На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 95064


Наименование:


Курсовик Виникнення та характерн риси гипетської Держави

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: История. Добавлен: 09.03.2016. Сдан: 2011. Страниц: 33. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Вступ 3
Розділ І. Утворення, розвиток і загибель Єгипетської держави 6
1.1. Утворення Єгипту 6
1.2. Історія розвитку 7
1.3. Загибель держави 16
Розділ ІІ. Суспільний лад Єгипту 17
2.1. Панівні верстви населення 17
2.2. Селяни і ремісники 18
2.3. Раби 19
Розділ ІІІ. Державний устрій Єгипту 20
3.1. Апарат управління 20
3.2. Збройні сили 22
3.3. Судові органи 23
Розділ IV. Джерела та характерні риси права 25
4.1. Джерела права 25
4.2. Право власності 25
4.3. Зобов’язальне право 26
4.4. Шлюбно - сімейне і спадкове право 28
4.5. Кримінальне право 30
Висновок 32
Використана література 33


Вступ
Єгипет, як і інші східні держави виникли в сприятливих природних умовах, їхні великі повноводні ріки “зумовили швидкий перехід людства від кочового осілого землеробського способу життя”. У Єгипті здавна навчились використовувати повноводдя Нілу і використовувати його родючий намул. Створювались цілі іригаційні системи для зрошення .Підняття рівня води на річці Ніл забезпечувало зрошення цих земель і також покриття шаром родючого мулу.
Досягнувши певного суспільно-економічного розвитку утворюється держава і система права. Спочатку, процес утворення єгипетської держави йшов так: спочатку утворились два царства Північне і Південне. В ІІІ тисячолітті до нашої ери пройшло об’єднання двох царств в єдину
державу, яку називали Єгипет. Першим фараоном якої став Менес.
На території утвореної держави проживали племена лівійців, нубійців, севітів.
Після війн, переможці - єгиптяни перетворювали захоплених людей в військовополонених, яких називали рабами. Їх використовували там, де була сама важча робота: будівництво пірамід, храмів, іригаційних систем.
До виникнення першого суспільства і держави, тобто до появи первіснообщинного ладу, зумовило розвиток рабства, високопродуктивне землеволодіння, виникнення приватної власності.
З розвитком сільського господарства стало вигідно використовувати роботу військовополонених, що призвело до виникнення приватної власності, соціального розподілу суспільства, виділення родової знатті і перехід її поступово в класовий експлуатаційний клас.
Перед виникненням держави склалась досить розвинена організація управління, котру Ф.Енгельс назвав військовою демократією. “ Навколо вождя складається державний апарат, який складався із членів його сім’ї, його слуг, так формується вона із древніх систем державного управління.” Перші держави “номи”, вони займали територію декількох поселень і були скоріше не державами, а військово-демократичними організаціями. “В силу особливих природних умов номи древніші самостійні державні утворення, розміщенні в долині Нілу або дельти Нілу - тяготили до об’єднання, що привело до утворення великих царств.”
Приблизно в кінці IV тис. до нашої ери виникають два крупних царства: Верхній та Нижній Єгипет, які пізніше об’єднались. Єгиптяни проводили активну зовнішню політику з Передньою Азією по Суецькому каналу, по Нілу - з країнами Африки, морем - з Аравією.
Історія Єгипту, у тому числі держави і права була поділена на три великі періоди:
1) Стародавнє царство ( приблизно 3000 - 2400 рр. до н.е.);
2) Середнє царство ( 2160 - 1750 рр. до н.е.);
3) Нове царство ( приблизно 1600 - 1100 рр. до н.е.).
Далі наступає в історії єгипетської держави період занепаду.” В 1206 р. на Єгипет наступають одні за одним іноземці, в середині держави виникають повстання, влада стає безсилою і поступово занепадає. Внаслідок цих подій країна розпадається на два царства, тобто дві частини. На півдні панують жерці, а на півночі - фараони.
В період Пізнього царства ( до І ст. до н.е.) Єгипет почав повільно занепадати. Починаються нашестя завойовників на єгипетську державу, ефіопами, асирійцями. Потім в VI ст. до н.е. на країну напали перси і завоювали її. Отже, Єгипет опинився під владою персів ( 525 р. до н.е.).
У 322 р. до н.е. під час правління Олександра Македонського закінчується історія Єгипту, як держави.
Єгипет залишив багато пам’яток своєї культури ( наприклад піраміди, письмові пам’ятки), з яких можна отримати уявлення про державу. Із письмових джерел нам відомі “Аннали Тутмоса ІІІ” записані на стінах храму Амона-Ра в Фівах, також твори жерця Монефона на грецькій мові ( IV-III ст. до н.е.), які описують історію Єгипту з древніх часів. Збереглись також архіви юридичних текстів і документів з храму царя Неферіка “ Поучення” Фараонів, які містять інформацію про державний устрій.
Також уявлення про устрій держави в Древньому Єгипті дають і творчість античних істориків: Геродота, Даодора Сицилійського, Плутарха, Страбона.
До нас дійшли прояви релігійного характеру - “Книга Мертвих”, “Мемфисский богословный трактат”, - який містить обряди, заклинання, що дозволяли померлому пройти всі труднощі , добитись вічного спокою.
Збереглись предмети матеріальної культури: давні захоронення мумій, предмети побуту, храми, що дозволяло вивчити побут й культуру та міжнародні зв’язки Єгипетської держави.
Єгипет - це загадкова держава, яку не можливо розгадати з зовнішнього боку. Ключем до розгадки є внутрішнє життя Єгипту, тобто суспільний і державний лад, історія розвитку суспільства, право, культура... Якщо ми заглибимось в історію єгипетської держави, то зрозуміємо: глибше давній Єгипет. Отже вивчаючи минуле єгипетської держави, ми духовно й культурно збагатимося у майбутньому.


Розділ І. Утворення, розвиток і загибель
Єгипетської держави.

1.1. Утворення Єгипту.
Однією із самих давніх держав Сходу був Єгипет, який розташований в Північно-Східній Африці. Стародавній Єгипет знаходився у долині нижньої течії ріки Нілу. “Завдяки періодичним розливам цієї ріки ( з липня по листопад) ґрунти тут родючі і добре зрошуванні. Це спричинило швидке заселення та раннє зародження цивілізації на цих землях.
До віку палеоліту в Х-ІХ тисячолітті до нашої ери кочували різні племена (бербери, кумати) на території Єгипту. Племена займались збиральництвом, полюванням, рибальством. Зміна клімату в період неоліту змусила їх спускатись вниз до Нілу. Оскільки населення не могло вижити на одному рибальстві та полюванні, тому почало займатись скотарством, землеробством, що зумовило появу общин. З приходом весни Ніл розливався й приносив з його верхів’я на поля родючий мул, що збільшував родючість землі. У річці було багато риби, берега населяли птахи і звірі. Прилеглі гори містили корисні копалини - золото, олово, цинк. Отже, захищеність території від ворогів, сприятливі природні умови, родюча земля сприяли швидкому розвитку продуктивних сил. Поступово зароджується приватна власність, майнова нерівність, а потім - класове суспільство. Потреба в додатковій землі для посіву вимагає створення іригаційних систем. Для будівлі використовувалась праця рабів, що призвело до утворення приватної власності і розшарування родини, виділення родової верхівки.
“На останньому етапі розвитку первіснообщинного ладу у древніх єгиптян склалась досить розвинута організація управління, яку Ф.Енгельс в роботі “Походження сім’ї, приватної власності і держави” назвав військовою демократією. Основними елементами якої являлись воєначальник, рада
родових старійшин і народне зібрання.”
В результаті об’єднання сільських общин для спільного ведення іригаційних робіт виникають номи, які об’єднуються під владою сильнішого нома. Номи нерідко воювали за територію, за рабів, за землю, за скотину.
В процесі спільної боротьби номи почали об’єднуватися у більші “Державні механізми”. Причиною цього об’єднання була необхідність спільного захисту від агресивних сусідів, необхідність дальшого розширення і вдосконалення іригаційної системи, потреба рабів. Поступово в долині Нілу вкінці IV тис. до н.е. склалися дві великі держави - Північне царство нижнього Нілу і Південне - на верхньому, між якими протягом довгого часу точилась боротьба за першість, поки нарешті перемогло Південне царство. Отже Єгипет був об’єднаний в одну державу. Приблизно в 3200 р. до н.е.
Цар-фараон став царем “двох Єгиптів”.
Об’єднання Єгипту мало велике значення для розвитку державного апарату, господарства, культури, а значить держави в цілому. Створювалась суспільно - державна, високоефективна іригаційна система, яка забезпечувала розвиток сільського господарства. Розвивалось скотарство, розводилась дрібна і велика рогата худоба, процвітали ремесла, високого рівня розвитку досягла обробка каменю, гончарна справа. Будування пірамід та інших будівель досягнули теж великого розвитку.

1.2. Історія розвитку.
Древній Єгипет, як держава веде свою історію з часу зародження класового суспільства (IV тис. до н.е.) до падіння й приєднання його до Перської держави (VI тис. до н.е.). Його історія розвитку ділиться на такі періоди:
1. Раннє царство (3000 - 2800 рр. до н.е.) - виникнення мінової торгівлі,
утворення єдиної держави з обмеженою владою фараона, формування
державного апарату, грабіжницькі походи в Нубію, царське й общинне
землеволодіння, період царювання трьох єгипетських династій
фараонів.
2. Древнє царство ( 2800 - 2250 рр. до н.е.) розквіт культури і державності Древнього Єгипту, поява приватних землеволодінь рабовласників і храмів, укріплення влади фараона, поява постійного війська.
Період ІІІ - VI династій.
3. І розпад ( 2250 - 2050 рр. до н.е.) посилення номової знаті, виступ її проти центру влади, розпад єдиної держави.
4. Середнє царство (2050 - 1700 рр. до н.е.) зародження централізації, до якої прагнули заможні селяни, які хотіли обробляти поля без суспільних іригаційних систем. Царювання ХІ - ХІІ династій.
5. ІІ розпад ( 1700 - 1580 рр. н.е.) послаблення Єгипту, через народні повстання.
6. Нове царство (1580 - 1070 рр. до н.е.), внаслідок боротьби з гіксонами посилюється військова міць, строго централізований апарат влади, успішні завойовницькі війни, ріст чисельності рабів, розквіт цивілізації, приєднання Сирії та Палестини, успішні походи в Азію, створення Єгипетської імперії.
Царювання XVIII-XX династій єгипетських фараонів.
7. Пізнє царство ( 1070 - 332 р........


Використана література.
1.) Тищик Б.Й. “Історія держави і права Стародавнього Світу”, Львів, 1999 р.
2.) “Рабовласницька і феодальна держава і право країн Азії і Африки”, Харків, 1981 р.
3.) “Історя Древнього Сходу” під. ред. В.І.Кузишина, видав.2, Москва: Вища школа, 1988 р.
4.) Макарчук В.С. “Істрія держави і права зарубіжних країн”, Київ, 2000 р.
5.) А.І.Рогошин, Н.М.Страхова. “Рабовласницька і феодальна держава і право країн Азії і Африки”, Харків, 1981р.
6.) А.Н.Бадин, А.Є.Войнач, Н.М.Волчок “Історія Древнього світу. Древній Схід”, Мінськ, Харвест, 1999 р.
7.)О.О.Шевченко “Історія держави і права зарубіжних країн”, Київ, 1997 р.
8.)О.А.Жидков, Н.А.Крашенінніков “Історія держави і права зарубіжних країн”, Москва, 1988 р.
9.)К.Г.Федоров. “Історія держави і права зарубіжних країн”, Київ, 1994 р.
10.)Макарчук В.С. “Істрія держави і права зарубіжних країн”, Київ, 2001 р.








Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.