На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Работа № 99199


Наименование:


Курсовик Тема кохання в симфончних творах П.. Чайковського

Информация:

Тип работы: Курсовик. Добавлен: 27.09.2016. Сдан: 2016. Страниц: 48. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


План
Вступ
Розділ 1. Тема кохання в симфонічних творах П.І. Чайковського
1.1. Аналіз літератури з позиції втілення теми кохання в творчості П.І. Чайковського
1.2. Класифікація симфонічної музики П.І. Чайковського за різноманітністю образно-художніх і композиційних форм втілення теми любові
1.3. Домінуючі образи, повязані з втіленням теми кохання
Розділ
2. Розробка вечора до 175-ої річниці композитора
2.1. Режисерський задум “зримого” твору
2.2. Розробка концертної програми
Висновки
Список використаних джерел



Вступ
На одному з перших місць серед композиторів, чиї твори, за свідченням статистики, звучать найчастіше у всьому світі, стоїть імя Петра Ілліча Чайковського.
Монументальна фігура цього композитора-симфоніста, патріота і громадянина, підняла російське музичне мистецтво на недосяжну висоту. Але разом з тим завдяки високому строю свого гуманізму та художніх ідеалів, дивовижної дохідливості, доступності втілення людських почуттів і думок, справжньої народності і демократизму музика Чайковського стала невідємною частиною нашого життя.
Композитор писав твори майже в усіх музичних жанрах: опери і балети, симфонії й програмові симфонічні твори, концерти й камерно-інструментальні ансамблі, твори для різних інструментів, а саме, багато пєс для фортепіано
У своїй творчості Чайковський створив музичну мову, органічно повязану з народною стихією, з музичним життям і побутом сучасної епохи. Проте національна обмеженість була чужа Чайковському. Він вважав, що цінність будь-якої національної культури зростає по мірі її доступності всім народам. І дійсно, його музика стала справді інтернаціональною, завоювавши світове визнання.
Симфонізм Чайковського тісно повязаний з творчістю Глінки. Він продовжив спроби симфонізації побутових жанрів. Також цей звязок найповніше відчувається у вокальній творчості. За своєю філософською насиченістю та динамікою розвитку симфонічна творчість Чайковського повязана з творчістю Бетховена. Використовуючи бетховенський тип симфонізму Чайковський зміг втілити потужний драматизм художніх ідей. Від Бетховена Чайковський успадкував арсенал засобів тематичного розвитку, динаміку трактування всієї форми.
Подібно Листу і Вагнеру, Чайковський схильний до широти і безперервності розвитку. Він охоче користується романтичним прийомом лейтмотивізму, часто звертається до жанру симфонічної поеми. З західними романтиками Чайковського також ріднить часте звернення до жанру програмної симфонічної музики. Йому чужий сюжетно-програмний принцип Берліоза. Набагато ближче - традиції узагальнено-філософської програмної музики Бетховена, розвинені Листом.
Саме Чайковському вперше після Бетховена вдалося створити симфонічні твори, монументальні за своїм ідейним змістом, які володіють здатністю широкого громадського впливу.
Творчість Чайковського як композитора, який мислить широкими категоріями, є особливо показовим у звязку з його симфонічною музикою, до якої він звертався на протязі всієї творчості (починаючи з увертюри «Гроза» і закінчуючи симфонією № 6, яка була виконана за 10 днів до смерті)
Актуальність дослідження повязана з тим, що тема любові у творчості П.І. Чайковського має домінуюче значення. Багато його творів присвячено розкриттю цієї теми.
Цікавим напрямком у цьому дослідженні бачиться виявлення різноманітності втілення теми кохання в симфонічній творчості П.І. Чайковського.
Обєкт дослідження - розкриття теми кохання у творчості П.І. Чайковського.
Предмет дослідження - симфонічна творчість П.І. Чайковського.
Мета роботи - розкрити специфіку теми кохання у симфонічних творах П.І. Чайковського.
Завдання:
- Проаналізувати літературу з позиції втілення теми кохання у творчості П.І. Чайковського.
- Класифікувати симфонічну музику П.І. Чайковського за різноманітністю образно-художніх і композиційних форм втілення теми кохання.
- Виявити домінуючі образи, повязані з втіленням теми любові.
- розробити сценарій вечора до 175-ої річниці композитора


Розділ 1. Тема кохання в симфонічних творах П.І. Чайковського
1.1. Аналіз літератури з позиції втілення теми кохання в творчості П.І. Чайковського
Видатні композитори та письменники підкреслювали велике значення творчості Чайковського та наголошували на неординарності його особистості:
«Я готовий день і ніч стояти почесним караулом біля крила того будинку, де живе Петро Ілліч Чайковський, - настільки я поважаю його. Якщо говорити про ранги, то в російському мистецтві він тепер посідає друге місце після Лева Толстого… (Антон Чехов)
У Чайковського на першому плані завжди стоїть вираження - що, а не як. Геніальна інтуїція і першокласна техніка самі по собі дають це як. (Микола Мясковський, радянський композитор)
Імя Чайковського стало епохою у світовому розвитку музики, найціннішим російським внеском в неї, одним із виявів невичерпної художньої обдарованості великого народу і його культури. (Борис Асафєв)
Музика опери «Євгеній Онєгін» - це музика, яка манить до себе і проникає настільки глибоко, що її не можна забути. (Антонін Дворжак)
Шоста симфонія Чайковського стала для всього світу вершиною мелодико-симфонічного становлення музики за весь післябетховенський період. (Борис Асафєв)
Будь-яка опера, будь-яка симфонія Чайковського - справжній колодязь мудрості, найкращий приклад того, як треба використовувати засоби симфонічного оркестру. (Дмитро Шостакович)» [27]
Спеціальної літератури, у якій описується втілення теми кохання у творчості П.І.Чайковського, немає. Але у книгах багатьох авторів ця тема так чи інакше простежується.
По-перше, зупинимося на щоденникових записах П.І.Чайковського.
Вперше окремою книгою його щоденникові записи побачили світ завдяки видавництву «Музичний сектор» в 1923 р. в Петрограді. Книга містила посилання на виданий в Лейпцигу тритомник спогадів брата композитора, Модеста Ілліча, під назвою «Життя П.І. Чайковського», 1900-1902 рр. Це видання також включало в себе щоденники Петра Ілліча.
Говорячи про щоденникові записи, що охоплюють період з червня 1873 р. по травень 1891 р., легко відзначити їх лаконічність і сухість.
Пізніші перевидання «Щоденників», зокрема, видання 2000 р. містять доповнення, яких не було у публікації 1923 р. Це стаття близького друга композитора, Миколи Кашкіна, «Із спогадів про П.І. Чайковського», написана в 1918 р. і включена в книгу з невідомого джерела.[28]. М.Кашкін та Г.Ларош - це друзі П.І.Чайковського. Саме їм належать найсуттєвіші спостереження стосовно особистості великого композитора. Хронологічні неточності, що мають тут місце, слід віднести за рахунок помилок пам’яті.
В ній Кашкін розповідає про «дуже важливий епізод з життя Чайковського, який став «моментом крутого перелому в її перебігу, після якого як саме життя, так і діяльність Петра Ілліча пішли по новому руслу. Цим епізодом було одруження Петра Ілліча на Антоніні Іванівні Милюковій... Тільки після одруження в обличчі його залягла та безнадійно сумна складка, яка потім покидала його тільки в моменти особливо бадьорого піднесення або в ще більш рідкісні моменти короткого повернення тієї щирої, напівдитячої веселості, яка раніше була властива його натурі».
Відомий диригент Олександр Гаук [29] говорив, що Чайковського не можна грати в «сентиментальній манері, що страшною є зрадою інтерпретація його музики як приємно-витонченої і жіночної, що нега його музики не має нічого спільного з псевдосентиментальністю. Драматизм і загострене почуття хвилювання - ось чого треба домагатися при виконанні Чайковського».
У щоденнику Чайковського були поширені такі щоденні записи: добові богослужбові кола, великі і рядові свята, в Росії і за кордоном, церковні пости. Йому затишно в храмі, спів викликає сльози (на фальш співочих засмучується), спілкується з кліром. Відвідування храму для нього, як для безлічі людей - і частина побуту, і духовний стрижень. Фіксує, яке зараз небо, море, погода. Пише про кольори - і пригадуються партитури його балетів - казок. Побожне ставлення до батьківщини - чудова риса Петра Ілліча. Все ж він був віруючою людиною. Приміром, незважаючи на оригінальність поглядів на особистість П.І. Чайковського, відомий хореограф Джордж Баланчин (Георгій Мелитонович Баланчивадзе, який помер у Нью-Йорку в 1983 р.), бачив у Чайковському композитора глибоко релігійного. «Сам Баланчин був людиною віруючою і наполягав: «у віру не можна стрибати як в басейн. В неї треба входити поступово, як в океан. Це треба робити з дитинства». Таку ж релігійність Баланчин шукав і знаходив у Чайковського». [290.].
Згадує М.М. Іполитів -Іванов про тифлиську поїздку з Чайковським: «А соромязливий до чого був! Його викликають на сцену, а він сховався за декораціями закулісними. Я кричу йому: «Петя, кинь, йди ж, кличуть, незручно!» - а він голосу не подає. Довелося оголосити, що композитор виїхав з театру, так він там заплутався в кулісах, впустив щось, мало не скалічив, машиністи витягали...» [29].
Заслуговує на увагу книга-спогад брата Петра Ілліча Чайковського- Модеста Ілліча, яку він написав з залученням документів і листів. [24]
Особливий шар джерелознавства в осягненні індивідуальності Чайковського підіймає Л.З.Корабельникова[10] . Це - листи й мемуаристика російських емігрантів, пов’язані з особою видатного композитора. Його образ закарбувався у свідомості відторгнених батьківщиною співвітчизників, і закономірно, що печать ностальгії за втраченою вітчизною надає цим матеріалам певний відбиток суб’єктивності.
Важливе джерело вивчення композиторської особистості - рукописні творчі архіви композитора. Ескізи творів здатні відкрити чимало нового навіть на рівні позасвідомої діяльності творця. Приклади плодотворного звернення вчених (М.Г.Арановський, П.Ю.Вайдман, Ю.В.Васильєв, А.П.Мілка) до рукописної музичної спадщини Чайковського представляють значну цінність.
Як бачимо, написано численні великі й малі «біографії» композитора. Видано велику за обсягом мемуарну літературу. Систематизовано архівні матеріали. Вбачаємо за доцільне піти шляхом літературознавства, де дослідження письменницької творчості давно спираються на авторську продукцію як на найоб’єктивніший джерелознавчий матеріал (поряд з епістолярієм, щоденниками, мемуарами). А проте є певні праці вчених і в музичній науці, де творчі проблеми розкриваються у тісному зв’язку з психологічними рисами особистості композитора: роботи Б.Асаф’єва (ранні), В.Яковлєва, Б.Яворського, Н.Туманіної, Ю.Кремльова, В.Цукермана, з останніх публікацій - М.Черкашиної, Ю.Чекана, де аналітичні аспекти стилю Чайковського поєднуються з виходом на психологічну мотивацію їх основ. І хоча таких праць на сьогодні не багато, бо “психологізм” з 40-х років був майже зовсім витіснений з радянського музикознавства, можна спертися на цей існуючий досвід, спрямований на розкриття особистісної зумовленості стильової своєрідності творчості композитора, осягнення “справжнього” Чайковського через його творчість.
Розгляд загальних проблем творчості Чайковського, а також аналіз її окремих конкретних аспектів, здійснений цілим рядом музикознавців (Б.В.Асаф’єв, А.О.Альшванг, В.М.Богданов-Березовський, М.Ш.Бонфельд, І.О.Браудо, В.А.Васіна-Гросман, О.М. Веприк, Н.О.Горюхіна, О.В.Гусарова, А.Н.Дмітрієв, О.Н.Должанський, Д.В.Житомирський, Ю.В.Келдиш, А.Й.Климовицький, С.Ю.Коробецька, Л.Е.Красинська, Ю.А.Кремльов, Л.А.Мазель, Є.М.Мацокіна, В.В.Медушевський, В.Г.Москаленко, Є.В.Назайкінський, О.О.Ніколаєв, Н.С.Ніколаєва, О.М.Орлова, В.В.Протопопов, Ю.А.Розанова, М.Й.Ройтерштейн, К.О.Руч’євська, Н.Н. Синьківська, І.А.Скворцова, Ю.Й.Слонімський, М.А.Смирнов, І.І.Солертинський, Ю.М.Тюлін, Н.В.Туманіна, Ю.М.Холопов, В.М.Холопова, В.А.Цукерман, О.Є.Шольп, Б.М.Ярустовський та ін.) теж становить вагомий фундамент для дослідження обраної теми.
Розглянемо пильніше роботи деяких авторів з вищенаведеного списку.
Книга Надії Василівни Туманіної - «Шлях до майстерності» - двотомна монографія про творчість великого російського композитора. Надія Василівна Туманіна - музикознавець, кандидат мистецтвознавства, професор Московської консерваторії, основну увагу приділяє творам Чайковського, прагнучи за допомогою аналізу образного змісту, законів формоутворення і музичної мови композитора осягнути сутність його світогляду і естетики. У роботі над книгою автор спирався на праці російських і радянських музикознавців, присвячені Чайковському, а також на кращі дослідження творчості композитора, що належать закордонним музикознавцям. Твори Чайковського аналізуються в порядку їх виникнення. Залучені матеріали про історію створення першого виконання окремих творів. Перший том «Шлях до майстерності 1870-1877" охоплює першу половину творчого шляху Чайковського - починаючи від ранніх досвідів до вершин московського періоду Четвертої симфонії й опери "Євгеній Онєгін". Зміст другого тому - "Великий майстер" охоплює період від 1878 року до Шостої симфонії і смерті композитора в 1893 році.
Музика великого російського композитора приваблювала увагу музикознавця Б.В. Асафєва на всьому протязі його шляху дослідника і публіциста. У його працях, присвячених дослідженням життя і творчості П.І.Чайковського відбилися пошуки Асафєвым свого шляху, деякі суперечності в його світогляді та естетиці. Що стосується робіт 40-х років, то вони давно стали класичними в радянському музикознавстві, широко використовуються в науковій та навчальній практиці. Характеристиці поглядів Асафєва на творчість Чайковського присвячена вступна стаття доктора мистецтвознавства, професора Е.М.Орловой. Збірник «О музыке Чайковского» підготував А.Крюков.
У книзі великого радянського музикознавця А.Альшванга детально змальована постать видатного російського композитора, що складається в 60-ті роки XIX століття в обстановці гострого опору самодержавства, небувалого зростання опозиційних сил і революційно-демократичних рухів, боротьби особистості за права і гідність людини, усвідомлення високого соціального призначення мистецтва. Ілюстрації у книзі дають уявлення про Чайковського та коло його друзів різних років.
Олександр Познанський - автор численних статей і монографій про Петра Ілліча Чайковського, виданих у США, Великобританії, Німеччини та Японії. Ретельні архівні пошуки останніх років знайшли відображення в новій біографії композитора, заснованій на документальних матеріалах - багатотомному листуванні і малодоступних мемуарах його сучасників, в результаті чого склався зовсім інший, не схожий на усталений у XX столітті образ генія російського музичного мистецтва.
Важливу роль у підході до феномену творчої особистості Чайковського відіграла проблема відчуження, розроблена в музикознавстві Н.О.Горюхіною. Проекція її положень на діалектичну природу самопізнання творчої особистості відкриває нові горизонти в осягненні взаємодії творчості художника із зовнішнім і внутрішнім світом його “Я”.
Майже через усі дослідження життя і творчості композитора червоною ниткою проходить думка про те, що генеральним фактором формування особистості Чайковського є її психологічна домінанта - могутній потяг до музичної творчості, що реалізується в постійному творчому горінні.
Саме він був провідним стимулом життя композитора, що визначав, в кінцевому підсумку, всі вигини його життєвої поведінки. Лише в творчості Чайковський вбачав той бік своєї діяльності, котрий єдино надавав сенс і цінність його існуванню. Творчість визначила і вольовий склад його характеру, що ніби зсередини цементував всю його особистість. Це - її динамічна творча якість: енергія, підпорядкована певній програмі дій, спрямована до конкретної мети. На кожному життєвому етапі її зумовлювало особливе творче завдання. Оформлення концепції долі в творчості Чайковського сталося під безпосереднім впливом психологічної домінанти його особистості.
Для того, щоб зрозуміти місце теми кохання у творчості Чайковського, необхідно усій повноті простежити визрівання й еволюцію образу фатуму в творчості Чайковського. Це, насамперед, наявність двох різких життєвих зламів на його шляху: напередодні отроцтва і наприкінці московського періоду. Гнітючі переживання, що їх супроводжували, виявились тим психологічним грунтом, на якому проросли характерні риси світовідчуття композитора, що визначили його художню еволюцію від драми до трагедії. При цьому враховується й природжена чутливість Чайковського до проявів трагічно........


Список використаних джерел
1. АльшвангА.А. П. И. Чайковский - М.: Музыка, 1969 - 816с.
2. Асафьев Б. О музыке Чайковского// Сборник статей - М: Музыка (Ленинградское отделение), 1972 - 375с.
3.Берберова Н.І. Чайковський (Біографія).- СПб: Лімбург Пресс, 1997 - 216с.
4.Вайдман П. Є., Давидова К.Ю.,Соколинська. І.Г.. Петро Ілліч Чайковський.- М.: Музика, 1977 - 464с.
5. Волков Соломон. Пристрасті по Чайковському: Розмови з Джорджем Баланчиним. - М.: Незалежна Газета, 2001- 64с .
6. Давидов Ю.Л. Записки про П.І. Чайковського.- М.:Гос.Муз.изд-во, 1962 - 82с.
7.Драматургічна роль ритму в Четвертій симфонії Чайковського // Українське музикознавство, 19. - К.: Музична Україна, 1984. - С. 76-87.
8. Кандинский А., Аверьянова А., Орлова Е. Русская музыкальная литература. Вып. 3: Учеб. пособие для муз. училищ.- 464 с.ил.
9.Л.М. Кониський. Чайковський у Петербурзі.- Л: Лениздат, 1974- 122с.
10. Л.З.Корабельникова. Чайковский в самосознании русского зарубежья 20 30-х годов // П.И.Чайковский. К 100-летию со дня смерти (1893-1993). Материалы научной конференции / Научные труды Московской консерватории. - Сб. 12. - М., 1995. - С. 10-19.
11. Никитин Б.С. Чайковский: старое и новое - М.Музыка, 1990 - 112с.
12. Г.А. Прібегіна. Петро Ілліч Чайковський. М.:Музика, 1982 - 82с.
13. Побережная Г.И. Театральная символика балета “Спящая красавица” П.И.Чайковского // Театр в жизни и творчестве П.И.Чайковского.-Ижевск.: Удмуртия, 1985. - С. 120-129.
14. Побережная Г.И. Синтез разнонациональных истоков в песнях гражданской войны // Межнациональные связи в советской музыкальной культуре. -Ленинград.: Музыка, 1987. - С. 35-52.
15.Побережная Г.И. Изобразительность в балетной музыке П.И.Чайковского // П.И.Чайковский и изобразительное искусство. - Ижевск.: Удмуртия, 1991. - С. 62-70.
16. Побережная Г.И. Український елемент у становленні творчого стилю П.І.Чайковського // П.І.Чайковський та Україна. - К.: КДК імені П.І.Чайковського, 1991. - С. 7-15.
17. Побережная Г.И. “Іоланта” Чайковського на перехресті європейських художніх тенденцій кінця Х1Х сторіччя // П.І.Чайковський та Україна. - К.: КДК імені П.І.Чайковського, 1991. - С. 163-183.
18.Побережная Г.И. О “Демоне” и демонизме в творческой судьбе А.Г.Рубинштейна // Антон Григорьевич Рубинштейн. - СПб.: Канон, 1997. - С.16-27.
19. Побережная Г.И. История музыки в разрезе сакральной нумерологии // Музично-історичні концепції у минулому і сучасності. - Львів.: Сполом, 1997. -- С.37-48.
20. Познанский А. Чайковский. - М.: Молодая гвардия, Вита Нова, 2010 - 464с.
21. Третьякова Л.С.. Сторінки російської музики.- М.:Знання, 1979 - 226с.
22.Туманина Н. В. Чайковский. - Т 1: Путь к мастерству 1870-1877 - М.: Издательство Академии наук СССР, 1962 - 582 с.
23.Туманина Н. В. Чайковский. - Т. 2: Великий мастер 1878-1893 - М.: Издательство Академии наук СССР, 1968 - 500 с.
24.Чайковский М.И. Жизнь П.И. Чайковского М.:Алгоритм, 1997.- 598с.
25.Чайковский П.И. Переписка с Н.Ф. Фон-Мекк: в 3 т. - Т. I: 1876-1878/редакция и примечания В.А. Жданова и Н.Т. Жегина; под общей редакцией Б.С. Пшибышевского. - Москва; Ленинград: Academia, 1934
26.< grosa.html>
27.< wiki/Чайковський_Петро_Ілліч>
28 .< kashkin.html>
29.< gauk.html>
30. < 19381018/ure/simfonichna_muzika>
31. publ/quot_groza_quot_uvertjura_k_drame_p_i_ chajkovskogo/11-1-0-179
32.< s_tchaikovsky_2.html>
33. < concerto1.html>
34. dlrstore/29df28c6-8e06-fca1-b75f- 67b4a5787793/Chaikovskii_Simfonia%203_Opisanie.htm < dlrstore/29df28c6-8e06-fca1-b75f-%20%20%20%20%2067b4a5787793/Chaikovskii_Simfonia%203_Opisanie.htm>
35.< tchaikovsky_franceskca.html>
36 < community/4989775/post322744854>
37. < concerto_violin.html>
38.< tchaikovsky_concerto2.html>





Перейти к полному тексту работы


Скачать работу с онлайн повышением уникальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru


Смотреть похожие работы

* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.