На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 97407


Наименование:


Курсовик Глобальн вимри розвитку подлу прац

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 30.05.2016. Сдан: 2014. Страниц: 40. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ


Вступ 2
Розділ 1. Теоретичні аспекти розвитку сучасних процесів в системі поділу праці 4
1.1. Сутність і форми міжнародного поділу праці 4
1.2. Інтернаціоналізація та глобалізація економічного розвитку та їх вплив на МПП 6
Розділ 2. Глобальні виміри розвитку поділу праці 14
2.1. Фактори впливу на сучасні тенденції інтенсифікації поділу праці та показники участі країни в міжнародному поділі праці 14
2.2. Оцінка перспектив поглиблення процесів глобалізації загалом та економік окремих країн 21
2.3. Сучасні тенденції в розвитку міжнародного поділу праці і світової економіки 24
Розділ 3. Національні особливості розвитку поділу праці 29
3.1. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці 30
3.2. Пріоритетні напрями участі України у міжнародному поділі праці 32
Висновки 36
Література 39



Вступ
Актуальність теми дослідження. Світова система господарювання склалася наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Саме в цей час виникли міжнародні монополії, завершується економічний розділ світу, остаточно формується світовий ринок. З того часу світове господарство безупинно розвивається під впливом багатьох факторів, і цей процес ще далекий від завершення.
Держави значно різняться між собою за рівнем економічного розвитку. Критеріями рівня економічного розвитку країни є обсяг валового національного продукту, що припадає на одного громадянина; обсяг ВНП на одного працюючого (продуктивність праці); розмір доходів на одного громадянина. За економічними критеріями розрізняють:
а) індустріально розвинуті країни.
б) країни, які не проходили стадії індустріалізації і в економіці яких переважає сільське господарство;
в) країни середнього рівня розвитку.
Істотним фактором розвитку світового господарства виступає міжнародний розподіл праці, що передбачає випереджаючий розвиток у певних країнах окремих галузей економіки, в яких кожна країна має власні переваги, тобто вищу продуктивність праці і нижчі витрати виробництва порівняно з іншими країнами. Міжнародний поділ праці втілюється в міжнародній спеціалізації, кооперації та комбінуванні виробництва. Спочатку міжнародний поділ праці формувався під впливом природних факторів (кліматичні умови, мінеральні ресурси, земельний фонд).
Велику роль у прискоренні процесу відіграв індустріальний розвиток національних економік. Промислова революція ХІХ ст. - спричинила переворот у галузевому поділі праці. Міжнародний поділ праці дедалі більше став залежати від розвитку продуктивних сил, технічного рівня виробництва.
МПП - це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.

У країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, "нових індустріальних країн" - Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. І навпаки, в країнах, які не зуміли зайняти своє місце у МПП, - нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.
Обєктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади міжнародної економіки.
Предмет дослідження - міжнародний поділ праці.
Метою курсової роботи є визначення особливостей, факторів, форм і тенденцій міжнародного поділу праці.
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
охарактеризувати проблему інтернаціоналізації та глобалізації світогосподарських звязків;
дослідити сутність, фактори, форми, основні напрямки і тенденції міжнародного поділу праці на сучасному етапі;
здійснити аналіз сучасної трансформації міжнародного поділу праці та перспективи участі України у міжнародному поділі праці.


Розділ 1. Теоретичні аспекти розвитку сучасних процесів в системі поділу праці
1.1. Сутність і форми міжнародного поділу праці
Суспільний поділ праці - відокремлення окремих видів трудової діяльності, що стало причиною й умовою виникнення товарного виробництва.
Суспільний поділ праці буває трьох функціональних видів:
загальний - поділ праці між великими сферами матеріального і нема­те­рі­а­льного виробництва (промисловість, сільське господарство, транспорт та ін.);
частковий - поділ праці усередині великих сфер за галузями і підгалузями (важка і легка промисловість, скотарство, землеробство та ін.), а також усередині них (металургія, автомобілебудування та ін.);
одиничний - поділ праці усередині одного підприємства, що розглядається як цикл створення закінченого товару [7].
Виділяється також два види територіального поділу праці:
1) міжрегіональний - поділ праці між регіонами однієї і тієї ж країни;
2) міжнародний - поділ праці між різними країнами.
Причиною й умовою виникнення і розвитку міжнародної економіки став міжнародний поділ праці (МПП) у всіх трьох його функціональних формах.
Міжнародний поділ праці - вища ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва визначеної продукції в окремих країнах. Головним напрямком розвитку МПП стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва, що є формами МПП і виражають його сутність.
Міжнародна спеціалізація - це спеціалізація підприємств різних країн на виготовленні часткових продуктів, повязана з науково-технічною революцією. Розвивається вона за двома напрямками.
1. Виробничий напрямок включає спеціалізацію: міжгалузеву; внутрішньо­галузеву; окремих підприємств.
2. Територіальний напрямок включає спеціалізацію окремих країн, групи країн або регіонів на виробництві визначених товарів і їхніх частин для світового ринку [7].
Основні види міжнародної спеціалізації виробництва:
1) предметна (виробництво продуктів);
2) подетальна (виробництво компонентів продуктів);
3) технологічна або стадійна (здійснення окремих технологічних процесів).
Обєктивною основою міжнародного кооперування виробництва є зроста­ючий рівень розвитку продуктивних сил і процес стійких виробничих звязків між самостійними підприємствами як усередині країн, так і на світовому рівні.
Міжнародне кооперування як визначена система відносин характеризується сферою, областю діяльності і методом співробітництва.
Міжнародне кооперування охоплює наступні сфери співробітництва:
1. Виробничо-технологічне співробітництво, що включає:
передачу ліцензій і прав власності;
розробку й узгодження проектно-конструкторської документації, техно­логічних процесів, технічного рівня і якості продукції, будівельних і монтажних робіт, модернізацію підприємств, що кооперуються;
вдосконалювання керування виробництвом, стандартизацію, уніфікацію, сертифікацію, розподіл виробничих програм.
2. Торгово-економічні процеси, повязані з реалізацією кооперованої продукції.
3. Післяпродажне обслуговування техніки.
При налагодженні коопераційних звязків використовуються наступні методи:
1. Здійснення спільних програм, що реалізується в двох формах:
підрядне виробниче кооперування - виконання певної роботи виконавцем з доручення замовника, що обумовлюється термінами, обсягами, якістю виконання і т. д.;
спільне виробництво.
2. Спеціалізація в договірному порядку - це розмежування виробничих програм між учасниками виробничого кооперування, що дозволяє усунути або зменшити дублювання виробництва і пряму конкуренцію між собою на ринку.
3. Створення спільних підприємств - обєднання капіталу декількох учасників для реалізації окремих, взаємно погоджених цілей.
1. 2. Інтернаціоналізація та глобалізація економічного розвитку
Важливою особливістю сучасності є зростання взаємозалежності економік різних країн, розвиток інтеграційних процесів, інтенсивний перехід цивілізованих країн від замкнутих національних господарств до економіки відкритого типу.
У процесі глобальної інтернаціоналізації світового господарства, розвитку нової "архітектури" геоекономічного простору сформувалася специфічна форма взаємин - міжнародні економічні відносини. Найбільш характерною рисою ХХ - початку ХХІ століття є зростаюча інтернаціоналізація соціально-економічних процесів.
Під інтернаціоналізацією розуміють зближення національних економік шляхом посилення промислової співпраці та взаємозалежності міжнародного товарообороту, руху капіталів робочої с між країнами.
З середини 70-х років ХІХ ст. поряд з товарним експортом важливого значення набуває вивіз капіталу. Переливи капіталу із країни в країну стали одним із головних факторів світового економічного розвитку. В останній чверті ХІХ ст. обороти міжнародної торгівлі збільшсь у 2,1 рази, а іноземні капіталовкладення - у 2,3 рази. В 1900 - 1913 рр. світове виробництво зросло більше ніж на 40%, фізичні обороти світової торгівлі - на 62%, а обсяги іноземних капіталовкладень подвоїлися.
Виділяють три основні етапи розвитку інтернаціоналізації господарського життя.
Перший етап (кінець ХVІІІ - кінець ХІХ ст.) - інтернаціоналізація виробництва ґрунтується переважно на взаємодії національних господарств завдяки простій кооперації. Головним каналом взаємного "обміну речовин" були найпростіші форми міжнародних економічних зв’язків і передусім зовнішня торгівля. Інтернаціоналізація виробництва й обігу стала однією з найголовніших передумов формування світового господарства.
Другий етап (кінець ХІХ - середина ХХ ст.) інтернаціоналізація виробництва переходить в іншу стадію, яка пов’язана з розвитком складної кооперації. Характерною ознакою складної кооперації є її базування на міжнародному поділі праці. МПП стає визначальним фактором поглиблення інтернаціоналізації господарського життя та формування світового господарства.
Третій етап (розпочався із середини ХХ ст.) характеризується комплекс­ністю інтернаціоналізації виробництва (охоплює усі підсистеми господарства, поширюючись практично на всі країни світу, всі галузі виробничої та невиробничої сфер). Саме завдяки інтернаціоналізації виконуються головні умові збалансованого економічного розвитку: реалізація у матеріально-речовій та вартісній формах валового національного продукту (ВНП), піднесення якості людського розвитку тощо.
Головною формою інтернаціоналізації господарського життя тривалий час була міжнародна торгівля (точніше, торгівля між метрополіями і колоніями у вигляді обміну готових виробів на колоніальні аграрно-сировині товари). У подальшому основною формою стає інтернаціоналізація не обміну, а виробництва, інституційною формою якої виступають міжнародні фірми (компанії, корпорації, альянси) [7].
Транснаціоналізація є ключовою тенденцію сучасної інтернаціоналізації, яка виявляє себе у зростанні кількості міжнародних фірм і у розширенні масштабів їх діяльності, а якісно - у формуванні внутрішньо-корпоративних міжнародних ринків, які охоплюють переважну частину світових потоків товарів, послуг, капіталу і робочої с. Тому транснаціоналізація може розглядатися як друга домінанта світового економічного розвитку.
На сьогоднішньому етапі набуває подальшого зростання рівень інтернаціоналізації, який вимірюють співвідношенням обсягу експорту товарів до матеріального виробництва. Цей процес привів до того, що в рамках всієї світової капіталістичної системи сформувались окремі світові ринки як сировини і палива, так і з промислових виробів (наприклад, машин, сталі, текстильних товарів і т. д.). Центр ваги процесу інтернаціоналізації при цьому усе більше переміщується зі сфери традиційної зовнішньої торгівлі в сферу інших економічних відносин між міжнародними фірмами. Це приводить до того, що процес інтернаціоналізації зі сфери обігу переміщується у виробничу сферу.
У результаті інтернаціоналізації світової економіки посилюється боротьба за привласнення і використання досягнень науково-технічного прогресу, що посилює тенденцію до вирівнювання умов розвитку продуктивних сил у промислово розвинених країнах.
Глобалізація - це новий, вищий ступінь інтернаціоналізації, на який вона почала підніматися з кінця ХІХ століття. Це категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів.
Глобалізація - це посилення взаємозалежності національних економік, переплетення соціально-економічних процесів, що відбуваються в різноманітних регіонах світу і спонукають фірми до пошуку кращих умов діяльності.
Глобалізація є закономірним етапом розвитку інтеграційних процесів сучасної світової економіки [21, 215].
Глобалізація ініціюється і розвивається насамперед на мікрорівні - на рівні окремих самостійних субєктів господарювання. Саме вони установлюють виробничі, торгові, науково-технічні, фінансові звязки зі своїми закордонними партнерами.
Головна особливість глобалізації на мікрорівні - загальна стратегічна орієнтація компаній, усесвітня за своїм характером. У середині 1980-х років спочатку у декількох активних ТНК, а потім і у ширшого їх кола сформувались глобальні стратегії, коли одночасно враховуються такі правила поведінки на міжнародних ринках: мати загальносвітове бачення ринків і конкуренції; добре знати своїх конкурентів в олігополістичній ринковій структурі; контролювати свої операції якщо не в загальносвітовому масштабі, то принаймні в тріаді "США - Європа - Японія"; оперувати у високотехнологічних галузях; координувати свою діяльність за допомогою гнучких виробництв та інформаційних технологій; інтегрувати свої заводи і спеціалізовані філії в єдину міжнародну мережу управління; інтегруватися з іншими ТНК тощо [21, 215].
Якщо головне джерело і генератор глобалізації полягає у всесвітньо орієнтованій стратегії на рівні окремих фірм і компаній, то на загально­національному рівні відбиваються макроекономічні наслідки цього процесу. Головний сенс державної підтримки глобалізації в зовнішньоекономічній політиці полягає в лібералізації, тобто в скороченні або усуненні обмежень на шляхах міжнародної торгівлі, інвестицій, фінансових операцій.
Взагалі, термін "глобальність" має 400-річну історію, проте його наукове використання почалось тільки в другій половині минулого століття. Академічного значення цей термін почав набувати після його використання на початку 80-х років американським вченим Р. Робертсоном у окремих статтях та на концептуальному рівні - в монографії "Глобалізація" (1992 р.)
Сучасна економічна наука не має єдиної парадигми глобалістики. Основним глобалістським школами є:
1. Концепція "Межі зростання" (А.Печчеї, Римський клуб).
Представники як керівники ТНК зіткнулись зі спільними труднощами в реалізації корпоративних проектів і програм. Вони усвідомили, що глибинною причиною цих труднощів є глобальні системні ефекти, і локальні зусилля щодо їх подолання є безрезультатними.
Намагаючись здійснити моделювання економічної світової динаміки за 5 основними параметрами (населення, капіталовкладення, використання невідновних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, виробництво продо........

Література
Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004.
Європейська інтеграція та Україна: Навч.-метод. посібник / В.Є. Новицький, Т. М. Пахомова, В.І. Чужиков. - Київ, 2002.
Жилин Ю. Глобализация в контексте развития современной цивилизации // Свободная мысль. - 2002 - №4. - С.32.
Киреев А.П. Международная экономика: Учеб. пособие: В 2-х ч. - Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. - М.: Междунар. отношения, 2000. - 416 с.
Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.
Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 406 с.
Козлітін В.Д. Основні напрями світових глобалізаційних процесів кінця XX - початку XXI ст., дискусії між глобалістами та антиглобалістами про їх наслідки // Збірник наукових праць. Серія "Історія та географія" / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харків: Майдан, 2004. Вип. 17. - С. 26-30.
Лук’яненко Д.Г., Пахомов Ю.М, Новицький В.Є., Сіденко С.В. та ін. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001.
Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних економічних відносин: Підручник / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, О.В. Бутенко та ін. - К.: Либідь, 1992. - 191 с.
Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини: Підр. / А.С. Філіпенко, С.Я. Боринець, В.А. Вергун та ін. - К.: Либідь, 1992. - 255 с.
Новицький В.Є. Економічні ресурси цивілізаційного розвитку: Навч. посіб. - К.: НАУ, 2004.
Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003.
Пахомов Ю.М. та ін. Социальная политика в постсоциалистическом обществе: Монографія. - К.: Наука, 2000.
Пахомов Ю.М., Татаренко Н.О., Сіденко С.В. та ін. Цивилизационные модели современности: Монографія. - К.: Наукова думка, 2004.
Румянцев А.П., Румянцева Н.С. Міжнародна економіка: Короткий конспект лекцій. - К.: МАУП, 1999. - 104 с.
Рут, Франклін P., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції / Пер. з англ. - К.: Основи, 1998. - 743 с.
Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія / За ред. д.е.н., проф. Д.Г. Лукяненка. - К.: КНЕУ, 2001.
Тейт Алан А. Глобализация - угроза или новые возможности для Европы? - Проблемы теории и практики управления. - 1998. - №5. - С. 63.
Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський та ін. - К.: Либідь, 2002. - 470 с.
Філіпенко А.С. Економічний розвиток сучасної цивілізації: - К.: Знання, 2000. - 174 с.
Хахлюк А. Транспортно-транзитні проблеми пострадянських держав // Економіка України. - 1999 р. - №9. - С 83.
Чужиков В.І. Економіка зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2005.
Чужиков В.І. Міжнародні інтеграційні процеси сучасності: Монографія / За ред. З.С. Варналія. - К.: Знання України, 2005.
Чужиков В.І. Регіональні інтеграційні стратегії постсоціалістичних країн Європи: Монографія. - К.: "Кадри", 2003.
Пирожков С. Дослідження національних економічних пріоритетів у контексті сучасної глобалізації //Економіка України. - 2009.
Пасічна О.Ю. Структурний підхід до формування зовнішньоекономічної стратегії держави в умовах глобалізації/ О. Ю. Пасічна //Актуальні проблеми економіки. - 2009.
Історія економіки та економічної думки (XX-початок XXI ст.) : навч.посібник /[за ред.. В.В. Козюка, Л.А. Родіонової].-К. : Знання, 2011
Ковтун О.І Національна економіка : навч.посібник / О.І. Ковтун.- Львів: Новий Світ 2000, 2013.
Міжнародна економіка : підручник / [В.В.Білоцерківець, О.О. Завгородня, В.К. Лебедєва та ін.; за ред. А.О. Задої, В.М. Тарасевича]. -К. : ЦУЛ, 2012
Базілевич В.Д. Економічна теорія. Політекономія: Підручник-К.:Знання 2014.-637 с.
Основи економічної теорії: Підручник: у 2-х книгах \ Ю.В. Ніколенко, А.Б. Демківський та ін. 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2014р.
Політекономія: Підручник - К.: Ніка-Центр, 2015р.
Економічний словник-довідник: за ред. проф. С.В. Моцерного К:Фоміна, 2014 р.
454konomicheskaya-geografiya/globalizaciya/v456ini-global456zac456-1/document_view#documentContent.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.