На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Вдрахування (утримання, стягнення) - це та частина нарахованої працвников заробтної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем. Пдстави та порядок проведення вдрахувань. Граничний розмр утримань, встановленний законодавством.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Правоведение. Добавлен: 06.02.2008. Сдан: 2008. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Дніпропетровський державний університет
внутрішніх справ

Кафедра «Цивільного права та процесу»
Реферат
з дисципліни «Трудове право»
за темою:
«Обмеження утримань із заробітної плати»


Виконав:
курсант 301 н.в.
рядовий міліції
Колісник Д.Ю.

Перевірив:
викладач кафедри цивільного права та процесу
ст. лейтенант міліції
Савко В.В.



Дніпропетровськ, 2007
План

Вступ
1. Державне регулювання оплати праці
2. Підстави та порядок проведення відрахувань
3. Граничний розмір утримань
Література
Вступ

Одним із найважливіших прав працівників, гарантованих Конституцією України та трудовим законодавством, є право на своєчасне отримання заробітної плати, не нижчої від визначеної законом. За порушення вимог законодавства щодо оплати праці працівників роботодавці можуть бути притягнуті до адміністративної й, навіть, до кримінальної відповідальності. Держава забезпечує захист прав та інтересів працівників щодо оплати їх праці шляхом встановлення на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати, а також інших державних норм і гарантій для працівників підприємств усіх форм власності; умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету; регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів, а також у встановленні податків на доходи працівників.
1. Державне регулювання оплати праці
Найважливішою державною соціальною гарантією, пов'язаною з оплатою праці, є мінімальна заробітна плата - вона обов'язкова на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання. Мінімальною заробітною платою є законодавчо встановлений розмір зарплати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) провадитися не може (ч. 1 ст. 3 Закону України ”Про оплату праці”). До складу мінімальної зарплати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Визначається розмір мінімальної зарплати з урахуванням вартісної величини мінімального споживчого бюджету з поступовим зближенням рівнів цих показників (відповідно до економічного розвитку країни); загального рівня середньої зарплати; продуктивності праці; рівня зайнятості та інших економічних умов. На початок 2007 року розмір мінімальної заробітної плати згідно зі ст. 76 Закону ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” становить 400 гривень на місяць (з 1 липня цього року він збільшився до 420 гривень, а з 1 грудня - збільшиться до 450).
Держава також здійснює регулювання інших норм і гарантій в оплаті праці - зокрема, оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі й вихідні дні; в нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості їх щоденної роботи, оплати щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, на медичне обстеження в медичний заклад; для переведених працівників за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу в зв'язку з виробничою необхідністю; за час переведення на легшу роботу вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років тощо.
2. Підстави та порядок проведення відрахувань
Окрім імперативної вимоги щодо своєчасної виплати працівникам заробітної плати, не нижчої від визначеної законом, у законодавстві України міститься загальне правило, згідно з яким забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою. Проте з цього правила існують і певні винятки - наприклад, із заробітної плати можуть проводитися відрахування для сплати аліментів, які працівник має виплачувати за рішенням суду, чи для повернення роботодавцеві зайво виплачених внаслідок лічильної помилки сум. Але й за таких обставин держава піклується про інтереси своїх громадян - трудовим законодавством встановлено обмеження як щодо підстав, так і щодо розміру відрахувань із заробітної плати.
Відрахування (утримання, стягнення) - це та частина нарахованої працівникові відповідно до штатного розкладу та встановлених норм заробітної плати, яка йому не видається, а утримується роботодавцем, який потім розпоряджається цими грошовими коштами відповідно до законодавства (зазвичай, перераховує їх відповідним особам, з метою отримання якими цих сум і здійснюється відрахування, або ж використовує їх для покриття заборгованості працівника перед власним підприємством).
Як зазначено у ч. 1 ст. 127 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та ч. 1 ст. 26 Закону України ”Про оплату праці”, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Існує три види відрахувань: ті, що здійснюються для держави (податки з доходів фізичних осіб, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування та обов'язкове страхування на випадок безробіття); утримання, що проводяться з метою забезпечення виконання зобов'язань перед третіми особами (наприклад, аліменти та інші виплати за виконавчими документами) та відрахування із заробітної плати працівників для покриття заборгованості підприємству, де вони працюють. Вичерпний перелік підстав для виплати останнього виду відрахувань міститься у ч. 2 ст. 127 КЗпП. Так, відрахування із заробітної плати працівників для покриття  їх заборгованості  підприємству, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням)  власника підприємства або уповноваженого ним органу:
· для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати;
· для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок (до таких помилок згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” від 24 грудня 1999 р. № 13 належать, зокрема,  неправильності  в  обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, тоді як не пов'язані з обчисленням помилки в застосуванні закону и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.