На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 95857


Наименование:


Контрольная КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ФУНКЦОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСЙНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАНИ

Информация:

Тип работы: Контрольная. Добавлен: 04.04.2016. Сдан: 2015. Страниц: 35. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Вступ:
1. КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
2. КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ
3. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ПАРАДИГМА ОБОВ’ЯЗКОВОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Список використаної літератури.


1)КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
Постановка проблеми. Функціональне призначення державного пенсійного страхування визначається особливістю побудови пенсійної системи тієї чи іншої країни на певному етапі свого розвитку. Державне пенсійне страхування, будучи важливою складовою системи пенсійного забезпечення, залежить як від загальних тенденцій її розвитку та еволюції її ролі в економічній та соціальній системах країни, так і від реформуван- ня структури пенсійної системи. З огляду на це, визначення параметрів державного пенсійного страхування має враховувати закономірності його функціонування в умовах проведення реформи пенсійної системи.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Провідні вчені та фахів- ці-практики значну увагу приділяють дослідженню особливостей функ- ціонування державного пенсійного страхування в умовах реформування пенсійної системи. Цією проблематикою займалися окремі вітчизняні вче- ні, серед яких: В. Геєць, Е. Лібанова, О. Кириленко, М. Ріппа, М. Свєн- чіцкі, О. Соломка, Л. Ткаченко, І. Чапко. Серед зарубіжних вчених, які © Петрушка О. В., 2010 280 Наукові записки. Серія “Економіка”. Випуск 15 здійснювали такі дослідження, були Ш. Бланкарт, Н. Борисенко, С. Ва- син, Л. Котликофф, Т. Малева, П. Орлов-Карба, В. Роїк, Р. Хольцман. Незважаючи на велику кількість публікацій у яких розглядається пробле- ма державного пенсійного страхування в умовах пенсійної реформи, все ж теоретичні аспекти цієї проблеми залишаються недостатньо досліджені.
Виклад основного матеріалу. Реформування пенсійної системи Украї- ни припадає на період динамічних трансформацій усіх сфер життєдіяльності людини та радикальної перебудови економічної системи. В таких умо- вах важливо забезпечити адекватне реформування пенсійної системи та відповідне йому удосконалення державного пенсійного страхування. Ви- рішуючи це складне завдання на теоретичному рівні, доцільно з’ясувати основні чинники реформування пенсійної системи, які мають належним чином враховуватися при розробці концептуальних положень державного пенсійного страхування. Провідні вчені та фахівці-практики значну увагу приділяють дослі- дженню чинників реформування пенсійних систем, як важливої переду- мови оцінювання соціальної та економічної обґрунтованості тих чи інших пенсійних систем. На основі ретроспективного аналізу реформування пен- сійних систем П. А. Орлов-Карба відзначає такі найважливіші чинники: демографічні (процес старіння населення); трудові (низький рівень зайня- тості); характеристики чинних пенсійних систем (високі видатки, слабка кореляція між пенсійними внесками й одержуваними пенсіями, значні відмінності між законодавчо встановленим пенсійним віком і віком до- строкового виходу на пенсію); зростання прихованого пенсійного боргу [1, с. 54]. Дещо схожі чинники удосконалення пенсійних систем наводить О. М. Соломка - демографічні тенденції, які ведуть до змін співвідно- шення чисельності осіб працездатного віку та пенсіонерів, до старіння населення; ускладнення економічних систем, що потребує постійних та адекватних змін у пенсійних системах; поширення кола невизначеності та соціальних ризиків, які потребують упереджених дій з боку органів пен- сійного забезпечення, зростання нерівності у суспільстві та нестачу фінан- сових коштів задля безперебійної роботи системи та ін. [2, 7]. Досліджуючи чинники реформування пенсійних систем на постра- дянському просторі, В. Д. Роїк наводить найголовніші з них: низький розмір пенсії (не забезпечує нормальні процеси відтворення населення), відсутність залежності розміру пенсії від нагромаджених пенсійних прав, погіршення демографічної ситуації, незбалансованість доходів і видатків бюджетів пенсійних фондів [3, с. 329]. Як видно з переліку чинників, за- пропонованим цим вченим, у колишніх соціалістичних країнах пенсійна Фінансова система України. 281 реформа передбачала реалізацію специфічних завдань, що потребувало, зокрема, більш активної участі держави у пенсійному страхуванні. З урахуванням загальних тенденцій розвитку пенсійних систем, а та- кож специфічних особливостей удосконалення пенсійного страхування у постсоціалістичних країнах, Н. Ю. Борисенко визначає перелік чинників, які потрібно враховувати при розробці ідеології пенсійної реформи: демо- графічна ситуація і стан ринку праці; наявну модель суспільного устрою і досягнуту міру його соціальності; соціальна політика, що здійснюється в державі; рівень розвитку культури соціального страхування, який органіч- но поєднує в собі механізм самовідповідальності та солідарності учасни- ків [4, с. 39]. Правильність наведених чинників, які мають враховуватися при проведенні пенсійної політики підтверджує позиція фахівців Світо- вого банку. Так, у дослідженнях цієї організації зазначається, що потреба в пенсійному реформуванні має обґрунтовуватися не лише бюджетними обмеженнями і демографічними проблемами, але й з урахуванням соці- ально-економічних змін, а також ризиків і можливостей, пов’язаних з гло- балізацією [5, с. 10]. На основі дослідження позицій провідних науковців щодо чинників пенсійної реформи, зазначимо, що їх усіх доцільно розмежувати на дві групи - екзогенні та ендогенні. До найважливіших екзогенних чинників реформування пенсійної системи, на нашу думку, доцільно зарахувати: демографічні тенденції в країні, трансформацію соціальних цінностей, ди- наміку доступності соціальних послуг для пенсіонерів і тенденцію розви- тку ринку праці. Серед ендогенних чинників реформування пенсійної сис- теми виокремлено такі: проблеми формування ресурсів пенсійних фондів, динаміка кількості платників зборів і одержувачів пенсій та ухвалення управлінських рішень щодо пенсійного страхування. Вплив демографічних чинників на пенсійну систему проявляється пе- реважно у зміні чисельності платників внесків та одержувачів пенсій. Слід зазначити, що зміни у віковій структурі населення країни впливають як на функціонування пенсійної системи загалом, так і на систему державного солідарного пенсійного страхування зокрема. За результатами досліджен- ня російських вчених, існує критичний рівень співвідношення платників зборів до пенсійного фонду та одержувачів коштів. Так, у дослідженні Т. М. Малевої доведено, що нормальне функціонування солідарної сис- теми забезпечується за умови пропорції 10 платників - 1 одержувач пен- сій [6, 8]. Інші російські вчені менш категоричні щодо оцінки порогового значення коефіцієнта підтримки пенсіонерів - С. А. Васін стверджує, що він має становити не менше трьох [7, с. 77]. Такої ж думки дотримуються Є. Є. Мачульська та Ж. А. Горбачова [8, с. 19]. Державне пенсійне страхування було запроваджене переважно в пері- од, коли спостерігався високий рівень народжуваності, а тривалість життя була значно нижчою, ніж сьогодні. В таких умовах забезпечення поточних 282 Наукові записки. Серія “Економіка”. Випуск 15 пенсійних виплат за рахунок поточних надходжень не становило значної проблеми. Проте колектив науковців на чолі з Р. Хольцманом вважає, що більшість державних пенсійних програм не були розраховані на фінан- сову стійкість навіть при відсутності демографічних змін, а, отже, вони не спроможні забезпечити рівень поточних і майбутніх пенсій за умови встановленої норми внесків без відрахувань з бюджету або скорочення об- сягів виплат в майбутньому [5, с. 30]. У зв’язку з цим, зміна демографічної ситуації, зокрема активізація процесів старіння населення, яка охопила усі розвинуті країни, пострадянські країни, а також багато країн, що розви- ваються мала вкрай негативний вплив на пенсійні системи. Впродовж останніх десятиліть в Україні спостерігається вкрай нега- тивні демографічні зміни. Американські вчені Л. Котликофф і С. Бернс, зарахували Україну, разом з іншими колишніми республіками СРСР до групи країн, яку вони назвали “постмодерністським мальтузіанським пе- клом”. Масштаби скорочення населення вчені порівнюють з наслідками сумно відомої епідемії чуми, яка в ХІV столітті охопила Європу [9, 44]. Потрібно зазначити, що негативна ситуація в нашій державі має тенден- цію до погіршення. Так, на початок 2010 р. в Україні на 10 осіб працез- датного віку припадало 4 особи пенсійного віку, а до 2050 р. їх кількість наблизиться до 8 осіб [10, 7].
Зважаючи на те, що чисельність працюючих, які офіційно сплачують страхові внески є значно нижчою, ніж кількість осіб працездатного віку, коефіцієнт підтримки пенсіонерів вже сьогод- ні є нижчий, ніж критично визначений вченими рівень. У зв’язку з цим, об’єктивно складаються передумови для реформування пенсійної системи та зміни у ній ролі державного пенсійного страхування. Спроможність державного пенсійного страхування виконувати власти- ві йому функції в умовах демографічних змін залежатиме від забезпечен- ня його фінансової стійкості. Погіршення демографічної ситуації в нашій країні потенційно може призвести до збільшення внесків роботодавців і застрахованих осіб чи розширення ролі трансфертів з бюджету або змен- шення пенсійних видатків. Зважаючи на наявність суттєвих передумов, які обмежують збільшення розміру внесків на державне пенсійне страху- вання, у процесі реформування пенсійної системи в Україні, крім солідар- ної системи державного пенсійного страхування, неодмінно будуть розви- ватися інші елементи пенсійної системи. Таким чином, важливою умовою забезпечення нормального рівня життя пенсіонерів є гармонійне поєднан- ня характеристик різних елементів пенсійної системи з метою ефективної реалізації функцій пенсійного страхування у процесі її реформування.
Запровадження накопичувальних систем пенсійного страхування пе- редбачає необхідність сплати внесків з можливістю стримання пенсійних виплат через певний період. Тобто значний проміжок часу певна частина пенсійної системи тільки накопичуватиме ресурси. В умовах неможливос- ті запровадження додаткових внесків на накопичувальне пенсійне стра- Фінансова система України. 283 хування та складності залучення бюджетних ресурсів на зазначені цілі, мова може йти лише про перерозподіл наявних страхових внесків з солі- дарних пенсійних програм на накопичувальні. У зв’язку з цим, ще однією важливою закономірністю функціонування солідарної системи державно- го пенсійного страхування в умовах розвитку інших елементів пенсійної системи, особливо накопичувальних систем є реальна перспектива скоро- чення ресурсів на тривалий період часу, пов’язана із їхнім залученням до накопичувальних пенсійних систем. Визначальний вплив на пенсійну систему справляє також ринок праці. Безпосередній його вплив проявляється у тому, що величина страхових внесків на пенсійне страхування визначається розміром заробітної плати застрахованих осіб. Крім цього, ефективне пенсійне страхування спро- можне вплинути також на ринок праці, адже воно є стимулом працівників до більш продуктивної діяльності, чинником розширення частики офіцій- ної оплати праці, регулятором ринку праці, що в результаті впливає на темпи розвитку економіки та її конкурентоспроможність на світових рин- ках. Ще одна функціональна залежність ринку праці та пенсійного стра- хування полягає в тому, що встановлена межа пенсійного віку впливає на пропозицію праці, а отже, і на рівень безробіття в країні. Загальносвітовими тенденціями, що впливають на пенсійне страхуван- ня практично в усіх країнах світу, є високе безробіття, поширення нефор- мальної та неповної зайнятості, роботи вдома і самозайнятості [4, с. 38].
Крім цього, значний вплив на ринок праці сьогодні справляють процеси глобалізації економіки, які призводять, зокрема, до погіршення умов праці та скорочення доходів населення в усіх країнах, а також до того, що дер- жави виявляться безсилими перед негативними транснаціональними про- цесами на ринку праці [11, с. 76]. Зазначені тенденції на міжнародному ринку праці призведуть до обмеження ресурсів пенсійного страхування, особливо в солідарному державному пенсійному страхування. З огляду на це, реформування пенсійних систем передбачає низку стимулів, які б заохочували громадськість до пенсійного страхування. Це є ще одним ар- гументом на користь розвитку накопичувального пенсійного страхування, яке за певних обставин доцільно розвивати в межах державного пенсійно- го страхування. Зазначені процеси відображаються на вітчизняному ринку праці, оскільки українська економіка інтегрова........

Список використаної літератури:
1. Орлов-Карба П. А. Всё о пенсионной реформе в России: монография / П. А. Орлов-Карба. - М.: Гардарики, 2005. - 302 с.
2. Соломка О. М. Пенсійне забезпечення в системі соціального захисту населення: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. - Х., 2006. - 18 с.
3. .Роик В.Д. В системном кризисе // Экономика и жизнь. №1/06. www.fss.ru/mymessage.html
4.Роик В.Д. Пенсионная реформа: результаты и перспективы / Страховое дело. - 2003. - №7. - С. 25-31.
5.Динь І. М. Подолання кризових явищ у сфері пенсійного страхування із врахуванням досвіду країн Європейського Союзу / І. М. Динь // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2007. - № 5. - С. 161-164. (0,47 д.а.)
6.Динь І. М. Шляхи покращення персоніфікованого обліку та інформаційних технологій у системі пенсійного фонду України / І. М. Динь // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 10. - С. 46-52. (0,3 д.а.)



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.