На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 98855


Наименование:


Курсовик проблеми усоновлення в україн

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 07.09.2016. Сдан: 2015. Страниц: 55. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І. ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ………6
1.1 ЗАЛУЧЕННЯ КАНДИДАТІВ У ПРИЙОМНІ БАТЬКИ…………….6
1.2 ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНИХ ПРИЙОМНИХ БАТЬКІВ……………...11
1.3 ПОРЯДОК СХВАЛЕННЯ КАНДИДАТІВ У ПРИЙОМНІ БАТЬКИ…………………………………………………………………………..22
РОЗДІЛ II. ВЛАШТУВАННЯ ДІТЕЙ У ПРИЙОМНУ СІМЮ………..27
2.1 ПРОЦЕС ВЗАЄМОДОБОРУ…………………………………………27
2.2 ВЛАШТУВАННЯ ДИТИНИ…………………………………………31
РОЗДІЛ III. СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ ТА ПРИЙОМНИХ ДІТЕЙ…………………………………………………………..36
3.1 ПІДТРИМКА ПРИЙОМНОЇ СІМЇ………………………………….36
3.2 МОНІТОРИНГ ОПІКИ ДІТЕЙ У ПРИЙОМНИХ СІМЯХ………...44
3.3 ФОРМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРИЙОМНИМИ СІМЯМИ ТА ПРИЙОМНИМИ ДІТЬМИ……………………………………………………...46
3.4 НАВЧАННЯ ПРИЙОМНИХ БАТЬКІВ……………………………..49
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...55

ВСТУП

Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає все більш актуальною і болючішою темою для нашого суспільства. Особливо тепер, під час глобальної фінансової, енергетичної і соціально-політичної кризи. Очевидним фактом є те, що переважна більшість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виховується в інтернатних закладах. Діти в них, як правило, істотно відрізняються від тих, які виховуються в сім’ях, тим, що вони недоотримують батьківського тепла, любові, ласки та доброти. Адже все це конче необхідно для гармонійного зростання всебічно розвинутої, духовної та морально стійкої особистості.
За великим рахунком, чужих дітей не буває. Адже, як відомо, вони - наше майбутнє. На жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність і беззахисність, часто зневірюються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Тому ми, дорослі, зі свого боку маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками.
В Україні цілеспрямовано проводиться значна робота зі створення нової форми державної опіки - інституту прийомної сім’ї. Це надає можливість дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, рости та виховуватися в сім’ї. За роки проведення експерименту з утворення прийомних сімей в окремих регіонах країни отримано позитивні результати...
Що ж таке прийомна сім’я?
Прийомна сім’я - це сім’я (або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі), що добровільно за плату взяли на виховання та для спільного проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Прийомні діти не мають батьків та інших родичів, які б могли турбуватися про них. Вони мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. У таких випадках прийомна сім’я допомагає цим дітям здобути повноцінну родину.
Прийомні діти мають право підтримувати контакти з біологічними батьками та іншими родичами в тому разі, якщо таке спілкування не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду.
Форми стосунків прийомних дітей із біологічними батьками та іншими родичами визначаються органами опіки та піклування за погодженням прийомних батьків. Прийомні батьки-вихователі отримують від держави заробітну плату, набувають трудовий стаж і мають на кожну дитину щомісячну матеріальну допомогу.
Контролем і супроводом прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу займаються Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Прийомну сім’ю обов’язково відвідує соціальний працівник, який надає соціальні послуги та консультації. По-перше, він дізнається, чи може сім’я взагалі бути прийомною. Також проводить бесіди з батьками про прийомну сім’ю і радиться, як вирішити деякі загальні та конкретні соціальні питання. Крім того, соцпрацівник проводить бесіди і з прийомною дитиною. Наодинці з нею він дізнається її про думку та почуття щодо прийомної сім’ї.
На сьогоднішній день інститут прийомного виховання в Україні активно розвивається. За даними центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді - по Києву в 40 прийомних сім’ях живуть і виховуються 59 дітей. Крім того, створено 10 будинків сімейного типу (БСТ). А по Київській області вже успішно створено прийомні сім’ї, де знайшли родинний затишок 344 дитини-сироти та діти, що позбавлені батьківського піклування.
Якщо в прийомній сім’ї вже є діти, то можуть виникнути небажані проблеми. По-перше, сімейній дитині може не сподобатися прийомна. По-друге, прийомна дитина може бути плаксивою, сумною або дуже сердитою. В результаті виникають непорозуміння з навмисним понівеченням та ламанням іграшок. По-третє, не виключено, що доведеться дозволити батькам приділяти більше уваги прийомній дитині. Можливо, також що навіть буде потрібно поступитися для прийомної дитини місцем у кімнаті.
І все ж таки, незважаючи на чимало проблем, пов’язаних із вихованням прийомних дітей у сім’ях, ця благородна, гуманна справа знаходить певну підтримку в суспільстві. Підтвердження тому - зростаюча кількість сімей, що зважуються на рішучий і відповідальний крок - стати батьками-вихователями для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.


РОЗДІЛ І. ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ

1.1 ЗАЛУЧЕННЯ КАНДИДАТІВ У ПРИЙОМНІ БАТЬКИ

Останнім часом в Україні спостерігається таке поширене явище як соціальне сирітство, бездоглядність та безпритульність дітей. Феномен цього явища - сироти при живих батьках, які мріють про сімю. Але нині сімя, як і все суспільство, зазнала значних змін, тому не всі діти мають таку змогу.
На сьогодні є нова державна форма опіки над дитиною - прийомна сімя, яка, на жаль, маловідома у нашій країні. [8, с.14]
В першому розділі роботи ми розглянемо технологію створення прийомних сімей. З чого починається залучення кандидатів у прийомні батьки?
Інформаційно - ознайомчий етап створення прийомних сімей розпочинається рекламною компанією, що проводиться за двома напрямками.
Перший напрямок забезпечує формування позитивної громадської думки щодо сімейних форм державної опіки. Він передбачає досягнення таких завданьяк:
- підвищення обізнаності громадськості про інститут прийомної сімї як форму державного влаштування дітей, які позбавлені батьківської опіки;
- демонстрування позитивних сторін роботи органів опіки і піклування, центрів соціальних служб для молоді, спеціалізованих соціальних служб.
Другий напрямок спрямований на залучення кандидатів у прийомні батьки і передбачає досягнення таких завдань:
- отримання звернень громадян для набору кандидатів у прийомні батьки;
- надання кандидатам на початковому етапі інформації щодо умов, за яких особи не можуть стати прийомними батьками.
Зміст рекламних матеріалів має містити інформацію для потенційних кандидатів, зокрема щодо наступних етапів процесу. Особлива увага повинна бути зосереджена на достовірності інформації. Важливо, щоб кандидати з самого початку були обізнаними із завданнями, які стоять перед ними. В кожному окремому випадку працівники мають самостійно визначитися, які інформаційні матеріали необхідно підготувати і які засоби використовувати для проведення дієвої кампанії. Такими засобами можуть бути;
- рекламні оголошення в місцевих незалежних газетах;
- реклама на транспорті (автобусах, таксі, поїздах);
- афішна кампанія;
- реклама на місцевих радіо - та телеканалах;
- написання статей, публікацій у інформаційних виданнях;
- інформаційні столи на святах та інших суспільних подіях;
- усне спілкування, особливо з прийомними батьками;
- підготовка реальних прийомних батьків до проведення інформаційних вечорів для їхніх сусідів;
- звязок з суспільними групами. [8, с.23]
Як показав досвід, найефективнішим засобом проведення інформаційно-рекламної компанії по залученню кандидатів є проведення інформаційних вечорів із залученням прийомних батьків. Результатом проведення інформаційно-рекламної кампанії може бути звернення клієнта по телефону за додатковою інформацією.
Телефонна розмова повинна бути короткою і включати лише відповіді на поставлені питання. Якщо абонент зацікавився отриманою інформацією, йому пропонується прийти до центру соціальних служб або відділу у справах сімї та молоді, де він зможе більш детально дізнатися про інститут прийомної сімї.
Соціальний працівник, який відповідає на звернення клієнтів, має бути підготовлений до ведення телефонних діалогів, вміти налагоджувати контакт з абонентом, а також володіти мистецтвом конструктивного завершення розмови.
Часто люди телефонують лише для того, щоб їх вислухали. Побудувати вірно телефонний діалог соціальному працівнику допоможуть знання мети, завдань та процесу телефонного діалогу. Треба передбачити, що за інформацією звертатиметься велика кількість громадян, які не обовязково є потенційними кандидатами у прийомні батьки. [12, с.32]
Соціальний працівник, який приймає телефонні дзвінки від громадян, має володіти інформацією про порядок створення прийомних сімей і знати функціонал інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що турбуються про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Для цього важливо мати телефонний довідник з переліком телефонів:
- інспектора з охорони дитинства;
- відділу соціального захисту населення;
- служби у справах неповнолітніх;
- відділу у справах сімї та молоді державної адміністрації;
- громадської приймальні державної адміністрації;
- Червоного Хреста;
- банків одягу;
- притулків тощо.[12, с.35]
Телефонний діалог грунтується на готовності соціального працівника вислухати клієнта і відкритості спілкування. Під час розмови важливо визначити мотивацію абонента, його бачення ситуації, зясувати наміри та питання, з яких він/вона звертається.
Соціальному працівникові необхідно:
- поцікавитись звідки отримана інформація про прийомну сімю;
- чому вона його зацікавила;
- зрозуміти як абонент уявляє прийомну сімю:
- чи знає він/вона про інші форми опіки.[12, с.36]
На завершальній стадії діалогу соціальний працівник бере на себе ініціативу конструктивно завершити розмову. Якщо у результаті діалогу стає зрозуміло, що клієнт не має обмежень щодо можливості створення прийомної сімї, соціальний працівник домовляється про зустріч з метою визначення подальшої співпраці. У разі, коли людина не є потенційним кандидатом у прийомні батьки і задає побічні питання, її необхідно переадресувати до спеціаліста, який займається цими проблемами, або ж тактовно та аргументовано відмовити. Варто памятати, що телефонний діалог - елемент формування громадської думки про інститут прийомної сімї, тому важливо надавати точну і дозовану інформацію. Якщо люди навіть не є потенційними кандидатами у прийомні батьки, у результаті розмови можуть стати нашими однодумцями і сприятимуть розповсюдженню наданої їм інформації. [13, с.9] Соціальний працівник реєструє особисте звернення громадян чи телефонний дзвінок у відповідному журналі. При цьому фіксується основна інформація про клієнта, яка дає можливість у подальшому підтримувати з ним контакти (прізвище, імя, по-батькові, вік, соціальний та сімейний стан, кількість дітей в сімї, причина звернення, контактний телефон). При зверненні громадян з питань створення прийомних сімей слід пояснювати етапи, які мають пройти кандидати. Важливо памятати, що перше враження про прийомні сімї буде сформоване на основі того, що побачать і/або почують апліканти при зверненні.
Якщо апліканти потребують більше інформації, ніж вони отримали в результаті інформаційно-рекламної кампанії та звернення, необхідно негайно надіслати їм пакет інформації (протягом 2 тижнів від дня звернення). Кандидати у прийомні батьки мають бути впевнені, що вони отримали вичерпну інформацію та мають достатньо часу подумати перед тим, як написати заяву і стати на облік як потенційні прийомні батьки. [13, с.17]

Для стимулювання процесу прийняття рішення кандидатами доцільно періодично надсилати нагадування. Інколи варто відвідувати окремих людей, які чекають інформаційної зустрічі, але не звертаються з проханням про неї.
Творча уява, толерантність і наполегливість обовязкові умови процесу набору кандидатів у прийомні батьки. Різні люди потребують різних підходів, тому необхідно випробувати декілька з них і визначити, що працює краще. Після проведення рекламно-інформаційної кампанії, з метою зацікавлення потенційних прийомних батьків, органами опіки і піклування і/або спеціалізованими соціальними службами супроводу сімейних форм опіки доцільно проводити інформаційні зустрічі, Такі зустрічі допомагають аплікантам прийняти зважене рішення.
Дуже важливо, щоб інформація про прийомну сімю як сімейну форму державної опіки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надавалася дозовано та правдиво. На інформаційних зустрічах надається, перш за все, загальна інформація про існуючу в державі систему опіки і піклування для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; відмінність прийомної сімї від інших форм державної опіки (наприклад, усиновлення); принципи функціонування й основні етапи створення прийомних сімей; важливість соціального супроводу та співпраці із соціальним працівником; необхідність спеціальної підготовки кандидатів у прийомні батьки. [13, с.28] Важливою є інформація про фінансове забезпечення утримання вихованців прийомних сімей і звітування за використані кошти. На зустрічах також надається інформація про обмеження щодо створення прийомної сімї (наприклад, за станом здоровя) тощо.
Не можуть бути прийомними батьками особи:
- які не перебувають у шлюбі;
- не пройшли курс підготовки кандидатів у прийомні батьки;
- визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

- позбавлені батьківських прав;
- колишні опікуни (піклувальники, усиновителі), позбавлені відповідних прав за неналежне виконання покладених на них обовязків;
- за станом здоровя не здатні виконувати обовязки по вихованню дітей (інваліди І і II групи; особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи; алкогольну та наркотичну залежності; хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви; нахили до насильства);
- з якими на спільній житловій площі проживають члени сімї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства;
- із середньомісячним сукупним доходом на кожного члена сімї (обчисленим за останні шість календарних місяців, що передували місяцю подання заяви про створення прийомної сімї), не меншим, ніж рівень прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), встановлений законодавством. [11, с.32-33]

1.2 ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНИХ ПРИЙОМНИХ БАТЬКІВ

Перша зустріч з претендентами у прийомні батьки є початком процесу оцінки потенційних прийомних батьків за результатами звернень громадян і виконується соціальним працівником. Перший етап оцінки відбувається у формі інтервю.
Для того, щоб розмова при першій зустрічі з кандидатом була продуктивною, важливо створити довірливі стосунки. Соромязливим слід дати можливість придивитися, освоїтися, збудженим - заспокоїтися, занепокоєним - підбадьоритися.

Під час першого інтервю соціальний працівник задає запитання до кандидата у прийомні батьки, щоб отримати інформацію для подальшої оцінки. У свою чергу важливо, щоб і клієнт отримав чіткі відповіді на поставлені ним запитання та мав інформацію для подальших роздумів щодо висловленого ним бажання взяти на виховання дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківської опіки. Зустріч не повинна бути тривалою. По закінченні розмови доцільно запропонувати клієнту друковану інформацію про особливості функціонування прийомної сімї як державної форми опіки над дітьми із контактними телефонами відповідальних осіб.
Первинна оцінка дає змогу відсіяти осіб, які шукають будь-яку роботу або навіть вигоду. Особам, які хочуть отримати "власну" дитину, слід порекомендувати усиновити дитину і з цією метою звернутися до органів опіки та піклування районних держадміністрацій та міськвиконкомів. [5, с.57]
Зустріч з кандидатом у прийомні батьки слід завершувати пропозицією обміркувати отриману інформацію і, у випадку позитивного рішення, знову прийти до служби. Для прийняття цього рішення клієнту надається місяць. На наступну зустріч соціальний працівник запрошує подружню пару.
За підсумками першої зустрічі кандидат у прийомні батьки заповнює загальну анкету . Друга зустріч з кандидатами у прийомні батьки спрямована на поглиблення знань клієнтів щодо специфіки функціонування прийомної сімї. Вона орієнтує їх на зясування реальних можливостей родини виховувати нерідну дитину (дітей). Під час бесіди соціальному працівнику важливо підвести батьків до усвідомлення тих труднощів, які їх очікують при виконанні обовязків прийомних батьків. [5, с.68]
Клієнтів коротко ознайомлюють з особливостями підготовки кандидатів до прийомного батьківства, визначають напрямки подальшої співпраці, інформують про перелік документів, необхідних для юридичного оформлення прийомної сімї, сутність та принципи соціального супроводу прийомної сімї. На зустрічі акцентується увага на необхідності співпраці з соціальним працівником, який здійснює соціальний супровід прийомної сімї. Кандидатів у прийомні батьки повідомляють, що вся надана ними інформація перевірятиметься з урахуванням умов конфіденційності (права на приватне життя, не розголошення окремих даних).
Під час розмови необхідно звернути увагу на важливість інформування всіх членів сімї стосовно наміру батьків взяти на виховання дитину-сироту та прийняття спільного для всіх членів родини рішення про створення прийомної родини.
Соціальному працівнику слід зясувати погляди кандидатів на прийомну дитину, яку вони бажають прийняти у свою сімю (її стать, вік, ос........

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Асанова Н. К. Психосоциальное развитие младенцев й детей, воспитывающихся в учреждениях; Метод, пособие /Под ред. Н. К. Асановой. - М,: Ин-т детской психотерапии й психоанализа, 199". - 32 с.
2. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник.- К.: Логос, 2003,-134с.
3. Большая медицинская знциклопедия /Гл. ред. акад. А. Н. Бакулев. 2-е изд. - М,: Большая сов. знцикл., 1958. - ї. 8. - 1184 с
4. Дитина в прийомній сімї: Нотатки психолога / Г. М. Бевз, І. В. Пеша - К: Український ін-т соціальних досліджень. 2001. - 101 с.
5. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист; зб. док. - К.: "Столиця", 1998. - Ч. 1. - 248 с.
6. Діагностичні критерії з DSM-ІІІ- R-К: Пер. з англ. - К: Абрис, 1994. - 272 с.
7. Лангмейер Й., Матейчек 3. Психическая депривация в детском возрасте, - Прага: Авиценум. 1984. - 334 с.
8. Методичний посібник по проведенню тренінг-курсу для соціальних працівників з питань підбору, підготовки та соціального супроводу прийомних батьків /О.О.Яременко, Н. М. Комарова, Г М. Бевз, Л. С. Волинець та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. - 128с.
11. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо підготовки прийомних батьків /Н. М. Комарова, Л. С. Волинець, Н. В. Салабай, І. В. Пєша, Г М. Бевз - К.: "Студцентр", 1998,- 128 с.
12. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо соціального супроводу прийомних сімей /Н.М.Комарова, Г.М. Бевз, Л.С.Волинець та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 1999. - 103 с.
13. Пеша І. В. Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (проблеми реформування). - К: Логос, 2000, - 87 с.

14. Прийомна сімя: оцінка ефективності опіки (методичні рекомендації для соціальних працівників) /О. О. Яременко, Н. М. Комарова, Г. М. Бевз. Л. С. Волинець та ін. - К: Український ін-т соціальних досліджень. 2000. - 78 с.
15. Психологический словарь /Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. - М: Педагогика Пресе, 1999. - 440 с.
16. Руководство по предупреждению насилия над детьми: Учеб. изд. /Под.ред, Н. К. Асановой. - М.: 1997. -512 с.
17. Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування /Л. С. Волинець, Н. М. Комарова, О. Г. Антонова - Турченко та ін. - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 1998,- 120 с.
18. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників /За заг. ред. А. Й. Капської, І. М. Мінчук, С. В. Толстоухової. - К., 2000. - 260 с.
19. Соціальне становлення дитини у прийомній сімї: соціальний супровід: Навч. - метод. посіб. /Л. С. Волинець, А. Й. Капська, Н. М. Комарова, І. В. Пєша, Г. М. Бевз, Л, В. Волинська, О, О, Яременко - К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. - 127 с.
20. Соціальні служби - родині: Розвиток нових підходів в Україні/ За ред. І. М. Григи, Т.В.Семигіної. - К: Дата Банк Україна, 2002 - 128 с.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.