На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 96012


Наименование:


Курсовик Боротьба з контрабандою. Формування нституту дзнання у митних органах України.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 07.04.2016. Сдан: 2012. Страниц: 79. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст

Вступ
1. Боротьба з контрабандою. Формування інституту
"дізнання" у митних органах України.
2. Поняття контрабанди як злочину
3. Орган дізнання (дізнавець), його правове
положення
4. Порушення кримінальної справи..
5. Поняття дізнання
6. Виробництво невідкладних слідчих дій
7. Взаємодія органів дізнання з органами
попереднього наслідку і з оперативно-розшуковими
органами
Висновок
Література
Вступ

З прийняттям Декларації про державний суверенітет України 16.06.90 р. і Акта проголошення незалежності України 24.08.91 р., на картах світу зявилася нова держава Україна, що здійснює верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Як перед будь-якою суверенною державою, перед Україною стала задача визначення своєї самостійної митної політики, створення власної митної системи і здійснення митного регулювання на своїй території, зміцнення митного кордону.
Для охорони митного кордону України, захисту економічних інтересів країни, Законом України "Про митну справу в Україні" від 25.06.91 минулого створені митні органи Республіки, і початок бурхливий розвиватися митне законодавство. Наприкінці 1991 року був прийнятий Митний кодекс України, за яким пішов цілий ряд актів, що регулюють митну справу в Україні, що дає можливість говорити про виникнення в системі права України самостійної галузі - митного права.
Ця галузь права повинна забезпечити здійснення проведення Україною своєї самостійної митної політики, спрямованої як на інтеграцію у світове економічне співтовариство, так і на захист вітчизняних економічних інтересів.
Митне право України усе більше і більше відіграє роль у боротьбі з організованою міжнародною злочинністю, у попередженні наркобізнесу, незаконної торгівлі зброєю, у захисті культурно-історичного надбання України.
Перехід до ринкової економіки, зміна внутрішніх і зовнішніх форм економічного обороту, значний ріст злочинів у сфері економіки в Україні вимагає в даний час особливої уваги до питань економічної безпеки країни в умовах лібералізації зовнішньоекономічних звязків.
Про важливість боротьби з контрабандою свідчить той факт, що Указом Президента України від 30.12.94 голова Державного митного комітету України був уведений до складу Координаційного комітету з боротьби з корупцією й організованою злочинністю.
Успіх боротьби з контрабандою багато в чому залежить від гарного знання карного і карно-процесуального права, митного і зовнішньоекономічного законодавства України, умілого застосування положень криміналістики в процесі розслідування.
Аналіз розглянутих судами кримінальних справ про контрабанду показує, що розслідування по такого роду справам у значній мірі специфічно, що порозумівається характером і особливостями злочинних дій контрабандистів. У той же час при проведенні дізнання по цих справах працівниками митних органів допускається ще ряд недоліків, що вкрай негативно впливає на процес розслідування і судового розгляду справи.
Задача дійсної роботи полягає в тім, щоб на підставі аналізу законодавчого й іншого нормативного матеріалу, юридичної літератури і конкретних карних і адміністративних справ, освітити основні питання правового положення митних органів - як органів дізнання, а також проведення дізнання по справах про контрабанду.
1 БОРОТЬБА З КОНТРАБАНДОЮ. ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУТУ "ДІЗНАННЯ" У МИТНИХ ОРГАНАХ УКРАЇНИ

Контрабанда - явище дуже старе. Згадування про контрабанду, тобто незаконному нелегальному провозі товарів з однієї країни в іншу мається в давньогрецьких і давньоримських істориків.
Саме слово "контрабанда", запозичене з італійської мови і, що увійшло в багато сучасних мов світу (contrabando, від contra - проти і bando - урядовий указ) включає поняття порушення закону чи держави урядового розпорядження. Слово "контрабанда" також означає чи товар який-небудь заборонений до ввозу і вивозу предмет, таємно провезений чи пронесений через державний кордон.
Поняття "контрабанда" як правопорушення зявилося в 14 столітті в період зародження капіталізму і бурхливого розвитку товарно-грошових відносин, коли країни визнали для себе невигідним безперешкодний ввіз і вивіз товарів. Пізніше в законодавчому порядку були встановлені правила провозу товарів через державний кордон. Для здійснення контролю над провозом товарів і стягування пошлин і інших зборів, установлених державою, на сухопутній границі й у портах були створені спеціальні державні установи - митниці.
Усяке порушення правил, установлених законом і іншими нормативними актами, чи провозу проносу товарів і цінностей через границю з прихованням їх від контролю з боку митниць, одержало назву контрабанди, а винні в здійсненні таких дій підлягали покаранню.
З кінця 18 століття до початку 20 століття Україна знаходилася в складі Російської імперії. Тому історія розвитку України тісно переплітається з історією розвитку Російської імперії. Це стосується як економічної політики, так і митної політики, як її складеного елемента.
Самодержавство, що склалося в Росії в середині 17 століття ввело в 1653 Митний статут, що містив у собі митний тариф - звід митних пошлин, установлений для обкладання товарів, що пропускаються через границю. Заходу російської держави в митному законодавстві були підкріплені відповідними мірами, спрямованими на посилення митної охорони з метою припинення контрабандного ввозу і вивозу товарів. Контрабандним шляхом переправлялися, головним чином, ті товари, що обкладалися високими ввізними пошлинами чи виробництво і продаж яких складали виключне право держави (тютюн, горілка й інші). Найважливішим заходом щодо посилення боротьби з контрабандою була установа в Росії в 1754 році прикордонної стражі, як особливого корпуса військ для охорони державного кордону в митному і військово-поліцейському відношеннях. Пізніше була створена спеціальна митна варта.
У 1782 році Катерина II заснувала митну варту на західній границі у виді "особливого митного прикордонного ланцюга і стражі для відрази потайного провозу товарів". Вона складалася з митних наглядачів, що несли дозори на ділянці. Якщо чи наглядач знаходилися під його початком обїждчики не могли самостійно затримати контрабандистів, вони повинні були переслідувати їх до найближчого селища, у якому зверталися по допомогу до місцевої влади.
З метою посилення охорони сухопутного державного кордону і припинення контрабанди в 1828 році вступило в дію нове Положення про пристрій прикордонної митний стражі, відповідно до якого ця варта по своїй організації стала походити на військовий підрозділ регулярної армії.
Митний статут 1904 року надавав право прикордонній варті і митному нагляду в найбільш небезпечному в контрабандному відношенні районі - у прикордонних губерніях Царства Польського - робити в прикордонній смузі шириною в 875 сажнів від границі (близько 2 км) обшуки і виїмки в будинках і інших житлових приміщеннях на тих же умовах, які були встановлені для поліцейських чинів, що заміняють судових слідчих при виробництві слідчих дій.
Митний статут 1910 року уточнив деякі питання боротьби з контрабандою, надавши органам митного нагляду самостійно виявляти ініціативу у виробництві обшуків і виїмок контрабандних товарів у межах 100-верстної смуги від лінії сухопутної границі усередину країни і від морських берегів за участю поліції, а за межами 100-верстно смуги - за допомогою світових суддів, судових засідателів і поліції. Цим статутом деталізувалися також процесуальні питання розгляду, оскарження, виконання справ про контрабанду.
Термін "дізнання" виник давно, він відомий російському дореволюційному процесу. У дореволюційній Росії дізнання являло собою непроцесуальну діяльність, здійснювану, в основному, чинами поліції.
"У діловому порядку дізнання відрізняється від наслідку тим, що робиться для попереднього посвідчення, є чи підстава приступити до наслідку; тому строгий порядок останнього і не дотримується при дізнанні, а роблять одні розпити без присяги. - ...походить від слів "дізнавати, дізнати що", що означають: " дізнаватися, розвідувати, довідуваться, розшукувати, доходити розшуком, довідуватися, засвідчуватися в чому, дізнаватися докладно і вірно".
Основним органом дізнання в дореволюційній Росії була поліція, на яку покладалося виявлення протизаконних діянь і обличчя, винних у їхньому здійсненні. Цей обовязок здійснювався шляхом дізнання - тобто негласного розвідування. Саме розшук був основною функцією дізнання. Особливий порядок виробництва розслідувань встановлювався у випадках порушення статутів казенного керування (митного, лісового й інших). Дізнання в цих випадках проводилося посадовою особою відповідного відомства й оформлялося протоколом, у який вносилися дані, що дозволяють розвязати питання про тім, чи необхідно ні порушення кримінальної справи.
Після Жовтневої революції 1917 року Радянським урядом - Радою народних комісарів - РНК були прийняті рішучі заходи для припинення контрабанди. Так, зокрема, був виданий Декрет РНК від 03.01.21 р. "Про реквизициях і конфіскації". Митна установа була вправі конфісковувати "товари, визнані контрабандними". Поряд з цим, Декрет допускав можливість здійснення митними службами оперативних і слідчих дій. Для виявлення контрабандних товарів, таємно завезених через чи границю призначених до таємного вивозу за кордон, митні службовці мають право в межах 7-верстної прикордонної смуги, робити обшуки і виїмки у всіх випадках, коли мається підозра в прихованні контрабанди. Поза межами прикордонної смуги митні службовці могли здійснювати ці дії за участю карної чи загальної міліції. Затримані в процесі обшуків, виїмок товари доставлялися в митницю, де їм робили огляд і опис з наступної (при необхідності) конфіскацією. Порядок реквізицій і конфіскацій установлювався Декретом РНК від 17.10.21 р.
Також необхідно згадати про установу Центральної комісії з боротьби з контрабандою при Всеросійській надзвичайній Комісії - ВНК - згідно Декрету РНК від 08.12.21 р. Комісії з боротьби з контрабандою створювалися при місцевих особливих відділах ВНК за участю представників військового відомства і митного контролю.
Прийнятий у 1922 р. Карно-процесуальний закон чітко визначив задачі дізнання і число органів дізнання, а також коло слідчих дій, що могли проводити органи дізнання. До числа органів дізнання були віднесені: органи міліції і карного розшуку, органи Головного політичного керування, органи інспекцій (податної, продовольчої, санітарної, технічної, торгової, праці), що могли проводити дізнання по справах, віднесеним до їх ведення.
Таким чином, карно-процесуальні дії по боротьбі з контрабандою з компетенції митних установ були вилучені й у повному обсязі (як у формі дізнання, так і у формі попереднього наслідку) були передані органам державної безпеки.
Багаторічна практика боротьби з контрабандою показує, що найбільше часто виявляються факти контрабандного ввозу і вивозу предметів у процесі здійснення митного контролю. Разом з тим неможливість донедавна своєчасного проведення невідкладних слідчих дій по виявленню злочину істотно утрудняло викриття облич, що роблять контрабанду. Для усунення відзначених недоліків законодавець ще в Митному кодексі СРСР 1991 року додав митним органам держави функцію виробництва дізнання по кримінальних справах про контрабанду.
Відповідно до пункту 3, статті 6 Закону України "Про митну справу в Україні" від 25.06.91 р. до компетенції митних органів України була віднесена функція боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил.
12.12.91 р. Верховною Радою України був прийнятий Митний кодекс України, що введений у дію з 01.01.92 року. У відповідності зі статтею 102 МК України митні органи України є органами дізнання по справах про контрабанду. Дізнання по справах про контрабанду ведеться митними органами України відповідно до законодавства України.
Процес становлення і розвитку митної справи в Російській імперії, надалі в СРСР носив складний і суперечливий характер. Хоча в цілому за цей період був накопичений коштовний і корисний досвід, без обліку і використання якого неможливо створити і продовжувати удосконалювати сучасне митне законодавство України. Статус митної служби, як і інших митних інститутів, функції, повноваження, організаційна структура не залишалися незмінними, вони видозмінювалися, пристосовувалися відповідно до внутрішніх і зовнішніх економічних інтересів і потреб держави.

2 ПОНЯТТЯ КОНТРАБАНДИ ЯК ЗЛОЧИНУ

У відповідності зі статтею 70 Кримінального кодексу України - КК України контрабандою визнається переміщення товарів, валюти, цінностей і інших предметів через митний кордон України, із прихованням від митного чи контролю крім митного контролю, зроблене у великих розмірах або групою обличчя, що організувалися для заняття контрабандою, а дорівнює таке ж незаконне переміщення історичних і культурних цінностей, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї і боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї і боєприпасів до нього). Здійснення цього злочину карається позбавленням волі на термін від 3 до 10 років з конфіскацією майна.
У відповідності зі статтею 70 КК України (Закон України "Про звертання в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів" від 15.02.95 р.) передбачається кримінальна відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних чи речовин прекурсорів, тобто за їхнє переміщення через митний кордон України, з чи прихованням крім митного контролю, що карається позбавленням волі на термін від 3 до 10 років з конфіскацією чи майна без такої.
Ті ж дії, зроблені повторно або по попередній змові групою обличчя, а дорівнює якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні чи засоби психотропні речовини у великих розмірах, - карається позбавленням волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних чи речовин прекурсорів, зроблена особо небезпечним рецидивістом або організованою групою, а дорівнює якщо предметом контрабанди були наркотичні чи засоби психотропні речовини в особливо великих розмірах, карається позбавленням волі на термін від 8 до 15 років з конфіскацією майна.
Контрабанда відноситься до злочинів проти держави. Відповідно до частини 2 статті 7 КК України контрабанда є тяжким злочином - тобто представляючим підвищену суспільну небезпеку.
Безпосереднім обєктом контрабанди є встановлений порядок переміщення матеріальних цінностей, а також окремих предметів і речовин, вилучених з вільного обороту, через митний кордон України.
У залежності від предмета контрабанди, додатковими обєктами контрабанди можуть бути:
суспільна безпека (якщо предмет контрабанди - зброя, боєприпаси, вибухові речовини);
здоровя населення (якщо предмет контрабанди - наркотичні засоби, отрутні сильнодіючі, радіоактивні, психотропні речовини);
політичні інтереси (якщо предмет контрабанди - література, шкідлива в ідеологічному плані).
Не всяке переміщення предметів через митний кордон України визнається контрабандою, що випливає з аналізу змісту статті 70 КК України і статей 115, 116 МК України. Для складу злочину контрабанди обовязковою ознакою є переміщення предметів контрабанди, зроблена у великих чи розмірах групою обличчя, що організувалися для заняття контрабандою.
Примітка: Під великим розміром варто розуміти контрабанду, якщо загальна вартість її предметів складає 200 і більш установлених мінімальних розмірів заробітної плати (стаття 70 КК України).
Під групою облич, що організувалися для заняття контрабандою, варто розуміти 2 і більш обличчя, що спеціально обєдналися з метою з метою спільного і кількаразового переміщення через митний кордон товарів. Для наявності цієї ознаки необхідно, щоб мала місце визначена стійкість групи і щоб її учасники діяли як співвиконавці злочину. Тому обличчя, що лише сприяли здійсненню контрабанди, повинні нести карну відповідальність за співучасть у даному злочині.
У випадках, коли цих ознак ні, настає адміністративна відповідальність у відповідності зі статтями 115, 116 МК України, що передбачають переміщення предметів через митний кордон України, із прихованням від митного контролю, крім митного контролю. Зазначені ознаки (великі чи розміри група) не відносяться до випадків контрабанди отрутних, сильнодіючих, радіоактивних, психотропних, вибухових речовин, історичних і культурних цінностей, наркотичних засобів і прекурсорів, зброї і боєприпасів. Для визнання таких випадків контрабандою досить самого факту незаконного переміщення цих предметів через митний кордон України.
Відповідно до пункту 3 статті 15 МК України під "переміщенням через митний кордон України" розуміють увіз на митну територію України, вивіз з цієї чи території транзит через територію України чи товарів предметів будь-яким способом.
Територія України, над якою Україна має виняткову юрисдикцію у відношенні митної справи, складає єдину митну територію. Межі митної території є митним кордоном України (статті 3, 4 МК Україна)
Незаконним визнається таке переміщення товарів або інших цінностей через митний кордон, що здійснювалося крім митного контролю, із прихованням від митного контролю, без відповідного дозволу.
Контрабанда вважається закінченим злочином з моменту фактичного незаконного переміщення через митний кордон, при наявності хоча б одного з ознак, зазначених у ст. 70 КК України. До кримінальної відповідальності по цих статтях залучаються також обличчя, що займалися готуванням до здійснення злочину ( чипідшукання пристосування засобів або знарядь або інше навмисне створення умов для здійснення злочину: - частина 1 статті 17 КК України), а також обличчя, що зробили замах на злочин (навмисна дія, безпосередньо спрямоване на його здійснення, якщо при цьому злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежать від волі винного: - частина 2, статті 17 КК України).
Повторність (частина 2 статті 70 КК України) означає здійснення зазначених у статті 701 КК України дій (одного чи декількох) два і більш рази, якщо не минули терміни давнини залучення до кримінальної відповідальності за попереднє злочин або чи не знята погашена судимість за раніше зроблений такий же злочин.
Здійснення контрабанди по попередній змові групою обличчя (частина 2, стаття 70 КК України) припускає контрабанду, у здійсненні якої брали участь 2 і більш обличчя, що заздалегідь (на стадії готування) домовилися про спільний (як виконавці) її здійсненні.
Основним критерієм визначення обтяжуючих цей злочин ознак (частина 2 статті 70 КК України) "як особливо небезпечні наркотичні засоби і психотропні речовини", "великий розмір" а також "особливо великий розмір" (частина 3 статті 70 КК України) таких засобів і речовин є ступінь впливу їх (вага і кількість) на організм людини.
Здійснення цього злочину особливо небезпечним рецидивістом (частина 3 статті 701 КК України) буде тільки тоді, коли винне обличчя було визнано особливо небезпечним рецидивістом до здійснення розглянутої контрабанди вироком суду, що вступили в законну силу, і судимість у встановленому порядку не була знята чи погашена.
Здійснення злочину організованою групою (частина 3 статті 701 КК України) передбачено як обставину, що обтяжує відповідальність (пункт 2 статті 41 КК України). Під організованою групою варто розуміти стійке обєднання 2 і більш облич, що спеціально зорганізувалися для спільної злочинної діяльності.
Контрабанда не є злочином у силу частини 2 статті 7 КК України, якщо затримані товари (крім зброї, боєприпасів, вибухових, радіоактивних, сильнодіючих, отруйних речовин), хоча і переміщалися через митний кордон при наявності ознак, зазначених у статті 70 КК України, але були малоцінними і їхня кількість було незначним. Така контрабанда містить склад адміністративного правопорушення.
Зі змісту статті 115 МК України, прихованням від митного контролю є: - використання схованок і інших способів, що утрудняють виявлення предметів; - додання одним предметам виду інших; - надання митному органу як підставу для переміщення: підроблених документів; документів, отриманих незаконним шляхом; документів, що містять помилкові зведення; документів, що є підставою для переміщення інших предметів.
Зі змісту статті 116 МК України переміщенням крім митного контролю є: переміщення поза місцем розташування митниці; поза часом виробництва митного оформлення.
Відповідно до Закону України "Про звертання в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їхніх аналогів і прекурсорів" від 15.02.95 р., наркотичні засоби - це рослини, сировина, речовини, природні чи синтетичні, класифіковані як такі в міжнародних конвенціях, а також інші рослини, сировина і речовини, що становлять небезпеку для здоровя населення у випадку зловживання ними і віднесені до зазначеної категорії Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоровя України (далі Комітетом). До них відносяться опій, героїн, морфін, гашиш, анаша, маріхуана, мак, коноплі, ефедрин, кодеїн, промедол і інші.
Психотропні речовини - які-небудь природні чи синтетичні речовини і матеріали, класифіковані як такі в міжнародних конвенціях, а також інші речовини і матеріали, що становлять небезпеку для здоровя населення у випадку зловживання ними і віднесені до зазначеної категорії Комітетом. До них відносяться (ДЕТ, ДМТ, ЛСД, мескалин, алобарбитал, фенамін, пентобарбитал, седуксен, тапезам, эуноксин, фенозенам і інші.)
Прекурсори - речовини і їхньої солі, класифіковані в міжнародних конвенціях як хімічні матеріали, що використовуються для готування наркотичних засобів і психотропних речовин, а також хімічні речовини і їхньої солі, що використовуються з цією метою і віднесені до зазначеної категорії Комітетом. До них відносяться етиловий спирт, ацетон, сірчана кислота й інші.
Примітка: Особливо небезпечні наркотичні чи засоби психотропні речовини, а також великий і особокрупні розміри цих засобів і речовин визначається Комітетом (стаття 70 КК України).
Вибухові речовини - це порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин і інші хімічні речовини, їхнього чи зєднання суміші, здатні вибухати без доступу кисню (пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.07.94 № 6 "Про судову практику по справах про розкрадання, виготовлення, збереження й інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими чи припасами вибуховими речовинами") Основною характерною ознакою зброї, бойових припасів є їхнє призначення для поразки живої мети, а також для чи знищення ушкодження навколишнього середовища (пункт 4 Постанови).
До вогнепальної зброї відносяться усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї (крім гладкоствольного мисливських) для пострілу з який використовується сила тиску газів, що утворяться при згорянні вибухової речовини (пістолети, кулемети, автомати, гвинтівки й інше) (пункт 4 Постанови).
До холодної зброї відносяться засоби і пристосування, що відповідають стандартним чи зразкам історично сформованим типам зброї, чи інші предмети, що мають колючий, що колючо-ріжуче, що рубає, що дробить або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, нунчаки, кастет, арбалет і інше) (пункт 5 Постанови).
Бойові припаси - це патрони до зброї, артилерійські снаряди, бомби, міни, бойові частини торпед і ракет, а також інші вироби і вибухові пристрої в зібраному виді, споряджені для стрілянини з вогнепальної чи зброї виробництва вибуху (пункт 4 Постанови) До радіоактивних речовин варто відносити речовини, активність радіонуклідів яких перевищує межі, установлені діючими нормами (уран, торій, цезій, радій, стронцій, плутоній і інші) (Закон України “Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки” від 08.02.95 р.). Норми і правила ядерної і радіаційної безпеки, транспортування і збереження ядерних матеріалів і радіоактивних речовин затверджує Міністерство охорони навколишньої природного середовища і ядерної безпеки України. Отруйні речовини - речовини у твердому, порошкоподібному чи рідкому виді, уживання яких навіть з незначним перевищенням дози може привести до смерті (сульфат атропіну, мишяк, стрихнін, сулема, ціаністий калій і інші).
Сильнодіючі речовини - лікарські й інші засоби, уживання яких поза чи призначенням з порушенням норм дозування може заподіяти тяжка шкода організму людини (гормональні препарати й інші).
Згідно Закону України "Про лікарські засоби" від 04.04.96 р. речовини визнаються отрутними чи сильнодіючими Міністерством охорони здоровя України.
Під "предметами" варто розуміти будь-які предмети, переміщувані через митний кордон України (пункт 10 стаття 15 МК України).
У відповідності зі статтею 74 МК України заборонені до переміщення через митний кордон України:
а) при ввозі: предмети, що можуть завдати шкоди чи здоровю загрожувати житт населення і тваринного світу, або привести до руйнування навколишнього середовища; продукція, що містить пропаганду ідей війни, расизму, расової дискримінації, геноциду й інша, суперечна відповідної нормам України, товари, імпорт яких здійснюється з порушенням прав чи промисловості інтелектуальній власності;
б) при вивозі: предмети, що складають національне, історичне чи культурне надбання українського народу, що визначається відповідно до законів України; товари, експорт яких здійснюється з порушеннями прав чи промисловості інтелектуальній власності;
в) при транзиті: предмети, що можуть завдати шкоди чи здоровю загрожувати життю населення і тваринного світу, або привести до руйнувань навколишнього середовища.
Конкретний перелік предметів, що підпадають під дію дійсної статті, затверджується Верховною Радою України по представленню Кабінету Міністрів України.
Під "валютою і цінностями" варто розуміти переміщувану через митний кордон України валюту України, іноземну валюту (іноземні грошові знаки; платіжні документи й інші цінні папери (акції, облігації, векселя, акредитиви, чеки й інші фінансові і банківські документи), виражені в іноземній чи валюті в монетарних металах, монетарні метали (золото, срібло, метали платиново-іридієвої групи (палладій, іридій, платина, родій, осмій, рутеній) у будь-якому виді і стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з них і брухту цих виробів; дорогоцінні камені (діамант, алмаз, сапфір, смарагд, перли, рубін) у будь-якому виді й інші цінності, перелік яких визначається законодавством України (пункт 14 статті 15 МК України, Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів і контролю за операціями з ними" від 18.11.97 р., Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р.).
До історичних і культурних цінностей відносяться предмети, що представляють значну художню, історичну, наукову цінність (предмети старовини і мистецтва (картини, ікони), музичні інструменти, поштові марки й інші). Відповідно до законодавства України вивіз культурних, історичних цінностей може бути здійснений тільки з дозволу Міністерства культури України.
Під "товарами" варто розуміти будь-яку переміщувану через митний кордон України продукцію, що є обєктом купівлі-продажу чи обміну (спиртні, тютюнові вироби, кава, шоколад, автомашини, нафтопродукти, чорні метали й інші як продовольчі так і промислові товари) (пункт 11 статті 15 МК України).
Обєктивна сторона контрабанди - незаконне переміщення зазначених предметів через митний кордон України.
Субєктом злочину може бути громадянин України, іноземний громадянин, обличчя без громадянства, що досягли 16 років.
Із субєктивної сторони контрабанда припускає наявність прямого наміру. Винний усвідомить обставини і характер незаконного переміщення предметів через митний кордон України і бажає з порушенням установлених правил вивезти їх з чи України увезти в Україну.

3 ОРГАН ДІЗНАННЯ, ЙОГО ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

Органи дізнання - це органи, уповноважені карно-процесуальним законом збуджувати і розслідувати кримінальні справи в звязку з інформацією, що надійшла до них, про здійснення злочину і відсутністю можли........

Література

1. Уголовный кодекс Украины НПК, под редакцией С.С. Яценко, В.И. Шакуна, Киев, 1998
2. УПК Украины НПК, под редакцией М.М. Михеенко, В.П. Щибеко, Киев, 1995
3. УПК Украины НПК, под редакцией В.М. Тертышника, Харьков, 1998
4. Е.А. Гомилко "Милиция - как орган дознания" Киев, 1989
5. А.Н. Колесниченко "Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений" Киев, 1988
6. В.А. Пертцик "Таможенное право СССР" Иркутск, 1973
7. И.В. Постика "Проведение дознания по делам о контрабанде, совершенной с участием представителей предпринимательских структур" Одесса, 1997
8. И.В. Постика "Оперативная оценка следов преступления" Одесса, 1989
9. А.Я. Дубинский "Исполнение процессуальных решений следователя. Правовые и организационные проблемы" Киев, 1984
10. Р.С. Белкин "Криминалистика" Москва, 1988
11. Н.П. Яблоков "Криминалистика" Москва, 1995
12. В.П. Колмаков "Советская криминалистика: криминалистическая техника и следственная тактика" Киев, 1973
13. Г.А. Матусовский "Организация работы аппаратов дознания и предварительного следствия органов внутренних дел" Харьков, 1983
14. А.П. Кругликов "Правовое регулирование органов и лиц, производящих дознание" Волгоград, 1986
15. И.М. Гуткин "Вопросы совершенствования процессуального и организационного руководства в сфере дознания" Москва, 1984
16. УПК РСФСР НПК под ред. М.Ю. Рогинского, Москва, 1985
17. В.А. Михайлов "Участники предварительного расследования" Волгоград, 1972
18. Б.Л. Викторов "Общие условия предварительного расследования в Советском уголовном процессе" Москва, 1971
19. А.П. Гуляев "Дознание в органах внутренних дел" Москва, 1986
20. В.М. Петренко "Производство дознания" Москва, 1965



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.