На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 97643


Наименование:


Курсовик «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ» У КУЛЬТУРОЛОГЧНЙ ПЕРСПЕКТИВ ТА У МЕТОДАХ ВИКЛАДАННЯ ХУДОЖНЬО КУЛЬТУРИ

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 07.06.2016. Сдан: 2015. Страниц: 38. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):



«СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ» У КУЛЬТУРОЛОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ ТА У МЕТОДАХ ВИКЛАДАННЯ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ


Київ-2015
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. КУЛЬТУРОЛОГІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ 5
РОЗДІЛ ІІ. СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ В КУЛЬТУРОЛОГІЧНІЙ ТА ПЕДАГОГІЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ 13
РОЗДІЛ ІІІ. СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ НА УРОКАХ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ 30
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36


ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день у сфері освіти головна проблема полягає в тому, що законодавча база освіти оперує некультурологічними визначеннями художньої культури, які зводять її до звичайного набору мистецьких практик та артефактів. Навіть фахові дослідження, присвячені проблемам викладання художньої культури в школі та застосуванню синтезу мистецтв на уроках, використовують як правило некультурологічні визначення, оскільки вони не належать фахівцям-культурологам, тому зясування саме культурологічних визначень є актуальним.
Синтез мистецтв у педагогічному аспекті розглядається як органічне поєднання, засноване на взаємопроникненні, взаємовпливі і взаємозбагаченні різних видів мистецтва, що породжують цілісне художнє явище, яке естетично організовує освітній простір.
Успішність вирішення педагогічних завдань з позицій синтезу мистецтв визначається його творчою сутністю. Технологія, розроблена на креативній основі синтезу мистецтв, ефективно мобілізує всі органи чуття людини, підвищує її пізнавальну активність у прагненні до саморозвитку, творчості.
Впровадження новітніх технологій в поєднанні з візуальними, слуховими та кінетичними додатками допоможе доцільно передати теми з даного предмета. Тому актуальність теми полягає в детальному дослідженні засобів поєднання різних видів мистецтв та їх методи викладання.
Джерельною базою курсової роботи є дослідження таких спеціалістів з синтезу мистецтв, історії його становлення, такі як Азізян І. А., Моторина І. Е., Мурина Е. Б., Радугін А. М., Степанов Г. П. та ін. Потрібно виділити дослідження художньої культури таких вчених: Вишняков В. І., Каган М. С., Масол Л. М., Пєшикова Л. В., Щолокова О. П. та ін.
Об’єктом роботи є синтез мистецтв.
Предмет роботи - синтез мистецтв у методах викладання художньої культури.
Мета роботи: з’ясувати «синтез мистецтв» у культурологічній перспективі та у методах викладання художньої культури.
Досягнення зазначеної мети зумовило необхідністю вирішення таких завдань:
- охарактеризувати художню культуру з наукової точки зору;
- розглянути історію становлення синтезу мистецтв;
- прослідкувати впровадження синтезу мистецтв в художню культуру;
- визначити аспекти синтезу мистецтв у викладанні художньої культури.
Наукова новизна роботи:
- здійснено історичний аналіз синтезу мистецтв в культурі;
- проаналізовано основні засади художньої культури в цілому;
- здійснено аналіз синтезу мистецтв у культурологічній перспективі та у методах викладання художньої культури.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг наукового дослідження 38 сторінок, з них 33 сторінки основного тексту та список використаних джерел - 3 сторінки (29 найменувань).
РОЗДІЛ І. КУЛЬТУРОЛОГІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ

Художня культура несе в собі живий звязок і спадкоємність поколінь, допомагає людині відчути спорідненість зі своїм народом, його історією і надіями на майбутнє. Саме правильне визначення художньої культури в історії та предмету дасть повну та зрозумілу картину з культурологічної точки зору.
В культурологічній енциклопедії художня культура - це одна із спеціалізованих сфер культури, функціонально вирішальна завдання інтелектуально-чуттєвого відображення буття в художніх образах, а також різних аспектів забезпечення цієї діяльності. Ядром художньої культури є мистецтво (включаючи художню літературу) як один з найважливіших механізмів пізнання феномена людини і навколишнього його світу, акумуляції цього знання і соціального досвіду людей, породження і селекції специфічних ціннісних установок індивідуального і колективного буття людей та актуалізації цих цінностей шляхом перенесення їх у художні образи [14].
Вишняков В. І. надає трішки інше значення художній культурі. Він визначає її як культура виробництва мистецтва, культура його розповсюдження, пропаганди, культура його сприйняття, розуміння, культура насолоди мистецтвом. Таким чином, для буття та соціального функціонування художньої культури характерними є процеси, що притаманні всім типам суспільного виробництва, автор виділяє:
- виробництво художніх цінностей;
- функціонування художніх цінностей.
Ці процеси стосуються і закладів мистецтва, і власне мистецтва.
Жодне соціальне явище не може бути зрозумілим в рамках лише якоїсь однієї групи явищ. Поняття художньої культури виражає принципово нове відношення до мистецтва, акцентує увагу на його соціальному функціонуванні та пов’язаності з системою організацій, котрі керують художнім процесом, розповсюджують та зберігають його продукти, готують художні кадри. Саме тому поняття «художня культура» повинно працювати в рамках розуміння всього соціального контексту, в якому мистецтво функціонує. Художній витвір - продукт не лише художньої діяльності, але і всього процесу соціального функціонування мистецтва в суспільстві. Розглядаючи будь-який твір мистецтва, слід враховувати форми його включення в соціум та в культурне життя.
Сфера художньої культури - це сфера художніх цінностей, що являють собою вищі рукотворні форми естетичних цінностей.
Естетичні цінності так чи інакше завжди втягнуті в культуру, хоча можуть зберігати свою природну автономію (краса в природі). В даному випадку утягнутість естетичних цінностей в культуру пояснюється тим, що суспільна практика, діяльність людей ставлять дане природне явище в певне ціннісне відношення до людства [7].
Діяльність є способом буття людини, що охоплює і матеріально-практичне творення, і духовне осягнення світу і зливають їх воєдино в практично-духовне, художньо-творче освоєння дійсності, культура не може бути зведена до однієї тільки духовної або тим більше художньої діяльності, вона повинна осмислити філософськи як всебічно-цілісний простір дієвих відносин людини і світу. Цей висновок представив наочно М. С. Каган. Він стосується, насамперед, правомірності розрізнення духовної та матеріальної культури. За справедливим твердженням противників такої декомпозиції, в культурі немає і не може бути нічого чисто матеріального, бездушного інтересом людей, задумами, проектами творців «другої природи», і немає і не може бути нічого чисто духовного, нематеріалізованого в мові і музиці, в міміці і жесті, в листі і малюнку. Суть, однак, полягає в тому, що співвідношення розглянутих «потенціалів» культури може бути не тільки різним, але й діаметрально протилежним - аж до того, що одні створені людиною предмети можуть бути знищені (хліб поїдається, одяг зношується, супутник згорає в атмосфері і т. д.), а інші непідвладні фізичних дій. У цьому сенсі герой роману М. Булгакова сказав: «Рукописи не горять» - горить папір, але залишаються думка, почуття, ідея, образ, вчення.
Матеріальна культура, по-перше, включає в себе технічну культуру, що народжує в процесі перетворення людиною природну матерію. Ця форма матеріальної культури у випадку як форма опредмечення буття суспільних відносин, що виправдовує використання поняття-бінома «соціокультурне», що позначає єдність змісту і форми у цій сфері буття.
Так, соціально-організаційна форма матеріальної культури (у вітчизняній літературі її звичайно називають «політичною») забезпечує їй повне здійснення можливостей «окультурення» буття людства, невідомого природі.
Ще один компонент матеріальної культури - матеріальне спілкування. Воно подібно виділеному в духовній культурі міжсубєктних взаємодій, однак здійснюється практично, а не духовно. Мова йде про ті форми колективної практики - у праці, військовій справі, спортивних іграх, - учасники яких виступають як одно вільні і одно активні субєкти спільної діяльності.
Будова художньої культури аналогічно структурі обох розглянутих підсистем культури: в одному вимірі воно визначається відмінностями художньої предметності, тобто творів різних видів мистецтва, в іншому - міжсубєктними відносинами в даній сфері культури. Своєрідність її будови обумовлено тотожністю духовного і матеріального в художній творчості. У першому вимірі це виражається у відмінностях між конкретними проявами духовного змісту і у відмінностях між відповідними даними змістів матеріальними засобами художньої форми. Так відрізняються один від одного три класи мистецтв, що визначаються за матеріальної структури як просторові, часові та просторово-часові, а за особливостями духовного змісту - як відтворюють пережитий художником матеріальний світ - природу, людину, речі (живопис, графіка, скульптура, художня фотографія) , що виражають внутрішній, емоційний світ людини (музика і хореографія) і зєднують інтелектуально-духовне зображення (осмислення) реальності з виразом емоційно-оцінювальне ставлення до неї художника (література, театр, кіно і телевізійне мистецтво). Таким чином, мистецтво використовує всі можливості, які мають природа і культура, для художньо-образного освоєння повноти буття.
Особливість художнього спілкування як форми міжсубєктних відносин полягає в тотальному охопленні відносинами спілкування всіх, хто вступає або вже залучений в своєрідне «зачароване царство» субєктності. Саме спілкуванням являється відносинами художника і глядачів, читачів, слухачів, так як вони не просто сприймають передану їм інформацію, але по-своєму переживають і осмислюють витвір мистецтва, тим самим беруть участь у виробленні цієї інформації і опиняючись свого роду співавторами художника. Спілкуванням є відносинами між художниками в колективних формах творчості і між глядачами-слухачами в масових формах сприйняття мистецтва; ставлення художника до створюваних ним образів і ставлення до них глядачів, читачів, слухачів, а також відносини між самими образами в «художній реальності». Внаслідок цього мистецтво надає людям - не тільки творцям «художньої реальності», а й аудиторії, «що живе у ній» силою уяви, - такий ступінь свободи, яку не розкриває перед ними жодна інша сфера культури.
Слід зазначити, що відмінність художньої культури і від духовної, і від матеріальної сфер культури не заважає мистецтву в необхідних ситуаціях органічно зєднуватися і з духовними, і з матеріальними предметами: у першому випадку зєднання відбувається в міфах, релігійному мистецтві, державних гімнах, революційних піснях, військових маршах, в науково-художніх жанрах літератури та художньо-філософських притчах, віршах, діалогах; у другому - в архітектурі, дизайні, прикладних мистецтвах, а також в художній гімнастиці та інших формах синтезу мистецтва і спорту.
Обєднання в одній схемі підсумків аналізу будови всіх підсистем дозволяє добитися головної мети системної деконструкції культури - виявити, з одного боку, повноту і всеосяжність її змісту, з іншого - цілісність, що забезпечується спектральним характером переходів від однієї форми культурної діяльності до іншої [10; С. 214].
«Художня культура» потребує органічного, синхронного поєднання сприймання мистецтва в його історичному русі, історико-теоретичного осмислення всього розмаїття художніх явищ із використанням виховних можливостей як у пізнанні, так і під час викладання предмета.
Історичне і художнє пізнання художньої культури в її історичному русі зумовило одночасне ускладнення мистецтва і виокремлення з його цілісності такої категорії, як художня культура, тобто формування наукового, теоретичного знання про неї. Предметом курсу «Художня культура» є вивчення історії, теорії та життєдіяльності мистецтва на певних методологічних і педагогічних засадах, вивчення всіх складників художньої культури. Однак історичному вивченню має передувати загальний підхід, висвітлення природи культури в цілому та художньої культури в її звязках з естетикою, виявлення загального змісту, типології, періодизації та особливостей існування і функціонування в загальнолюдській культурі.
Вивчення предмета «Художня культура» має комплексний характер, оскільки виконує функцію всебічного розвитку студентів як особистостей та їх універсальної підготовки як майбутніх педагогів.
Такий комплекс проблем, ускладнюючи і насичуючи зміст предмета, передбачає використання не тільки естетичного, соціально-культурологічного, а й історико-типологічного, порівняльного, соціально-психологічного та педагогічного аналізу. Отже, цей предмет має функціональні звязки з культурологією, педагогікою, мистецтвознавством, естетикою, соціологією, етикою та іншими науками.
Тому під час вивчення кожного періоду розвитку художньої культури та їх модифікацій врахов........


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азизян, И. А. Вопросы взаимодействия искусств / И. А. Азизян Советское искусствознание. - М.: Советский художник, - 1975.
2. Азизян, И. А. Диалог искусств Серебряного века / И. А. Азизян. - М.: Прогресс - Традиция, 2001. - 400 с.
3. Алпатов М. В. Проблема синтеза в художественном наследии / М. В. Алпатов // Вопросы синтеза искусств: Материалы Первого творческого совещания архитекторов, скульпторов и живописцев. - М.: Огиз-Изогиз, 1936.
4. Берковский Н. Я. Эстетические позиции немецкого романтизма // Литературная теория немецкого романтизма: Документы под ред. и вступ. ст., ком. Н. Я. Берковского - Л.: Изд-во писателей в Ленинграде, 1934.
5. Білодід І. К. Словник української мови: в 11 томах / І. К. Білодід, А. А. Бурячок та ін. - Том 9, 1978. - 916 с.
6. Болонська академия искусства [Електронний ресурс] - Режим доступу: cultura/cultur161.html - Загол. з екрану
7. Вишняков В. І. Культорологія [Електронний ресурс] / В. І. Вишняков - Режим доступу: book_457.html - Загол. з екрану
8. Зайцева М. Л. Синестезийный аспект искусства эпохи символизма [Електронний ресурс] / М. Л. Зайцева - Режим доступу: 9_NND_2012/Philosophia/1_97834.doc.htm - Загол. з екрану
9. Івасюк К. Трансформація феномену «синтез мистецтв» в ході історичного розвитку [Електронний ресурс] / К. Івасюк - Режим доступу: node/519 - Загол. з екрану
10. Каган М. С. Культурология : Учебник / М. С. Кагана, Ю. Н. Солонина - М.: Высшее образование, 2007. - 566 с.
11. Каган М. С. Морфология искусства / М. С. Каган - М.: Искусство, 1972. - 440 с.
12. Каган М.С. Основы теории художественной культуры: Учеб. пособие / М.С. Каган, П.С. Соболев, Л. М. Мосолова и др.; Под общ. ред. Л.М.Мосоловой.- СПб.: Лань, 2001.
13. Колесніков М. П. Естетика: Навч. посіб. / М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В.О. Лозовой та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 208 с.
14. Левит С. Я. Культурология. XХ век. Энциклопедия в двух томах / С. Я. Левит - СПб.: Университетская книга, 1998.
15. Лосев А. Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. - М.: Искусство, 1976. - 367 с.
16. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів / Л. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е. В. Бєлкіна, О. В. Калініченко, І. В. Руденко.- X.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006.- 256 с.
17. Моторина И. Е. Синтез искусств как принцип развития художественной культуры / И. Е. Моторина // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики (входит в перечень ВАК) - Тамбов: Грамота, 2012. № 2. Ч. 2.
18. Мурина Е. Б. Проблемы синтеза пространственных искусств / Е. Б. Мурина - М., 1982.
19. Памятники мировой эстетической мысли - Т. 3. М., 1967.
20. Пешикова Л. В. Методика преподавания мировой художественной культуры: Пособие для учителя / Л. В. Пешикова - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. - 96 с.
21. Проблемы и перспективы развития системы эстетического воспитания // Общие проблемы искусства. Обзорная информация. - Вып. I. -- М., 1986.
22. Проблемы синтеза искусств в трудах отечественных искусствоведов XX - начала XXI века [Електронний ресурс] - Режим доступу: view.aspx?id=552834 - Загол. з екрану
23. Радугин А. М. Синтез искусств / А. М. Радугин //Эстетика. - Москва: Библионика, 2006.
24. Рожок О. Синтез мистецтв у просторі сучасної художньої культури / О. Рожок // Київське музикознавство. - Вип. 48, 2014.
25. Синтез искусств. Основа построения целостно-структурированной среды [Електронний ресурс] - Режим доступу: monumentalno-dekorativnye-texniki/sintez-iskusstv-osnova-postroeniya-celostno-strukturirovannoj-sredy.html - Загол. з екрану
26. Стиль модерн в искусстве конца 19 - начала 20 века [Електронний ресурс] - Режим доступу: index.php?page=48&article=134&list=2 - Загол. з екрану
27. Шоров О. Н. Формирование теории синтеза и пути ее развития [Електронний ресурс] / О. Н. Шоров - Режим доступу: 148-formirovanie-teorii-sinteza.html - Загол. з екрану
28. Щолокова О. П. Світова художня культура: Від первісного суспільства до початку середньовіччя: Навч. посіб. / О. П. Щолокова, С. В. Шип, О. Л. Шевнюк, О. М. Семашко - К.: Вища шк., 2004. - 175 с.
29. Эренгросс Б. А. Мировая художественная культура: Уч. Пособие / Колл. Авт.: Б.А. Эренгросс, В.А. Арсеньев, Н.Н. Воробьев и др.; Под ред. Б.А. Эренгросса. - М.: Высшая школа, 2001.




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.