Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 97574


Наименование:


Курсовик Використання теств з вищої математики для оцнки навчальних досягнень студентв ВНЗ

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 07.06.2016. Сдан: 2011. Страниц: 49. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



Вступ 5
§1. Основні положення сучасної теорії тестів та особливості її застосування для контролю знань 6
§2. Сучасний стан тестової технології контролю рівня знань студентів 23
§3. Проблема об’єктивності оцінки результатів навчальної діяльності студентів 28
§4. Організація та проведення модульного і підсумкового контролю у ВНЗ 32
§5. Експериментальна методика організації та проведення комп’ютерного тестування 36
Висновки 44
Список використаної літератури 45
Додаток 1 47


ВСТУП
Сучасний етап розвитку освіти в Україні є етапом її модернізації в контексті вимог Болонського процесу. Об’єднання Європи супроводжується формуванням загального освітнього і наукового простору, розробкою єдиних критеріїв і стандартів освіти.
«Впровадження кредитно-модульного навчання у навчальних закладах Ук­раїни здебільшого зводиться до модульного контролю, який є остан­ньою ланкою за новою технологією навчання. Основна увага зосереджується на психолого-педагогічному забезпеченні організації засвоєння знань з урахуванням кібернетичних вимог і паралельному відпрацьовуванні ефективних підхо­дів до контролю і оцінювання засвоєних знань.
До психолого-педагогічного забезпечення модульної технології належать:
• складання модульних навчальних програм і модульного плану­вання;
• модульний розподіл навчальної дисципліни і виділення опти­мального часу на засвоєння кожного модуля;
• структурування і генералізація навчального матеріалу кожного модуля, навчальної дисципліни, міждисциплінарних курсів;
• підготовка модульних посібників і підручників;
• визначення системи контрольних параметрів з кожної навчаль­ної дисципліни;
• напрацювання адекватних до генералізованої структури знань і вмінь, матеріалів для контролю і оцінювання за допомогою компютерних технологій» [14].
Обєктивна оцінка навчальних досягнень здійснюється, як правило, за стандартизованими процедурами, при здійсненні яких всі студенти знаходяться в однакових, стандартних умовах. Такою стандартизованою процедурою оцінки навчальних досягнень є тестуванням. Найважливішим елементом тестування є тестові матеріали (тести), при розробці яких необхідно враховувати останні досягнення в області психології, педагогіки і медицини.
Про те, що тестуванню останнім часом приділяється все більше і більше уваги говорить і той факт, що з 2008 року в нашій країні вступ до вищих навчальних закладів відбуватиметься за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, яке проходитиме у формі централізованого комп’ютерного тестування. Це означає, що тестування визнане однією з об’єктивних форм оцінки навчальних досягнень випробовуваних на загальнодержавному рівні. Все вищесказане свідчить про актуальність теми даної курсової роботи, адже саме сучасні педагогічні кадри покликані грамотно розробити і впровадити в життя пакети тестових модульних контролів з кожної навчальної дисципліни.

§1. Основні положення сучасної теорії тестів та особливості її застосування для контролю знань
Важлива роль у забезпеченні виконання навчальних програм і високого рівня процесу навчання належить контролю знань.
Єдність навчання і контролю знань - одна із найважливіших закономірностей дидактики. Важливо перевірити та оцінити не тільки те, чого, але й те, як навчилися студенти.
В педагогічній літературі терміни “контроль”, “облік” і “перевірка” нерідко вживаються то в різному значенні, то як синоніми. Але було б помилково ототожнювати їх.
Так, у широкому розумінні термін “контроль” охоплює весь навчально-виховний процес, різні аспекти роботи ВНЗ і означає виявлення, вимірювання та оцінювання знань, умінь і навичок студентів. Структура контролю знань складається з перевірки (виявлення, вимірювання) та оцінки (процесу і результату). Облік означає фіксацію і збереження одержаних результатів у вигляді балів (оцінок) і оцінювальних висновків у навчальних журналах, відомостях і т. д.
Функції контролю знань поділяються на специфічні (контролюючі) та загальні. Специфічні функції - це виявлення, вимірювання і оцінювання знань. До загальних відносяться навчальна, стимулююча, виховна, діагностична і прогностична функції, дія яких забезпечує належну ефективність навчального процесу.
Основними принципами контролю знань є обєктивність і регулярність. Обєктивність контролю знань полягає у правильному оцінюванні за встановленими критеріями знань студентів. Принцип регулярності контролю знань диктується дидактичною доцільністю. Він вимагає, щоб контроль здійснювався на кожному етапі засвоєння знань. Регулярний контроль виховує і зміцнює у студентів почуття відповідальності за свою навчальну роботу, формує потребу працювати систематично.
Тести - це одна з найпоширеніших сучасних форм контролю знань. Тест, як система, володіє складом, цілісністю і структурою. Тест складається із завдань, правил їх застосування, оцінок за виконання кожного завдання, рекомендацій по інтерпретації тестових результатів. Цілісність означає взаємозвязок завдань, їх приналежність загальному вимірюваному чиннику. Кожне завдання тесту виконує відведену йому роль і тому жодне з них не може бути вилучене з тесту без погіршення якості вимірювання. Структура тесту утворює спосіб звязку завдань між собою. В основному, це так звана факторна структура, в якій кожне завдання повязане з іншими через загальний зміст і загальну частину варіації тестових результатів.
Прояву системної якості тесту сприяє і єдина дисциплінарна спільність завдань, що реалізовує ідею вимірювання підготовленості випробовуваних з однієї навчальної дисципліни. Сукупність таких завдань, відібраних відповідно до вимог тесту, утворює гомогенний тест, що вимірює одну якість(властивість).
Час нерідко виступає як інший системотворчий фактор. Дійсно, одне з міркувань, покладених в основу створення тестів - отримати інструмент швидкого і точного оцінювання великих контингентів випробовуваних. Вимога економії часу стає загальною в масових процесах, якою і є освіта. Один з актуальних напрямів сучасної організації тестового контролю - індивідуалізація контролю, що значно економить час тестування. Контроль ведеться за допомогою заздалегідь відкаліброваних, за складністю, завдань. Інший бік питання полягає в тому, що від часу тестування істотно залежить якість результатів. Кожний тест має оптимальний час тестування, зменшення або перевищення якого знижує якісні показники тесту. Оптимальний час тестування визначається емпірично, за показником дисперсії тестових даних. Якщо по осі абсцис відкласти час тестування, а по осі ординат - значення дисперсії тестових результатів, що підраховуються після кожного пробного контролю, то зєднавши точки, отримаємо уявлення про зміну дисперсії; максимум значення останньої вкаже на оптимальний час, необхідний для тестового контролю.
Певний зміст означає використання в тесті тільки такого контрольного матеріалу, який відповідає змісту навчального курсу; завдання іншого змісту до тесту не включається ні в якому разі.
Зміст тесту перевіряється досвідченими педагогами, які мають дати відповідь на головне питання - чи можна за допомогою запропонованих завдань коректно оцінити зміст, рівень і структуру знань у даного контингенту випробовуваних? При оцінці змісту тесту завжди виникають питання про мету тесту, його зміст і якість.
«Якість тесту традиційно зводиться до визначення міри його надійності і питань валідності отриманих результатів. Як і обєктивним, якісним можна назвати тільки той метод вимірювання, що обґрунтований науково і здатний дати необхідні результати.
У західній літературі традиційно розглядається два основні критерії якості: валідність і надійність.
Валідність означає придатність тестових результатів для досягнення тієї мети, заради якої проводилося тестування. Валідність залежить від якості завдань, їх кількості, від ступеня повноти і глибини охоплення змісту навчальної дисципліни (по темах) в завданнях тесту. Крім того, валідність залежить також від балансу і розподілу завдань за складністю, від методу відбору завдань у тест із загального банку завдань, від інтерпретації тестових результатів, від організації збору даних, від підбору вибіркової сукупності випробовуваних.
Сформулюємо принципи відбору змісту тестового матеріалу.
Значущість. Цей принцип вказує на необхідність включити в тест тільки ті елементи знань, які можна віднести до найбільш важливих, ключових, без яких знання стають неповними, з численними пропусками. Такі елементи знань, зважаючи на їх важливість, можна назвати структурними. Отже, у тест потрібно включати тільки ті матеріали, які грають роль структурних елементів в індивідуальних знаннях.
Наукова достовірність. У тест включається тільки той зміст навчальної дисципліни, який є обєктивно існуючим і піддається деякій раціональній аргументації. Відповідно, всі спірні точки зору не рекомендується включати до тестових завдань. Суть тестових завдань полягає якраз у тому, що вони вимагають чіткої, заздалегідь відомої викладачам відповіді, визнаної ними в процесі розробки завдань обєктивно істинною.
Відповідність змісту тесту рівню сучасного стану науки. Цей принцип витікає з природної необхідності підготовки фахівців і перевірки їх знань на сучасному матеріалі.
Репрезентативність. У тест не тільки включаються значущі елементи змісту, але звертається увага також на повноту і їх достатність для контролю. Насправді, можна взяти пять-шість елементів і перевірити по них знання випробовуваних. Але де впевненість, що випробовуваний знає й інші важливі елементи змісту навчальної дисципліни? Щоб мати таку впевненість, потрібно якнайповніше відображати необхідні знання у завданнях тесту.
Репрезентативність не означає обовязкового включення в тест всіх значущих елементів змісту. Адже багато які з них явно повязані між собою в загальній структурі знань, включені один до іншого повністю або частково.
Зростаюча складність навчального матеріалу. Цей принцип означає, що кожний навчальний елемент у процесі контролю володіє деякою усередненою, для випробовуваних, мірою складності, на яку і орієнтуються викладачі.
Практично всі підручники і посібники побудовані за принципом зростаючої складності. У таких навчальних дисциплінах, як логіка, математика, іноземні мови, статистика, філософія та ін., знання подальших елементів курсу жорстко залежить від знання попередніх навчальних елементів. Тому вивчати такі дисципліни можна тільки із самого початку, і без пропусків.
Складному змісту зазвичай відповідають і складні завдання. Той, хто правильно відповідає на складні питання, з великою ймовірністю відповідає правильно і на легкі питання.
Варіативність змісту. Зміст тесту не може залишатися незмінним і незалежним від розвитку науки, науково-технічного прогресу, від нового змісту навчальної дисципліни і від нових підручників. У міру зміни змісту навчальної дисципліни повинен варіюватися і зміст тесту. При цьому береться до уваги контингент випробовуваних. Якщо тестується слабка за підготовкою група випробовуваних, то виявляється, що важкі завдання тесту просто не працюють - жоден випробовуваний правильно відповісти на них не може і тому з подальшої обробки та інтерпретації тестових даних ці завдання вилучаються. Зміст тесту для слабких випробовуваних помітно відрізняється від змісту тесту для сильних випробовуваних.
Системність змісту. Це означає підбір такого змісту тестових завдань, який відповідав би вимогам системності знань. Окрім підбору завдань з системним змістом важливо мати завдання, повязані між собою загальною структурою знань. Це можливо тільки в тих випадках, коли завдання тесту повязані із загальною факторною структурою знань. Такий звязок визначається методами факторного аналізу.
Комплексність і збалансованість змісту тесту. Тест, розроблений для підсумкового контролю знань, не може складатися з матеріалів тільки однієї теми, навіть якщо ця тема є ключовою у навчальній дисципліні. Необхідно шукати завдання, комплексно основні, що відображають майже всі теми навчального курсу.
В той же час бажано збалансовано відобразити в тесті основний теоретичний матеріал - поняття, закони і закономірності, гіпотези, факти, структурні компоненти теорії - разом з методами наукової і практичної діяльності, з уміннями ефективно вирішувати типові професійні завдання. Такі завдання порівняно легко можуть трансформуватися у форму тестових завдань на встановлення відповідності або правильної послідовності, перетворюючись, таким чином, у дидактичну модель, яку використовують однаково успішно і для контролю, і для навчання.
Взаємозвязок змісту і форми. Коли розглядати цей загальний діалектичний принцип стосовно тестів, то мимоволі виникає асоціація з мистецтвом. Справжнє мистецтво є, за словами Гегеля, закінчене зсередини обєднання змісту з цілком відповідною йому формою. Так само і справжній тест можна охарактеризувати як результат взаємодії змісту завдань з найбільш відповідною формою.
При цьому на відміну від широко поширеного філософського тлумачення активності змісту і пасивності форми, тестову форму потрібно розглядати разом зі змістом як активну сторону їх взаємодії.
Вже на стадії задуму зміст завдання починає знаходити свою форму. Невідповідність завдання одній з чотирьох форм допускає можливість тільки двох правильних припущень: або це не тестове завдання, або використовується якась нова недосліджена форма за умови, що група відомих форм визначена.
Не всякий зміст піддається уявленню у формі тестового завдання. Докази, обширні підрахунки, багатослівні описи важко виражаються, або зовсім не виражаються в тестовій формі.
На відміну від філософської традиції розгляду форми через призму змісту, в теорії тестів все, можна сказати, навпаки: зміст контролю по кожній навчальній дисципліні розглядається крізь призму відповідної форми. При цьому зміст тесту потрібно відносити до теорії з тієї чи іншої навчальної дисципліни, тоді як пошук найкращої форми для виразу змісту є предметом теорії тестів.
І, нарешті, при правильному відборі контрольного матеріалу зміст тесту можна використати не тільки для контролю, але і для навчання. Використання тестових завдань в автоматизованих контрольно-навчальних програмах дозволяє випробовуваному самостійно виявляти пропуски в структурі своїх знань і приймати рішення щодо їх усунення. У таких випадках можна говорити про значний виховний потенціал ........

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аніщенко В. Навчальний процес і комп’ютер //Рідна школа. - 2000. - №8.
2. Аванесов В.С. Композиция тестовых заданий. Учебная книга для преподавателей вузов, учителей школ, аспирантов и студентов педвузов. - М.: Адепт, 1998. - 217 с.
3. Аванесов В.С. Научные основы тестового контроля знаний. - М. Иссл. центр, 1994. - 135 с.
4. Бевз В. Г. Історія математики у фаховій підготовці майбутніх учителів: Монографія. - К.: НПУ імені Драгоманова, 2005. - 360 с.
5. Борщевський В.В. Мотиваційні аспекти підвищення ефективності контролю підготовки фахівців у ВНЗ / Матеріали науково-методичної конференції "Ефективність і нові форми діагностики рівня підготовки фахівців у ВНЗ". - Львів: вид-во ЛКА, 2004. - с.103-108.
6. Бульчев Н. Контроль знаний и учений // Вестник высшей школы. - 1990. - №7.
7. Вища математика. Збірник задач./За ред. В.П. Дубовика, І.І. Юрика. - К.:А.С.К., 2001. - 480с.
8. Вовчак О.Д. Порівняльна характеристика форм контролю знань студентів та їх ефективність / Матеріали науково-методичної конференції "Ефективність і нові форми діагностики рівня підготовки фахівців у ВНЗ". - Львів: вид-во ЛКА, 2004. - с.64-74.
9. Воловик П. М. Теорія імовірностей і математична статистика в педагогіці. - К., 1969.
10. Галеев И.Х., Храмов Д.Л., Светлаков А.П., Колосов О.В. Адаптивное обучение и тестирование // Материалы Всероссийской научно-методической конференции «Развитие методов и средств компьютерного адаптивного тестирования», 17- 18 апреля 2003 г. - с. 33-35.
11. Ж.Н. Зайцева, В.И. Солдатин Информатизация образования: состояние проблемы и перспективы М.; ИЦПКПС, 1998, 38с.
12. Иванов Е.А., Бутенков С.А., Клово А.Г. “Методика проведения тестов по курсу высшей математики в системе РИТМ”. В сб. трудов Всероссийской конференции “Применение средств вычислительной техники в учебном процессе кафедр физики, высшей и прикладной математики“.- Ульяновск : УлПИ, 1993, с. 76-81
13. Мокій А.І., Штанько Т.М. Деякі аспекти оцінки якості освіти в контексті Болонського процесу / Матеріали науково-методичної конференції "Болонський процес: проблеми реалізації у ЛКА". - Львів: вид-во ЛКА, 2005. - с.219-223.
14. Нові технології навчання: науково-методичний збірник / За ред. Б.І. Холода. - К.: НМЦВО, 2000. - Вип. 27. - 256с.
15. Скибінський С.В., Федорчук А.І. Інформаційні технології у створенні системи тестування знань / Матеріали навчально-методичної конференції "Нові технології у самостійній роботі студентів". - Львів: вид-во ЛКА, 2003. - с.135-141.
16. Слєпкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2005. - 239 с.
17. Хлебников В.А. Вводная статья // Вопросы тестирования в образовании. - 2002. - №2.
18. Христовский С.А. Методические основы проектирования электронного учебника. Проектирование образовательных информационных ресурсов, систем и технологий. Сб. докладов и сообщений.- М., ИЦПКПС, 1998, 75с.
19. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: «Академвидав», 2006. - 352 с.
20. Шкіль М. І., Колесник Т.В. Вища математика.-К.: Вища школа, 1986.- 512 с.
21. >22. educat/systemat



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.