На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 97805


Наименование:


Курсовик Технологя виробництва .Загальн вдомост та вибр способу виробництва

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 14.06.2016. Сдан: 2013. Страниц: 57. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст

Вступ 5
1.Технологія виробництва 6
1.1 Аналітичний огляд 6
1.1.1 Загальні відомості та вибір способу виробництва 6
1.1.2 Вибір місця будівництва 12
1.2 Характеристика готового продукту 13
1.3 Характеристика вихідної сировини 14
1.4 Стадії і хімізм процесу 15
1.5 Опис технологічного процесу та схеми виробництва 16
1.6 Контроль виробництва і методики аналізів 17
1.6.1Контроль виробництва 17
1.6.2 Методики аналізів 18
1.7 Матеріальний розрахунок 19
1.8 Технологічний розрахунок 22
1.9 Тепловий розрахунок 26
1.10 Стандартизація 42
1.11.Охорона праці та навколишнього середовища 43
1.11.1 Охорона праці 43
1.12.2 Охорона навколишнього середовища 55
Висновки 56
Список літератури 57

Вступ

В залежності від природи вуглецевого фрагменту основного ланцюгу розрізняють аліфатичні ( насичені та ненасичені) і ароматичні. Поліефірні смоли широко застосовуються в автомобільній, авіаційній, електро- та радіотехнічній промисловостях, будівництві, медицині, у виробництві меблів, телефонів, телевізорів, іграшок, взуття, одежі та інших предметів народного споживання.
Поліефірні смоли - високов’язкі рідини або тверді речовини ( аморфні або кристалічні). Густина поліефірної смоли лежить в межі 0,9-1,5 г/см3. Поліефірні смоли частіше не розчинні у воді, розчинність в органічних розчинниках залежить від хімічної будови й молекулярної маси. При однаковій хімічній будові й молекулярній масі розчинність кристалічних гірше, ніж у аморфних поліефірних смол. Складні сополіефіри, як правило, розчиняються краще ніж гомо поліефіри. Аліфатичні поліефірні смоли характеризуються низькою ступеню кристалічності, добре розчинні в ацетоні, діоксані, етилацетаті. Багато ароматичних поліефірних смол розчинні в тетрахлоретані, нітробензолі.
Поліефірні смоли отримують як поліконденсацієй, так і полімерізацієй. Поліконденсація, в якій ріст ланцюгу приводить к утворенню складноефірних зв’язків, називається поліетерифікацією. По температурі способи проведення поліконденсація ділять на високотемпературні і низькотемпературні; за агрегатним станом реакційної системи або фазового стану - на поліконденсацію в масі (розплаві), твердої фазі, розчині, емульсії (суспензії), двофазної системі (міжфазна поліконденсація)



1 Технологія виробництва

1.1 Аналітичний огляд

1.1.1 Загальні відомості та вибір способу виробництва

Поліефіри - це продукти нафтохімії, що беруть свій початок в ході процесу перегонки нафти. Розглянемо у загальних рисах процес їх виробництва.
Для приготування смоли різні ангідриди, багатоосновні кислоти, гліколі і стирол отримують з бензолу, пропілену і етилену, потім вони змішуються разом і "варяться" у великих місткостях до утворення "базової" смоли. У якийсь момент технологічного процесу відбувається розбавлення базової смоли стиролом, який складає значну частину поліефірної смоли (від третини до половини кінцевого продукту). Після розбавлення смоли стиролом вона готова до продажу, необхідно тільки внести добавки, визначувані специфікою сфери застосування конкретної смоли. Природно, виробник здатний грати складом смоли. Він може додавати в неї різні наповнювачі, акселератори і інші модифікатори, що призводить до появи безлічі самих різних поліефірних смол.[1]
Поліефіри отримують по реакціям поліконденсації. Поліконденсація, так само як звичайна конденсація, протікає за рахунок реакції між функціональними, групами і приводить до утворення нової речовини. Ця речовина складається із залишків, які раніше були сполучені з вказаними групами. Одночасно при цьому зазвичай виділяються такі низькомолекулярні продукти, як вода, НCl, аміак, спирти і так далі. По характеру хімічних про­цесів, які лежать в основі реакції поліконденсації, розрізняють рівноважну і нерівноважну поліконденсацію.
Молекулярномасове розподілення полімеру, що отримується лінійною поліконденсацією, часто описується рівнянням :

де Pn -молярная або чисельна доля n -меров.
Під час поліконденсації кожний акт приєднання молекули мономеру до ланцюгу, який зростає, супроводжується зникненням двох функційних груп (концентрація функційних груп зменшується), при цьому виділяється побічний низькомолекулярний продукт. Внаслідок приєднання на кожній стадії взаємодії утворюються стійкі сполуки (димери, тримери, олігомери). Утворення макроланцюга відбувається ступенево. У реакційній масі, за законом випадку, утворені продукти можуть взаємодіяти з вихідними мономерами, між собою і з новоутвореними продуктами від їх взаємодії. Але по мірі наростання молекулярної маси полімеру швидко вичерпується мономер і при молекулярній масі, що дорівнює 5000, в системі залишається менше ніж 1% мономеру. Подальше наростання молекулярної маси відбувається лише за рахунок взаємодії утворених олігомерних продуктів. Із наростанням молекулярної маси значно зростає в’язкість системи, що зумовлює сповільнення реакції через зменшення рухливості макроланцюгів, внаслідок цього збільшується ймовірність зворотного процесу - розщеплення макроланцюгів (хемодеструкція) внаслідок того, що основний агент хемодеструкції є побічний низькомолекулярний продукт, а також вихідні мономери мають більшу рухливість через малу молекулярну масу і можуть легше дифундувати і зустрітись з утвореними гетерозв’язками в макромолекулі.
Для поліконденсації найбільш поширені мономери з аміно-, карбокси-, гідроксі-, меркаптогрупами, з яких отримують найважливіші типи поліконденсаційних полімерів. На відміну від полімеризації, при якій для отримання певного полімеру зазвичай потрібно один мономер, поліконденсаційні полімери одного типу можна синтезувати з мономерів з найрізноманітнішими функціональними групами. Наприклад, при отриманні складних поліефірів гідроксілвмісних мономери можуть бути замінені на галогенвмістні або складні ефіри, а замість карбонових кислот можна використовувати їх хлорангідриди, ефіри, солі, ангідриди і т. п. Природно, що при такій заміні змінюються закономірності та умови поліконденсації, тип каталізу , характер кінцевих груп в утворюваних макромолекулах і, крім того, зявляються можливості отримання полімерів із заданим комплексом технологічних та експлуатаційних властивостей
При поліконденсації функціональної групи мономерів, олігомерів і полімерних ланцюгів витрачаються не тільки на зростання ланцюга, але й на побічні реакції (реакції з домішками або зі спеціально введеними в процес речовинами, декарбоксилювання карбонових кислот тощо), що також лімітує молекулярну масу утворившегося полімеру. При поліконденсації можливі також циклізація і обмінні реакції. Циклізація може бути внутрішньомолекулярної, коли кільця утворюються при реакції функціональної груп однієї молекули, або міжмолекулярної при взаємодії двох або більше молекул однакової або різної природи:

Лінійних поліефірів має кристалічну будову, що дозволяє отримувати з них волокна. Схильність до кристалізації залежить від будови поліефіру, причому вона зменшуватиметься з появою в поліметиленових ланцюжках спиртів і кислот гетероатомів, ненасичених карбон-карбонових звязків або бічних груп.
При взаємодії двоосновних кислот з двоатомними спиртами утворюються поліефіри, що складаються з суміші полімерів, що мають лінійну будову. Поліефір може бути побудований (за умови, що не відбувається побічних реакцій) лише за рахунок зростання з одного або з обох кінців ланцюгу, тобто в двох напрямах, і тому виходить лінійний продукт. Такі полімери зберігають термопластичність і при високих мірах завершеності реакції. В разі еквівалентного співвідношення компонентів можна отримати поліефіри з низьким кислотним числом.
При цьому взаємодія мономерів один з одним або з олігомерами, що утворилися, і останніх між собою підкоряється практично одним і тим же законам. При поліконденсації мономери вичерпуються вже при невисоких мірах завершеності реакції, зростання ланцюга високомолекулярного полімеру відбувається переважно в результаті багатократного зєднання між собою олігомерних або полімерних молекул по кінцевих функціональних групах (принцип багатократного подвоєння), при цьому число молекул в системі зменшується (у цьому ступінчастий характер поліконденсації). Зменшується в ході поліконденсації і кількість початкових функціональних груп - реакційних (активних) центрів, хоча звязки, що у ряді випадків утворюються при поліконденсації, реагують як між собою, так і з початковими реакційними центрами. Зростанню полімерного ланцюга при рівноважній поліконденсації супроводжує зворотна реакція полімеру з низькомолекулярним продуктом, що виділяється, яка обмежує молекулярну масу полімеру.
Функціональні групи мономерів, олігомерів і полімерних ланцюгів витрачаються не лише на зростання ланцюгу, але і на побічні реакції (реакції з домішками або із спеціально введеними в процес речовинами, декарбоксилювання карбонових кислот та ін.), що також лімітує молекулярну масу полімеру, що утворюється.
Можливі також циклізація і обмінні реакції. Циклізація може бути внутрішньомолекулярною, коли кільця утворюються при реакції функціональної групи однієї молекули, або міжмолекулярною при взаємодії двох або більш молекул однакової або різної природи. Можливість циклізації визначається співвідношенням двох чинників : зниження вірогідності утворення циклу у міру збільшення його розміру (збільшення ентропії активації). В результаті спільної дії обох цих чинників при отриманні методом поліконденсації різних полімерів можливе утворення великих циклів. Циклоутворенню сприяє проведення реакції в сильно розбавлених розчинах.
Їх ділять на два основні типи: 1) реакції обміну що утворилися при поліконденсації груп (сложноефірної, амідної або ін.) і навіть деяких циклів (напр., имідного) з функціональними групами мономерів або домішок (наприклад, алкоголіз, ацидоліз, аміноліз); 2) реакції міжланцюгового обміну між тими, що утворилися при поліконденсації одно- або різнотипними групами. Ефективність обмінних реакцій залежить від співвідношення швидкостей основної і побічних реакцій. Обмінні реакції можуть істотно впливати на молекулярну масу і молекулярномасове розподілення поліконденсаційного полімеру, мікроструктуру сополімеру. У ряді випадків обмінні реакції покладені в основу отримання поліконденсаційних гомо- і сополімерів, наприклад, синтез поліетилентерефталату переетерифікацією диметилтерефталату етилгліколем.
Своєрідність поліконденсації, що істотно відрізняє її від полімеризації, полягає в наступному: зникнення мономерів в реакційному середовищі, як вже відзначалося, настає задовго до утворення полімеру досить високої міри полімеризації, або молекулярної маси; в більшості випадків (при поліконденсації в гомогенних умовах) отримання полімеру високої молекулярної маси можливе лише при дуже високій (близькою до кількісної) мірі завершеності реакції (глибині перетворення).
Максимально можлива молекулярна маса полімеру, що отримується рівноважною поліконденсація, визначається термодинамічними чинниками.
Виходить, що для отримання високомолекулярних полімерів поліконденсацією, слід проводити в умовах, що максимально сприяють видаленню або звязуванню низькомолекулярного продукту, наприклад у вакуумі, в струмі інертного газу, при високих температурах. У нерівноважній поліконденсації молекулярна маса полімеру не визначається термодинамічними чинниками. Можливість введення до складу алкідів монофункціональних кислот-модифікаторів досягається використанням поліатомних спиртів з функціональністю більше двох (гліцерин і пентаерітрит), за рахунок яких вдається зберегти середню функціональність системи, принаймні, близьку до двох, не дивлячись на значну частку монофункціональних модифікаторів.
Вибір способу проведення поліконденсації визначається фізико-хімічними властивостями вихідних речовин і утворившихся полімерів, технологічними вимогами, завданнями, які ставляться при здійсненні процесу,тощо. По температурі способи проведення поліконденсація ділять на високотемпературні і низькотемпературні; за агрегатним станом реакційної системи або фазового стану - на поліконденсацію в масі (розплаві), твердої фазі, розчині, емульсії, двофазної системі. Поліконденсація в розплаві і твердій фазі відбувається при високих температурах, поліконденсація в емульсії і міжфазна поліконденсація - при низьких температурах, поліконденсація в розчині - при високих і низьких температурах. Низькотемпературна поліконденсація є переважно нерівноважної, високотемпературна - переважно рівноважної.



1.1.2 Вибір місця будівництва

Виробництво поліефірної смоли пропонується розмістити на території колишнього ООО «Рубежанський Краситель» по наступним причинам :
- близькість джерел сировини і власне виробництво смол;
- наявність тепло- і енергоресурсів, електроенергетична система «Донбасенерго», пара, гаряча вода(ТЕЦ);
- наявність водних ресурсів в межах міста - річка Сіверський Донець і артезіанські свердловини;
- наявність залізничних і автомобільних магістралей для постійної і швидкої ........

Список літератури:

1.Застосування стандартів ЄСКД і СПДБ у навчальному проектуванні. Навчальний посібник/Д.І.Бєлкін.-Рубіжне:РФ СНУ, 2005.-264 с.
2.Основи проектування. Навчальний посібник /Д.І.Бєлкін .-Рубіжне:РФ СНУ, 2005.-485 с.
3.Общие требования к проектным конструкторским документам учебных проектов /Д.И.Белкин. -Рубежное: РФ ВНУ,2000,-485 с.
4. Методичні вказівки до дипломного проектування. Матеріальний баланс поліефірних смол (для студентів спеціальності 7.091605 “Хімічна технологія високомолекулярних сполук”) Укладачі Маслош В. З., Островерхова І.О.. - Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля , 2011.- 22 с.
5. Методичні вказівки до дипломного проектування. Матеріальний баланс поліефірних смол (для студентів спеціальності 7.091605 “Хімічна технологія високомолекулярних сполук”) Укладачі Маслош В. З., Островерхова І.О.. - Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля , 2011.- 22 с.
6.Технология пластических масс./Под ред.В.В.Коршака-М.:Химия,1972,616с.
7.Сорокин М.Ф.,Шодэ Л.Г.,Кочнова З.А.Химия и технология пленкообразующих веществ.-М.:Химия,1981
8.Охрименко И.С.,Верхоланцев В.В.Химия и технология пленкообразующих веществ .-Л.:Химия,1978
9.Лосев И.П.,Тростянская Е.Б.Химия синтетических полимеров.-М.:Химия,1971
10.Краткий справочник физико-химических величин/Под ред.А.А.Равдеева и А.М.Пономаревой.-Л.:Химия,1983 г.
11.Павлов К.Ф.,Романков П.Г.,Носков А.А.Примеры и задачи по курсу Процессов и аппаратов химических технологий.-Л.:Химия,1981
12.Лащинский А.А.,Толчинский А.Ф.Основы конструктирования и расчета химической аппаратуры/-М.:Машиностроение,1970




Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.