На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 96295


Наименование:


Курсовик Фантастичн образи повст Дж. Р. Толкна Гоббт або Туди Назад

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 18.04.2016. Сдан: 2016. Страниц: 31. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Фентезі, міфологія і фольклорна казка як основа твору ……………………………………………………………………………………...5
1.1. Жанр фентезі та його риси у повісті……………………………………...5
1.2. Міфологія і фольклорна казка - основні складові твору ………………………………………….……………………………………7
РОЗДІЛ 2. Фантастичні образи в повісті «Гоббіт, або Туди і Назад»……………………..……………………………………………………10
2.1. Головні образи представників світла……………………...……………10
2.2. Головні образи представників темряви………..……….…..…………19
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..28


ВСТУП
Актуальність дослідження. Творчість Джона Рональда Руела Толкіна (1892-1973) являє собою культурний феномен, що поєднав традиції минулого і теперешніго мистецтва, що виходить за рамки існуючої системи літературних жанрів і, відповідно, та що потребуює всестороннього вивчення. Сутність даного явища може бути розкрита лише у контексті загального процесу художнього міфоутворення, теоретичне осмислення якого є однією з важливих задач сучасного літературознавства. Протягом останніх двадцяти років твори Толкіна, а особливо його міфологічна епопея «Гоббіт, або Туди і Назад» (1936) привертають до себе увагу багаточисельних закордонних дослідників (П. Кочера, Х. Карпентера, Р. Ноеля, Р. Хелмса, К. Кілбі); однак у сучасному літературознавстві творчість письменника практично не вивчалась. Виняток складають статті С.Л. Кошелєва та біографічний очерк В. Гакова, що намічають загальні підходи до проблеми. Але ні вітчизняні, ні закордонні дослідники не розглядали твори Толкіна як художньо-міфологічну систему.
Була висунута версія про те, що Дж. Р. Р. Толкін у повісті «Гоббіт, або Туди і Назад», використовуючи алегорію, намагався попередити народи світу від тієї небезпеки, яка таїлася у фашизмі та нацизмі. Була виконана систематизація фантастичних образів за їх походженням.
Об’єктом дослідження є повість Дж. Р. Р. Толкіна «Гоббіт, або Туди і Назад».
Предметом дослідження є фантастичні образи повісті, їх походження, функції.
Мета дослідження: проаналізувати повість Дж.Р.Р. Толкіна «Гоббіт, або Туди і Назад» та визначити природу та функціональну роль фантастичних персонажів повісті.
Завдання дослідження:
? визначити наявність міфологічних та казкових образів у повісті;
? встановити природу фантастичних образів (авторська - фольклорна);
? визначити функціональну приналежність фантастичних образів (на чиєму боці вони виступають у повісті);
? дати портретну й образну характеристики головного героя повісті - гоббіта Більбо Беггінса.
Методи дослідження: аналітичний, синтетичний.


РОЗДІЛ 1. ФЕНТЕЗІ, МІФОЛОГІЯ І ФОЛЬКЛОРНА КАЗКА ЯК ОСНОВА ТВОРУ
1.1. Жанр фентезі та його риси у повісті
Термін «фентезі» походить від англійського слова «fantasy» - «фантазія». Цим словом ще в XVII столітті в англомовній літературі позначали екстравагантно-феєричні твори, де уява автора нічим не обмежена. Але використовувати цей термін стосовно до книг певної тематики стали лише на початку ХХ століття. Як окремий жанр фентезі починає формуватися в кінці XIX століття, коли виходить роман англійського поета, мистецтвознавця і соціаліста-утопіста Вільяма Морріса (1834-1896) «Криниця на краю світу» («Well at the Worlds End», 1896). Подальше формування жанру відбувається потім завдяки творчості таких письменників, як Едвард Дансейні (частіше званий по родовому імені - лорд Дансейні, 1878-1957) і Абрахам Меріт (1884-1943). Але в цілому фентезі не викликала широкого інтересу у читаючої публіки. Перші спеціалізовані журнали, що виходять в США в 1920 - 1940-х, - «Моторошні історії» («Weird tales») і «Дивовижні розповіді» («Astounding stories») - вважалися бульварним чтивом.
Революція в розвитку жанру сталася в 1954-1956 роках: саме тоді була опублікована епічна романна трилогія Джона Рональда Руела Толкієна «Володар перстнів». Як відомо, ця книга отримала такий успіх і породила стільки наслідувань, що заслонила все раніше написане в жанрі фентезі. Саме з цього моменту і починається процвітання фентезі, масова затребуваність жанру і його особливо інтенсивний розвиток.
Фентезі - жанр фантастичної літератури, заснований на використанні міфологічних і казкових мотивів. У сучасному вигляді сформувався на початку XX століття. З середини століття величезний вплив на формування сучасного вигляду фентезі надав Джон Рональд Руел Толкін.
Твори фентезі найчастіше нагадують історико-пригодницький роман, дія якого відбувається у вигаданому світі, близькому до реального Середньовіччя, герої якого стикаються з надприродними явищами і істотами. Найчастіше фентезі побудовано на основі архетипових сюжетів.

На відміну від наукової фантастики, фентезі не прагне пояснити світ, в якому відбувається дія твору, з точки зору науки. Сам цей світ існує гіпотетично, часто його місце розташування щодо нашої реальності ніяк не обмовляється: чи то це паралельний світ, чи то інша планета, а його фізичні закони можуть відрізнятися від земних. У цьому світі може бути реальним існування богів, чаклунства, міфічних істот (драконів, ельфів, гномів, тролів), привидів і будь-яких інших фантастичних сутностей. У той же час принципова відмінність чудес фентезі від їх казкових аналогів в тому, що вони є нормою описуваного світу і діють системно, як закони природи.
Фентезі - це також жанр кінематографа, живопису, компютерних і настільних ігор.

Фентезі представляє в своїх творах світ, який підкреслено, демонстративно не збігається з повсякденним поданням про дійсність. Автори, як правило, поміщають дію у вигаданий ними світ зі своєю географією, своєю історією, своїми расами і народами. Ще однією обовязковою умовою для фентезійного твору є пронизуюча його чарівна атмосфера. Фентезі характеризується тим, що визнає, як за потрібне, існування магії; більше того, саме надособистістні, божественні, містичні і подібні їм сили, як правило, лежать в основі описуваної у фентезі світобудови. Тому автори фентезі використовують різні канонічні системи міфів і окультних уявлень (найчастіше - у власній вільній інтерпретації) або ж створюють власну міфопоетичну концепцію.
Фентезі, безсумнівно, виріс з казки і міфів. Казки - це найстаріший і безсмертний жанр літератури, їх розповідають дітям - найвдячнішим слухачам. Казки подарували світу фентезі завуальовану повчальність. Крім того, фентезі зробив крок вперед, відмовившись від ділення героїв на хороших і поганих. Від міфу фентезі успадкував епічність розповіді і деяку вихідну трагічність.

Герой повинен виконати свою місію, чого б це йому не коштувало, але в той же час він не настільки детермінований, як персонаж міфологічних сказань і йому надається право вибору, що породжує суперечливі, живі людські образи. Герой фентезі прагне до свободи і незалежності, він бажає залежати тільки від своїх рішень, бравого коня і сталі в піхвах і ця риса повязує фентезі з миром лицарських романів. У цих жанрах найголовнішими якостями людини є честь і мужність. Справедливість же у фентезі хоч і цінується так само високо, як в лицарському романі, але не завжди здобуває перемогу. Фентезі дійсно зібрала в себе величезний пласт європейських літературних традицій і саме своєю традиційністю вона і сильна сьогодні. І фентезі зберігає свою чарівність тільки у випадку слідування традиціям. Спроба осучаснити веде до виходу за межі жанру і, в результаті, ми отримуємо або містику, або жахи, але ніяк не те, що спочатку хотіли отримати.
Відчуття достовірності такого світу може виникнути у читача тільки опосередковано - через сприйняття описуваного світу персонажами. Для героя фентезі описаний у творі світ безумовно реальний, а всі особливості цього світу визначають його дії. Тому для фентезі дуже важливо психологічно точне зображення характерів і відносин між персонажами. У фентезі вища, ніж у традиційних жанрах фантастики, цікавість до внутрішнього світу героя.
Отже визначення фентезі можна сформулювати так: це твір, дія якого відбувається у відмінному від реального світі з неодмінною присутністю в ньому чарівних, божественних чи інших, що не піддаються раціональному тлумаченню явищ. Однак автор фентезі не обмежений ні сюжетно, ні тематично. Єдина вимога жанру, яку не можна обійти, - психологічна достовірність.
Риси жанру фентезі присутні у кожному описі персонажів - починаючи з Більбо Беггінса і закінчуючи драконом Смогом.

1.2. Міфологія і фольклорна казка - основні складові повісті Дж.Р.Р. Толкіна «Гоббіт, або Туди і назад»
Міфологічні уявлення існували на певних стадіях розвитку практично у всіх народів світу. Якщо європейці до Епохи великих географічних відкриттів були знайомі лише з античними міфами, то потім поступово вони дізнавалися про наявність міфології у жителів Африки, Америки, Океанії, Австралії.
У Біблії простежуються відгомони міфологічної епохи у семітських народів. У арабів до прийняття ісламу існувала своя міфологія. Таким чином, ми говоримо про іманентність міфології людській свідомості. Час походження міфологічних образів не піддається визначенням, їхня освіта нерозривно повязана з походженням мови і свідомості.
Головне завдання міфу полягає в тому, щоб задати зразки, моделі для всякої важливої дії, що здійснюється людиною, міф служить для ритуалізації повсякденності, даючи можливість людині знайти сенс у житті.
Міфи відрізняються від казок розходженням функцій: основна функція міфів - пояснювальна. Основна функція у казці - розважальна та моралізаторська. [6, с.38]
Міф сприймається і оповідачем і слухачем як реальність. Казка сприймається як вигадка - також сприймається і повість Толкіна «Гоббіт, або Туди і назад» як міф і казка, тільки разом узяті.
Кожен з образів виконує у творі певні функції, які багато в чому традиційні і відповідають уявленням античної та середньовічної міфології. У повісті присутні багато фантастичних персонажів. Вони відбивають дві сторони світу: темну і світлу, добру і злу. Нами проведена систематизація фантастичних, міфологічних і казкових образів за їх походженням та етимології. Їх можна представити у вигляді таблиці так (див. Табл. 1):
Таблиця 1
Персонажі З якої міфології Від якого слова походить Опис персонажів
Позитивніперсонажі Гоббіт Англійська Від англ. Halfings Істоти, вигадані Толкіним, напіврослики або половинчики.
Гноми Германська і скандинавська Від англ. Dwarves, від лат. Gnomus Потворний, карлик, що охороняє підземні скарби.
Эльфи Германська та англійская Від нім. Elf - білий, від англ. Quendi Прекрасні істоти. Світлі, добрі духи природи, що населяють повітря, землю, ліс, житла людей.
Гендальф Кёльтська, скандинавська, англійська Від англ. Gandalf Архетипічний мудрий чарівник. Казковий персонаж. Молодше божество.
Беорн Староскандинавська, староанглійська, російська Від англ. Beorn, від сканд. Bgorn Ведмідь.
Орли.
Негативні персонажі Гобліни Англійский фольклор Від нем. «kobold» - дух шахты Поріддя, близько до словянського «біс». Це нижчі духи природи, через експансію людини змушені жити в його середовищі.
Тролі Скандинавська, норвезька, ісландська Від швед. Troll, мн. Trollen Людожери. Гірські духи, що асоціюються з каменем, звичайно ворожі людині.
........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Белякова Г. С. Славянская мифология: книга для учащихся. - М.: Просвещение, 1995. - 238 с.
2. Бонналь Н., Толкиен Дж.Р.Р. Мир чудотворца / пер. с фр. - М.: София: Гелиос, 2003. - 368 с.
3. Борхес Х. Энциклопедия вымышленных существ / Х.Л. Борхес. Энциклопедия всеобщих заблуждений / Л. Соучек; Для ст. шк. Возраста. Пер. с исп. С.А. Вертило. Пер. с чешек. Т.Ю. Чиченковой; Худож. И.А. Кашкуревич. - Мн.: «Старый Свет - Принт», 1994. - 207 с.
4. Булгаков М. Мастер и Маргарита. - Львов: Манускрипт, 1992. - 384 с.
5. Великое путешествие профессора Толкиена. Парад литературных героев // Бібліятэка прапануе. - 2001. - № 1. - С. 19-21.
6. Викернес Варг. Скандинавская мифология и мировоззрение. - 2-е издание - Тамбов, 2010. - 232 с.
7. Герои и хранители ирландских преданий. // Предания и мифы средневековой Ирландии - М.: МГУ, 1991. - С. 5-30.
8. Гуревич Ф.Д. Древние верования народов Прибалтики по данным «Хроники Ливонии» Генриха Латвийского // «Советская этнография». - 1948. - № 4. - С. 23-29.
9. Даль В. И. Русский народ: поверья, суеверия и предрассудки. - М.: Эксмо, 2005. - 253 с.
10. «Зеленые человечки» Гоблины и их родичи // Мир фантастики - № 3, 1997. - С. 12-19.
11. Иванов В.В., Топоров В.Н. Балтийская мифология // Мифы народов мира. - М.: МГУ, 1991. - 213 с.
12. Кантор В. Мир Толкина // Лит. Обозрение - 1983. - № 3. - С. 78 - 81.
13. Кошелев С.Л. К вопросу о жанровых модификациях в философской фантастике // Проблемы метода и жанра в зарубежной литературе. - М.: Изд. МГПИ, 1984. - С. 136.
14. Левкиевская Е. Е. Мифы русского народа. - М.:Астрель, 2000. - 526 с.
15. Лихачева С. Миф работы Толкина // Лит. обозрение, 1993. - № 11. - С. 91-104.
16. Лысенко Л.Л. Сказка Дж. Р.Р. Толкина «Хоббит, или Туда и Обратно» / Л.Л. Лысенко // Литература в школе. - 1998. - № 2. - С. 149-155.
17. М. Б. Ладыгин, О. М. Ладыгина. Краткий мифологический словарь - М.: Издательство НОУ «Полярная звезда», 2003. - 314 с.
18. Муравьева Т. В. Мифы славян и народов Севера. - М.: Вече, 2005. - 413 с.
19. Петрухин В.Я. Мифы древней Скандинавии. - М: Астрель, АСТ, 2002. - 464 с.
20. Померанцева Э. В. Мифологические персонажи в русском фольклоре. - М.: Просвещение, 1975 - 276 с.
21. Роллестон Томас. Мифы, легенды и предания кельтов. / Пер. с англ. Е. В. Глушко. - М.: ЗАО Центрполиграф, 2004. - 349 с.
22. Русская мифология: Энциклопедия. / Сост. Е. Мадлевской. - М, 2005. - 780 с.
23. Скандинавская мифология: Энциклопедия. - М: Эксмо, 2004. - 592 с.
24. Славянская мифология: Энциклопедический словарь. А-Я. - М.: Астрель, 1995. - 414 с. - 2-е изд.
25. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. - 2-е изд. - М.: Сов. Энциклопедедия, 1982. - 1600 с.
26. Толкин Дж. P.P. О волшебных историях // Толкин Дж. P.P. Дерево и лист. - М: Гнозис, 1991. - 239 с.
27. Толкин Дж.Р.Р. Хоббит, или Туда и Обратно: повесть. - М.: Астрель: АСТ, 2009. - 415 с.
28. Широкова Н. С. Мифы кельтских народов. - М.: Астрель: АСТ: Транзиткнига, 2005. - 431 с.
29. Шкунаев С. В. Предания и мифы средневековой Ирландии. - М.: МГУ, 1991. - 326 с.
30. Штейнман М.А. Специфика восприятия произведений Дж.Р.Р. Толкиена в средней школе // Наука и школа, 1997. - № 1. - С. 32-35.





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.