На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 95762


Наименование:


Курсовик Дяльнсть профсплкових органв та їх значення для розвитку трудових вдносин

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Право. Добавлен: 31.03.2016. Сдан: 2015. Страниц: 33. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Вступ
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ПРОФСПІЛОК
1.1 Профспілковий рух: історія та сучасність;
1.2 Перші профспілки: світовий досвід.
РОЗДІЛ ІІ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРОФСПІЛОК
2.1. Профспілкові органи як суб’єкти трудового права
2.2. Нормативний аналіз статусу профспілок у сфері трудових відносин
РОЗДІЛ ІІІ. ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФСПІЛКОВИХ ОРГАНІВ
3.1. Правове положення профспілок у сфері праці.
3.2. Основні принципи діяльності профспілок.
3.3. Компетенція та повноваження профспілкових організацій.
Висновок
Список використаної літератури


Вступ
Актуальність даної теми складає комплекс узагальнених структурних елементів діяльності профспілкових органів та їх значення для розвитку трудових відносин зокрема.
Ситуацію, яка склалась на сьогоднішній день на ринку праці України можна назвати умовно задовільною. Велика кількість трудових суперечок і страйків, визначаються насамперед економічними факторами зростанням інфляційних процесів, недосконалістю організації оплати праці більшій половині галузей народного господарства. Але причини такого стану справ нерідко криються і в позаекономічних факторах, що безсумнівно впливають на рівень соціальної захищеності працюючих.
В даний час у профспілках України йдуть складні процеси пристосування. І якщо на великих підприємствах профспілкові організації мають визначений досвід роботи з захисту прав і інтересів своїх членів, а також володіють для цього засобами, то колективи малих підприємств, такими можливостями не володіють. Найчастіше працівники малих приватних підприємств не знають своїх прав і, як наслідок, їх права попираються роботодавцями. Більш того, власники не зацікавлені в створенні профспілкового органа на своїх підприємствах.
Отже в роботі відбувається осмислення і аналіз відносин, що складаються в сфері діяльності профспілкових організацій по захисту законних прав і інтересів працюючих, визначення ролі профспілок по підвищенню ефективності функціонування профспілкових органів.
Мета написання даної роботи полягає в досконалому дослідженні всіх понять, що стосуються профспілок, ознак, принципів, сфери діяльності та історичного розвитку. Для досягнення поставленої мети були виконані такі завдання:
здійснений історичний розвиток становлення профспілкових організацій,
охарактеризовані профспілкові органи - як суб’єкти трудового права,
проаналізовані нормативні акти, якими регулюється діяльність профспілок,
визначене правове положення профспілок у сфері праці,
відображення основних принципів діяльності профспілкових організацій та ін..
Об’єктом дослідження є ті напрямки діяльності, на які націлені профспілкові органи та комітети при вступі в трудові відносини тощо.
Предметом дослідження є сукупність нормативних актів, якими закріплюється правовий статус профспілкових організацій.
Курсова робота складається з вступу, трьох основних розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ПРОФСПІЛОК
1.1 Профспілковий рух: історія та сучасність
За Радянського Союзу профспілки сприймалися як особливий відділ соціального забезпечення, який розподіляє матеріальні блага. З розвалом СРСР почався новий відлік часу й для профспілок. У жовтні 1990 року було створено Федерацію незалежних профспілок України, яка стала правонаступницею Української республіканської ради профспілок (республіканського підрозділу всесоюзної профспілки ВЦРПС).
У листопаді 1992 року її було перейменовано в Федерацію профспілок України. Не зважаючи на зміну назви, ФПУ, за свою суттю, залишалася типовою радянською профспілкою. Відтак вона виконувала роль троянського коня в профспілковому русі. Це позбавляло необхідного потенціалу страйковий рух, який ще до проголошення незалежності України почав набирати обертів. [6]
Незадоволення працівників старими профспілками, економіка на межі повної руйнації, складні політичні процеси створили сильну хвилю робітничого невдоволення на якій і сформувались вільні профспілки, зокрема Конфедерація Вільних профспілок України.
Перші історично-важливі страйки розпочалися 1989 року з шахтарських міст на західному Донбасі, згодом й у інших регіонах не лише України, але й усього Радянського союзу. Держава більше не могла втримати робітничий клас у своїх хитких законах, а радянські профспілки, будучи придатком держави, не відповідали своєму цільовому призначенню - захищати права працівників. Вільні профспілки створювались буквально у наметових містечках людьми робітничого класу.
Зараз можна почути від деяких представників компартійних структур, що саме шахтарі розвалили Радянський Союз. Справді, це було початком підйому активності мас і саме з того часу почалось громадянське, свідоме суспільство, що «виросло» з кордонів ідеї СРСР і прагнуло незалежності, демократії, свободи слова і гідного життя.
Саме з цих подій, на базі робітничого руху і була створена Незалежна профспілка гірників у жовтні 90-го року. Тоді саме похід на Київ, що тривав майже місяць, допоміг «вибити» з чиновників виплати заборгованостей по заробітній платі, яка у деяких випадках тривала по 9 місяців.
Для Михайла Волинця шахтарський рух був ще й початком профспілкової діяльності: «Коли я, маючи певний досвід роботи у профспілці приєднався до робітничого руху - це було виключення, я не мав такого досвіду і навчався у лідерів, учасників того руху. Адже на той час у профспілку на керівну посаду призначались люди з партійних структур. І старі профспілки називалися кладовищами колишніх партійних працівників, які так чи інакше не змогли себе проявити у партії. Тому починаючи з шахтарського руху я бачив інші профспілки, інший принцип роботи і життя».
Згодом на основі Незалежної профспілки гірників було створено КВПУ. Це стало початком нового профспілкового руху в Україні.
Нажаль на сьогодні українські історики й науковці досі не спромоглись систематизувати історичні передумови та хронологію подій, тож кожна профспілка веде свою власну маленьку історію. На даний момент Мін’юстом України легалізовано понад 100 всеукраїнських професійних спілок та об’єднань профспілок. Окрім гірничих, металургійних аграрних та інших галузевих профспілок є також профспілки працівників банків, футболістів, журналістів, таксистів, працівників органів державної статистики, працівників Пенсійного Фонду, працюючих за кордоном, страхових брокерів, працівників-мігрантів в Україні та за її межами, держустанов та народних депутатів.
1 червня 1993 року було прийнято Закон України «Про колективні договори і угоди», спрямований на сприяння врегулювання трудових відносин і соціально-економічних інтересів найманих працівників з власниками підприємств, установ, організацій.
16 червня 1992 року був прийнятий Закон України «Про обєднання громадян», відповідно до якого профспілки законодавче визнані як громадська організація, котра обєднує громадян для задоволення та захисту їх законних, соціальних, економічних та інших спільних інтересів.
До практики регулювання соціально-трудових відносин увійшло укладання на тристоронній основі Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, Всеукраїнськими об’єднаннями роботодавців України та Всеукраїнськими профспілками і профобєднаннями. Відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» в державі почали реалізовуватися на практиці елементи вертикальної системи соціального партнерства на всіх рівнях суспільства. Укладаються генеральні, галузеві, територіальні та інші угоди, а також колективні договори.
Отже, можемо констатувати, що серйозні зародки потужного профспілкового руху в Україні є. Але загалом нам все ще дуже далеко до тієї ситуації, яка склалася в Західній Європі.
Профспілки є найбільш чисельними та структурованими обєднаннями громадян України, які об`єднують у своїх лавах понад 17 млн. членів. Профспілкові організації наявні в усіх галузях економіки, вони діють на підприємствах усіх форм власності та господарювання, в окремих галузях діють декілька профспілок. Спостерігається тенденція до утворення молодіжних і жіночих профспілок, що є виявом загальної активізації молодіжного і жіночого руху в Україні. [11]
Однією із передумов забезпечення соціальної злагоди в суспільстві, вкрай необхідної для сталого економічного розвитку, є наявність сильних і незалежних профспілок. Не менш важливо, щоб ці організації трудящих були демократичними і достатньо представницькими. Ще одна умова - це визнання державою законності діяльності та сучасної соціальної ролі профспілок, адекватне ставлення до них роботодавців, суспільства в цілому. В цьому переконує світовий досвід.
На жаль, обізнаність української громадськості у питаннях сучасного профспілкового руху є ще слабкою, а ставлення структур влади і підприємців до профспілок часто ґрунтується на явно застарілих уявленнях про їхню попередню роль та місце в командно-адміністративній системі і не дає змоги сприймати їх як рівноправного партнера, що, безперечно, стримує й формування нових соціально-трудових відносин.
А втім, за умови неупередженого погляду на профспілки бачимо, що справжньою метою їхньої діяльності є поліпшення соціально-економічної ситуації в Україні, а відтак становища трудящих, зміцнення громадянського миру і демократії. Основним же способом вирішення наявних проблем у суспільстві профспілки вважають конструктивний соціальний діалог, а не класову боротьбу, узгодження інтересів найманих працівників, держави і роботодавців шляхом домовленостей, а не руйнівної конфронтації.
Проте, як підтверджує світовий досвід, профспілки виступають каталізатором соціальної рівноваги лише тоді і в тих країнах, де ступінь охоплення трудящих профспілковим членством високий, а сам профспілковий рух добре зорганізований, сильний і впливовий. В Україні, яка належить до індустріальних держав і абсолютна більшість найманих працівників якої традиційно є членами профспілок, такий потенціал теж є. Було б перебільшенням стверджувати, що він нині якісно реалізується.
Українським профспілкам потрібно також пройти певний шлях до визнання міжнародним профспілковим рухом, який має пересвідчитися в їх реальному роздержавленні і незалежності, демократичності і відданості справі захисту інтересів трудящих. І, безперечно, самим профспілкам та їх обєднанням, кількість яких у країні постійно зростає, потрібно порозумітися між собою і консолідуватися, щоб стати реально впливовою силою у суспільстві.
Варто зазначити, що до ухвалення у вер........


Список використаних джерел:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. Голос України, 2002 р. №12
2. Кодекс Законів про Працю України. - К.: Школа 2009. - 112с.
3. Закон України ”Про професійні спілки їх права і гарантії їх діяльності” від 15.09.1999 р. зі змінами та доповненнями від 03.03.2005 р. №2454 - IV.
4. Правове становище професійних спілок: сьогодення і перспективи / Право України. - №6, 1999 р. - с.106-109
5. Бабаскін А.Ю. Баранюк Ю.В. Дріжчана С.В. та ін.; За заг. ред. Хуторян Н. М. Трудове право України: Академ. курс: Підруч. - К.: Видавництво А.С.К., 2004 - 608 с.
6. Болотіна Н.Б., Чанишева Г.І. Трудове право України: Підручник / - 2-ге вид., стер. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 559 с.
7. Гирич О.С. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: ТП Пресс, 2003. - 208 с.
8. Наровська К.Б., Пастухов В.П., Тищенко О.В., Чорноус С.М. Трудове право України: порядок ведення та оформлення кадрових документів: Навчальний посібник. - К.: Алерта, 2005. - 280 с.
9. Павлик П.М. Трудове право України: Навч. посіб. Для дистанційного навчання. За наук. ред. Малишевої Н.Р. - К.: Університет “Україна”, 2006. - 466с.
10. Пилипенко П.Д. Основи трудового права України: Курс лекцій. За ред. Доктора юридичних наук, професора. - 3-тє вид., виправл. І доп. - Львів: ”Манголія плюс”, 2004. - 238 с.
11. Пилипенко П.Д., Буряк В.Я., Козак З.Я. та ін.. Трудове право України: Навч. посібник для студ. юрид. спеціальностей вищих навчальних закладів . - К.:Видавничий Дім ”Ін Юре”, 2003. - 536 с.
12. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. - Х.: Фірма “Консум”, 1998. - 480с.
14. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. -X., 2000.- 220 с.
15. Трудове право України: Навч. посіб. / За ред. П.Д. Пилипенка. - К., 2003.- 348 с.
16. Хрестоматія з правознавства (Посібник до занять з правознавства). - К., 1996. 180 с.
17. Хрестоматія з правознавства: Навч. посіб. / Уклад. Лоха Л.О., Наровлянський О.Д. -К.,2003. - 512 с.
18. Гирич О.С. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: ТП Пресс, 2003. - 208 с.
19. Юридична енциклопедія. - К., 2002.- 680 с.
20. Юридичний словник-довідник. - К., 1996. - 760 с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.