних цехів в основному руйнується електрохімічною корозію [1, 8, 9]. В залежності від агресивності середовища і умов протікання електрохімічних процесів виділяють: атмосферну, ґрунтову, електричну, кислотну, сольову, лужну, контактну, біологічну види.
Як видно з представленої принципової технологічної лінії основними складовими при виробництві продукту є спирт, лимонна кислота, оцтова кислота при температурі, в присутності кисню та мікроорганізмів.
Враховуючи вище зазначене можна стверджувати, що для підприємств з виробництва оцтової кислоти характерною є кислотна та мікробіологічна корозія для конструкцій апаратів (реактор і напірний бак для приготування живильного середовища, витримувач поживних середовищ,фільтр прес та ін.).ґрунтова корозія для трубопроводі та комунікацій підприємства.
Слід відзначити, що в даних умовах мікробіологічна (біологічна) корозія є наслідком життєдіяльності мікроорганізмів на поверхні металів, руйнує полімерні покриття апаратів, прокладну гуму, скло. Бактерії, що викликають корозію, поділяються на аеробні та анаеробні. Аеробні бактерії існують і розвиваються тільки за умов наявності кисню, анаеробні бактерії розвиваються за відсутності кисню. Аеробні бактерії, що сприяють корозії, поділяються на бактерії - окиснювачі сірки і залізо-бактерії, що покривають залізо. перші розвиваються саме в кислому середовищі (рН 0-6), що характерне виробництву оцтової кислоти. Мікроорганізми сприяють також біологічному обростанню, закупорюють трубопроводи, забивають фільтри насосів систем охолодження даного виробництва. Існує тісний зв’язок процесів біообростання і корозії: зі збільшенням біообростання підсилюються корозійні руйнування і навпаки. Біологічна корозія має специфічні особливості. Поляризаційні криві показують, що в середовищах з анаеробними сульфат редицюючими бактеріями корозійний процес сталей протікає з водневою деполяризацією катодних ділянок і пасуванням анодних ділянок. Дослідженнями встановлено чотири основних факторів впливу мікроорганізмів на корозійний процес: по-перше, витяг з навколишнього середовища живильних речовин і кисню; по-друге, біохімічна трансформація до несприятливих змін фізико-хімічних властивостей середовища; по-третє, продукування кінцевих чи хімічних сполук, що інтенсифікують корозію, зокрема поверхнево-активних речовин, сірчаної кислоти; по-четверте, участь у катодному процесі при відсутності кисню.


3. Аналіз агресивності середовища виробництва оцту.


Після визначення можливих видів корозії на підприємстві галузі для апаратів якої планується розробка комплексних антикорозійних заходів та основних джерел необхідним є встановлення ступеню агресивності впливу середовища на конструкції [10].
Основні фактори, що визначають агресивність середовища є:
типи клімату в місці розташування обєкта: холодний, помірний, тропічний;
зони вологості: суха, нормальна, волога або мокра
умови експлуатації (агресивні середовища) конструкції або обладнання: на повітрі, у воді; поперемінно у воді і на повітрі.
Агресивні середовища за фізичним станом поділяються на газоподібні, тверді і рідкі.
Ступінь впливу агресивних середовищ на конструкції визначається:
– для газоподібних середовищ - видом і концентрацією газів (група газів) і режимом температурної вологості приміщень або зоною вологості території;
– для рідких середовищ - наявністю і концентрацією агресивних агентів, температурою, величиною напору або швидкістю руху рідини у поверхні конструкції;
– для твердих середовищ (солі, аерозолі, пил, ґрунти) - дисперсністю, розчинність в воді, гігроскопічністю, температурно-вологісним режимом приміщень або зоною вологості.
Крім того, агресивність середовища обумовлюється використанням у харчовій технології, високого тиску, значних швидкостей потоку продукту, тривалої витримки середовищ у стані спокою, зміни рН середовищ у широкому діапазоні.
В межах даного виробництва найбільший вклад в загальну ступінь агресивності середовища для конструкцій та апаратів становить умови експлуатації (агресивні середовища)та зона вологості [11].
Аналіз умов експлуатації апаратів та конструкцій підприємства з виробництва оцтової кислоти за чинниками наведеними вище з урахуванням даних табл. 1-2, слідує, що за показником вологості умови на підприємствах галузі з виробництва оцтової кислоти можна віднести до середньоагресивної.
За показником ступеню агресивного впливу рідких середовищ на металеві конструкції(табл. 2)середовище підприємства галузі з виробництва оцтової кислоти можна віднести до середньоагресивної та сильноагресивної,що обумовлено впливом кислих середовищ (рН менше 3), на метал апаратів, зниженням концентрацію власних іонів металів і підвищенню швидкості корозії в результаті анодного розчинення металу.
Таблиця 1 - Ступінь агресивного впливу вологості на металеві конструкції
Вологісний режим приміщеньЗона вологості (СНіП II-3-79) Гру-пи газів Ступінь агресивного впливу середовища наметалеві конструкції
всередині опалювальних будівель всередині неопалювальних будівель або під навісами на відкритому повітрі
сухий суха А В С D Неагресивна Слабоагресивна Середньоагресивна Середньоагресивна Неагресивна Слабоагресивна Середньоагресивна Середньоагресивна Слабоагресивна Слабоагресивна Середньоагресивна Сильноагресивна
Нормальний Нормальна А В С D Неагресивна Слабоагресивна Средньоагресивна Средньоагресивна Слабоагресивна СередньоагресивнаСередньоагресивна Середньоагресивна Слабоагрессивная Среднеагрессивная Среднеагрессивная Сильноагрессивная
Вологий илимокрий А В С D Слабоагресивна Середньоагресивна СередньоагресивнаСередньоагресивна СередньоагресивнаСередньоагресивна Сильноагресивна Сильноагресивна Середньоагресивна СередньоагресивнаСильноагресивна Сильноагресивна

Таблиця 2 - Ступінь агресивного впливу рідких середовищ на металеві конструкції
Неорганічні рідки середовища Водневий показник рН Сумарна концентрація сульфатів и хлоридів, г/л Ступіньагресивноговпливусередовищ на металевіконструкції при вільномудоступікисню в інтервалі температур від 0 до 50 ° С і швидкостіруху до 1 м / с
Пресніприродні води Св. 3 до 11 Теж До 3 До 5 Св. 5 Люба Середньоагресивна Сильноагресивна Сильноагресивна
Морська вода Св. 6 до 8,5 Св. 20 до 50 Сильноагресивна
Виробничі оборотнітасточніводи без очистки Св. 3 до 11 До 5 Св. 5 Середньоагресивна Сильноагресивна
Сточнірідинитварино утримуючих будівль Св. 5 до 9 До 5 Среднеагрессивная
Розчининеорганічнихкислот ДоЗ Сильноагресивна
Розчини лугів Св. 11 Люба Середньоагресивна
Розчини солей з концентрацією св. 50 г/л Св. 3 до 11 Люба Сильноагресивна
Також катіони кислот сприяють нерівномірному викладенню солей на контактуючих поверхнях, що прискорює корозійне руйнування металів. Агресивність середовища на підприємстві, що розглядається підвищується і через використання в технологічній лінії яблучної та інших кислот.
Виходячи з технологічної схеми мікробіологічного синтезу оцтової кислоти, можна зробити висновок, що устаткування та обладнання, що використовується у технологічній схемі зазнає впливу нейтрального та кислого з варійованою кислотністю агресивного середовища.
Так,парова колона для підігріву живильної середовища до температури стерилізації, та теплообмінник для охолодження стерильних поживних середовищ в більшій мірі експлуатуються у нейтральному та слабо кислому розчинах, оскільки склад для охолоджувальних рідин згідно ГОСТ 28024 - 89) є сумішшю натрію сульфату, натрію хлорид, натрію карбонат, кислотність такого електроліту становить 10,5 рН.
Реактор для приготування живильного середовища; напірний бак для живильного середовища, ферментатор, витримувач поживних середовищ при температурі стерилізації зазнають впливу кислого корозійного середовища з рН в діапазоні 2-5.
Все устаткування підлягає впливу атмосфери, а отже зазнає корозійного руйнування, а саме атмосферного типу корозії, що є найпоширенішим типом корозійного ураження, що характеризується як - нейтральне.


4. Характерні види корозії та зношування


Як відомо, корозія - це процес руйнування металів внаслідок хімічної чи біохімічної взаємодії з навколишнім середовищем [12]. Корозія протікає спонтанно відповідно до законів кінетики можливих термодинамічних реакцій і призводить до зниження вільної енергії металів, в результаті утворюються більш стійкі в термодинамічному відношенні сполуки. Оскільки корозія відноситься до поверхневих явищ,то і класифікується за ознаками змін, що відбуваються на поверхні металу.
При оцінці технічного стану конструкцій, уражених корозією, передусім необхідно визначити вид корозії. Це дає можливість, по-перше, звузити інтервал пошуків основних причин корозійного пошкодження конструкцій, по-друге, більш точно визначити вплив корозійних пошкоджень на несучу здатність елементів конструкцій, по-третє, розробити найбільш обґрунтовані заходи з відновлення несучої здатності і захисту конструкцій від корозії. Враховуючи вище зазначене, розглянемо основні види корозії конструкцій і їх характерні ознаки, в умовах підприємств з виробництва оцту.
Суцільна корозія характерна для сталі, алюмінію, цинкових і алюмінієвих захисних покриттів в будь-яких середовищах, в яких корозійна стійкість даного матеріалу або металу покриття недостатньо висока. Цей вид корозії характеризується відносно рівномірним по всій поверхні поступовим проникненням у глиб металу , т. е. зменшенням товщини перерізу елемента або товщини захисного металевого покриття. Суцільна корозія найбільш небезпечна оскільки при невеликій втраті металу відбувається порушення герметичності міцності і поверхневих властивостей металу.
При корозії в слабокислих середовищах, яким є виробництво оцту, елементи конструкцій покриваються видимим шаром продуктів корозії, після механічного видалення якого до чистого металу поверхню конструкцій виявляється шорсткою, але без очевидних виразок, точок корозії і тріщин; при корозії в кислих (а для цинку і алюмінію і в лужних ) середовищах видимий шар продуктів корозії може не утворитися. Найбільш схильними цьому виду корозії ділянками, як правило, є вузькі щілини, зазори, поверхні під головками болтів, гайками, інші ділянки скупчення пилу, вологи з тієї причини, що на цих ділянках фактична тривалість корозії більше, ніж на відкритих поверхнях.
Корозія плямами характерна для алюмінію, алюмінієвих та цинкових покриттів в середовищах, в яких їх корозійна стійкість близька до оптимальної, і лише випадкові фактори можуть викликати місцеве порушення стану стійкості матеріалу. Цей вид корозії характеризується невеликою глибиною проникнення корозії в порівнянні з поперечними (у поверхні) розмірами корозійних поразок. Уражені ділянки покриваються продуктами корозії як і при суцільній корозії. При виявленні цього виду корозії необхідно встановити причини і джерела тимчасових місцевих підвищень агресивності середовища за рахунок потрапляння на поверхню конструкції рідких середовищ (конденсату, атмосферної вологи при протіканнях і т. п.), локального накопичення або відкладення солей, пилу і т. д.
Виразкова корозія характерна в основному для вуглецевої і низьковуглецевої сталі (меншою мірою - для алюмінію, алюмінієвих та цинкових покриттів) при експлуатації конструкцій в рідких середовищах і ґрунтах. Виразкова корозія низьколегованої сталі в атмосферних умовах найчастіше повязана з несприятливою структурою металу, т. б. з підвищеною кількістю неметалевих включень, в першу чергу сульфідів з високим вмістом марганцю. Виразкова корозія характеризується появою на поверхні конструкції окремих або множинних ушкоджень, глибина і поперечні розміри яких (від часток міліметра до декількох міліметрів ) сумірні . Виразкова корозія зазвичай супроводжується , освітою товстих шарів продуктів корозії , покривають всю поверхню металу або значні її ділянки навколо окремих великих виразок (характерно для корозії незахищених сталевих конструкцій у ґрунтах). Виразкова корозія листових конструкцій, а також елементів конструкцій з тонкостінних труб і прямокутних елементів замкнутого перетину з часом переходить в наскрізну з утворенням отворів у стінках товщиною до декількох міліметрів. Виразки є гострими концентраторами на........

.9. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


1. Тищенко Г.П., Бурмістр М.В. Корозія і захист від корозії в харчовій промисловості. Книга 1: Підручник. - Дніпропетровськ: УДХТУ, 2002. - 461 с.
2. Коррозия в пищевых производствах и способы защиты [Текст] / А. В. Авдеева. - Изд. 3-е, перераб. и доп. - М. : Пищевая пром-сть, 1972. - 276 с.
3. Кустова, М. Оцет. Що це таке і як його роблять / Н. Кустова // Наука і життя. - 2002. - № 7. - С. 108 - 111.
4. Біотехнологія: Принципи та застосування: навч. посіб. / Г. Біч, Д. Бест, К. Браєрлі [и др.]; Під ред. І. Хіггінса і ін; Переклад з англ. А.С. Антонова; Під ред. А.А. Баєва. - М.: Мир, 1988. - 479 с.
5. Яковлєв, В.І. Технологія мікробіологічного синтезу: [Учеб. Посібник для середовищ. ПТУ] / В.І. Яковлєв. - Л.: Хімія. Ленінград. отд - ня, 1987. - 271 с.
6. Мюллер, Г. Мікробіологія харчових продуктів рослинного походження: підручник / Г. Мюллер, П. Літц, Г.Д. Мюнх. - Переклад з нім. А.М. Калашникової; Під ред. І.М. Грачової. - М.: Харчова пром - сть, 1977.
7. Мосічев, М.С. Загальна технологія мікробіологічних виробництв: підручник / М.С. Мосічев, А.А. Складнеев, В.Б. Котов. - М.: Легка і харчова промисловість, 1982. - 264с.
8. Тищенко Г.П., Бурмістр М.В. Корозія і захист від корозії в харчовій промисловості. Книга 2: Підручник. - Дніпропетровськ: УДХТУ, 2002. - 461 с.
9. Розенфельд И. Л. Коррозия и защита металлов. - Москва: Металлургия, 1969. - 448 с.
10. Розенфельд И. Л. Атмосфернаякоррозия металлов. - Москва: Издательство АН СССР, 1960. - 372 с.

11. ГОСТ 9.909-86. Единая система защиты от коррозии и старения. Металлы, сплавы, покрытия металлические и неметаллические неорганические. Методы испытаний на климатических испытательных станциях Изд. официальное М.: Издательство стандартов, 1993.-62 с.
12. Цыганкова JI.E., Вигдорович В.И., Поздняков А.П. Введение в теорию металлов. Тамбов: Изд-во ТГУ им Г.Р.Державина, 2002. -311с.
13. . Информационный отчет ООО «Самарского ИТЦ» - «Исследование влияние агрессивных сред на коррозионную стойкость стали» - Самара, 2005.
14. Маричев В. А., Розенфельд И. JT. Коррозия и защита от коррозии. Т. 7. М.: ВИНИТИ, 1978. с. 5-41.
15. Антикорозійний захист устаткування галузі /Г.П. Тищенко, М.В. Бурмістр, М.П. Сухий, О.В. Коптілий. - Дніпропетровськ: УДХТУ, 2003. - 139 с.
16. Мжачих Е.И., Сухарева Л.А., Яковлев B.C. Долговечность полимерных покрытий.// «Известия высших учебных заведений: Химия и химическая технология». Т. 19, вып. 2,2006, с. 108-109.
17. Сухарева JI.A., Мжачих Е.И., Комаров В.В., Яковлев B.C. Модифицированные хлорвиниловые полимеры и их свойства. М.: ВНИИМП, 2003. 264 с.
18. Мжачих Е.И., Сухарева JI.A., Яковлев B.C. Эпоксидные лакокрасочные материалы для антикоррозионных покрытий, применяемые в пищевой промышленности, «Лакокрасочные материалы и их применение» 2003, № 6, с. 24-27
19. Мжачих Е.И., Сухарева Л.А., Яковлев B.C., Вигдорович В.И. Способы подготовки металла, повышающие защитные свойства покрытий.// «Известия высших учебных заведений: Химия и химическая технология». Т. 19, вып. 2,2006, с. 81 84
20. Сухарева Л.А., Мжачих Е.И., Бакирова Е.В„ Яковлев B.C. Биоцидные защитные покрытия на основе эпоксидных композиций, «Лакокрасочные материалы и их применение» 2003, № 3. с. 48-51
21. Верхоланцев В. Добавки в рецептурах полимерных материалов // Полимерные материалы и их применение. 2001. - №7-8. С. 76.
22. Гагарина C.B. Модификация лакокрасочных материалов на основе алкидных смол // Междунар. научн. техн. конф. «Соц. экон. и экол. пробл. лес. комплекса»: Тезисы, докл.-Екатеринбург, 1999.- С. 107-108.
23. Кудрявцев Б.Б. К вопросу о принципах формирования. рецептур лакокрасочных материалов // Лакокрасочные материалы и их применение. - 2000.-№7. С. 24-25.
24. Дюрягина А.Н., Искаков Н.А., Болатбаев К.Н. Совершенствование антикоррозионной защиты по комбинированной технологии // Материалы международной научно-практическойк онференции «Инженерная наука на рубеже XXI века». Алматы, 2001. С. 171-172.
25. Васильев Г.Н. Коррозионная стойкость лакокрасочных материалов, модифицированных гетероциклическими азотсодержащими соединениями. - М.: Химия, 1989.-15 с.
26. Waelde L.R. Силиконовые добавки для полиэфирмеламиновых лакокрасочных материалов с высоким сухим остатком // J. OfCoat. Technol. 1994.-V.66,№ 836. P. 107-112.
27. Sprattettal. W. Современные силиконовые добавки для лакокрасочных материалов // Polym. PaintCol. J. 1992. V.182, №4321. P. 12-16.
28. Розенфельд И.Л., Рубинштейн Ф.И., Жигалова К.А. Защита металлов от коррозии лакокрасочными покрытиями. М.: Химия, 1987,224.
29. Защита от коррозии, старение и биоповреждений машин, оборудования и сооружений: Справочник/Под ред. А.А.Герасименко. -М.: Машиностроение, 1987. Т.1. 688 с.
30. Ильичев M.B., Исакаев М.-Э.Х., Катаржис В.А., Тюфтяев А.С., Филиппов Г.А. Повышение функциональных свойств металлических материалов в результате плазменной обработки // ФиХОМ, 2003. № 2. - С. 51-56.
31. Брейтуэйт Е.Р. Твёрдые смазочные материалы и антифрикционные покрытия, М.: Химия, 1967.
32. Алисов В.Б., Похмурский В.И., Карпенко Г.В. О влиянии диффузионного хромирования на некоторые физико-механические свойства углеродистой стали // Физико-химическая механика материалов. 1967. - Т. 3.-№2.-С. 172-177.168
33. Лоскутов В. С., Пузряков А. Ф., Смирнов Ю. В. Принципы проектирования технологических процессов плазменного напыления // Повыш. качества и эффектов, прогрессивных технологич. процессов машиностроения. М., 1982. - С. 15-25. - (Тр. МВТУ: №84).
34. Нгуен X. Д. Повышение абразивно-коррозионной стойкости деталей машин и оборудования плазменным напылением: Дис. . канд. техн. наук. Минск, 1973.
35. Соколов И. К. Разработка технологии плазменного напыления эрозионно- и износостойких покрытий повышенной толщины: Дис. . канд. техн. наук. М., 1993. - 257 с
36. Сиротинский А.А., Петров С.В., Сааков А.Г. Новое антикоррозионное алюмокерамическое покрытие на основе плазменного нанесения./ теплоснабжения, 2001, №12, с. 40-41.
37. Бергман Дж. И. Ингибиторы коррозии. М.-Л.: Химия, 1966.- 310 с
38. Матошко И.В., Скрипцова А.В. Опыт применения модификаторов ржавчины. - Мн.: БелНИИНТИ, 1988. - 43 с.
39. Hale D.L., Swank W.D., Haggard F.A. In-flight particle measurements of twin wireelectric arc sprayed aluminum. Journal of Thermal Spray Technology. Vol.7(1) 1998, p. 59-63.
40. Ханларова А.Г., Салимова С.Н., Исмалкова К.Б. Влияние преобразователей ржавчины на защитные и механические свойства ржавой стальной поверхности. - Д.: Горького, 1979. - 106 с.
41. Разработка рецептуры и аппаратурно-технологической схемы производства ингибированного модификатора ржавчины / Г.П. Тищенко, А.В. Коптилый, Л.В. Кузнец // Реферативный журнал коррозии металлов. - 2007. - № 1. - С. 61.
42. Кузнецов Ю. И. Модификация димегином поверхности железа и адсорбция на ней 1,2,3-бензотриазола / Ю. И. Кузнецов, М. О. Агафонкина, Н. П. Андреева, А. Б. Соловьева // Коррозия: материалы, защита. - 2010. - №3. - С. 1-5.
43. Кузнецов Ю.И. Прогресс в ингибировании коррозии металлов и модификация защитных нанослоев на металах/ Ю.И. Кузненцов // Коррозия: материалы, защита. - 2011. - №1. - С.1-10.
44. Чигиринец Е.Э. Новый порошковый преобразователь ржавчины на основе персиковой косточки // Проблеми корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів: В 2-х томах / Спецвипуск журналу «Фізико-хімічна механіка матеріалів.-№ 3.-Львів:Фізико-механічний інститутім. Г.В. Карпенка НАН України, -2002.- Т.2.- С. 659-663.
45. Моисеева Л.С., Кузнецов Ю.И. Ингибирование углекислотной коррозии нефтегазопромыслового оборудования // Защита металлов.- 1996.- Т . 32.- № 6.- С . 565-572. стр. 177
46. MiksicВ.А., Miller R.H. Fundamental principles of corrosion protection with vapor phase inhibitors// 5th Europ. Simp, onCorrosionInhibitors.- Ferrara. -1980.- P.217-235
47. Моисеева Л.С., Кузнецов Ю.И. Ингибирование углекислотной коррозии нефтегазопромыслового оборудования // Защита металлов.- 1996.- Т . 32.- № 6.- С . 565-572.
48. Пат. 2284369. Россия. МПК C 2 C 23 F 11/02. Летучий ингибитор коррозии / Кравцов В. В., Красиков Д. В., Лаптев А. Б., и др. -№ 2005100322/02; Заявл.11.01.2005; Опубл.27.09.2006.
49. Пат. 2388847. Россия. МПК С 1 C 23 F11/02. Летучий ингибитор коррозии / Кузнецов Ю.И., Андреев Н.Н., Гончарова О.А. -№ 2009115404/02; Заявл.23.04.2009; Опубл.10.05.2010, Бюл.№ 1.- 4с.
50. Пат. 2219287. Россия. МПК7 C2 (51), C 23 F 11/14. Ингибитор коррозии черных и цветных металлов / Алцыбеева А.И., Кузинова Т.М., Бурлов В.В.- № 2002103978/02; Заявл. 12.02.2002; Опубл. 20.12.2003. Бюл.№ 5. - 4с.
51. Пат. 2219287. Россия. МПК7 C2 (51), C 23 F 11/14. Ингибитор коррозии черных и цветных металлов / Алцыбеева А.И., Кузинова Т.М., Бурлов В.В.- № 2002103978/02; Заявл. 12.02.2002; Опубл. 20.12.2003. Бюл.№ 5. - 4с.
52. Пат. 72647007. США. МПКС 23 F 13/06. Corrosion inhibitor materials forusein combinati on with catodic protectorsin metallics tructures / CortecCorps., Furman Alla, Kharshan Margarita, Miksic Boris. - № 11/240615; Заявл. 30.09.2005; Опубл. 4.09.2007.- Вып. 36, № 7.- С. 28; Приор. 24.08.200.2004. РЕ 8976551.
53. Андреев Н.Н., Ибатуллин К.А. О прогнозировании упругости паров летучих ингибиторов солевого типа // Защитаметаллов.- 2002.- Т. 38.- № 1.- С. 18-21.
54. Иовчев М. Коррозия теплоэнергетического оборудования // Пер. с болг. М.: Энергоиздат, 1988. - 222 с.
55. Улиг Г.Г., Реви Р.У. Коррозия и борьба с ней. - Л.: Химия, 1989.
56. В. Э. Игнатенко, А. И. Маршаков, В. А. Маричев, Ю. H. Михайловский, Н. А. Петров. Влияние катодной поляризации на скорость коррозионного растрескивания трубных сталей. Защита металлов, 2000, том. 36, №2, с. 132-139.
57. СНиП III-42-80: Электрохимическая защита трубопроводов от подземной коррозии.
58. Бекман, В. Катодная защита от коррозии: справочн. издание /В. Бекман,В. Швенк. М.: Металлургия, 1984. 496 с.
59. . Иоссель, Ю.Я., Кленов, Г.Э. Математические методы расчета элек-трохимической коррозии и защиты металлов: справочник / Ю.Я.Иоссель, Г.Э. Кленов. М.: Металлургия, 1984. 272 с.
60. Противокоррозионная защита трубопроводов и резервуаров: учебник /Е.И. Дизенко, В.Ф. Новоселов, П.И. Тугунов, В.А Юфин. М.: Недра, 1978,199 с.


Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.