На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 99123


Наименование:


Курсовик Виховання педагогчно занедбаних дтей молодшого шкльного вку

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 24.09.2016. Сдан: 2015. Страниц: 54. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


ПЛАН
ВСТУП…………………………………………………………………….…
РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ ПЕДАГОГІЧНО ЗАНЕДБАНИХ ДІТЕЙ…………………
1.1.Педагогічна занедбаність дітей як психолого-педагогічний феномен………………………………………………………………………………………
1.2. Педагогічна занедбаність: причини та прояви її виникнення…………………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОДОЛАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ЗАНЕДБАНОСТІ
2.1 Організація роботи вчителя з педагогічно занедбаними учнями молодшого шкільного віку……………………………………………...
2.2. Перевиховання педагогічно занедбаних дітей: суть, функції, етапи, принципи …………………………………………………………………………
2.3 Шляхи подолання педагогічної занедбаності молодших школярів в процесі ігрової та навчальної діяльності………………….

ВИСНОВКИ…….……………………………..…………………….……………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………………
ДОДАТКИ……………………………………....………………………........................................


ВСТУП

Учні молодшого шкільного віку - це діти, праця з якими викликає у нас почуття радості та задоволення. І не має різниці - це встигаючий учень чи учень, у якого виникають труднощі в навчанні. Всі вони для нас рівні, і кожна маленька особистість вимагає до себе певного підходу, змушує нас замислитись над власними потенційними можливостями співпраці з школярами.
Разом із цим, внаслідок соціально-економічних та політичних змін, що відбуваються в нашому суспільстві, особливо гостро постала проблема педагогічної занедбаності учнів початкових класів. Зокрема, значну увагу в вирішенні та обґрунтуванні даної проблеми приділяли такі вчені-педагоги та психологи, як
Ю. Бабанський[2] , М. Данилов[9,10], Л. Славіна[17], В. Цетлін[1], Ю. Гільбух[7,8], Н. Менчинська[14], С. Лисенкова[12], С. Логачевська[13], В. Сухомлинський[18],
С. Костроміна[15] та ін. Аналіз психолого-педагогічної літератури з питань занедбаності учнів молодшого шкільного віку дає можливість сформулювати актуальність даної проблеми для сьогодення: першочерговим завданням є всебічний розвиток особистості педагогічно занедбаного учня, створення умов для більш повної реалізації інтелектуального та духовного потенціалу школяра, своєчасне виявлення учнів, яким потрібна допомога та підтримка в навчанні.
Зокрема, з кожним роком поповнюється число невстигаючих учнів. Аналізуючи успішність учнів основної та старшої школи, педагоги дійшли висновку, що неуспішність, а отже втрата інтересу до навчання закладається у початкових класах. Якщо на першому етапі навчання учням не прищепити інтерес до навчання, спостерігається низька мотивація навчальної діяльності, зокрема в невстигаючих школярів поступово формується мотивація уникнення невдачі та компенсаторна мотивація, а отже відсутність інтересу.
Тому питання шкільної неуспішності є одним із найважливіших у шкільній практиці. Значення проблеми педагогічної занедбаності учнів молодшого шкільного віку для науки полягає в тому, щоб з’ясувати основні риси занедбаності, її причини, фактори, що її спричиняють та проаналізувати різноманітні ефективні шляхи подолання через призму сьогодення із урахуванням практичного досвіду педагогів і психологів у даній галузі.
Для того, щоб явище педагогічної занедбаності не набувало масового характеру, а кількість невстигаючих учнів зменшувалась, слід будувати навчально-виховний процес із урахуванням різноманітних факторів, які відображатимуть сутність раціональних форм і методів, засобів роботи з категорією невстигаючих учнів із орієнтацією на особистість, її запити та роль у процесі навчання й виховання як частинки великого суспільства.
Власне, центральною і головною структурною частинкою у процесі навчання і виховання є особистість кожного учня. Вирішення проблеми педагогічної занедбаності для школярів, що відчувають труднощі в навчанні, сприятиме не лише покращенню їх успіхів у навчанні, але й формуванню позитивного ставлення до оточуючої дійсності та почуття власної значущості, впевненості в можливості досягнення очікуваних результатів.
У кожному класі є учні, які навчаються гірше, ніж вони могли б. Вони не вміють систематично працювати, з великим зусиллям опановують навчальний матеріал. Кожен крок у процесі навчання базується на певному рівні підготовки дітей, який підвищується залежно від їх успіху. Власне, наскільки кількісно і якісно накопичується досвід учнів - знання, уміння та навички, в деяких з них з’являються прогалини, недоліки в знаннях, уміннях, навичках. Якщо такі прогалини та недоліки збільшуються, то на певному етапі навчання спостерігається недостатня підготовка для подальшого успішного навчання. Зрештою й виникає явище неуспішності. Вона охоплює проблеми освіченості, вихованості та розвиненості, утворюючи єдине ціле.
Зокрема, педагогічна занедбаність характеризується певними психолого-педагогічними причинами, вивчення яких сприятиме правильній організації навчально-виховної роботи з невстигаючими школярами. Знання та розуміння педагогом конкретних причин, які викликають педагогічну занедбаність, вимагає від вчителя вміння розпізнавати ці причини та надавати конкретну дидактико-методичну допомогу.
Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що неуспішність зумовлюється не однією, а декількома причинами, кожної з яких окремо вистачило б для того, щоб учень погано вчився. На початкову причину нашаровуються нові, вторинні явища, які виникли внаслідок педагогічної занедбаності. Незважаючи на це, на сучасному етапі постала необхідність у визначенні конкретних шляхів, які б не лише вказували на теоретико-методологічні рекомендації щодо діяльності з занедбаними школярами, але й попереджали виникнення проблеми невстигаючих учнів початкової школи.
На нашу думку, різноманітне поєднання форм організації навчання таких учнів, дає можливість найповніше враховувати індивідуальні та типологічні особливості кожної дитини та сприятиме створенню оптимальних умов для її навчання і розвитку.
Завдання дорослих полягає в тому, щоб не ставити перед собою мету виховання дитини "вундеркінда", а дбати про загальний розвиток дитини, пробуджувати інтерес до різних видів діяльності та залучити дитину до участі в них.
Мета дослідження: розкрити систему виховного процесу у роботі з педагогічно занедбаними дітьми.
Об’єкт дослідження - психолого-педагогічний аспект виховної роботи з учнями молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження: процес діагностичної та виховної роботи з дітьми молодшого шкільного віку.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан дослідження проблеми педагогічної занедбаності молодших школярів у психолого-педагогічній літературі, а також у практиці початкового навчання;
2. Виділення, обґрунтування та аналіз причин педагогічної занедбаності.
3. Проаналiзувати витоки проблеми вiдхилень у поведiнцi учнів молодшого шкільного віку та стан її наукової розробленостi на сьогоднiшнiй день.
4. Визначити принципи й засоби перевиховання учнів.


РОЗДІЛ 1.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ВИХОВАННЯ ПЕДАГОГІЧНО ЗАНЕДБАНИХ ДІТЕЙ

1.1.Педагогічна занедбаність дітей як психолого-педагогічний феномен

Труднощі в навчальному процесі, які часто проявляються в учнів початкових класів, істотно заважають оволодінню дитиною обов’язковою шкільною програмою. Саме в початковий період навчання закладається фундамент системи знань, який "надбудовується" в подальші роки, в цей час формуються розумові й практичні операції, дії та навички, без яких неможливе навчання і практична діяльність у наступних класах. Відсутність цього фундаменту, не володіння початковими знаннями та вміннями призводить до надмірних труднощів у оволодінні навчальною програмою у старших класах. І, зокрема, частина дітей, які відчувають труднощі в навчанні, потрапляють до категорії неуспішних, тобто педагогічно занедбаних учнів.
У педагогічному обігу є різні підходи до означення наслідків педагогічного браку в процесі виховання: "важкі" діти, "педа­гогічно запущені" вихованці, "важковиховувані" учні, "педаго­гічно занедбані діти". Та це не міняє сутності явища. Будемо вважати, що це синонімічні поняття.
Важковиховуваними називають дітей, які систематично по­рушують встановлені норми і правила поведінки, з відразою ставляться ідо навчання, виявляють негативізм до соціального оточення.
Для важковиховуваних дітей характерні такі особливості поведінки:
а) неправильно сформовані потреби - матеріальні потреби переважають над моральними; більшість матеріальних потреб має аморальний характер: для їх задоволення викорис­товують засоби, які не відповідають нормам моралі (паління, вживання алкоголю, наркотиків, крадіжки), що призводить до деградації особистості;
б) в частини цих дітей не розвинені соціально-політичні потреби;
в) важкі діти прагнуть до спілкування з подібними собі, перебувають поза звязками з постійними учнівськими колективами;
г) недостатньо розвинена потреба у пізнанні навколишнього світу; погано вчаться, не володіють методами пізнавальної діяльності;
д) перекручені естетичні потреби;
е) не розвинена, засмічена вульгаризмами, жаргонною лексикою мова;
є) спостерігається непослідовність, суперечливість у поглядах і переконаннях;
ж) відсутні чіткі уявлення про норми поведінки, обмежені почуття відповідальності за свої вчинки;
з) вкрай обмежені інтелектуальні інтереси; перевага утилітарних інтересів над духовними позбавляє цих учнів пер­спективи розвитку, інтелектуального та морального вдоскона­лення;
и) приховують свою діяльність від батьків, учителів та однокласників.
За ступенем педагогічної занедбаності важких дітей можна поділити на чотири групи:
1) важковиховувані діти, які байдуже ставляться до навчан­ня, періодично порушують правила поведінки і дисципліну. Для них характерні негативні моральні якості, такі як нечемність, брехливість, грубощі тощо;
2) педагогічно занедбані діти, які негативно ставляться до навчання й суспільно корисної діяльності. Вони систематично порушують дисципліну та норми моральної поведінки, постійно проявляють негативні моральні риси особистості;
3) підлітки-правопорушники, які перебуваю, ь на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх або направлені до спецшкіл і спеціальних професійно-технічних училищ;
4) неповнолітні злочинці - педагогічно занедбані підлітки, які вчинили кримінальні злочини й направлені судомі до ви­правно-трудових колоній.
Проблеми появи та перевиховання педагогічно занедбаних дітей турбували людей упродовж всієї історії. Адже завжди були діти з відхиленнями у поведінці, знедолені, сироти, діти-правопорушники.
Педагогічну занедбаність деякі фахівці (особливо західні) відносять до однієї зі стадій (чи видів) затримки психічного розвитку (ЗПР). Але варто розрізняти категорії дітей зі ЗПР і педагогічною занедбаністю, незважаючи на те, що прояв обох аномалій багато в чому подібно. Особливо не можна ототожнювати ЗПР психічного типу і педагогічну занедбаність, що також характерна дефіцитом знань і умінь. Унаслідок неправильного виховання: педагогічно запущені діти, на відміну від дітей зі ЗПР, швидко запамятовують необхідне. Будь-який вид ЗПР - це прикордонна розумова відсталість, що виявляється в недостатності інтелекту і психіки в цілому. Церебрастенічні розлади, які характерні ЗПР, мають стійкість і потребують не тільки психолого-педагогічної корекції, але й лікувальних заходів.
Варто також розрізняти терміни «важкі діти» і «педагогічно запущені діти». Усі важкі, звичайно, є педзапущенними. Але не всі педзапущенние діти - важкі: багато з них відносно легко піддаються перевихованню, на відміну від нелегкого коректування порушень поведінки важких дітей і підлітків.
Згідно з поглядами, педагогічна занедбаність містить у собі такі компоненти:
По-перше, відхилення від норми в поведінці і навчальній діяльності (неуспішність, утрудненість), обумовлені тим, що індивідуальний досвід (життєві й інші навички, знання й уміння і їхнє застосування) цих дітей неповноцінні, перекручені, суперечливі.
По-друге, відставання в розвитку памяті, мислення, уяви, емоційно-вольових, моральних властивостей, рис і якостей особистості. На ці відставання нашаровуються деякі вікові особливості - загострене самолюбство, нестійкість настрою, швидка стомлюваність, конфліктність.
По-третє, відхилення перекручування і протиріччя у відносинах педагогічно запущених до себе і своїх можливостей, однолітками, учителями, батьками, явищами, які оточують. Усе це значно утрудняє і спотворює їхню навчальну діяльність і поведінку. Не випадково учителі визначають педагогічну занедбаність як непідготовленість до школи, нерозвиненість, невихованість. Тобто це ті компоненти, які необхідно коректувати: поведінку, відношення і розвиток особистості і пізнавальних процесів.
Проблема педагогічної занедбаності найбільш розповсюджена по кількості скарг і запитів у школі. Вона може фігурувати в різних формах, маючи різні причини, наслідки і форму скарги.
I форма - несформованість елементів і навичок навчальної діяльності.
Причина: індивідуальні особливості інтелектуального розвитку.
Наслідок: погана успішність.
Форма скарги: погана успішність по всіх предметах, погана память, неуважність, непевність, мовчання на уроках; «двійки» за письмові роботи (по усним - краще), острах відповідати; тривожність, занижена самооцінка, пасивність, песимізм, розчарування в школі, прогули.
II форма - несформованість мотивації навчання; спрямованість на інші нешкільні (не відповідному віку) види діяльності
Причина: інфантилізм виховання; гіперопіка; несприятливі фактори, що зруйнували позитивну мотивацію (........


Література

Цетлин В.С. Доступность и трудность в обучении. - М.: Знание, 1984. - 79с.
Бабанский Ю.К. Об изучении причин неуспеваемости школьников / Советская педагогика. - 1972. - № 1.
Блонский П.П. Школьная неуспеваемость. Избранные педагогические произведения. - М.: Просвещение, 1961.
Боднар В.І. Вчителю про дітей, які мають труднощі в навчанні // Початкова школа. - 1995. - № 10-11. - С.6-9.
Бударный А.А. Индивидуальный подход в обучении // Советская педагогика. - 1965. - № 7. - С.6-8.
Васьківська С.В. Навчати вчитися або як допомагати молодшому школяреві в навчанні // Початкова школа. - 1994. - № 6. - С.10-12.
Гильбух Ю.З. Методика отслеживания успеваемости и психического развития учащихся в общеобразовательной школе: Начальное и среднее звено. - К., 1994.
Гильбух Ю.З. Психолого-педагогические основы индвидуального подхода к слабоуспевающим ученикам: Пособие для учителей классов выравнивания. - К., 1985.
Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика / Под ред. Б.П. Есипова. - М.: АПН, 1957. - 519 с.
Данилов М.А. Процесс обучения в советской школе. - М.: АПН, 1960. - 450 с.
Ілляшенко Т. Чому їм важко вчитися? Діагностика і корекція труднощів у навчанні молодших школярів. - К.: Початкова школа, 2003. - С.61-63.
Лисенкова С.М. Когда легко учиться. - М.: Просвещение, 1989. - 154с.
Логачевська С.П. Дійти до кожного учня / За ред. Савченко О.Я. - К.: Радянська школа, 1990. - 100 с.
Менчинская Н.А. Краткий обзор состояния проблемы неуспеваемости школьников / Под ред. Н.А. Менчиской. - М.: Педагогика, 1971. - С.8-31.
Костромина С.М. Как преодолеть трудности в обучении детей. - М.: Ось-89, 1998. - 224с.
Психолого-педагогічна діагностика та корекція у класах вирівнювання // Початкова школа. - 1991. - № 8. - С.9-10.
Славина Л.С. Индивидуальный подход к неуспевающим и недисциплинированным ученикам. - М.: АПНРСФСР, 1958. - 115с.
Сухомлинський В.О. Вибрані твори. - В 5 т. - Т.5. - К.: Радянська школа, 1977. - 612с.
Шклярська С.М. Індивідуальна робота з слабовстигаючими. - Початкова школа, 1988. - № 2. - С.29-30.
Степанов В.Г. Психология трудных школьников: Учебное пособие. - М.: Академия. - 2001. - 336с.
Семиченко П. М.399 задач для развития ребёнка. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2000. - 231 с.
Психологическое развитие младших школьников / Под ред.В. В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1990.
Педагогічний експеримент: Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів / Під ред. Євдокимова В.І., Агапова Т.П. - К.: Знання, 2001. - 148 с.
Мурачковский Н.И. Типы неуспевающих школьников. - М: Просвещение, 1971. - 168с. Вихрущ В.О. Методичні рекомендації до написання дипломних та випускних робіт. - Тернопіль, 2001. - 224 с.
Гельмонт А.М. О причинах неуспеваемости и путях её преодоления. - М., 1954.
Гельмонт А.М. Причини неуспішності і шляхи її подолання. - М., 1954.
Гельмонт А.М. Причини неуспішності і шляхи її подолання. - М., 1963.
Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. - М.: ТЦ Сфера, 1996. - 240 с.





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.