На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 96537


Наименование:


Отчет по практике Органзацйн питання проходження переддипломної практики на пдприємств

Информация:

Тип работы: Отчет по практике. Добавлен: 27.04.2016. Сдан: 2016. Страниц: 109. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………………… 4
Розділ 1 Організаційні питання проходження переддипломної практики на підприємстві 5
Розділ 2 Система управління підприємством та організація роботи економічних підрозділів (вивчення функціональних обов’язків та прав працівників) 6
Розділ 3 Організація технологічних та виробничих процесів на виробництві 8
Розділ 4 Формування та аналіз виробничої програми підприємства 15
Розділ 5 Управління використанням ресурсів (матеріальних, нематеріальних, трудових та фінансових) на підприємстві (нормування ресурсів на підприємстві) 19
Розділ 6 Управління витратами і ціноутворенням на підприємстві 33
Розділ 7 Управління формуванням прибутку 39
Розділ 8 Управління оподаткуванням підприємства 41
Розділ 9 Комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності суб’єкту господарювання 46
Розділ 10 Оцінка рівня економічної безпеки підприємства 53
Розділ 11 SWOT-аналіз, розробка стратегічної поведінки підприємства та стратегічного напряму ведення конкурентної боротьби 55
Розділ 12 Діяльність підприємства на міжнародному ринку 57
Розділ 13 Управління інноваційним розвитком потенціалу підприємства, оптимізація його структури 59
Розділ 14 Концептуальні засади управління інноваційними процесами на підприємстві 62
Розділ 15 Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства 65
Висновки 67
Список використаних джерел 75
Додатки 77


Вступ
Одним із заключних етапів підготовки до професійної діяльності є переддипломна практика, основним завданням якої є безпосередня підготовка до самостійної роботи, поглиблення та закріплення теоретичних знань, набуття практичних навичок із спеціальності та фундаментальних дисциплін, отримання досвіду роботи в колективі.
Мета практики: закріплення і поглиблення знань, які будо одержано під час навчання, формування професійних навичок для прийняття самостійних рішень під час практичної роботи на виробничих підприємствах, виховання потреби щоденно поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.
Основні завдання переддипломної практики: зібрати матеріали (статистичні дані, документи) для написання магістерської дипломної роботи, здійснити їх обробку та аналіз; .
Обраною темою магістерської дипломної роботи є «Удосконалення системи управління підприємством на основі процесного підходу».
Актуальність теми полягає в постійній та загальній для всіх типів підприємств необхідності оптимізації управління підприємством на основі визначення і управління процесами.
База практики: ТОВ «ІНТЕКСТ».

Розділ 1
Організаційні питання проходження переддипломної практики на підприємстві
Найперше після прибуття на базу практики ознайомився і підписав наказ про проходження практики на підприємстві та закріплення керівника практики від підприємства. Відразу після цього заповнив і затвердив у керівника практики від підприємства Повідомлення до академії про моє прибуття на базу практики.
Після цього керівник практики від підприємства Терлецька М. І. провела інструктаж з охорони праці та техніки безпеки, а також ознайомила із моїм робочим місцем та пояснила структуру компанії, задачі відділів та їх розташування в межах офісу.
Наступним кроком було вивчення вимог до переддипломної практики, розгляд програму та завдання практики. На основі робочої програми склав і затвердив у керівника практики від підприємства календарний графік практики.
По завершенні всіх вимог до першої теми передав Повідомлення навчальному відділу академії.

Розділ 2
Система управління підприємством та організація роботи економічних підрозділів (вивчення функціональних обов’язків та прав працівників)
2.1 Характеристика системи управління підприємством
Система управління підприємством - конкретний апаратурний, нормативний, функціональний варіант реалізації технології, що дозволяє вирішувати конкретну проблему управління. За системи управління вважають системи, які призначені для такої дії на обєкт управління, що переводить цей обєкт в бажаний стан і надає параметрам процесів, що відбуваються в ньому, певні кількісні або якісні значення [4, с. 9].
Підприємство очолює директор Федотов К. М., йому підпорядковані наступні відділи:
1) адміністрація;
2) відділ управління фінансами та обліку;
3) відділ маркетингу і PR;
4) відділ персоналу;
5) відділ управління проектами;
6) відділ розподілення проектів і контролю якості;
7) відділ обробки проектної документації;
8) виробничий відділ;
9) господарський відділ.
2.2 Організаційна та управлінська структури підприємства
Схеми організаційної та управлінської структури підприємства наведені у додатках А і Б відповідно. На підприємстві вищу ланку управління представляє директор, середню ланку - керівники 7-ми відділів, а нижча відсутня. Загалом структуру управління можна назвати проектною, оскільки основна діяльність організована наступним чином.
Менеджери ЗЕД працюють у проектних командах по 2-3 людини у кожній, за кожною такою командою закріплений клієнт. Всіма роботами по замовленням від клієнта керує менеджер із команди - обсяг, послідовність, етапи та інші умови він визначає і передає виконавцям: перекладачам, редакторам, операторам з комп’ютерної верстки. Обирає менеджер виконавців як серед штатних працівників, так і серед позаштатних також самостійно, хоча у важких ситуаціях може консультуватися із начальником відділу обробки проектної документації, начальником відділу розподілення проектів і контролю якості, фахівцем з персоналу. Таким чином, директор та керівники підрозділів відповідають за якість виконання роботи своїх підлеглих, а за якість надання послуг клієнтам найперше відповідає тільки менеджер.
Планова служба на підприємстві явно не представлена, а її функції виконують керівники відділів, відповідальний за систему менеджменту якості та директор. Виходячи з вищенаведеного, структура планової служби відповідає управлінській структурі підприємства за винятком того, що працівники виробничого відділу не складають планів.
У відділі управління фінансами та обліку, що є єдиним економічним підрозділом підприємства, працюють головний бухгалтер, два бухгалтери та економіст з фінансової роботи. У додатку В наведена посадова інструкція бухгалтера, а у додатку Д - положення про відділ управління фінансами та обліку. Посадова інструкція однієї із основних посад підприємства, редактора-перекладача, наведена у додатку Е.
Розділ 3
Організація технологічних та виробничих процесів на виробництві
3.1 Типи виробництва і виробничий процес, цикл
Під типом виробництва слід розуміти сукупність його організаційних, технічних та економічних особливостей, тобто комплексну характеристику організації і технічного рівня підприємства, обумовлену ступенем його спеціалізації, складністю та стійкістю товарної номенклатури, розмірами і повторюваністю випуску виробів, а також масштабами виробництва.
Залежно від рівня концентрації і спеціалізації розрізняють три типи виробництва:
а) одиничне (широка номенклатура виготовленої продукції, малий обсяг випуску, виконання на кожному робочому місці різнорідних операцій);
б) серійне (обмежена номенклатура виробів, випуск невеликих партіяй, за одним робочим місцем, закріплено виконання декількох однорідних операцій);
в) масове (вузька номенклатура, великий обсяг випуску виробів, вузькоспеціалізовані робочі місця).
Порівняння техніко-економічних характеристик видів виробництва наведено у таблиці Таблиця 3.1.
Виробничий процес - це сукупність взаємозалежних основних, допоміжних і обслуговуючих процесів праці і знарядь праці з метою створення доданої вартості.
Виробничий цикл - це календарний період часу, протягом якого матеріал, заготівля чи інший оброблюваний предмет проходить всі операції виробничого процесу чи визначеної його частини і перетворюється на готову продукцію. Він обчислюється в календарних днях, а при низькій трудомісткості виробу - у годинах.
Таблиця 3.1 Порівняння техніко-економічних характеристик видів виробництва
Характеристики Тип виробництва
одиничне серійне масове
Номенклатура виробів, що виготовляються велика обмежена мала
Сталість номенклатури відсутня значна значна
Обсяг випуску малий середній великий
Закріплення операцій за робочими місцями відсутнє часткове повне
Застосовуване устаткування універсальне спеціалізоване спеціальне
Застосовувані інструмент і технологічне оснащення універсальні універсальні й спеціалізовані спеціальні
Кваліфікація робітників висока середня переважно низька
Собівартість продукції висока середня низька
Виробнича спеціалізація цехів і дільниць технологічна змішана предметна, подетальна
Технологічний процес маршрутний типовий операційний
Виробнича структура підприємства складна помірно складна проста
Трудомісткість виготовлення виробів висока середня низька

Повний операційний цикл у ТОВ «ІНТЕКСТ» відповідає стандарту DIN EN 15038, його схему наведено у додатку Ж. Потрібно зауважити основні відмінності роботи у ТОВ «ІНТЕКСТ» від образу традиційного бюро перекладів. По-перше, на підприємстві практично відсутній паперовий документообіг всередині основного процесу - всі операції виконуються на спеціальному прикладному програмному забезпеченні, від автоматизованої систему управління підприємством до автоматизованого перекладу текстів. По-друге, значну частину обсягів роботи 5-го етапу виконуються позаштатно - фізичними особами-підприємцями, що впливає на систему комунікацій, організацію роботи та облік витрат.
Повний виробничий процес підприємства, що наведений на рисунку Рисунок 3.1, складається з п’яти етапів, що включають: переклад, редагування, перевірку галузевим спеціалістом, коректорську правку та комп’ютерну верстку.

Уточнення про «повний» виробничий процес необхідне, оскільки за бажанням клієнта або за виробничої необхідності етапи можуть як додаватися (наприклад, якщо вихідні документи надані у форматі зображень, що потребує додання етапу розпізнавання зображень або маємо великий за обсягами та періодом проект, що потребує складання глосарію), так і виключатися (комп’ютерна верстка не потрібна, якщо клієнт використовує автоматизовану систему публікації).
Найбільш поширений і популярний серед клієнтів виробничий цикл має назву TEP (від англійського Translation, Editing, Proofreading - переклад, редагування, коректура), тобто для зменшення вартості перекладу замовники свідомо ігнорують норми галузевого стандарту, що, зазвичай, негативно впливає на якість кінцевого продукту.
3.2 Операції переміщення, сітьова модель
Серед типів операцій переміщення на підприємстві в основному виробничому процесі виконуються одно- і двосторонні зовнішні та внутрішні паралельно-послідовні операції з інформаційним потоком (див. рис. Рисунок 3.2), що пов’язано з тим, що сучасний рівень розвитку інформаційних технологій дозволяє ефективно і швидко надавати послуги письмового перекладу за допомогою ЕОМ та Інтернету, а також виключити роботу з матеріальними носіями як занадто трудомісткими.
Якщо зобразити виробничий цикл у вигляді сітьової моделі (рисунок Рисунок 3.3), матимемо такі події-вершини:
А. Наявність у менеджера ЗЕД комплекту матеріалів для перекладу, а також, за наявності, довідкових матеріалів, пам’яті перекладу, глосарію та особливих інструкцій клієнта.
Б-Г. Отримання редактором готових перекладів від перекладачів.
Д. Отримання галузевим спеціалістом відредагованих перекладів.
Е. Отримання коректором від галузевого спеціаліста перекладу із виправленнями, що були узгоджені з редактором.
Ж. Отримання оператором комп’ютерної верстки вихідних документів та закінченого перекладу.
З. Отримання готового продукту менеджером ЗЕД.
Роботи-дуги, що зображені на сітьовій моделі (рисунок Рисунок 3.3) наступні:
1-3. Переклад, що виконується різними перекладачами.
4-6. Редагування, що виконує один редактор.
7. Оцінка відповідності термінології та правильності змісту галузевим спеціалістом.
8. Коректура перекладу.
9. Комп’ютерна верстка перекладу.
Рисунок 3.3 - Сітьова модель виробничого циклу
Із сітьової моделі бачимо, що на підприємстві використовують змішаний або паралельно-послідовний спосіб поєднання операцій технологічного процесу. Такий спосіб організації виробничого процесу пояснюється наступними умовами та обмеженнями:
а) норма перекладу тексту середньої важкості та відомої перекладачу предметної області складає 300 слів на годину;
Примітка. Вимір трудомісткості перекладу в ТОВ «ІНТЕКСТ» оцінюється по кількості слів вихідного тексту.
б) норма редагування такого тексту складає 1000 слів на годину, а також оптимальна ситуація, коли за один продукт відповідальним є один редактор (якщо редакторів декілька, то для забезпечення відповідної якості необхідно виділити головного редактора, що затвердить переклад);
в) норма оцінки перекладу галузевим спеціалістом складає 3000 слів на годину, на цьому етапі важливо підібрати компетентного у предметній області спеціаліста і надати йому максимально повну інформацію щодо призначення, цільової аудиторії перекладу, побажань і особливих інструкцій клієнта;
г) норма коректури складає 1500 слів на годину, на цьому етапі важливо, щоб текст перекладу був узгоджений між перекладачами, редактором та галузевим спеціалістом інакше правки, що вноситимуться після коректури можуть містити грубі помилки: різнобій у числах або одиницях виміру, лексичні помилки;
д) для етапу комп’ютерної верстки немає нормативів по підприємству, а трудомісткість у межах кожного замовлення обговорюється в індивідуальному порядку із клієнтом та оператором комп’ютерної верстки.
Аналізуючи проектну організацію діяльності ТОВ «ІНТЕКСТ» можна стверджувати, що централізоване планування надання послуг не відповідає її сутності - кожен проект за визначенням є унікальним, а тому планування його виконання теж у певній мірі є унікальним, оскільки стан ресурсної бази, вимоги клієнта, специфіка тексту і завантаженість менеджера ЗЕД сильно змінюються навіть для проектів одного клієнта. Тому найкраще охарактеризувати сутність діяльності підприємства як реагуючої системи, а тип сервісної системи є технологією індивідуального підходу. Умови надання послуг на підприємстві завжди диктуються клієнтом, тому технологічні цикли можуть приймати найрізноманітніші форми.
1.
Розділ 4
Формування та аналіз виробничої програми підприємства
4.1 Виробнича програма
Виробнича програма - це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно з договорами поставок. У зв’язку із специфікою портфелю замовлень ТОВ «ІНТЕКСТ», у якому частка проектів тривалістю більших за півроку складає близько п’ятої частини, складання виробничої програми не виконується. Фінансовий план, що був складений автором звіту наведений у додатку И.
По підприємству проводиться щорічний аналіз основних показників діяльності та щомісячно - основних показників діяльності відділів, проектних команд і працівників.
Перелік послуг, що надаються складається централізовано і затверджується директором, включає такі послуги:
1) Align - вирівнювання вихідного тексту і перекладу для створення пам’яті перекладу;
2) DTP/OCR Check - перевірка якості послуг із комп’ютерної верстки та підготовки документів для перекладу;
3) DTP/Typesetting - комп’ютерна верстка;
4) Dubbing/Voice-over - дублювання, озвучка матеріалів
5) Editing - редагування;
6) Evaluation - оцінка якості перекладу;
7) Formal QA - автоматизована перевірка якості перекладу;
8) Glossary creation - формування глосарію;
9) Interpreting - усний переклад;
10) Localization - локалізація програмного забезпечення;
11) Notarizing - нотаріальне засвідчення перекладу;
12) OCR/Formatting - підготовка документів для перекладу;
13) PLLP - вичитування після комп’ютерної верстки для виявлення змістовних, лексичних або графічних помилок;
14) Proofreading - коректура;
15) Copy editing - літературне редагування;
16) Revision - внесення змін до перекладу відповідно до зміни вихідного тексту;
17) TEP - пакет послуг, що складається із письмового перекладу, редагування та коректури;
18) Transcreation - переклад рекламних текстів, маркетинговий переклад;
19) Transcription - розшифровка аудіо- та відеозаписів;
20) Translation - письмовий переклад.
4.2 Основні показники діяльності
Обсяг наданих послуг у 2012 році відповідно до додатку К склав 1892 тисячі гривень у вартісному вимірі або 3426 тисяч слів вихідного тексту. На підприємстві відсутня практика планування обсягів надання послуг, планується лише кінцевий показник - обсяг чистого прибутку. Зважаючи на те, що послуги надаються лише після отримання замовлення від клієнта, обсяг реалізованих послуг дорівнює обсягу наданих.
Якість перекладу - тема багатьох дискусій та публікацій, але досі немає єдиного методу її визначення. На підприємстві використовується самостійно розроблена динамічна система якості заснована за таких показниках:
а) відсутність затримки надання послуг;
б) комплектність продукту;
в) відсутність рекламацій від клієнта;
г) показник якості перекладу (ноу-хау), що розраховується із оцінок перекладачів і їх покращення за рахунок редагування та інших етапів обробки перекладу.
Ритмічність - це рівномірний випуск продукції за графіком в обсязі та асортименті, передбачених планом. Коефіцієнт ритмічності не можна розрахувати, оскільки, як зазначалося вище, на підприємстві не планують обсяг виробництва. Маючи фактичну виручку за перший квартал 2013 року, можемо розрахувати коефіцієнт варіації за формулою ( (4.1):
(4.1)
де V - коефіцієнт варіації;
? - середнє квадратичне відхилення;
хсер. - середня арифметична вибірки.
Знайти середнє квадратичне відхилення (з поправкою Бесселя, оскільки маємо лише 3 показника, які аналізуємо) можна за формулою ( (4.2):
(4.2)
де ? - стандартне відхилення, незміщена оцінка середньоквадратичного відхилення випадкової величини х відносно її математичного сподівання;
xi - i-й елемент вибірки;
xсер. - середнє арифметичне вибірки;
n - обсяг (розмір) вибірки.
Обсяг наданих послуг у січні 2013 року склав 179,3 тисячі гривень, у лютому 2013 року - 217,0 тисяч гривень, у березні 2013 року - 267,1 тисяч гривень. Стандартне відхилення складає 44,1 тисячі гривень, а коефіцієнт варіації - 19,92%. Маємо значну варіацію (знаходиться в межах 11-20%), що пов’язано із значною залежністю підприємства від короткотермінових замовлень. Таким чином робота підприємства є аритмічною.
До Управління статистики підприємство подає форму №1-послуги, яка наведена у додатку К.
Розділ 5
Управління використанням ресурсів (матеріальних, нематеріальних, трудових та фінансових) на підприємстві (нормування ресурсів на підприємстві)
5.1 Аналіз ефективності використання основних фондів
Основні виробничі фонди - це засоби праці, які беруть участь у багатьох виробничих циклах і частинами перекладають свою вартість на виготовлений продукт, зберігаючи при цьому в процесі використання свою натуральну форму.
На підприємстві відсутні невиробничі та промислово-виробничі фонди. Розрахунок складу та структури основних фондів ТОВ «ІНТЕКСТ» наведено в таблиці Таблиця 5.1.
Таблиця 5.1 Розрахунок складу і структури основних фондів
Найменування груп основних фондів Наявність на початок року, грн Надійшло протягом року, грн Вибуло протягом року, грн Наявність на кінець року, грн Питома вага,%
На поч. року На кін. року
група 1 - земельні ділянки - - - - - -
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не повязані з будівництвом - - - - - -
група 3 - будівлі, споруди, передавальні пристрої 163,3 - - 163,3 66,9 36,1
група 4 - машини та обладнання 41,6 162,9 - 204,5 17,0 45,2
група 5 - транспортні засоби - - - - - -
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі) 39,2 45,6 - 84,8 16,1 18,7
група 7 - тварини - - - - - -
група 8 - багаторічні насадження - - - - - -
група 9 - інші основні засоби - - - - - -
Всього 244,1 208,5 - 452,6 100,0 100,0

На обліку підприємства знаходяться основні фонди трьох груп серед яких найбільшу питому вагу 45,2% має четверта група (машини та обладнання), що пов’язано із значною кількістю і великою вартістю придбаних комп’ютерів та офісного обладнання.
Для наступних розрахунків амортизаційних відрахувань слід зазначити, що відповідно до пункту 5.1.4 наказу № 040511/6-ОД від 04.05.2011 року, ліквідаційна вартість основних засобів у ТОВ «ІНТЕКСТ» прирівнюється до нуля. А за пунктом 5.1.5 того ж наказу амортизація об’єктів основних засобів на підприємстві нараховується прямолінійним методом.
Прямолінійний метод. Підприємство має у власності офісне приміщення із первісною вартістю 163,3 тисячі гривень, строк корисного використання прийнятий за 25 років, а ліквідаційна вартість, як зазначалося вище - 0 гривень. Відповідно до пункту 1 статті 145.1.5 ПКУ [11] річна сума амортизації за прямолінійним методом визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів, формула ( (5.1)):
(5.1)
де Аріч. - річна сума амортизації;
Вп - первісна вартість об’єкта, що амортизується;
Вл - ліквідаційна вартість об’єкта, що амортизується;
Т - строк корисного використання об’єкта, у роках.
Відповідно до формули (5.1 річна сума амортизації офісного приміщення дорівнює (163,3 - 0) : 25 = 6,5 тисяч гривень.
Метод зменшення залишкової вартості. Змоделюємо такий об’єкт, що амортизуємо: багатофункціональний пристрій з первісною вартістю 10 тисяч гривень, термін корисного використання - 5 років, ліквідаційна вартість, як зазначалося вище, становить нуль гривень. Відповідно до пункту 2 статті 145.1.5 ПКУ [11] річна сума амортизації за методом зменшення залишкової вартості визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання обєкта з результату від ділення ліквідаційної вартості обєкта на його первісну вартість, формула ( (5.2):
(5.2)
де Аріч. - річна сума амортизації;
Вз - залишкова вартість;
Вп - первісна вартість об’єкта, що амортизується;
Вл - ліквідаційна вартість об’єкта, що амортизується;
Т - строк корисного використання об’єкта, у роках.
Відповідно до параметрів модельованого багатофункціонального пристрою вся його вартість буде амортизована протягом першого року експлуатації, оскільки річна норма амортизації складатиме = 1, а річна сума амортизації - 10 ? 1 = 10 тисяч гривень.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості. Змоделюємо такий об’єкт, що амортизуємо: багатофункціональний пристрій з первісною вартістю 10 тисяч гривень, термін корисного використання - 3 роки, ліквідаційну вартість для наочності розрахунку приймемо на рівні 0,5 тисячі гривень. Відповідно до пункту 3 статті 145.1.5 ПКУ [c3] річна сума амортизації за методом прискореного зменшення залишкової вартості визначається як добуток залишкової вартості обєкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання обєкта і подвоюється, формула ( (5.3):
(5.3)
де Аріч. - річна сума амортизації;
Вз - залишкова вартість;
Вп - первісна вартість об’єкта, що амортизується;
Вл - ліквідаційна вартість об’єкта, що амортизується;
Т - строк корисного використання об’єкта, у роках;
Кп - коефіцієнт прискорення, дорівнює 2.
Відповідно до другого абзацу пункту 3 статті 145.1.5 ПКУ [11] метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до обєктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби). За формулою (5.3 сума амортизації становитиме:
· на перший рік: тисяч гривень;
· на другий: тисячі гривень;
· на третій: 10 - 7,38 - 1,93 - 0,5 = 0,19 тисячі гривень.
Метод кумулятивного числа. Змоделюємо такий об’єкт, що амортизуємо: кондиціонер для офісу з первісною вартістю 15 тисяч гривень, термін корисного використання - 3 роки, ліквідаційну вартість для наочності розрахунку приймемо на рівні 2 тисяч гривень. Відповідно до пункту 4 статті 145.1.5 ПКУ [11] річна сума амортизації за методом кумулятивного числа визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання обєкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання, формула ( (5.4):
(5.4)
де Аріч. - річна сума амортизації;
Вз - залишкова вартість;
Вп - первісна вартість об’єкта, що амортизується;
Вл - ліквідаційна вартість об’єкта, що амортизується;
Т - строк корисного використання об’єкта, у роках;
і - порядковий номер року, для якого розраховується річна сума амортизації;
К - кумулятивне число (сума цілих значень років експлуатації).
За формулою (5.4 сума амортизації становитиме:
· на перший рік: тисяч гривень;
· на другий: тисяч гривень;
· на третій: тисяч гривень.
Виробничий метод. Змоделюємо такий об’єкт, що амортизуємо: автомобіль з первісною вартістю 160 тисяч гривень, розрахунковий пробіг - 200 тисяч кілометрів, ліквідаційна вартість для ТОВ «ІНТЕКСТ» становитиме нуль гривень. Протягом перших трьох місяців фактичний пробіг - відповідно 700 км, 1300 км, 580 км. Відповідно до пункту 4 статті 145.1.5 ПКУ [11] місячна сума амортизації за виробничим методом визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням обєкта основних засобів, формула ( (5.5 ():
(5.5)
За модельованими даними виробнича ставка амортизації складає (160 000 - 0) : 200 000 = 0,8 грн/км. Місячна сума амортизації за перших три місяці становитиме:
· за перший місяць: гривень;
· за другий місяць: гривень;
· за третій місяць: гривні.
Для аналізу ефективності використання основних фондів розрахуємо показники фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності праці робітників та рентабельності основних фондів.
Фондовіддача розраховується за формулою ( (5.6):
(5.6)
де fв - фондвіддача;
ВП - вартість виготовленої за рік продукції;
Фср - середньорічна вартість основних виробничих фондів.
Пряма фондомісткість надання послуг розраховується за формулою ( (5.7):
(5.7)
де fм - пряма фондомісткість;
ВП - вартість виготовленої за рік продукції;
Фср - середньорічна вартість основних виробничих фондів.
Фондоозброєність праці розраховується за формулою ( (5.8 ():
(5.8)
де fп - фондоозброєність праці;
Чпвп - середньорічна чисельність працівників, що безпосередньо створюють додану вартість;
Фср(II, III, IV) - середньорічна вартість основних засобів 2-4 груп.
Рентабельність основних фондів розраховується за формулою ( (5.9 ):
(5.9)
де Rf - рентабельність основних фондів;
П - прибуток від основної діяльності;
Фср - середньорічна вартість основних виробничих фондів.
Аналіз ефективності використання основних засобів у ТОВ «ІНТЕКСТ» наведено у таблиці Таблиця 5.2.
Таблиця 5.2 Показники ефективності використання основних засобів
Показник 2011 2012 Відхилення
абсолютне відносне, %
Виручка, тис. грн. 1 170,5 1 892,0 721,5 61,64
Первісна вартість основних фондів, тис. грн. 244,1 452,6 208,5 85,42
Фондовіддача, гривень виручки на гривню вартості основних засобів 4,8 4,2 -0,6 -12,41

Продовження таблиці Таблиця 5.2
Пряма фондомісткість, гривень основних засобів на гривню обсягу виробництва продукції0,20,20,014,71
Середньорічна кількість працюючих, осіб 4 19 15 375,00
Фондоозброєність праці робітників, тисяч гривень вартості основних засобів на одного працюючого 61,0 99,6 38,6 63,18
Прибуток від основної діяльності, тис. грн. -30,8 248,7 279,5 907,47
Рентабельність основних фондів, % -7,9 1,8 9,7 -122,96

Раціоналізація на ТОВ «ІНТЕКСТ» організована відповідно до стандарту ISO 9001:2008, таким чином кожний володар процесу відповідає за постійне підвищення ефективності як своєї ділянки, так і підприємства в цілому. Прикладом ноу-хау підприємства є система управління компетенціями перекладачів, рейтинг якості проекту перекладу та запровадження так званого «експерименту» у роботі із новими перекладачами. Патенти на підприємстві відсутні.
Всі нематеріальні активи підприємства є право на використання програмним забезпечення. Таким чином додаток А відображає структуру підрозділів, які працюють із нематеріальними активами.
Витрати матеріалів на одиницю продукції для галузі перекладів розраховувати недоцільно, оскільки матеріали не використовуються під час створення продукту. Таким чином прямі витрати на створення продукту складаються із витрат на оплату праці фахівців і професіоналів. На підприємстві оцінюють витрати праці на одиницю наданих послуг, розрахунок яких надано в прикладі калькуляції у таблиці Таблиця 6.2.
5.2 Аналіз ефективності використання оборотного капіталу


На основі даних додатку Л розраховано структуру і динаміку оборотних коштів (додаток М). Графічно зміни в структурі оборотних коштів зображено на рисунку Рисунок 5.1 (ТОВ «ІНТЕКСТ» мале підприємство і подає лише річні форми фінансової звітності 1 і 2, відповідно до пункту 5 розділу І П(С)БО 25 [6]):
Рисунок 5.1 - Динаміка зміни структури і обсягу оборотного капіталу
Незначна частка (від 1 до 3%) оборотних фондів у структурі оборотного капіталу пояснюється тим, що, як зазначалося вище, матеріали під час створення продукту не використовуються. Зростання обсягу оборотного капіталу в кінці 2012 року викликано як зростанням обсягу дебіторської заборгованості на 30% від попереднього періоду, так і зростанням обсягу грошових коштів на 421%.
Середній залишок оборотних коштів у 2011 і 2012 році внаслідок відсутності точних даних розрахувати за середньою хронологічною не має можливості, тому він розрахований за середньою арифметичною і складає:
а) у 2011 році: (0 + 310,6) : 2 = 155,3 тисяч гривень;
б) у 2012 році: (310,6 + 481,3) : 2 = 396 тисяч гривень.
Коефіцієнт оборотності розраховується шляхом ділення вартості реалізованої продукції за діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період, формула ( (5.10):
(5.10)
де Коб - коефіцієнт оборотності, оборотів;
ВП - вартість реалізованої продукції, гривень;
ОК - середній залишок оборотних коштів, гривень.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів показує, скільки оборотних коштів припадає на одну грошову одиницю реалізованої продукції за певний період. Розмір цього показника обчислюється за формулою ( (5.11):
(5.11)
де Кзав - коефіцієнт завантаження оборотних коштів;
ВП - вартість реалізованої продукції, гривень;
ОК - середній залишок оборотних коштів, гривень.
Тривалість одного обороту (швидкість обороту) оборотних коштів визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді і коефіцієнта оборотності за той же період, формула ( (5.12):
(5.12)
де Тоб - тривалість одного обороту, днів;
ДП - дні періоду;
Коб - коефіцієнт оборотності.
Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів використаний показник рентабельності (віддачі) оборотних коштів, який являє собою відношення чистого прибутку від реалізації продукції до середніх залишків оборотних коштів, формула ( (5.13):
(5.13)
де Rок - чиста рентабельність оборотних коштів, %;
Прп - чистий прибуток від реалізації продукції, грн;
ОК - середній залишок оборотних коштів, гривень.
Розмір відносного вивільнення або додаткового залучення оборотних коштів у звітному періоді порівняно з базовим розраховується за формулою ( (5.14):
(5.14)
де ?ОК - вивільнення/залучення оборотних коштів, гривень;
ВПзвіт - вартість реалізованої у звітному періоді продукції, гривень;
Тзвіт - тривалість одного обороту у звітному періоді, днів;
Тбаз - тривалість одного обороту у звітному періоді, днів.
Проаналізуємо показники ефективності використання оборотних коштів, що наведені у таблиці Таблиця 5.3 (можемо аналізувати дані лише за 2 роки, оскільки підприємство було створене 1-го квітня 2011 року).
Таблиця 5.3 Розрахунок показників ефективності використання оборотних коштів
Показник 2011 2012 Відхилення
абсолют-не відносне, %
Середній залишок оборотних коштів, тис. грн. 155,3 396,0 240,7 155,0
Вартість реалізованої продукції, тис. грн. 1 170,5 1 892,0 721,5 61,6
Коефіцієнт оборотності, оборотів 7,5 4,8 -2,8 -36,6
Коефіцієнт завантаження, гривень оборотних коштів на гривню реалізованої продукції 0,13 0,21 0,1 57,8
Тривалість одного обороту, днів 48,4 76,4 28,0 57,8
Чистий прибуток -30,8 248,7 279,5 907,5
Чиста рентабельність оборотного капіталу, % -19,8 62,8 82,6 416,7

Незважаючи на зростання чистої рентабельності оборотного капіталу на 416,7% зниження рівня коефіцієнту оборотності на 36,6% та збільшення тривалості одного обороту на 57,8% свідчить, що ефективність використання оборотних коштів у 2012 році порівняно із 2011 зменшилася, внаслідок чого до оборотних коштів було додатково залучено 14,5 тисяч гривень.
Штатний розклад ТОВ «ІНТЕКСТ» наведений у додатку Н. Розрахунок середньооблікової чисельності робітників за 2012 рік, що розраховується як середня арифметична від середньооблікової чисельності по місяцях, наведено у таблиці Таблиця 5.4. Розрахунок показників руху персоналу наведено у підрозділі 9.2.
Таблиця 5.4 Середньооблікова чисельність робітників у 2012 році
Місяці Наявність на початок місяця, чоловік Рух робітників: + надійшли, - вибули. Дата - чисельність Розрахунок Середньооблікова чисельність робітників за місяць, чоловік
Січень 13 +0 =13*31/31 13
Лютий 13 +1 - 01.02 =13*29/29 13
Березень 14 +1 - 01.03 =(14*1+15*30)/31 15
Квітень 15 +1 - 01.04 =(15*1+16*29)/30 16
Травень 16 +0 =16*31/31 16
Червень 16 +0 =16*30/30 16
Липень 16 +5 - 27.07 =(16*27+21*4)/31 17
Серпень 21 -1 - 15.08 =(21*15+20*16)/31 20
Вересень 20 +2 - 01.09 =(20*1+22*29)/30 22
Жовтень 22 -1 - 23.10 =(22*23+21*8)/31 22
Листопад 21 +6 - 05.11 +3 - 12.11 = (21*5+27*6+30*19)/30 28
Грудень 30 +0 =30*31/31 30
Середньооблікова чисельність робітників за рік, чоловік 19

Акт приймання-передачі основних засобів наведено у додатку П, акт ліквідації на підприємстві не заповнювався. Для розрахунку орендної ставки змоделюємо таку ситуацію: ТОВ «ІНТЕКСТ» здає в оренду офісне приміщення площею 80 м2 яке знаходиться у будівлі площею 2 842 м2, що розташована на проспекті Пушкіна у місті Дніпропетровську (1-ша полоса, відповідно до додатку 1 до рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.2012 № 6/30 [12]), за незалежною оцінкою вартість будівлі складає 18 532 тисяч гривень. Місячна орендна плата розраховуватиметься як добуток частки вартості офісного приміщення у складі вартості будівлі, на ставку орендної плати визначеної підприємством із додаванням суми амортизації:
тисяч гривень у рік, або 73,1 : 12 = 6,1 тисячі гривень у місяць. Для перевірки правомірності установлення такої орендної ставки необхідно розрахувати місячну ставку за м2: 6,1 : 80 ? 1000= 76,25 гривень за м2, що більше встановлених Рішенням [12] 51,27 гривні, тому розрахована місячна орендна плата є правомірною.
Підприємство не складає нормативів оборотних коштів, оскільки зважаючи на специфіку діяльності як середньодобова, так і норма запасу рівні нулю. Внаслідок відсутності планування обсягів підприємство планує лише н........



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.