На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 98868


Наименование:


Курсовик Глобалзаця соцальних процесв в сучасному свт

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 08.09.2016. Сдан: 2015. Страниц: 42. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


Зміст
Вступ…………………………………………………………………………….........3
Розділ 1. Глобалізація як історичне явище і феномен
1.1 Глобалізація: сутність і феномен.............................................................5
1.2 Зміст і сутність феномену глобалізації та вестернізації……..............12
Розділ 2. Глобалізація соціальних процесів в сучасному світі
2.1 Глобальне суспільство як нова форма соціальних організацій у сучасних умовах……………………………….......................................22
2.2 Україна і глобалізація: проблеми та тенденції.....................................31
2.3 Виклики та загрози, зумовлені глобалізацією......................................31
Висновки...................................................................................................................................................41
Література................................................................................................................................................43


Вступ
Актуальність проблеми. Дискусії про те, що таке глобалізація, яка її природа і кінцеві цілі, почалися коли дослідники ще тільки почали осмислювати новий феномен, не тільки не припинилися, але й придбали глибину і масштаб. Їхня гострота народжується непримиренністю точок зору на природу глобалізації, що висловлюються різними авторами. Багато хто з них втрачають здатність до зважених, обєктивних оцінок, коли починають говорити про соціальні наслідки глобалізації, про те, які зміни відбуваються в системі суспільних звязків і відносин, як міняється соціальний тип особистості та тип культури. Існує також великий розкид думок і з таких питань: як глобалізація співвідноситься з іншими процесами в суспільному житті, які її найближчі й віддалені перспективи, що вона несе країнам і народам.
Дослідники в галузі економіки, соціології й політології повязують з глобалізацією принципово новий етап у розвитку людства, що якісно відрізняється від попередніх історичних формацій. Зокрема, в економічному вимірі процес глобалізації узгоджується з переходом від індустріального суспільства до постіндустріального. Якщо так, то стратегії економічного розвитку країн, що знаходяться ще на аграрній або індустріальній стадіях, повинні бути націлені саме на постіндустріальні перспективи. З глобалізацією одні фахівці повязують надії на поширення соціального прогресу в масштабах усього людства, а інші виступають з песимістичними прогнозами щодо майбутнього розвитку світового суспільства. Така суперечливість у поглядах на глобалізацію має як обєктивні, так і субєктивні причини.
І головною з них є те, що глобалізація як процес суперечлива в своїй основі, має неоднозначні прояви й наслідки. Що ж до суб’єктивних підходів до оцінки глобалізації, то розбіжності ґрунтуються на відсутності усталеного й чіткого визначення самого поняття цього процесу. Існують вузькі й широкі трактування глобалізації: від обмеження її тільки сферою економіки до поширення на всі прояви людської життєдіяльності. Часом будь-яке нове явище в розвитку світового суспільства оголошується формою вираження або наслідком глобалізації.
Метою дослідження є аналіз процесу виникнення глобалізації взагалі та глобалізації соціальних процесів зокрема.
Об’єкт дослідження: глобалізація як історичне явище і феномен.
Предмет: виникнення соціальних процесів глобалізації в світі.
Гіпотеза дослідження: для того щоб ввійти в коло розвинених держав, а не йти на периферію світового господарства, потрібно в економіці, політиці та культурі відтворювати всі процеси глобалізації розвинених держав.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
1. Вивчити зміст глобалізації, її основні політичні, економічні та соціальні прояви.
2. Дослідити основні підходи до вивчення глобалізації та вестернізації.
3. Проаналізувати сутність, визначити основні фактори, принципи і механізми становлення і функціонування глобального суспільства.
4. Розглянути соціальні наслідки глобалізації в Україні.




Розділ 1. Глобалізація як історичне явище і феномен

1.1 Глобалізація: сутність і феномен
Термін "глобалізація" став одним з ключових слів сучасності. Одні вважають його наслідком "суміші геостратегічних землетрусів і соціальних, економічних, технологічних, культурних та етнічних факторів" (А. Кінг та Б. Шнайдер), другі роблять наголос на потенційних і реальних можливостях інформаційних технологій реструктурувати суспільство (X. Моулана), треті уявляють майбутній світ у вигляді "глобального села", де інформаційне повідомлення глибоко детермінується мас-медіа (М. Маклюєн).
На думку одного з авторів "Енциклопедії постмодернізму" В Морера цей термін виник у 70-х роках минулого століття у літературі з менеджменту і бізнесу для позначення нових стратегій світового виробництва та розподілу; в суспільні науки, вважає цей автор, він увійшов через географію і соціологію, а в гуманітарні - через антропологію та культурні дослідження.
На пріоритетність своїх прав на термін "глобалізація" претендують також й економісти, які звернули увагу на факт формування єдиного світового ринку, зокрема американець Т. Левітт, який в "Гарвард бізнес ревю" 1983 р. надрукував статтю про феномен злиття ринків окремих продуктів, що виробляються крупними транснаціональними корпораціями (ТНК). Розширив це поняття японець К. Оме, який розглядав світову економіку в контексті взаємного впливу трьох силових центрів: ЄС, США і Японії, а також домінування на світовій економічній арені "глобальних фірм".
Проблеми глобалізації (без використання цього терміна) ще в 60-х роках XX ст. досліджувалися насамперед у галузі екології і технологічних дисциплін. Згодом процеси, повязані з глобалізацією, повязувалися з такими термінами, як "постмодернізм", "постіндустріальна епоха", "техноглобалізм", "епоха інформаційної революції" тощо. Приєдналися до цієї проблематики і соціологи. Одним з перших використав цей термін американський дослідник Р. Робертсон, який вивчав проблеми соціальної теорії і глобальної культури саме в контексті глобалізації. А питанням глобальної соціальної політики присвятили увагу, зокрема, британські вчені Б. Дікон, М. Халс та ?. Стабс.
Виокремлюють кілька підходів у дослідженні суті глобалізації. В одних дослідженнях акцентується на економічних аспектах, у других - на формуванні єдиного інформаційного простору, у третіх - на проблемах культури, в четвертих - на питаннях, повязаних із розвитком загальносвітових стандартів в усіх галузях суспільного життя тощо.
Глобальна економіка характеризується потужними транскордонними пересуваннями фінансів і робочої сили, розвитком транснаціональних корпорацій та банків, формуванням єдиного ринкового господарства, в якому відбувається значне зростання масштабів виробництва, забезпечується динамічне розповсюдження товарів, послуг, ресурсів, технологій, ідей і реалізація їх у найсприятливіших умовах.
У політичній сфері міжнародний контекст глобалізації розглядається у звязку із зменшенням повноважень і ролі в міжнародних відносинах держав-націй і одночасним зростанням впливу міжнародних урядових, неурядових і транснаціональних організацій.
Глобальна комунікація у вигляді супутникового телебачення та Інтернету кардинально змінює зміст географічних понять у контексті адміністративно-територіального устрою та міждержавних кордонів.
Радикальні зміни засобів ділового спілкування, обміну економічною, фінансовою, іншими видами інформації створюють умови для оперативного й ефективного вирішення виробничих, науково-технічних і бізнесових питань як всередині країни, так і за її межами.
У культурно-духовній сфері світ перетворюється на "глобальне село", в якому формується глобальна спільнота, глобальна громадська думка, що завдяки посередництву і підсиленню засобами масової комунікації все більше починає впливати на дії урядів і міжнародних інституцій, згаданих вище.
Отже, в рамках концепції гомогенізації і універсалізації світу дослідження ведуться насамперед в контексті глобального села, себто глобального уряду та "вестернізації" світу.
І тут варто звернути особливу увагу на проблеми навязування західних норм і цінностей з боку лідерів глобалізації.
В інформаційній та культурній сферах, зокрема, це проявляється в реалізації концепцій медіа-імперіалізму та культурного імперіалізму, які критично розглядаються Г. Шиллером та його колегами. З їхньої точки зору комунікаційна діяльність, керована інтересами ТНК, призводить до негативних системних явищ в інформаційно-культурній сфері у світовому масштабі. Іншої точки зору дотримується Дж. Томлінсон, який заперечує однозначність і передбачуваність ідеологічних ефектів медіа-імперіалізму. Але те, що ця проблема існує, здається, вже не заперечує ніхто.
Окрім того, варто згадати і соціологічний чинник глобалізації, який проявляється через ослаблення ролі традицій, соціальних звязків, подолання національної обмеженості, що сприяє мобільності людей в територіальному, духовному і психологічному аспектах і реалізується зрештою через міжнародну міграцію.
Екологічний чинник детермінує обєднання зусиль світового співтовариства, консолідацію ресурсів і координацію дій у сфері екології, проблеми якої виходять далеко за межі національних кордонів.
Це, так би мовити, галузеві підходи в дослідженні глобалізаційної проблематики. А з точки зору загальнофілософського підходу, сформульованого французом Б. Баді, глобалізація розглядається: по-перше, як постійний історичний процес, що розвивається; по-друге, як процес гомогенізації та універсалізації світу; по-третє, як транскордонні процеси взаємодії.
Заслуговує на увагу вивчення і аналіз проблем глобалізації в контексті розгляду її як останньої фази розвитку капіталізму. З точки зору Р. Харше, капіталізм, що є достатньо інтернаціональною системою, розглядається в довгостроковій перспективі як глобальне явище. Капіталізм і глобалізація в цьому аспекті дуже повязані між собою, оскільки глобалізація, окрім всього іншого, передбачає й формування світової свідомості в цілому.
Проте в науковому середовищі яскраво проявляється неоднозначність у дослідженні й оцінці глобалізації, зокрема в контексті інтерпретації її наслідків.
З одного боку, глобалізація торує шлях до формування єдиного світу у формі метадержави з єдиною світовою економікою, культурою тощо. У цьому випадку глобалізація веде до втрати багатоманітності світу, певної асиміляції.
З другого боку, глобалізація розглядається як формування цілісної системи самобутніх субєктів світового порядку, звязки між якими є такими, що взаємно доповнюють, а не руйнують самі субєкти - частини системи.
Наприклад, О. Вебер характеризує глобалізацію як "втягування більшої частини людства в єдину систему фінансово-економічних, суспільно-політичних і культурних звязків на основі найсучасніших засобів інформатики і телекомунікацій".
Ґрунтуючись на дослідженні останніх підходів, російський вчений Е. Азроянц вважає глобалізацію цільовою функцією історичного процесу, що розглядається як розвиток соціальної системи, спрямований на досягнення її максимальної цілісності.
На думку цього вченого, процес глобалізації в часі ділиться на певні етапи, характерні форми яких дозволяють виокремити таку типологію глобалізації: родову, племінну, етнічну, давньоімперську, монархічну, колоніальну, національну та інтернаціональну.
За версією Е. Азроянца, глобалізація - мета історичного процесу; інтеграція і дезінтеграція - тенденції, які визначають її динаміку; інтернаціоналізація - сучасний етап глобалізації .
А І. Петров вважає, що глобалізація не означає виникнення гомогенного світового суспільства, а є процесом, який створює транснаціональні зв’язки і простори і водночас надає нового значення локальним культурам. Локальне розглядається ним як найважливіший аспект глобального, а глобалізація - як "інформаційна стиковка, зєднання, синтез, тісні звязки різних культур, їхня взаємна толерантність".
Семіотичний підтекст у глобалізації вбачає С. Удовік, який розуміє під глобалізацією становлення і гармонізацію багатомірного і багаторівневого світу, який взаємоповязаний в одних вимірах і гетерогенний в інших.
На відміну від нього, американський дослідник Дж. Най визначає глобалізацію досить стисло, як "зростання світових мереж взаємозалежності".
Нігерієць Клод Ейк, наприклад, розглядав глобалізацію як поширення процесів, практик і структур у просторі, особливо в національному, до глобальних масштабів. Головний феномен глобалізації, на його думку, полягає в незаперечній капіталістичній експансії, в її завоюваннях і підпорядкуванні інших способів виробництва й обігу, а також у гегемонізації її цінностей у світовому масштабі.
Л. Сморгунов розуміє під глобалізацією тенденцію економічного, соціального, політичного і культурного розвитку, яка виникає на перетині таких процесів, як "американізація", контрколонізація, екологізація, космізація та інформатизація. Остання, до речі, розглядається ним в контексті умовності політичного та науково-технічного розмежування держав у сучасному світі.
Характерними є також висловлювання македонської дослідниці Б. Ванковської, яка свідчить, що в її країні глобалізація - це ще одна назва для процесу створення "нового світового порядку", в якому Македонія теж бере участь. Це стало догмою, новою ідеологією, які, на думку тамтешньої правлячої еліти, не повинні піддаватися сумніву... "Глобалізація, яка, як передбачалося, сповістить про кінець держав, перетворилася на вихваляння однієї держави. Для багатьох аналітиків глобалізація - це просто інший термін на позначення гегемонії СІЛА у світі. За таких умов глобалізація набуває найвульгарніших форм, зокрема, стає навязаною гомогенізацією на міжнародному рівні.
Отже, ми з вами пересвідчилися, що проблеми і процеси глобалізації дуже строкато і неоднозначно оцінюються дослідниками. Це, своєю чергою, ставить перед сучасною наукою завдання подальшої класифікації її етапів та якісних параметрів, що характеризують сутність глобалізаційних перетворень в усіх сферах суспільного життя.
На нашу думку, глобалізацію потрібно розглядати як історичний процес від часу створення держав як таких поза просторовими і часовими межами, а не як феномен виключно кінця XX - початку XXI ст.
І тут можна погодитися з російським дослідником А. Уткіним, який вважає, що перша революційна (але не перша взагалі) хвиля глобалізації заполонила світ на рубежі XIX і XX cт. внаслідок бурхливого розвитку міжнародної торгівлі і завдяки появі пароплава, телефону і конвеєра. Теоретики першої хвилі глобалізації Р. Кобден, Дж. Брайт, Н. Ейнджел були переконані, що вільна торгівля стимулюватиме всесвітнє економічне зростання і взаємозалежність країн. Остання, своєю чергою, унеможливить конфлікти між країнами, а гарантом першої хвилі глобалізації має виступати Велика Британія, яка на той час здійснювала фізичний контроль над морськими комунікаціями і забезпечувала стабільність міжнародних фінансових роз........


Література
1. Азроянц Е.А. Роздуми про майбутнє // Глобалізація: Конфлікт чи діалог цивілізацій. - М., 2002. - С. 29-72.
2. Бек У. Що таке глобалізація? / Пер. з нім. - М., 2001. - 456 c.
3. Богомолов Б.А. Глобалізація: деякі підходи до осмислення феномена // Вест. МГУ. - 2004. - № 3. - С. 110-127. - (Сер. 12 "Політ. Науки").
4. Голобуцький А. Наше майбутнє як воно є. Чи ні // >5. Добренькоє В.І. Виклики глобалізації та перспективи людства // Вест. МГУ. - 2004. - № 4. - С. 3-20. - (Сер. "Соціол. і політол.").
6. Ільїн М.В. Політичні аспекти глобалізації // Праці Фонду Горбачова. - М., 2001. - Т. 7. - С. 140-162.
7. Коехейн Р., Най Дж. Транснаціональні відносини та світова політика. Введення // соц.- гуманітарних. знання. - 1999. - № 5. - С. 231-318.
8. Колодко Г.В. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн / Пер. з пол. - М., 2002. - 385 c.
9. Назарчук А.В. Етика глобалізованого суспільства. - М., 2002. - 418 c.
10. Сорос Дж. До глобального відкритого світу // >11. Стрежнева М. Міжнародні суспільства господарюючих субєктів // >12. Яковець Ю.В. Глобалізація і взаємодія цивілізацій. - М., 2001.



Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.